308/4875/23
30.03.2023 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення такої без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, вважаю, що такий підлягає залишенню без руху, оскільки поданий з порушенням ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до вимог ч.ч.5,9 ст. 160 КАС України, впозовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Згідно ч.ч.1,4 ст. 161 КАС України:
До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що мотивуючи позов ОСОБА_1 , вказує на те, що 22 березня 2023 р. на мене, ОСОБА_1 , інспектором, рядовим поліції бат. 2 роти, УШІ в Закарпатській області, Немешем Євгеном Степановичем, була складена постанова, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6716355 від 22,03.2023р, якою мене, начебто було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122, КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
За твердженням позивача, 22 березня 2023 року близько 13 год. 10 хв. в м. Ужгороді, рухаючись по вулиці Фединця Олександра, на приборній панелі ТЗ, раптово загорівся значок двигуна, після чого пролунав дивний звук і автомобіль самостійно почав зупинятись. Після зупинки ТЗ, він ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, вийшов, відкрив кришку капоту - візуально оглянувши, начебто все було гаразд, після чого, він закрив капот та спробував завести автомобіль, але двигун не запускався та значок на панелі не зникав. На момент, коли позивач намагався зв'язатись зі своїм майстром до нього підійшли двоє поліцейських і почили звинувачувати його у тому, що він здійснив зупинку на проїзній частині в другому ряді, чим порушив п. 15.4 ПДР України, а саме порушення правил стоянки, розміщення ТЗ на проїзній частині в два і більше ряди. Як вказує позивач, він обґрунтував вимушеність зупинки, та що не може перемістити автомобіль в інше місце, тому що двигун не заводиться а майстер тільки їде . Поліцейські не взяли до уваги його обґрунтування про те що зупинка ТЗ була вимушена, повідомили що на нього буде складено постанову, відмовили на його клопотання про перенесення розгляду справи.
Позивач не погоджуючись із зазначеним рішенням інспектора Немеша Євгена Степановича, бо вважає себе невинним у зазначеному правопорушенні, постанову серії ЕАС №6716355 від 22.03.2023р необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповними з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушення норм матеріально чи процесуального права, та просить вказану постанову скасувати.
З наведеного, а також зі змісту постанови, що є предметом оскарження вбачається, що її винесено посадовою особою: УПП в Закарпатській області інспектором рядовим поліції Немеш Євгенієм Степановичем.
Відповідачем по справі заявлено ГУНП в Закарпатській області. Однак у прохальній частині позовної заяви в порушення вимог п. 4 ч.5 ст. 160 КАС України - змісту позовних вимог щодо вказаного відповідача. Так, позивач просить: «Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6716355 від 22.03.2023р та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в моїх діях події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1. ч.1 ст.247 КУпАП», яка як вказано вище винесена співробітником УПП в Закарпатській області.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені зокрема ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про Національну поліцію» систему поліції складають: - центральний орган управління поліцією; - територіальні органи поліції. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЗУ «Про національну поліцію» територіальні органи поліції як юридичні особи публічного права … Територіальні органи поліції утворює Кабінет Міністрів України…
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» створено Департамент патрульної поліції як міжрегіональний територіальний орган Національної поліції.
Відповідно до п. 3 розд. І, п. 9 розд. V «Положення про Департамент патрульної поліції» затвердженого Наказом НП України № 73 від 06.11.2015 року (розміщеного на сайті patrol.police.gov.ua) Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції. Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки…, печатку…
Відповідно до структури Департаменту патрульної поліції (розміщеного на сайті patrol.police.gov.ua) до структури входить територіальний підрозділ Управління патрульної поліції в Закарпатській області.
Таким чином, відповідно до п.9 розділу V Положення про Департамент патрульної поліції затвердженого наказом Національної поліції 06 листопада 2015 року №73 (у редакції наказу Національної поліції 31 жовтня 2016 року №1114) Департамент патрульної поліції є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс і згідно зі ст.80 ЦК України може виступати від власного імені в суді.
Вищевказаний позов поданий позивачем до неналежного відповідача, так як УПП в Закарпатській області є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, а не ГУНП в Закарпатській області, а тому позивачу слід належним чином обґрунтувати вимоги до зазначеного відповідача або вказати належного.
Разом із тим, вважаю за необхідне вказати і на те, що відповідно до Постанови КАС ВС від 26.12.2019 № 724/716/16-а (К/9901/12750/18), у справі про оскарження дій посадової особи, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, за відповідні правопорушення. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Так, Управління патрульної поліції у Закарпатській області, посадовою особою складено постанову що є предметом оскарження, не є відповідним органом, на який, зокрема положеннями КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, за відповідні правопорушення.
Таким чином на виконання вимоги п.3 ч.5 ст.160 КАС України, позивачу слід зазначити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
Окрім того, як вказано вище, позивач зазначає, що його зупинка: 22 березня 2023 року близько 13 год. 10 хв. в м. Ужгороді, по вулиці Фединця Олександра, а саме на проїзній частині в другому ряді, чим порушив п. 15.4 ПДР України, було пов'язано із вимушеною зупинкою, механічною несправністю транспортного засобу, що перебував під його керуванням. Так, за твердженням позивача автомобіль зупинився, запустити двигун не міг, у зв'язку із чим звернувся по допомогу майстра.
Разом із тим на підтвердження вказаних обставин позивачем , в порушення ч.4 ст. 161 КАС України, не долучено жодних доказів.
Згідно ч.ч.1, 4,5,6 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Постановою Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. ст. 123, 160,161 КАС України та усуненням перелічених вище недоліків.
У відповідності до ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулась із позовною заявою.
Враховуючи вище наведене, вважаю за необхідне залишити даний адміністративний позов залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 169 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання її копії. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху,передбачені п.1ч.4ст.169КАС України,так позовна заява повертається позивачеві,якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош