Рішення від 30.03.2023 по справі 903/1043/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 березня 2023 року Справа № 903/1043/22

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Коваль Олександр Миколайович

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: Мартинюк О.І. - ордер серія АС №1057110 від 29.03.2022

взяв участь прокурор: Гудков М.В. - службове посвідчення №0071757 від 01.03.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/1043/22 за позовом першого заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради до Дочірнього підприємства «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал» про визнання додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу недійсними та стягнення коштів до бюджету,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2021 перший заступник керівника Луцької окружної прокуратури надіслав до суду позов в інтересах держави в особі Підгайцівської сільської ради до Дочірнього підприємства «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал», в якому просить суд:

1. Визнати недійсними додаткову угоду № 1 від 20.04.2021 до Договору від 28.01.2021 № 25, додаткову угоду № 2 від 06.05.2021 до Договору від 28.01.2021 № 25, додаткову угоду № З від 12.07.2021 до Договору від 28.01.2021 №25, додаткову угоду №4 від 31.08.2021 до Договору від 28.01.2021 №25, додаткову угоду №5 від 18.10.2021 до Договору від 28.01.2021 №25, додаткову угоду №6 від 18.10.2021 до Договору від 28.01.2021 №25, додаткову угоду №7 від 20.10.2021 до Договору від 28.01.2021 №25, додаткову угоду №8 від 15.11.2021 до Договору від 28.01.2021 №25, додаткову угоду №9 від 15.11.2021 до Договору від 28.01.2021 № 25, додаткову угоду № 10 від 17.12.2021 до Договору від 28.01.2021 №25, додаткову угоду № 11 від 20.12.2021 до Договору від 28.01.2021 №25.

2. Стягнути із Дочірнього підприємства «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал» на користь Підгайцівської сільської ради кошти в сумі 476449,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що додаткові угоди № № 1-11 укладено на підставі цінових довідок Хмельницької торгово-промислової палати та роздруківок з сайту ДП «Оператор ринку», які не встановлюють наявності факту коливання ціни на електроенергію в період між датою укладення Договору № 25 та датою внесення змін до нього.

Вказує, що додаткова угода № 1 від 20.04.2021 фактично погоджена та укладена на підставі інформації із сайту ДП "Оператор ринку" щодо коливання цін за лютий 2021 року в порівнянні з січнем 2021 року та за 10 днів лютого 2021 року в порівняні з 10 днями січня 2021 року, а також порівняння цін за 2020 рік та лютий 2021 року.

Зазначає, що визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в ст. 41 Закону, у порівнянні із основним договором.

Обгрунтовує, що через неналежне виконання своїх зобов'язань щодо постачання електроенергії Підгайцівській сільській раді у ДП «Евода Трейд» виникає обов'язок з повернення 476 449,92 грн, сплачених за електроенергію, яка не була поставлена покупцеві. Тому отримані кошти підлягають поверненню.

Ухвалою від 02.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с.87-88).

17.01.2023 представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову повністю (а.с.90-130).

23.01.2023 заступник керівника окружної прокуратури надіслав до суду відповідь на відзив, в якій просив суд відхилити наведені представником відповідача заперечення у відзиві, а позов задовольнити (а.с.139-151).

Протокольною ухвалою від 31.01.2023 суд відклав розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 28.02.2023 о 11:30 год. (а.с.154-155).

06.02.2023 представник відповідача надіслав до суду заперечення на відповідь на відзив (а.с.158-167).

14.02.2023 заступник керівника окружної прокуратури подав до суду пояснення на заперечення на відповідь на відзив (а.с.168-175).

Протокольною ухвалою від 28.02.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті на 21.03.2023 о 11:00 год. (а.с.177-178).

Протокольною ухвалою від 21.03.2023 суд розгляд справи по суті відклав на 28.03.2023 о 12:15 год. (а.с.187-188).

24.03.2023 представник відповідача подав до суду додаткові пояснення з додатками документів (а.с.192-225).

28.03.2023 представник позивача надіслав на електронну адресу суду заяву, в якій просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника, позовні вимоги підтримав повному обсязі (а.с.226).

Протокольною ухвалою від 30.03.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 30.03.2023 о 12:00 год.(а.с.228-230).

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, в заяві від 28.03.2023 просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

Представник відповідача в судовому засіданні в задоволенні позову просив відмовити.

Прокурор в судовому засіданні просив суд позов зодовольнити повністю.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.240 ГПК України, а неявка представника позивача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до інформації, яка оприлюднена на веб-порталі електронної системи публічних закупівель «Prozorro», Підгайцівською сільською радою (далі - Замовник) проведено відкриті торги щодо закупівлі «ДК 021:2015: 09310000-5 - «Електрична енергія» 628 571 кВт з очікуваною вартістю 1699999 гривень (№UА-2020-12-24-006189-с).

За результатом проведених торгів переможцем вказаного аукціону визначено Дочірнє підприємство «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал» (далі - ДП «Евода Трейд», а.с.16-23).

28.01.2021 між Підгайцівською сільською радою та ДП «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал» укладено договір за № 25 на постачання електричної енергії споживачу (а.с.24-31).

Відповідно до п.1.1. договору, умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електрично енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національно комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2011 № 312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію «код ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 09310000-5 - Електрична енергія» Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.2.1 договору).

Згідно п.2.2. договору, обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електрично енергії.

У відповідності до п.5.1. договору, споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Загальна сума договору становить 1699999,00 грн. (Один мільйон шістсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ 283333,17 грн. З урахуванням ст.48 Бюджетного кодексу України зобов'язання Споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2021 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов'язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України».

Пунктом 7 Додатку №3 договору, визначено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язання сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. У цьому випадку зміна ціни за одиницю здійснюється на таких умовах (а.с.30).

Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, таким документальним підтвердженням може бути Інформація з веб-сайту ДП «Оператор ринку» (п. 7.2.1 Додатку № 3 до Договору).

При розрахунку нової ціни сторонами узгоджено співставлення цін за місяць у якому укладено договір та місяць, що передує зміні ціни за одиницю електричної енергії ( п. 7.2.2 Додатку № 3 до Договору).

