Справа № 752/28746/21
Провадження №: 1-кп/752/898/23
31.03.2023 м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисникаОСОБА_6 ,
перекладача ОСОБА_7 ,
у ході проведення відкритого судового засідання у кримінальному провадженні №1202100010001618 відносно ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Тбілісі, Республіки Грузії, без постійного місця проживання у м. Києві, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Голосіївським районним судом міста Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні таємного викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням до житла, що кваліфіковано як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
31.03.2023 в судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою на 60 діб, яке обґрунтувала наявністю ризиків переховування від суду та вчинення нових кримінальних правопорушень, про що свідчать дані, які характеризують обвинуваченого, який є громадянином іноземної держави та може безперешкодно покинути територію України, адже усвідомлює, що йому загрожує покарання до 6 років позбавлення волі, а також усвідомлюючи той факт, що він звинувачується у вчиненні аналогічного злочину в іншому кримінальному провадженні та щодо нього не вбачаються будь-які стримуючі фактори. Також прокурор посилалася на те, що ОСОБА_5 не має на сьогодні легального джерела доходу, не був офіційно працевлаштований.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, клопотав про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, такод просив зменшити розмір застави до мінімального, адже сума застави є непомірною для близьких обвинуваченого, наголошував на тому, що всі докази в кримінальному провадженні досліджені, тобто ОСОБА_5 не зможе чинити ні тиск та свідків, ні на потерпілого, який допитаний двічі.
Обвинувачений підтримав захисника.
Потерпілий поклався на розсуд суду.
Заслухавши сторін, суд зазначає наступне.
31.03.2023 судом віднайдено підстави для відкладення судового засідання для виклику і допиту свідка, про якого заявила сторона обвинувачення і проти допиту якого сторона захисту не висловила заперечень.
Обвинувачений наразі утримується під вартою і в межах наявного строку дії запобіжного заходу відкласти судове засідання не видається за можливе.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується).
Проаналізувавши позиції сторін, суд не вбачає підстав для обрання менш суворого запобіжного заходу та зменшення розміру застави з огляду на реальність ризиків, які оголосила прокурор і з якими погоджується суд щодо переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення понесення покарання, та можливого вчиненні інших кримінальних правопорушень, адже ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, він не має та не мав до затримання офіційного місця роботи або ж сталих, постійних неофіційних підробітків, сім'ї та/або сталого соціально позитивного кола спілкування в Україні, не довів жодним чином наявність кола друзів, які забезпечуватимуть його у разі звільнення з-під тримання під вартою. Також судом враховується, що особи, які обвинувачуються у тому, що у співучасті з ОСОБА_5 вчинили крадіжку, отримали обвинувальний акт за звинуваченням у цьому ж злочині, звільнилися з-під варти, внісши заставу, проте жодного разу не прибули до Голосіївського районного суду міста Києва, де з лютого 2022 року не проведено підготовче судове засідання через їх неявку. Також суд приймає до уваги, що відносно ОСОБА_5 наявне інше кримінальне провадженні, що розглядається Оболонським районним судом міста Києва, а тому ризики переховування від суду, з огляду на можливі перспективи бути засудженим є суттєвими наразі.
Наведені мотивування спростовують будь-які підстави для задоволення клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та зменшення розміру застави.
При цьому, судом враховується дія в Україні воєнного стану, що обумовлює несення працівниками правоохоронних структур посиленої службу та їх залучення до заходів із забезпечення обороноздатності держави, що дає підстави вести мову про відсутність гарантій належного контролю за дотриманням обвинуваченим умов відбуття іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у разі задоволення відповідного клопотання захисту, а також усталена практика Європейський суд з прав людини, який неодноразово вказував на те, що наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей і тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу. Зазначена інституція зазначає, що суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою (п. 219 рішення у справі "Нечипорук і Йонкало проти України").
Також суд вважає, що продовження запобіжного заходу з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується. Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи, та не зможе запобігти встановленим ризикам на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
За наведених обставин продовження на 60 діб існуючого запобіжного заходу є обґрунтованою процесуальною дією, оскільки суду не було доведено обставин зменшення ризиків за ст. 177 КПК України та можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Керуючись ст. 177, 331, 372, 395 КПКУкраїни, суд
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб до 29.05.2023 включно.
Відлік строку запобіжного заходу рахувати з 31.03.2023.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу та зменшення розміру застави відмовити .
Зобов'язати сторону обвинувачення забезпечити переклад для обвинуваченого тексту ухвали суду на рідну для нього мову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1