Справа №760/21689/18
2/760/1679/23
20 березня 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Степановій Н.І.
за участі:
представника позивача Пересунька С.С.
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Свої вимоги мотивувало тим, що 21 вересня 2006 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 08-038/440к, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 158515 гривень 42 копійки.
АКБСР «Укрсоцбанк» 14 червня 2010 року було перейменовано у ПАТ «Укрсоцбанк».
Пунктом 1.1. договору кредиту визначено графік погашення заборгованості за кредитом, періоди погашення та кінцевий термін користування кредитом.
ОСОБА_2 порушено умови договору в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування та не виконуються взяті на себе зобов'язання.
Станом на 11 червня 2018 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість за договором кредиту, що включає в себе:
- 143720 гривень 51 копійку - сума заборгованості за кредитом;
- 7232 гривні 17 копійок - сума заборгованості за відсотками;
- 1831 гривню 46 копійок - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;
- 395 гривень 07 копійок - пеня за несвоєчасне повернення відсотків;
- 558 гривень 31 копійку - інфляційні витрати за кредитом;
- 107 гривень 98 копійок - інфляційні витрати за відсотками.
На виконання умов договору позичальнику була направлена вимога до досудове врегулювання спору, проте зазначена вимога останнім не виконана.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 03 вересня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 29 березня 2021 року ПАТ «Альфа-Банк» залучено до участі в справі в якості правонаступника позивача ПАТ «Укрсоцбанк».
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 17 листопада 2021 року залишено без розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 29 січня 2021 року.
Протоколом позачергових Загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» за № 2/2022, складеним 18 серпня 2022 року, змінено найменування банку з АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі. Пояснив, що по тілу кредиту банк використовує нову редакцію договору кредиту, а стосовно відсотків банк керується графіком, який був затверджений договором у старій редакції.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, підтримав викладене у відзиві на позов (т. 1, а.с. 37-40) та запереченнях (т. 1, а.с. 167-170). Зазначив, що 02 квітня 2015 року між сторонами було укладено договір про внесення змін № 1 до договору кредиту від 21 вересня 2006 року з Додатком № 1 до нього. Відповідно до п. 1.3. договору про внесення змін до кредитного договору та п.п. 2-4 Додатку № 1 було змінено валюту і суми кредитного договору шляхом видачі позичальнику кредитів: 1) кредит у гривні 1 - 158515 гривень 42 копійки зі сплатою 14 процентів річних за користування ним; 2) кредит у гривні 2 - 338279 гривень 08 копійок зі сплатою 1 проценту річних за користування ним. Таким чином, було змінено умови кредитування, зокрема, валюту та суму кредиту, а також встановлено новий графік погашення. Разом з тим, позов обґрунтований умовами договору кредиту від 21 вересня 2006 року, які вже змінені та втратили силу. Позов заявлено про стягнення боргу станом на 11 червня 2018 року. Відповідно до передбаченого п. 2.1 Додатку № 1 до договору про внесення змін порядку у період з серпня 2017 року по червень 2018 року відповідач мав сплатити 34873 гривні 41 копійку (3170 гривень 31 копійка х 11 місяців = 34873 гривні 41 копійка). На виконання вимог п. 2.1. Додатку № 1 відповідач за період з серпня 2017 року по червень 2018 року сплатив 27794 гривні 91 копійку, що підтверджується платіжними дорученнями та довідкою позивача № 04.22-08/96-8775 від 01 жовтня 2018 року щодо виконання кредитних зобов'язань з 21 вересня 2006 року по 01 жовтня 2018 року. Таким чином, заборгованість відповідача станом на 11 червня 2018 року складає 7078 гривень 50 копійок. Водночас, починаючи з 05 травня 2015 року по 03 липня 2017 року відповідачем здійснювалося погашення кредиту в сумі 50610 гривень 46 копійок, що разом зі сплаченою станом на 01 березня 2018 року сумою 27794 гривні 91 копійки становить 78405 гривень 37 копійок. Таким чином, відповідачем здійснюється погашення кредиту з випередженням графіку, а тому прострочення загального зобов'язання відсутнє. Крім того, враховуючи, що щомісячні платежі в сумі 3170 гривень 31 копійки, передбачені п. 2.1 Додатку № 1, включають основну суму кредиту та відсотки за кредитом, вимоги про стягнення відсотків є безпідставними.
Згідно з умовами пунктів 2.1, 2.2 ст. 2 Договору про внесення змін № 1 до договору кредиту, який укладено 02 квітня 2015 року та яким кредитний договір викладено у новій редакції, сторони домовились встановити процентну ставку за користування кредитом в гривні-1 в розмірі 14 процентів річних. Таким чином, сторонами погоджено розмір процентів та тип процентної ставки за кредитом, проте зі змісту кредитного договору вбачається, що сторони погодили розмір та тип процентної ставки, але всупереч ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України сторонами не погоджено такої істотної умови кредитного договору як порядок сплати процентів за кредитом, а тому кредитний договір в цій частині є не укладеним. Так, зазначені суми у п. 2.1 договору про внесення змін від 02 квітня 2015 року у графіку погашення кредиту є сумами в погашення основної суми (тіла) кредиту, що не включають суми процентів за кредитом. При цьому, договір не містить, яким чином та в якому розмірі сплачуються відсотки за кредитом.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 21 вересня 2006 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 08-038/440к (т. 1, а.с. 5-7).
АКБСР «Укрсоцбанк» 14 червня 2010 року було перейменовано у ПАТ «Укрсоцбанк» (т. 1, а.с. 20).
Відповідно до п. 1.1. договору кредиту кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 70327 доларів США зі сплатою 10,5 % процентів річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щорічному перегляду, згідно з умовами п. 2.6 цього договору, та наступним порядком погашення суми основної заборгованості до 25 числа кожного місяця згідно графіку.
Сторона позивача зазначає, що відповідачем заборгованість за договором кредиту не погашена. Просить стягнути з відповідача заборгованість за договором кредиту, яка станом на 11 червня 2018 року складає 151618 гривень 97 копійок, що включає в себе:
- 143720 гривень 51 копійку - сума заборгованості за кредитом;
- 7232 гривні 17 копійок - сума заборгованості за відсотками;
- 558 гривень 31 копійку - інфляційні витрати за кредитом;
- 107 гривень 98 копійок - інфляційні витрати за відсотками.
Сторона відповідача, заперечуючи наявність заборгованості по кредиту, посилається на наступне.
02 квітня 2015 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про внесення змін № 1 до договору кредиту від 21 вересня 2006 року з Додатком № 1 до нього (т. 1, а.с. 41-46).
Відповідно до п. 1.3. договору про внесення змін до кредитного договору зміна валюти заборгованості за договором кредиту здійснюється шляхом видачі двох разових кредитів загальною сумою 495794 гривні 50 копійок, з якої сума першого кредиту складає 158515 гривень 42 копійки та сума другого кредиту складає 337279 гривень 08 копійок.
Пунктом 1.2. Додатку № 1 до договору про внесення змін до кредитного договору погашення кредиту та нарахованих процентів за користування кредитом здійснюється у строки/терміни, зазначені в цьому договорі.
Відповідно до п. 2.1. Додатку № 1 погашення кредиту в гривні 1 здійснюватиметься позичальником до «02» числа (включно) кожного місяця, починаючи з 02 серпня 2017 року та з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту у гривні до 20 вересня 2021 року (включно), на умовах визначених цим договором.
Зазначеним пунктом встановлений графік погашення кредиту в гривні 1, а саме, до сплати кожного місяця підлягає сума - 3170 гривень 31 копійка.
Згідно з п. 2.2. Додатку № 1 сторони домовились встановити процентну ставку за користування кредитом в гривні 1 в розмірі 14 процентів річних.
Таким чином, сторонами погоджено розмір процентів та тип процентної ставки за кредитом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У ч. 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Встановлено, що всупереч вимог ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України сторонами не погоджено такої істотної умови кредитного договору як порядок сплати процентів за кредитом, оскільки графік погашення процентів у договорі про внесення змін до кредитного договору та Додатку № 1 відсутній.
За таких обставин, кредитний договір в частині порядку погашення процентів є не укладеним.
Сторона позивача у судовому засіданні зазначила про те, що з приводу стягнення відсотків з відповідача банк керується графіком, який був затверджений договором у старій редакції.
Разом з тим, стара редакція договору кредиту від 21 вересня 2006 року стосовно погашення кредиту та відсотків втратила чинність з моменту підписання договору про внесення змін № 1 до договору кредиту та Додатку № 1 до нього.
За таких обставин, використання банком графіку погашення процентів, встановленим договором кредиту від 21 вересня 2006 року, не відповідає вимогам закону.
З позовної заяви вбачається, що банком заявлено вимогу про стягнення боргу станом на 11 червня 2018 року.
Відповідно до передбаченого п. 2.1 Додатку № 1 до договору про внесення змін порядку у період з серпня 2017 року по червень 2018 року відповідач мав сплатити 34873 гривні 41 копійку (3170 гривень 31 копійка х 11 місяців = 34873 гривні 41 копійка).
Відповідачем наданий суду розрахунок погашення заборгованості за кредитом, що відповідає умовам Додатку № 1 до договору про внесення змін (т. 1, а.с. 115-116).
Доказів на спростування наданого відповідачем розрахунку стороною позивача суду не надано.
На виконання вимог п. 2.1. Додатку № 1 відповідач за період з серпня 2017 року по червень 2018 року сплатив 27794 гривні 91 копійку, що підтверджується платіжними документами (т. 1, а.с. 185-225) та довідкою АТ «Укрсоцбанк» № 04.22-08/96-8775 від 01 жовтня 2018 року щодо виконання кредитних зобов'язань з 21 вересня 2006 року по 01 жовтня 2018 року (т. 1, а.с. 49-54).
Сторона відповідача також зазначила про те, що починаючи з 05 травня 2015 року по 03 липня 2017 року відповідачем здійснювалося погашення кредиту в сумі 50610 гривень 46 копійок (т. 1, а.с. 54), що разом зі сплаченою станом на 01 березня 2018 року сумою 27794 гривні 91 копійки становить 78405 гривень 37 копійок. Таким чином, відповідачем здійснюється погашення кредиту з випередженням встановленого графіку.
Враховуючи надані стороною відповідача докази щодо своєчасної оплати кредиту, станом на момент звернення до суду з позовом прострочення загального зобов'язання у ОСОБА_2 відсутнє.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).
Встановлено, що заборгованість за кредитним договором перед банком у відповідача відсутня.
Таким чином, станом на день ухвалення рішення суду у позивача відсутнє порушене, невизнане або оспорюване право, свобода чи законний інтерес з боку відповідача.
З огляду на наведене, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 207, 526, 530, 549, 610, 633, 634, 638, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (М. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 30 березня 2023 року.
Суддя: