печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8692/22-ц
Категорія 65
20 березня 2023 року
Печерський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Головко Ю. Г.,
за участю секретаря судових засідань Солонухи Д. Л.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, Орган опіки та піклування в особі Печерської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Орган опіки та піклування в особі Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позову зазначає, що він є власниками квартири АДРЕСА_1 , згідно договору дарування квартири від 05.10.2017, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А. В., зареєстрований в реєстрі за № 1670. У вказаній квартирі зареєстрована, але не проживає більше одного року колишня дружина позивача ОСОБА_2 та неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2021 у справі № 757/18449/21-ц шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Позивач стверджує, що відповідачка разом із їхнім неповнолітнім сином із серпня 2019 року вибули із квартири позивача та не мешкають в зазначеній квартирі, але наявність реєстрації відповідачки у вказаній квартирі обмежує права позивача як власника вказаної квартири.
Позивач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, до суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, також шляхом надсилання смс-повідомлення на мобільний номер телефону, у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.
Відповідно до статті 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася у судове засідання, про причини неявки не повідомила, не подала відзив і сторона позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.08.2022 відкрито провадження у справі в порядку у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.01.2023 закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Позивач ОСОБА_1 є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією Договору дарування квартири від 05.10.2017, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А. В., зареєстрований в реєстрі за № 1670, та копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з витягу з Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб від 08.06.2022 № 105/26-17-362, ОСОБА_2 значиться зареєстрованою за адресою АДРЕСА_2 .
Проте, відповідачка в указаній квартирі не проживає з 2019 року, не приймає участь у витратах на утримання квартири, спільного господарства з позивачем не веде, особистих речей ОСОБА_2 в квартирі немає.
Конституція України у ст. 47 проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.
Згідно зі статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine», заява № 30856/03) поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв'язків з конкретним місцем.
Правова позиція Європейського суду з прав людини відповідно до п. 1 ст. 8 Конвенції гарантує кожній особі крім інших прав право на повагу до її житла. Воно охоплює насамперед право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.
Такий загальний захист поширюється як на власника квартири (рішення у справі Gillow v. the U.K. від 24.11.1986 року), так і на наймача (рішення у справі Larkos v. Cyprus від 18.02.1999 року).
Пункт 2 статті 8 Конвенції чітко визначає підстави, за яких втручання держави у використання особою прав, зазначених у п. 1 цієї статті, є виправданим. Таке втручання має бути передбачене законом і необхідне в демократичному суспільстві, а також здійснюватися в інтересах національної і громадської безпеки або економічного добробуту країни, для охорони порядку і запобігання злочинності, охорони здоров'я чи моралі, захисту прав і свобод інших осіб. Цей перелік підстав для втручання є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Водночас, державі надаються широкі межі розсуду, які не є однаковими і в кожному конкретному випадку залежать від цілей, зазначених у п. 2 ст. 8 Конвенції.
За статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до ч. 1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, необхідна наявність одночасно двох умов, зокрема, відсутність члена сім'ї без поважних причин понад один рік, а також відсутність поважних причин непроживання за адресою такого житлового приміщення.
Члени сім'ї власника житлового приміщення не мають права власності на житло, в якому вини проживають, що суттєво відрізняє їхній правовий статус від правового статусу власника такого приміщення, унеможливлюючи, зокрема, право розпорядження цим майном. Разом із тим, їм належить право використовувати приміщення для проживання, яке є сервітутним правом, тобто правом користування чужим майном (стаття 405 ЦК України). Проте, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Обмеження (позбавлення) права користування житлом можуть обумовити тільки такі дії членів сім'ї власника житла, які пов'язані зі зловживанням ними своїми правами або з невиконанням покладених на них обов'язків і безпосередньо порушують при цьому права та законні інтереси інших осіб.
За приписами ч. 1 ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Так, пред'явлення позову про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є належним способом захисту цивільних прав, що в подальшому є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання відповідними уповноваженими органами.
Втрата права користування житловим приміщенням є підставою відповідно до ст.7 Закону України від 11.12.2003 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи, яка втратила право користування житловим приміщенням, оскільки зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1) позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про виселення; 4) визнання особи безвісно відсутньою; 5) оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, за наявності рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, особа підлягає зняттю з реєстрації місця проживання на підставі Закону України від 11.12.2003 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Під час розгляду справи встановлено, що відповідачка вже не є членом сім'ї позивача, не є співвласником житла та не проживає за місцем реєстрації, що підтверджується актом обстеження від 01.10.2021, чим створює перешкоди у володінні та користуванні квартирою, а тому вона підлягає визнанню такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 258-259, 263-265, 280, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, Орган опіки та піклування в особі Печерської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992, 40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2606.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Третя особа: Орган опіки та піклування в особі Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, адреса: вул. М. Омельяновича-Павленка, буд. 15, м. Київ, 01010, код ЄДРПОУ 37401206.
Суддя Ю. Г. Головко