Провадження № 11-сс/803/684/23 Справа № 205/2173/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
28 березня 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023041690000274 стосовно підозрюваної
ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Станиця Луганська Луганської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (надалі КК)
за участю:
прокурора ОСОБА_8
захисника ОСОБА_6 підозрюваної ОСОБА_7
Обставини, встановлені ухвалою слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2023 року клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Західної окружної прокуратури ОСОБА_8 задоволено та застосовано стосовно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 28 квітня 2023 року включно без визначення розміру застави.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Крім цього, вважав встановленим та доведеним органом досудового розслідування існування ризиків того, що ОСОБА_7 , побоюючись відповідальності за інкримінований їй тяжкий злочин може переховуватися від органів досудового розслідування слідчого судді або суду, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню, а також, з огляду на ту обставину, що стосовно підозрюваної в суді перебуває інше кримінальне провадження, в якому вона обвинувачується у вчиненні аналогічних злочинів, пов'язаних зі збутом психотропної речовини, ОСОБА_7 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а тому слідчий суддя дійшов до висновку й про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (надалі КПК).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог, захисник вказує, що ризики, заявлені прокурором в клопотанні та встановлені слідчим суддею в оскарженій ухвалі не підтверджуються жодними доказами, а посилання слідчого судді на відсутність постійного місця проживання ОСОБА_7 на території м. Дніпро спростовується долученим до апеляційної скарги договором оренди, відповідно до якого її чоловік орендує з 22 лютого 2023 року квартиру у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .
Також зазначає, що слідчим суддею не було враховано стійкі соціальні зв'язки підозрюваної, а саме наявність чоловіка, який внаслідок отриманої травми потребує догляду та піклування, постійного місця проживання у м. Дніпро, відсутність судимостей та наявність позитивних характеристик, що у своїй сукупності свідчить про можливість застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, вказує й на те, що слідчий суддя у своїй ухвалі допустив суттєві протиріччя, оскільки не з'ясував, у придбанні та збуті якої саме психотропної речовини ОСОБА_7 підозрюється.
Також поза увагою слідчого судді й залишились положення ч. 3 ст. 183 КПК та не визначено розмір застави, а також не наведено жодного обґрунтування для її невизначення, що у сукупності вказує на необхідність скасування оскарженої ухвали.
Позиції учасників судового провадження.
Підозрювана та її захисник підтримали доводи поданої захисником апеляційної скарги та з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваної більш м'який запобіжний захід.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилаючись на її безпідставність, просив відмовити в її задоволенні, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 196 КПК в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи захисника, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає безпідставними з огляду на таке.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції. Більше того, правильність висновків слідчого судді в цій частині захисником не оскаржуються, а тому апеляційним судом не перевіряються.
При цьому, доводи апеляційної скарги захисника про наявність протирічь в ухвалі слідчого судді щодо невизначення слідчим суддею виду психотропної речовини, у збуті якої підозрюють ОСОБА_7 , апеляційний суд вважає технічною помилкою, яка не впливає на правильність висновків суду щодо обґрунтованості підозри, оскільки такий вид психотропної речовини визначений матеріалами кримінального провадження та у самому повідомленні про підозру.
Санкція ч. 2 ст. 307 КК, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, що відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК, дає матеріально-правові підстави для застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою.
Під час апеляційного провадження встановлено, що твердження прокурора та висновки слідчого судді про наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 5 ст. 177 КПК, є обґрунтованими, а встановлені слідчим суддею ризики у вигляді переховування від органів досудового розслідування та продовження вчинення злочинів об'єктивно існують і для запобігання їх настання необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи положення ст. ст. 177, 178 КПК, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про існування вказаних ризиків, зокрема, ризик переховування обумовлений тяжкістю інкримінованого злочину та суворістю покарання, яке загрожує підозрюваній у випадку визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у випадку визнання її винуватою у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При цьому, зазначений ризик об'єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Крім того, за вказаних обставин підозрювана може перетнути державний кордон України або умовну лінію розмежування з метою переховування, оскільки, враховуючи її стать, заборона щодо виїзду на неї не поширюється.
Також колегія суддів вважає обґрунтованими висновки слідчого судді про ризик того, що підозрювана ОСОБА_7 може продовжити вчиняти злочини, оскільки в провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває інше кримінальне провадження стосовно підозрюваної за обвинуваченням у вчиненні аналогічних злочинів, в тому числі й пов'язаних зі збутом психотропної речовини, в межах якої до останньої вже застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, однак остання звільнившись з місць попереднього утримання під заставу знову підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Стосовно доводів апеляційної скарги захисника про наявність у ОСОБА_7 стійких соціальних зв'язків, постійного місця мешкання на території м. Дніпро та позитивні характеристики, апеляційний суд приймає їх до уваги, однак вказані обставини існували і на момент вчинення інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення, однак не стали тим стримуючим фактором, який би зміг запобігти вчиненню нового злочину. Більше того, зазначені обставини жодним чином не спростовують та не зменшують встановлені слідчим суддею ризики.
За змістом ч. 3 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді..., суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Перевіривши ухвалу слідчого судді на дотримання вимог кримінального процесуального закону, апеляційний суд доходить висновку, що вона підлягає скасуванню з ухваленням нової ухвали у зв'язку з невиконанням слідчим суддею вимог ч. 3 ст. 183 КПК з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК,слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Виключення з вказаного положення Закону визначені у ч. 4 ст. 183 КПК, які в межах даного кримінального провадження незастосовні.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання стосовно підозрюваної ОСОБА_7 слідчий суддя залишив вказані вимоги кримінального процесуального закону поза своєю увагою.
При вирішенні питання щодо розміру застави, колегія суддів виходить з того, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину пов'язаного зі збутом психотропної речовини, стосовно останньої раніше застосовувався запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі, однак був недієвим та не зміг забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти вчиненню нових злочинів, а тому, у даному випадку апеляційний суд вважає заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян хоча і значною, враховуючи майнових стан підозрюваної, однак таким, що достатньою мірою зможе забезпечити належне виконання підозрюваною своїх процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, встановленим в ухвалі слідчого судді.
За таких обставин доводи апеляційної скарги захисника в цій частині є слушними, а стосовно ОСОБА_7 слід постановити нову ухвалу про тримання її під вартою строком до 28 квітня 2023 року з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023.
Керуючись ст. ст. 181, 183, 193, 194, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2023 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_7 скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 ДРУП ГУНП у Дніпропетровській області ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Західної окружної прокуратури ОСОБА_8 про застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 28 квітня 2023 року.
Визначити, що у разі внесення підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою застави у розмірі восьмидесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок, підозрювана ОСОБА_7 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваної з-під варти, покласти на неї обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме:
- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- не відлучатися із населеного пункту в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- повідомляти слідчого та прокурора про зміну місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі не з'явлення її за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин або не повідомлення нею про причини своєї неявки, або порушення обов'язків, покладених на неї у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Термін дії обов'язків, у разі внесення застави, встановити до 29 квітня 2023 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4