На момент підписання Договору сторонами погоджені всі істотні умови Договору, а саме предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Як слідує з матеріалів справи, в подальшому, до сільської ради надійшли листи-пропозиції ДП «Евода Трейд» від 26.02.2021 № 523, від 10.03.2021 № 592, від 08.04.2021 №654, від 02.07.2021 № 741, від 25.08.2021 № 926, від 26.08.2021 № 979/1, від 07.09.2021 № 1007, від 11.10.2021 № 1165, від 10.11.2021 № 1341, від 10.11.2021 №755 щодо укладення додаткових угод до Договору, позаяк у зв'язку зі зміною макроекономічних показників в країні та збільшенням вартості електричної енергії на різних сегментах ринку, у зв'язку з чим, згідно з п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», ДП «Евода Трейд» змушене підвищити ціни на постачання електроенергії (а.с.58-72).

В ході виконання договору сторонами укладено додаткову угоду №01 від 20.04.2021 (а.с.32), якою збільшено ціну електроенергії до 2,97499 грн за 1 кВ/ год. Надалі сторонами укладено додаткові угоди в частині збільшення ціни електроенергії:

- від 06.05.2021 - до 3,27248 грн (додаткова угода №02), (а.с.32 на звороті);

- від 12.07.2021 - до 3,3640 грн (додаткова угода №03), (а.с.33);

- від 31.08.2021 -до 3,70 грн (додаткова угода №04), (а.с.33 на звороті);

- від 18.10.2021 -до 4,06 грн (додаткова угода №05), (а.с.34);

- від 18.10.2021 -до 4,143 грн (додаткова угода №06), (а.с.34 на звороті);

- від 20.10.2021 - до 4,45 грн (додаткова угода №07), (а.с.35);

- від 15.11.2021 -до 4,894 грн (додаткова угода №08), (а.с.35 на звороті);

- від 15.11.2021 - до 5 грн (додаткова угода №09), (а.с.36);

- від 17.12.2021 - до 5,49 грн (додаткова угода № 10), (а.с.36 на звороті);

- від 20.12.2021 -до 5,62114 грн (додаткова угода № 11), (а.с.37).

Додатковою угодою №12 від 30.12.2021 визначено, що загальна сума договору № 25 становить 1151427,23 грн (а.с.37 на звороті). Додатковою угодою №13 від 30.12.2021 сторони домовилися продовжити дію Договору № 25 від 28.01.2021 до 28.02.2022 (а.с.38). Додатковою угодою № 14 від 24.01.2022 сторони визначили, що в розрахунку 20% від суми основного договору, обсяг фінансування у 2022 році становить 230285,44 грн (а.с.38 на звороті).

Тобто, до Договору № 25 у період його виконання 11 разів вносились зміни вартості одиниці електроенергії в сторону збільшення.

З матеріалів справи слідує, що необхідність укладення додаткових угод до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни на ринку, на підтвердження ним надано:

- до листа-пропозиції ДП «Евода Трейд» від 26.02.2021 №523 надано роздруківку з сайту ДП «Оператор ринку», у якій зазначено, що на внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни за 10 днів січня 2021 року -1 120,75 грн/МВт, за 10 днів лютого 2021 року - 1 835,22 грн/МВт. Середньозважені ціни ринку «на добу наперед» становили за 10 днів січня 2021 року - 1 208,06 грн/МВт, за 10 днів лютого 2021 року - 1 703,88 грн/МВт. (додаткові угоди № 1, 2), (а.с.58-59);

- до листа-пропозиції ДП «Евода Трейд» від 10.03.2021 №592 надано роздруківку з сайту ДП «Оператор ринку», у якій зазначено, що на внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни за лютий 2021 року становили 1 756,54 грн/МВт, за січень 2021 року становили 1 487,08 грн/МВт, за лютий 2020 року становили 1 125,30 грн/МВт. Середньозважені ціни ринку«на добу наперед» становили за лютий 2021 року становили 1 637,98 грн/МВт, за січень 2021 року становили 1 481,31 грн/МВт, за лютий 2020 року становили 1 271,42 грн/МВт.

Також, долучено цінову довідку Хмельницької торгово-промислової палати від 05.03.2021 №22-05/163, у якій зазначено, що згідно з інформацією офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України за 2020 рік становлять - 1 341,27 грн/МВт, на майданчику внутрішньодобового ринку у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України за 2020 рік становлять - 1 300,09 грн/МВт. Середньозважені ціни ринку «на добу наперед» становили за лютий 2021 року 1 635,42 грн/МВт, на внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни за лютий 2021 року становили 1 734,29 грн/МВт (додаткові угоди № 1, 2), (а.с.60-61);

- у листі ДП «Евода Трейд» від 08.04.2021 № 654 висловлено пропозицію укласти все ж таки додаткові угоди про збільшення ціни, бо у разі їх неукладення відповідно до п. 3.2.4 Правил роздрібного ринку електроенергії споживач має право розірвати такий договір (а.с.62).

- до листа-пропозиції ДП «Евода Трейд» від 02.07.2021 № 741 долучено цінову довідку Хмельницької торгово-промислової палати від 02.07.2021 № 22-05/623, у якій зазначено, що згідно з інформацією офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України за травень 2021 року становить -1 018,74 грн/МВт, за червень 2021 року 1425,14 грн/МВт. На внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни за червень 2021 року становили 1 352,96 грн/МВт, за травень 2021 року становили 963,23 грн/МВт (додаткова угода № 3), (а.с.63);

- до листа-пропозиції ДП «Евода Трейд» від 25.08.2021 №926 надано роздруківку з сайту ДП «Оператор ринку», у якій зазначено, що на внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни за 10 днів серпня 2021 року становили 3 301,30 грн/МВт, за 10 днів липня 2021 року становили 1 127,76 грн/МВт, за 10 днів серпня 2020 року 1 150,30 грн/МВт. Середньозважені ціни ринку «на добу наперед» становили за 10 днів серпня 2021 року 2 079,35 грн/МВт, за 10 днів липня 2021 року становили 1 144,45 грн/МВт, за 10 днів серпня 2020 року 1 317,30 грн/МВт (додаткові угоди № 4-6), (а.с.64-65);

- до листа-пропозиції ТОВ ДП «Евода Трейд» від 26.08.2021 №979/1 надано роздруківку з сайту ДП «Оператор ринку», у якій зазначено, що на внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни за 20 днів серпня 2021 року становили 3 121,06 грн/МВт, за 20 днів липня 2021 року становили 1 612,49 грн/МВт, за 20 днів серпня 2020 року 1 159,89 грн/МВт. Середньозважені ціни ринку «на добу наперед» становили за 20 днів серпня 2021 року становили 2056,67 грн/МВт, за 20 днів липня 2021 року становили 1 377,61 грн/МВт, за 20 днів серпня 2020 року 1 279,90 грн/МВт (додаткові угоди № 4-6), (а.с.66-67);

- до листа-пропозиції ТОВ ДП «Евода Трейд» від 07.09.2021 №1007 надано інформаційну довідку Хмельницької торгово-промислової палати від 06.09.2021 № 22-05/888, у якій зазначено, що згідно з інформацією офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України за липень 2021 року становить -1 444,05 грн/МВт, за серпень 2021 року 2 076,95 грн/МВт. На внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни за липень 2021 року становили 1 751,81 грн/МВт, за серпень 2021 року становили 2 984,13 грн/МВт (додаткові угоди № 4-6), (а.с.68);

- до листа-пропозиції ТОВ ДП «Евода Трейд» від 11.10.2021 №1165 надано роздруківку з сайту ДП «Оператор ринку», у якій зазначено, що на внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни за вересень 2021 року становили 2 948,15 грн/МВт, за серпень 2021 року становили 2 976,69 грн/МВт, за вересень 2020 року 1 446,83 грн/МВт. Середньозважені ціни ринку «на добу наперед» становили за вересень 2021 року становили 2 170,02 грн/МВт, за серпень 2021 року становили 2 034,63 грн/МВт, за вересень 2020 року 1485,58 грн/МВт (додаткова угода № 7), (а.с.69-70);

- до листа-пропозиції ТОВ ДП «Евода Трейд» від 10.11.2021 №1341 надано інформаційну довідку Хмельницької торгово-промислової палати від 03.11.2021 № 22-05/1148, у якій зазначено, що згідно з інформацією офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України за вересень 2021 року становить - 2 230,78 грн/МВт, за жовтень 2021 року 2 793,44 грн/МВт. На внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни за вересень 2021 року становили 2 957,13 грн/МВт, за жовтень 2021 року становили 3374,23 грн/МВт (додаткові угоди №8-9), (а.с.71);

- до листа-пропозиції ДП «Евода Трейд» від 10.11.2021 № 1755 надано інформаційну довідку Хмельницької торгово-промислової палати від 03.12.2021 № 22-05/1247, у якій зазначено, що згідно з інформацією офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України за листопад 2021 року становить - 3 309,65 грн/МВт, за жовтень 2021 року 2 793,44 грн/МВт. На внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни за листопад 2021 року становили 3 404,56 грн/МВт, за жовтень 2021 року становили 3 374,23 грн/МВт (додаткові угоди №10-11), (а.с.72).

Підгайцівська сільська рада мала беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною у Договорі від 28.01.2021 №25, а додаткові угоди до указаного правочину: додаткова угода №01 від 20.04.2021, додаткова угода №02 від 06.05.2021, додаткова угода №03 від 12.07.2021, додаткова угода №04 від 31.08.2021, додаткова угода №05 від 18.10.2021, додаткова угода №06 від 18.10.2021, додаткова угода №07 від 20.10.2021, додаткова угода №08 від 15.11.2021, додаткова угода №09 від 15.11.2021, додаткова угода №10 від 17.12.2021, додаткова угода №11 від 20.12.2021, укладені з порушенням чинного законодавства, є недійсними з наступних підстав.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційні збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни зі одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електрично енергії.

У постанові від 15.06.2022 по справі №924/674/21 Верховний Суд зазначив, що метою регулювання, передбаченого частиною п'ятою статті 41 Закону «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Правові висновки щодо недійсності додаткових угод, укладених всупереч вимогам п. 2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», Верховним Судом, зокрема, але невиключно, викладено у вказаній постанові від 15.06.2022.

Відповідно до пункту 4 Порядку зміни умов Договору, зміна умов Договору оформляється сторонами шляхом підписання Додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання сторонами (якщо сторони не погодять інший термін (строк) набрання чинності додатковою угодою) та є невід'ємною частиною Договору.

Додаткові угоди № №01-11 укладено на підставі цінових довідок Хмельницької торгово-промислової палати та роздруківок з сайту ДП «Оператор ринку», які не встановлюють наявності факту коливання ціни на електроенергію в період між датою укладення Договору №25 та датою внесення змін до нього.

Вказані вище довідки та роздруківки не містять відомостей щодо динаміки ціни на електроенергію, в них відсутній аналіз вартості ціни на дату укладення Договору № 25 від 28.01.2021 та додаткових угод, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електроенергії на ринку, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Отже, вказані листи за своїм змістом та суттю є лише документами довідково-інформаційного характеру та фактично дублюють дані із сайту ДП «Оператор ринку», в яких не міститься точної інформації про коливання цін на електроенергію станом як на момент звернення товариства про внесення змін до договору, так і на момент підписання спірних додаткових угод.

Відповідно до даних, розміщених на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) середньозважені ціни без ПДВ на електроенергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕ (об'єднаної енергетичної системи) України та на внутрішньодобовому ринку (ВДР) ОЕС становили:

1) на добу наперед» (РДН)

січень 2021 року - 1 481,31 грн;

лютий 2021 року - 1 637,98 грн;

березень 2021 року - 1 406,25 грн;

квітень 2021 року - 1 474,43 грн;

травень 2021 року - 1 098,36 грн;

червень 2021 року - 1 456,15 грн;

липень 2021 року - 1 474,49 грн;

серпень 2021 року - 2 034,63 грн;

вересень 2021 року - 2 170,02 грн;

жовтень 2021 року- 2 683,91 грн;

листопад 2021 року - 3 143,80 грн;

грудень 2021 року - 3 029,24 грн;

2.) на внутрішньодобовому ринку (ВДР)

січень 2021 року - 1 487,08 грн;

лютий 2021 року - 1 756,54 грн;

березень 2021 року - 1 360,47 грн;

квітень 2021 року - 1 408,25 грн;

травень 2021 року - 965,33 грн;

червень 2021 року - 1 354,96 грн;

липень 2021 року - 1 745,43 грн;

серпень 2021 року - 2 976,69 грн;

вересень 2021 року - 2 948,15 грн;

жовтень 2021 року - 3 326,09 грн;

листопад 2021 року - 3 390,46 грн;

грудень 2021 року - 3 112,55 грн.

Як слідує з матеріалів справи, до Підгайцівської сільської ради 26.02.2021 надійшов лист-пропозиція від ДП «Евода Трейд» №523 про збільшення ціни за одиницю товару з проектами додаткових угод № № 01, 02 та роздруківки з сайту ДП «Оператор ринку».

На вказаний лист замовником надано відповідь про неможливість укласти вказані угоди так, як ДП «Евода Трейд» не надано обрахунок нової (зміненої ціни) за одиницю товару, не застосовано середньозважені ціни на РДН і ВДР за січень та лютий 2021 року (місяць, що передує зміні ціни за одиницю товару) та зазначено про можливість укласти лише одну додаткову угоду.

В подальшому, ДП «Евода Трейд» знову надіслало лист від 10.03.2021 № 592 з вимогою укласти 2 додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару. Листом від 08.04.2021 №654 ДП «Евода Трейд» висловлено пропозицію укласти все ж таки додаткові угоди про збільшення ціни, бо у разі їх неукладення відповідно до п. 3.2.4 Правил роздрібного ринку електроенергії споживач має право розірвати такий договір.

Враховуючи вищевказані листи, між сільською радою та ДП «Евода Трейд» укладено додаткові угоди № 01, 02.

При цьому, зважаючи на листи підприємства від 26.02.2021 №523, від 10.03.2021 №592 та від 08.04.2021 №654, вбачається, що постачальником було ініційовано перед споживачем укладення одразу декількох додаткових угод про зміну ціни за одиницю товару за договором від 28.01.2021 №25 та у випадку їх підписання поставка товару за умовами правочину узагалі б не здійснювалася.

Сторонами під час укладення Договору № 25 узгоджено, що при розрахунку нової ціни необхідно співставляти ціни за місяць у якому укладено договір та місяць, що передує зміні ціни за одиницю електричної енергії.

Так, додаткова угода №01 від 20.04.2021 фактично погоджена та укладена на підставі інформації із сайту ДП "Оператор ринку" щодо коливання цін за лютий 2021 року в порівнянні з січнем 2021 року та за 10 днів лютого 2021 року в порівняні з 10 днями січня 2021 року, а також порівняння цін за 2020 рік та лютий 2021 року.

Додаткову угоду №01 сторонами укладено в квітні 2021 року, тому ДП «Евода Трейд» необхідно демонструвати коливання цін між січнем 2021 року та березнем 2021 року (місяць укладення договору та місяць, що передує змінам).

Запропоновані відповідачем зміни до істотних умов правочину знайшли своє відображення в укладених сторонами по цій справі додаткових угодах - від 20.04.2021 №1 (ріст ціни з 2,70454 грн до 2,97499 грн, або на 9,9 відсотка від первинної за договором) та від 06.05.2021 №2 (де ціна загалом зросла до 3,27248 грн, або ж на 9,9 відсотка від ціни за попередньою угодою №1 та вже на понад 20 відсотків від первинної за договором).

При цьому, у березні (місяць, що передує укладенню додаткової угоди від 20.04.2021 за №1) середньозважені ціни на електричну енергію на РДР та ВДР (в тому числі у торговій зоні ОЕС України) були нижчими від цін товару, що склалися у січні 2021 року (місяць, у якому укладено правочин). Також середньозважені ціни електроенергії у квітні (місяць, що передує укладенню додаткової угоди від 06.05.2021 №2) не перевищують вартості товару за січень 2021 року.

Відповідач, являючись постачальником електричної енергії, не міг не володіти цією інформацією.

Однак, незважаючи на фактичну ситуацію на ринку (зменшення цін на електричну енергію), відповідач, згідно листа від 08.04.2021 №654, наполягав на внесенні змін до правочину шляхом укладення одночасно двох оспорюваних додаткових угод (угоди за №.№ 1 та 2), за якими ціна товару зросла на понад 20 відсотків, що, зважаючи на вже сформовану Верховним Судом практику, суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», та, повинно розцінюватися як нечесна і недобросовісна ділову практика з боку постачальника електроенергії.

Крім того, в листі від 08.04.2021 №654 відповідач уже посилався на необхідність застосування ціни товару у розмірі саме 3,27248 грн (ціна за угодою №2).

Відтак, наявні підстави вважати, що відповідач, ініціюючи питання та у квітні 2021 року наполягаючи (лист від 08.04.2021 №654) на укладенні оспорюваних угод №1, №2, незважаючи на обставини зменшення цін на закуповуваний товар на ринку, мав намір змінити ціну за одиницю товару незалежно від реальної вартості товару на ринку (відсотка її коливання як у бік збільшення, так і зменшення), що склалася в період дії договору від 28.01.2021 №25.

Відповідно до інформації розміщеної на сайті Дії «Оператор ринку», на внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни на електричну енергію, що склалися у березні 2021 року становили 1 360,47 грн/МВт, що на 29,1 % нижче, ніж у січні того ж року -1 487,08 грн/МВт. Крім того, середньозважені ціни товару на ринку «на добу наперед» за березень 2021 року становили 1 406,25 грн/МВт, що на 9,4% нижче, ніж у січня того ж року - 1 481,31 грн/МВт.

Окрім того, на момент укладення додаткової угоди № 1 від 20.04.2022, на офіційному сайті ДП "Оператор ринку" 13.04.2022 оприлюднено порівняльний аналіз роботи ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку за 1 декаду квітня 2021 року.

