Житомирський апеляційний суд
Справа №295/8665/22 Головуючий у 1-й інст. Болейко А. П.
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Радченко С. В.
30 березня 2023 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Радченко С.В., за участі: особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Кравчука Андрія Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката Кравчука Андрія Васильовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м.Житомира від 25 січня 2023 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Богунського районного суду м.Житомира від 25 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 27.08.2022 року о 03 год. 02 хв. у м.Житомирі по вул. Хлібній, 26, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Кравчук А.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апелянт, зокрема, посилається на ту обставину, що матеріали справи не містять доказів керування його підзахисним транспортним засобом при обставинах, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що вони з ОСОБА_1 не були присутніми в судовому засіданні через оголошення в той час повітряної тривоги, про що була надана відповідна заява, однак суд розглянув справу за їх відсутності та постанову отримали лише 13.02.2023 року.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення від 27.08.2022 року (а.с.1); рапорти працівників поліції (а.с.4-6); відеозапис з обставинами події.
Оцінивши зазначені докази, суд першої інстанції зробив висновок, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною, його дії кваліфіковано правильно, як відмова особи, що керує транспортним засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.
Так, відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КупАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, обов'язковою ознакою притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення зазначених дій особою, є встановлення факту керування нею транспортним засобом.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 27.08.2022 року о 03 год. 02 хв. у м.Житомирі по вул. Хлібній, 26, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz» з ознаками алкогольного сп'яніння. Як на доказ керування ОСОБА_1 автомобілем, суд першої інстанції послався на відеозапис обставин події.
Проте відеозапис події не містить жодного фрагменту, який би давав можливість стверджувати факт, що ОСОБА_1 керував автомобілем. Вбачається, що працівниками поліції було зупинено автомобіль «Mercedes-Benz» під час дії комендантської години, за кермом якого знаходилася особа жіночої статті. Це відбулося у дворі багатоповерхового житлового будинку. ОСОБА_1 був пасажиром автомобіля. Працівники поліції тривалий час пропонували ОСОБА_1 від'їхати на автомобілі на паркувальне місце, щоб не заважати іншим учасникам руху в дворі, коли настане ранок та попередили, що можуть застосувати евакуатор. ОСОБА_1 не погодився на цю пропозицію, оскільки знаходився в стані алкогольного сп'яніння та повідомив, що викликав тверезого водія. Працівники поліції погодилися почекати та відійшли до службового автомобіля. Через деякий час працівник поліції сказав, що «Мерседес» паркується і вони попрямували на те місце (як зазначено в рапортах поліцейських - 10 метрів від місця, де він попереді знаходився). Далі фіксується спілкування ОСОБА_1 та працівників поліції біля будинку. ОСОБА_1 категорично та послідовно пояснює, що автомобіль не паркував, а тому йому не вправі пропонувати проходження огляду на стан сп'яніння. Працівники поліції складають протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. На пропозицію ОСОБА_1 надати докази керування ним автомобілем, поліцейські відмовляють з тих підстав, що це не передбачено інструкцією та пропонують всі питання вирішувати в суді. Таким чином, відеозапис обставин події жодним чином не доводить факту керування ОСОБА_1 автомобілем. Не встановлено такого факту і сукупністю інших доказів, зокрема рапортами працівників поліції, на які посилається суд першої інстанції, проте, зазначені документи грунтуються виключно на припущеннях працівників поліції, які в такому випадку не можуть вважатися не зацікавленими особами, а тому докази у вигляді рапортів не є допустимими в розумінні стандарту доказування «поза розумним сумнівом». Зі змісту постанови суду першої інстанції вбачається, що судом не досліджувався відеозапис з обставинами події, внаслідок чого суд дійшов до передчасного висновку про винність ОСОБА_1 .
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В п.39 Рішення ЄСПЛ «Лучанінова проти України» Суд зробив висновок, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушив заявник у зазначеній справі, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням, Суд вважає, що провадження, про яке йдеться (справа про адміністративне правопорушення), є кримінальним для цілей застосування Конвенції.
Згідно зі статтею 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що працівниками патрульної поліції при складенні протоколу про адміністративне правопорушення були порушенні вимоги КУпАП, за яких цей протокол не можна визнати належним та допустимим доказом, а судом першої інстанції при розгляді справи на ці порушення не було звернуто уваги, що в подальшому потягло за собою прийняття незаконного рішення. Тому апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Клопотання адвоката Кравчука Андрія Васильовича про поновлення строку задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Богунського районного суду м.Житомира від 25 січня 2023 року.
Апеляційну скаргу адвоката Кравчука Андрія Васильовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Богунського районного суду м.Житомира від 25 січня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП , у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Радченко