про відмову в видачі судового наказу
Справа №:755/4041/23
Провадження №: 2-н/755/127/23
"31" березня 2023 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину,
Заявник звернулася до суду з заявою і просить видати судовий наказ, яким стягнути з боржника аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку/доходу, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення донькою повноліття.
28.03.2023 року на виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України суддею в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до відділу з питань реєстрації проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської РДА.
29.03.2023 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла відповідь з відділу питань реєстрації проживання/перебування фізичних осіб Дарницької РДА, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
У видачі судового наказу має бути відмовлено, виходячи з наступного.
Заява була зареєстрована в канцелярії суду 28 березня 2023 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Статтею 161 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Загальні правила підсудності врегульовані ст.27 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч.1 ст.28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Цивільним процесуальним законодавством України передбачені такі види підсудності: загальна, альтернативна та виключна.
Загальна територіальна підсудність - підсудність справ за місцезнаходженням відповідача.
Альтернативна підсудність - підсудність справ за вибором позивача.
Відповідно до абз.2 п.34, п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Статтею 162 ЦПК України встановлена загальна територіальна підсудність в справах про видачу судового наказу, тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Права на застосування альтернативних правил підсудності розділом 2 глави 9 ЦПК України « Наказне провадження» не передбачено.
В пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» заява про видачу судового наказу подається до суду за загальними правилами підсудності.
Зокрема, заява подається до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання фізичної особи або за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її перебування чи місцезнаходженням юридичної особи.
Заявник, звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу, зазначає місце проживання та реєстрації боржника, а також відповідно до відповіді з відділу з питань реєстрації проживання/перебування фізичних осіб Дарницької РДА відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально не відноситься до Дніпровського району м. Києва.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Керуючись ст.ст. 27, 162, 165 ЦПК України, суддя
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на дитину - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І.В.Коваленко