Відповідно до зазначеного аналізу на внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни на електричну енергію, що склалися на першу декаду квітня 2021 року становили 1343,33 грн/МВт, що на 10,7 % нижче, ніж у січні того ж року - 1 487,08 грн/МВт. Крім того, середньозважені ціни товару на ринку «на добу наперед» за 10 днів квітня 2021 року становили 1 355,28 грн/МВт, що на 9,2 % нижче, ніж у січні того ж року - 1 481,31 грн/МВт.

Отже, станом на дату укладення додаткової угоди від 20.04.2021 № 01 ДП «Евода Трейд» було відомо про наявність факту коливання ціни на електричну енергію в бік зменшення, однак, не дивлячись на це, між сторонами Договору укладено додаткову угоду за №01 про збільшення з 01.04.2021 на 9,9 % ціни електричної енергії.

Щодо укладення додаткової угоди №02 від 06.05.2021, то остання погоджена та укладена на підставі листів та інформації ДП "Оператор ринку", що і додаткова угода №01 від 20.04.2021.

При врахуванні обставин недійсності попередньої додаткової угоди, то ДП «Евода Трейд» при укладенні вказаної додаткової угоди необхідно демонструвати факт коливання цін у квітні 2021 року та січні 2021 року, а середньозважені ціни на РДН та ВДР у квітні 2021 року були нижчими за січень 2021 року.

Відтак, станом на дату укладення додаткової угоди від 06.05.2021 №02 ДП «Евода Трейд», як і у попередньому випадку, було відомо про наявність факту коливання ціни на електричну енергію в бік зменшення, однак, не дивлячись на це, між сторонами укладено додаткову угоду за № 2 про збільшення з 01.05.2021 на 9,9 % ціни електричної енергії.

Щодо укладення додаткової угоди №03 від 12.07.2021, варто зауважити, що остання погоджена та укладена на підставі цінової довідки Хмельницької торгово-промислової палати від 02.07.2021 № 22-05/623, у якій зазначено, інформація про коливання цін за травень 2021 року та червень 2021 року . При врахуванні обставин недійсності попередньої додаткової угоди, то ДП «Евода Трейд» при укладенні вказаної додаткової угоди необхідно демонструвати факт коливання цін у червні 2021 року та січні 2021 року, а середньозважені ціни на РДН та ВДР у червні 2021 року були нижчими за січень 2021 року.

Так, відповідно до інформації розміщеної на сайті Дії «Оператор ринку», на внутрішньодобовому ринку середньозважені ціни на електричну енергію, що склалися у червні 2021 року становили 1 354,96 грн/МВт, що на 9,1 % нижче, ніж у січні того ж року -1487,08 грн/МВт. Крім того, середньозважені ціни товару на ринку «на добу наперед» за червень 2021 року становили 1 456,15 грн/МВт, що на 9,8% нижче, ніж у січня того ж року - 1 481,31 грн/МВт.

Окрім того, за результатами укладення додаткової угоди № 3 від 12.07.2021 сторонами збільшено ціну на електричну енергію, як товар, на 2,7 % (з 3,27248 грн/кВт*год. до 3,3640 грн/кВт*год.).

Однак, при врахуванні обставин недійсності попередніх додаткових угод, між датою укладення додаткової угоди № 1 від 20.04.2021 та додаткової угоди № 3 від 12.07.2021, збільшено ціну на електричну енергію, як товар, на 22,5 % (з 2,70454 грн/кВт*год. до 3,3640 грн/кВт*год.), тобто, на понад 10%.

Окрім цього, додаткові угоди № № 5-6, № № 8-9 укладені в один день - 18.10.2021, 15.11.2021, додаткова угода № 7 укладена з проміжком часу в два дні (18.10.2021-20.10.2021), додаткова угода № 11 в проміжку часу три дні (17.12.2021-20.12.2021).

Із даних ДП «Оператор ринку», вбачається, що в першому півріччі 2021 року лише у лютому, в порівнянні із січнем 2021 року, відбулося здорожчання електричної енергії, яке мало короткотривалий характер (тобто упродовж місяця), а у подальшому середньозважені ціни на ринках РДН та ВДР в торговій зоні ОЕС України не перевищували ціни, які склалися на початку року, тобто у січні, коли сторонами по справі було укладено договір про закупівлю від 28.01.2021 №25.

Навіть у липні лише середньозважена ціна на ринку ВДР (ОЕС) була вищою за ціну січня 2021 року (ціна РДН (ОЕС) у липні не перевищувала ціни за січень), що у свою чергу, зважаючи на волатильність ринку електричної енергії, не відображало загальної тенденції рівня цін на такому ринку.

Визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в ст. 41 Закону, у порівнянні із основним договором.

Тобто, ДП «Евода Трейд» при укладенні кожної з зазначених угод мало на меті змінити ціну за одиницю товару не відповідно до її зміни на ринку, а просто збільшити її на 10 %, незалежно від реального відсотка коливання.

Із врахуванням наведеного, а саме у зв'язку зі збільшенням ціни на електроенергію, обсяги постачання зменшилися та склали 334719,6749 кВт загальною вартістю 1381712,67 грн, що жодним чином не узгоджується із загальними принципами, визначеними у Законі України «Про публічні закупівлі».

Відтак, ДП «Евода Трейд» не поставлено замовнику 628571 кВт електроенергії, як це визначено сторонами Договору від 28.01.2021 №25 на суму 1699999 грн (із розрахунку 2,70454грн за 1 кВт електроенергії), а лише призвело до недоотримання сільською радою електроенергії на яку розраховував при укладенні вказаного договору, адже постачання електроенергії склало лише 53 % від обумовленого об'єму.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови відповідно до законодавства. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладанні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно із ст.185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (ч. ч. 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Зважаючи на положення ЦК України (ст.ст.3 та 627 Кодексу), сторони мають право визначати зміст договору на власний розсуд та за їх згодою вносити будь-які зміни до правочину (принцип свободи договору).

У відповідності до ч. 2 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як вже зазначалося, порядок внесення змін до договору від 28.01.2021 №25 (в тому числі щодо зміни ціни товару) визначено у додатку №3 до указаного правочину.

