20.03.2023 Справа № 761/42092/21
Справа № 761/42092/21
1-кп/756/678/23
20.03.2023 місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
представник потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_7 ,
20.03.2023 до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 на строк 60 днів. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були наявні при обранні та продовженні строку обрання запобіжного заходу, не перестали існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не забезпечить належного виконання ним процесуальних обов'язків та його належної поведінки.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання, при цьому зазначив, що, на його переконання, ризики у кримінальному провадженні є необґрунтованими, ґрунтуються на припущеннях, а тому просив змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію захисника та просив змінити запобіжний захід на більш м'який.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.
Востаннє, 23.01.2023 ухвалою Оболонського районного суду міста Києва продовжено строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 23.03.2023 включно.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 цього Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд, відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини з огляду на те, що прокурор у судовому засіданні довів наявність обґрунтованості ризиків у кримінальному провадженні, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи тяжкість злочину у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , покарання, яке йому загрожує в разі визнання винуватим, у сукупності з даними про особу обвинуваченого (неодноразово судимий, у тому числі за вчинення корисливих злочинів, після звільнення з місць позбавлення волі через короткий проміжок часу знову обвинувачується у вчиненні чотирнадцяти епізодів корисливого злочину відповідно до пред'явленого обвинувачення), а також враховуючи відомості про сімейний стан, склад сім'ї, стан здоров'я, приходить до висновку, що обставини кримінального провадження свідчать про наявність високого ступеню ризиків, що обвинувачений, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто в такий спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід судового розгляду та встановленню об'єктивної істини в даному кримінальному провадженні, тому суд вважає, що існують достатні підстави для продовження застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 .
Суд враховує доводи сторони захисту щодо зміни застосованого запобіжного заходу на більш м'який, проте вважає, що стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не доведено відповідними доказами обставин, на які посилалась сторона захисту при обґрунтуванні необхідності зміни запобіжного заходу, а тому вважає, що у даному випадку такі доводи про зміну запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків у справі та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.
Дані, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору суду не надані.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про доцільність тримання обвинуваченого під вартою.
При визначенні ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд наряду з положеннями статей 182, 183, 199, 331 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, його корисливий мотив, матеріальне становище ОСОБА_3 у сукупності, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, визначеного ухвалою суду від 13.01.2022 №761/42092/21 при продовженні строку тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, та вважає, що застава у розмірі, встановленому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченої та надасть можливість досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 177, 178, 183, 194, 199, 331, 395 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва задовольнити частково.
Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 18.05.2023 включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 107 360 гривень, зобов'язавши ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до суду, у провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, а також виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження;
- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими та представниками потерпілих у даному кримінальному провадженні в усіх випадках, крім спільної участі у слідчих та процесуальних діях;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059
Банк отримувача ДКСУ, м.Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089
Термін обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку, визначеного ч. 7 ст. 194 КПК України, а саме на строк не більше двох місяців з моменту внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у розмірі, визначеному даною ухвалою, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_3 та повідомити усно і письмово прокурора та Оболонський районний суд міста Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення розміру застави, визначеного даною ухвалою, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1