Провадження № 11-сс/803/628/23 Справа № 202/116/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
09 березня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного (в режимі
відеоконференції) ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2023 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у с. Кожба, Глодянського району, Молдавської РСР, громадянина України, одруженого, який має на утриманні двох малолітніх дітей, солдата, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2023 року було задоволено клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №12022052420000573 від 13.11.2022 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 на 60 днів, тобто до 13 квітня 2023 року.
Рішення суду обґрунтовано тим, що в провадженні ВП №3 Краматорського РУП ГУНП в Донецької області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022052420000573 від 13.11.2022, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
14.11.2022 у даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
16.11.2022 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.01.2023 без визначення розміру застави.
06.01.2023 постановою виконувача обов'язків керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022052420000573 продовжено до 3-х місяців, а саме до 14.02.2023.
13.02.2023 ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до п'яти місяців, тобто до 14.04.2023.
ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України. Тобто з моменту оголошення ОСОБА_8 про підозру у скоєнні зазначеного злочину і по цей час існує незмінність підстав для підозри ОСОБА_8 у скоєнні злочину, що є необхідною умовою для того, щоб застосування до нього запобіжного заходу вважалося законним. Проте слідчий суддя наголошує, що на цей час ця умова є недостатньою і враховує, що у судовому засіданні прокурором доведене, що ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду не відпав.
У судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_8 до моменту затримання проходив службу у ЗСУ, що дає підстави припускати, що за допомогою широкого кола знайомств серед військових він об'єктивно має змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а наслідки та ризики побігу будуть для нього менш загрозливими, а ні ж подальше утримання під вартою, а отже йому нічого не заважає переховуватися від слідства та суду.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що факти, наведені слідчим у клопотанні на підтвердження існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, переконливо підтверджують, що існує реальна небезпека неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_8 , а саме - переховування від органів досудового розслідування та суду,
Окрім існування обґрунтованої підозри та ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, судом оцінив в сукупності інші обставини, а саме вік та стан здоров'я підозрюваного, його сімейний та матеріальний стан, репутація та міцність соціальних зв'язків, який хронічними захворюваннями не страждає та не потребує стаціонарного лікування, одружений, раніше не судимий, і встановив, що запобігти цьому ризику більш м'яким запобіжним заходом неможливо.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.02.2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою або визначити заставу.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що повідомлення про підозру саме за ст. 115 КК України є необгрунтованим, оскільки мало місце вбивство через необережне поводження зі зброєю. Під час допиту підозрюваного та слідчого експерименту останній детально описав обставини пригоди та усі ці доводи у сукупності дають підстави для зміни раніше повідомленої підозри з ч.1 ст. 115 на ст. 119 КК України (вбивство через необережність). Фактично ОСОБА_8 навіть не бачив потерпілого, оскільки вони відбували чергування ввечері в режимі світломаскування. Таким чином, не могло бути умислу на вбивство, якщо не було жодного конфлікту між ними та був один необережний постріл у повній темряві в стані алкогольного сп'яніння.
Також захисник вказує, що всі ризики на даний час вже нівельовані, оскільки всі свідки допитані, лише тривають призначені судові експертизи, на висновки яких ОСОБА_8 жодним чином не може вплинути, перебуваючи, наприклад, на цілодобовому домашньому арешті.
Зазначає, що ОСОБА_8 має сталі соціальні зв'язки, дружину, двох малолітніх дітей, раніше не судимий, має проблеми зі здоров'ям у вигляді ускладнень внаслідок поранень, які неможливо лікувати в межах гауптвахти.
Таким чином, апелянт вважає, що достатнім та необхідним для повного нівелювання ризиків з боку підозрюваного під час досудового розслідування буде обов'язкове визначення застави або обрання запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавленням волі.
Заслухавши доповідь головуючого судді, думку підозрюваного та його захисника які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, позицію прокурора про заперечення проти задоволення апеляції та залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані, висновки суду про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи.
Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів, СВ ВП №3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022052420000573 від 13.11.2022 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.
14.11.2022 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.
16 листопада 2022 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк 60 днів.
Постановою виконувача обов'язків керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил від 06.01.2023 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 14.02.2023 включно.