При цьому, законодавець встановив спеціальний порядок внесення змін до умов правочину, укладеного за результатами тендеру, зокрема, згідно п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Відтак, у сторін правочину були відсутні належні (визначені договором від 28.01.2021 №25 та Законом України «Про публічні закупівлі») підстави для укладення додаткової угоди від 20.04.2021 №01, оскільки в даному випадку мало місце не збільшення, а навпаки - зменшення ціни закуповуваного товару на ринку.

З урахуванням наведеного, вказана додаткова угода (угода від 20.04.2021 №01) підлягає визнанню недійсною у судовому порядку.

Поряд із цим, наявність підстав для визнання недійсною додаткової угоди (у наведеній ситуації - додаткової угоди від 20.04.2021 №01) тягне за собою визнання недійсними послідуючих додаткових угод №№2-11, оскільки кожна наступна така угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередньої і автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10 відсотків, визначених у ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», у порівнянні із основним договором.

Як слідує з матеріалів справи, документи, які відповідач надавав позивачу у якості підтвердження наявності підстав для укладення оспорюваних прокурором додаткових угод, не містять необхідної інформації (щодо періодів для порівняння ціни товару), визначеної сторонами у додатку №3 до договору від 28.01.2021 №25.

Проаналізувавши вказані цінові довідки Харківської торгово-промислової палати та роздруківки з сайту ДП Оператор ринку, судом встановлено, що вказаними документами не підтверджується наявність факту коливання ціни на електричну енергію в період укладення додаткових угод №№1-11. Вказані довідки та роздруківки не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію. У вказаних документах відсутній аналіз вартості ціни на дату укладення Договору та оспорюваних додаткових угод та будь які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку.

Таким чином, наявні підстави вважати, що відповідачем приймалися до уваги та у подальшому надавалися позивачу виключно ті відомості (в частині зміни ціни товару в бік збільшення), які є найбільш сприятливими саме для суб'єкта господарювання.

Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, а також у постановах від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18 та від 12.09.2019 у справі №915/1868/18.

Верховний Суд у постанові від 10.06.2021 по справі за №910/114/19 зазначив, що прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» вимог.

Разом з цим, договір від 28.01.2021 №25, істотні умови якого (в частині збільшення ціни за одиницю товару) неодноразово змінювалися, укладено саме за результатами конкурентної процедури закупівлі (відкриті торги - основна процедура закупівлі).

До принципів здійснення публічних закупівель (згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі») віднесені максимальна економія, а також ефективність та пропорційність. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб'єкт оскарження, їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч. 5 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору (на таких твердження неодноразово акцентував увагу Верховний Суд, для прикладу, його у постанові від 16.02.2023 по справі №903/383/22).

У даному конкретному випадку, виходячи із розміру очікуваної вартості предмета закупівлі (2 200 000 грн) та пропозиції відповідача, яку останній знизив в ході аукціону (із 1 793 134 грн до 1 699 999 грн), позивачем було досягнуто економію бюджетних коштів на суму понад 0,5 млн гривень.

Водночас, з урахуванням укладення оспорюваних додаткових угод має місце факт суттєвого збільшення ціни за одиницю електричної енергії.

Так, Верховний Суд наголошує, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (або ж сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (постанова Суду від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору (саме на таких твердження неодноразово акцентував увагу Верховний Суд, для прикладу у постанові від 31.05.2022 по справі №927/515/21).

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 по справі №915/1868/18 наголошено, зокрема, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.

На вказані обставини звертав увагу Суд (постанови від 16.02.2023), розглядаючи справи №903/366/22 та №903/383/22, де також досліджувалося питання щодо правовірності внесення змін до договорів про постачання електричної енергії споживачам (щодо правочинів, укладених з урахування норм Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції, чинній з 19.04.2020).

При цьому, необхідно також врахувати сталу та послідовну позицію Верховного Суду (як приклад, постанова від 16.02.2023 у справі №903/383/22) з приводу того, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору.

У даному випадку постачання електричної енергії передбачалося здійснювати увесь минулий рік (до 31.12.2021).

Як вже зазначалося, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Законодавець в указаній нормі не лише встановив вимогу пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку, а й відсоткове обмеження такого збільшення (до 10 відсотків).

Водночас, чинне законодавство передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов такого правочину, зокрема, за наявності обставин, відображених у п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі».

Системний аналіз положень ч. 1 ст. 525, ст. 526, ч. 1 ст. 651 ЦК України, 188 ГК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов (подібний висновок наведений Верховним Судом, зокрема, у його постанові від 07.12.2022 по справі за №927/189/22):

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше, ніж на 10 відсотків;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Положення Закону України «Про ринок електричної енергії», а також Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, не містять іншого регулювання спірних правовідносин (подібні висновки Верховним Судом викладено у його постанові від 07.03.2023 по справі за №911/581/22).

Електрична енергія є товаром у розумінні п. 34 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі».

Так, переглядаючи справу №903/383/22, Верховний Суд (п. 7.35 постанови Суду від 16.02.2023) зазначив про необґрунтованість доводів скаржника (у даному випадку - ТзОВ «Волиньелектрозбут»), що положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю електричної енергії, оскільки згідно з вказаною нормою не застосовуються в частині строків зміни ціни, а не в частині обмежень більш ніж на 10 відсотків збільшення ціни за одиницю товару.

Крім того, Верховний Суд, розглянувши справу №927/491/19 (п. 136 постанови Суду від 18.06.2021 №927/491/19) відхилив аргументи скаржника про застосування принципу свободи договору (ст.ст. 3, 627 ЦК України), який передбачає право сторін визначати зміст договору на власний розсуд та за згодою сторін вносити будь-які зміни до договору, вказавши, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах.

Відтак, обов'язкові умови, необхідні для зміни ціни за одиницю електричної енергії, як товару (згідно договору про закупівлю), визначені саме у п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також, враховуючи сталу і послідовну позицію Верховного Суду, зокрема тлумачення Судом як попередньої (що діяла до 19.04.2020), так і чинної редакцій Закону України «Про публічні закупівлі» (статті 36 та 41 указаного Закону відповідно; як приклад - постанови Суду від 18.06.2021 №927/491/19 та від 16.02.2023 №903/366/22 та №903/383/22), вбачається, що спеціальним законом максимальний ліміт в частині зміни ціни, визначеної в договорі, обмежений 10 відсотками (в бік збільшення) незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

В той же час, саме по собі коливання цін на ринку є природною обставиною ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору (такої ж позиції притримується Північно-західний апеляційний господарський суд, про що, зокрема, свідчить постанова суду від 03.10.2022 у справі №906/277/22).

Посилання на положення ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» містить у собі й укладений сторонами по даній справі договір (п.п. 5.3 та 13.2 правочину). При цьому, до зміни ціни за одиницю товару (згідно п. 5.3 договору від 28.01.2021 №25) постачальник зобов'язаний постачати електричну енергію за ціною, яка зазначена у договорі у чинній його редакції.

У постановах від 15.06.2022 у справі №924/674/21, від 07.09.2022 по справі №927/1058/21, від 17.02.2023 по справі №903/383/22 Верховний Суд зазначив, що метою регулювання, передбаченого ч.5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника (правові висновки щодо недійсності додаткових угод, укладених всупереч п. 2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», Верховним Судом, зокрема але невиключно, викладено у вказаних вище постановах Суду).

Також, розглянувши вищевказану справу №927/1058/21, в тому числі проаналізувавши вимоги статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 5.58 постанови Суду), Верховний Суд у постанові від 07.09.2022 (п. 5.60 постанови Суду) вказав, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 відсотків. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 відсотків застосовується, як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Правові позиції викладені в Постановах Верховного Суду по справі №927/1058/21 та №903/383/22 від 17.02.2023, судом, розглядаючи аналогічну категорію справ констатовано наявність порушень вимог статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того, Позивач мав беззаперечне право на отримання електричної енергії за ціною, визначеною в укладеному сторонами договорі, однак, без жодних заперечень (відомостей із даного приводу Замовник на запити обласної прокуратури не надав) щодо пропозицій Відповідача про збільшення ціни підписав оскаржувані додаткові угоди, внаслідок чого ціна товару суттєво збільшилася, а обсяг його поставки істотно зменшився (звідси висновок, що така поведінка сторін призвела до повного нівелювання результатів відкритих торгів).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Так, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як встановлено судом, сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону №922-VIII, який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою Закону №922-VIII є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 3 Закону №922-VIII визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 22 Закону №922-VIII тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.

У частині четвертій статті 41 Закону №922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Суд зазначає, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону №922-VIII). Однак вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Зокрема, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії

Тобто положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII прямо передбачає, що обов'язковою умовою для збільшення ціни договору є наявність підтверджених обставин коливання цін на ринку щодо відповідного товару, зокрема і електричної енергії.

Суд також зазначає про те, що чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що частина п'ята статті 41 Закону №922-VIII дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Водночас, у даному конкретному випадку, як уже зазначалося, через укладення оспорюваних додаткових угод ціна за одиницю товару загалом зросла на понад 100 відсотків (107,8%), що, зважаючи на вже сформовану Верховним Судом практику, суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відтак, наявні підстави для визнанню оспорюваних прокурором додаткових угод до договору від 28.01.2021 №25 недійсними у судовому порядку, оскільки їх укладено з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Так прокурор, звертаючись з позовом у справі, що розглядається, підставою для визнання недійсними додаткових угод №1-11 до Договору визначив саме положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII.

Таким чином системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22).

Таким чином, з наведеного вбачається, що навіть за умов погодження сторонами Договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод, факт укладання Договору за результатами проведення процедури закупівлі, встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі коливання ціни на ринку - обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10%.

Підсумовуючи викладене, у даному випадку позивач (як сторона договору від 28.01.2021 №25) розпоряджався бюджетними коштами і таке використання фінансових ресурсів, зважаючи на усі перелічені обставини, виявилося неефективним (як неодноразово зазначав Верховний Суд, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, як і у зміні відповідних умов договору), здійсненим із порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі», з огляду на що додаткові угоди до правочину, якими збільшувалася ціна за одиницю товару, підлягають визнанню недійсними.

Щодо вимоги про стягнення з Дочірнього підприємства «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал» 476449,92 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів: двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір); про участь у ринку "на добу наперед" та/або внутрішньодобовому ринку; про купівлю-продаж електричної енергії на ринку "на добу наперед"; про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку; про участь у балансуючому ринку; про врегулювання небалансів; про надання послуг з розподілу; про надання послуг з передачі; про надання допоміжних послуг; про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; про приєднання до системи передачі; про приєднання до системи розподілу; про участь у розподілі пропускної спроможності; про постачання електричної енергії споживачу; про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг; про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом; про купівлю-продаж електричної енергії між гарантованим покупцем та суб'єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку; інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Частиною 1 статті 66 визначеного Закону унормовано, що купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Згідно ч. 3 ст. 66 Закону, відповідний двосторонній договір має встановлювати: предмет договору; ціну електричної енергії, визначену у грошових одиницях; обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; строки та порядок постачання електричної енергії; порядок повідомлення про договірні обсяг купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; порядок та форму розрахунків; строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; права, обов'язки та відповідальність сторін; строк дії договору.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України).

До договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021р. у справі №927/491/19.

Недійсність оспорюваних додаткових угод означає, що зобов'язання сторін регулюються виключно договором. Таким чином, і поставка електричної енергії, і її оплата мали здійснюватися сторонами у відповідності до умов укладеного 28.01.2021 договору за №25.