11 січня 2023 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська підозрюваному ОСОБА_8 було продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк 60 днів, до 14 лютого 2023 року.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13 лютого 2023 року було задоволено клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №12022052420000573 від 13.11.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 на 60 днів, тобто до 13 квітня 2023 року.
Апеляційним переглядом встановлено, що під час судового розгляду слідчий суддя достатньою мірою з'ясував дані, які вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, оскільки наведені прокурором обставини дають достатні підстави для такого висновку, а доводи захисника та твердження підозрюваного щодо необґрунтованості підозри мають характер суб'єктивної оцінки зацікавленої особи і є неприйнятним для колегії суддів, оскільки при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу чи його продовження має враховуватись саме обгрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Обгрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: матеріалами ЄО № 3290 від 12.11.2022 з відділу поліції № 3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області; протоколом огляду місця події від 13.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 13.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 13.11.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 14.11.2022; протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_11 від 13.11.2022; протоколом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_12 від 13.11.2022; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 21.01.2023; протоколом проведення слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_8 від 21.01.2023; іншими матеріалами кримінального провадження.
Також необхідно зазначити, що на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, тож апеляційні вимоги сторони захисту в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Також загальним правилом, яке випливає із рішень ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. «Вемгофф проти Німеччини», від 24 липня 2003 р. у справі «Смірнови проти Росії», є те, що особа, обвинувачена у правопорушенні, має перебувати на волі до початку судового розгляду її справи, якщо держава не наведе відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою цієї особи. Тобто держава має довести необхідність тримання під вартою особи, а суди, виходячи із презумпції на користь свободи, вирішити, на основі принципу змагальності, чи є достатні підстави для тримання особи під вартою.
У справі «Смірнови проти Росії» (п. 59) ЄСПЛ зазначив, що в досудовому звільненні особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі «Вемгофф проти Німеччини»); вчинення ним подальших правопорушень (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. «Мацнеттер проти Австрії») або спричинення ним порушень громадського порядку (рішення ЄСПЛ від 26 червня 1991 р. у справі «Летельєр проти Франції»).
ЄСПЛ визнав допустимими підставами для взяття й тримання особи під вартою наявність із боку підозрюваного таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання підозрюваного під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.
ЄСПЛ робить висновок, що перед застосуванням до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою національний судовий орган повинен обов'язково розглянути можливість застосування інших, альтернативних триманню під вартою, заходів. Позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (п. 31 рішення ЄСПЛ у справі «Амбрушкевич проти Польщі»).
Також апеляційний суд вважає, що ризики, які були підставою для обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися та для їх запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Отже, колегія суддів з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, міцність соціальних зв'язків останнього, вік та стан його здоров'я, зокрема, відсутність відомостей щодо наявності в нього захворювань, які виключали б тримання під вартою, доходить висновку про те, що позиція слідчого судді стосовно продовження ОСОБА_8 саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, є в даному випадку обґрунтованою та оцінює доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного щодо недоведеності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як безпідставні та такі, що не підлягають задоволенню.
Крім того, суд своє рішення мотивував і тим, що на даний час органом досудового розслідування проводяться слідчі (розшукові) дії, спрямовані на отримання доказів, у зв'язку з чим для повного та неупередженого розслідування у кримінальному провадженні необхідно виконати наступне: отримати висновки судово-медичної експертизи, судово-психіатричної експертизи щодо підозрюваного ОСОБА_8 судової експертизи зброї, призначити та отримати висновок додаткової судово-медичної експертизи по проведеним слідчим експериментам зі свідками та підозрюваним; отримати матеріали проведення процесуальних дій на іншій території; виконати з підозрюваним та захисником вимоги ст. 290 КПК України, тобто вчинити процесуальні дії для підготовки та направлення матеріалів кримінального провадження з обвинувальним актом до суду; підготувати обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні, реєстр матеріалів досудового розслідування; вирішити питання щодо повідомлення підозрюваному ОСОБА_8 про зміну раніше повідомленої підозри або про нову підозру тощо.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , даних про його особу, за відсутності підстав для зміни йому запобіжного заходу на більш м'який, продовжив строк тримання його під вартою в межах строків досудового розслідування, а тому в даному випадку не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги сторони захисту за результатами апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13 лютого 2023 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4