Так, поставка товару (електричної енергії) за договором від 28.01.2021 №25 підтверджується наступними доказами, зокрема:

1. актом приймання-передавання товарної продукції №47/2/1 за лютий 2021 від 28.02.2021 на суму 130131,47 грн (а.с.39);

2. актом приймання-передавання товарної продукції №47/3/1 за березень 2021 від 31.03.2021 на суму 89677,00 грн (а.с.39 на звороті);

3. актом приймання-передавання товарної продукції №47/4/1 за квітень 2021 на суму 68382,85 грн (а.с.40);

4. актом приймання-передавання товарної продукції №47/5/1 за травень 2021 на суму 85563,43 грн (а.с.40 на звороті);

5. актом приймання-передавання товарної продукції №47/6/1 за червень 2021 на суму 35174,32 грн (а.с.41);

6. актом приймання-передавання товарної продукції №47/7/1 за липень 2021 на суму 53239,21 грн (а.с.41 на звороті);

7. актом приймання-передавання товарної продукції №47/8/1 за серпень 2021 на суму 60957,80 грн (а.с.42);

8. актом приймання-передавання товарної продукції №47/9/1 за вересень 2021 від 30.09.2021 на суму 88603,84 грн (а.с.43);

9. актом приймання-передавання товарної продукції №47/10/1 за жовтень 2021 на суму 174469,75 грн (а.с.43 на звороті);

10. актом приймання-передавання товарної продукції №47/11/1 за листопад 2021 на суму 171618,36 грн (а.с.42);

11. актом приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії №958 від 30.12.2021 на суму 193609,20 грн (а.с.45);

12. актом приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії №87 від 21.04.2022 на суму 230285,44 грн (а.с.45 на звороті).

За умовами Договору № 25 від 28.01.2021 Підгайцівською сільською радою сплачено 1381712,67 грн за електроенергію.

Відповідно до актів приймання-передавання ДП «Евода Трейд» здійснено постачання сільській раді 334719,6749 кВт/год електроенергії на суму 1381712,67 гривень.

Водночас, за первісною ціною по 2,70454 грн з ПДВ за кВт/год така кількість електричної енергії мала б коштувати 905262,75 грн, тобто різниця від первісної ціни договору становить 476 449,92 грн (переплата за спожитий обсяг електричної енергії.

Отже, за результатами виконання вказаного правочину 476449,92 грн сплачених сільською радою за товар, який так і не був поставлений продавцем.

Щодо доводів представника відповідача, що не виявлення органом фінансового контролю порушень час укладення додаткових угод до Договору від 28.01.2021 № 25, судом враховано наступне.

Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області на підставі наказу Західного офісу Держаудитслужби від 18.02.2022 № 104 «Про початок моніторингу закупівель» проведено моніторинг закупівлі № UА-20 12-24-006189-с.

При проведенні моніторингу вказаної закупівлі згідно висновку від 04.03.2022, предметом аналізу виступало: визначення предмету закупівлі, відображення закупівлі у річному плані (додатку), оприлюднення інформації щодо закупівлі, правильності заповнення форм документів, затверджених Уповноваженим органом, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі»), питання правомірності укладення додаткових угод до Договору № 25 не досліджувалося (а.с.145).

Таким чином, твердження відповідача про те, що моніторинг процедури закупівлі проведено в цілому, тобто і досліджувалося питання укладення додаткових угод до Договору № 25 не відповідає дійсності.

Щодо доводів представника відповідача, а саме щодо неможливості постачання електроенергії на умовах визначених Договором № 25, у зв'язку із збитковістю таких умов, судом враховано наступне.

Договір про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2021 №25, істотні умови якого 11 разів змінювалися, укладено за результатами конкурентної процедури закупівлі.

При цьому, до принципів здійснення публічних закупівель (ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі») віднесені максимальна економія, а також ефективність та пропорційність.

Замовники, учасники процедур закупівлі, суб'єкт оскарження, їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами (ч. 5 п. 5 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Однак, з урахуванням укладення оспорюваних додаткових угод ціна і одиницю електроенергії зросла від первинної за договором про закупівлю на 207 відсотків.

З урахуванням укладення оспорюваних додаткових угод ціна за одиницю товару загалом зросла від первинної за договором про закупівлю на понад 100 відсотків (107,8 %) - із 2,70454 грн (умови основного договору) до 5,62114 грн з ПДВ (умови угоди від 20.12.2021 №11) за 1 кіловат-годину електроенергії.

Постачальник не може самостійно збільшувати ціну за одиницю товару без внесення відповідних змін до договору та вимагати розрахунку за зміненим тарифом (п. 56 постанови Верховного Суду від 07.03.2023 у справі за №911/581/22).

При цьому, Верховний Суд наголошував (постанова Суду 12.09.2019 у справі №915/1868/18), що можливість зміни ціни договору наслідок недобросовісних дій сторін (або ж сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що у свою чергу є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».

Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору (на таких твердження неодноразово акцентував увагу Верховний суд, для прикладу у постанові від 31.05.2022 по справі №927/515/21).

Варто зауважити, що у даному випадку постачання електричної енергії передбачалося здійснювати увесь 2021 рік. Відповідач, приймаючи участь тендері, погодився із умовами процедури закупівлі та за результатами аукціону запропонував найбільш економічно вигідну - найнижчу ціну.

За загальним правилом (ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні купівлі») істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі. Однак, вказана законодавча норма передбачає випадки, коли допустима ціна істотних умов такого правочину.

Щодо доводів представника відповідача, що прокурор не обгрунтував у позовній заяві періоду порівняння цін на електроенергію та підтвердження належними доказами, судом враховано наступне.

Право сторін договору збільшити ціну товару пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару не ринку можливе за наявності двох умов:

1 - така зміна не призведе де збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

2 - збільшення ціни не більше 10 відсотків від ціни зазначеної в договорі.

При цьому коливання ціни на ринку повинно бути належним чинок обгрунтоване та підтверджене відповідними доказами.

Зміна ціни за одиницю електричної енергії допускається за умови надання стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, таким документальний підтвердженням може бути Інформація з веб-сайту ДП «Оператор ринку» (п. 7.2.1 Додатку № 3 до Договору).

При розрахунку нової ціни сторонами узгоджено співставлення цін за місяць у якому укладено договір та місяць, що передує зміні ціни за одиницю електричної енергії ( п. 7.2.2 Додатку № 3 до Договору).

Так, особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило («Contra proferentem») застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою (аналогічні за змістом висновки наведені в постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц, від 24.06.2021 у справі №910/16328/19, від 23.12.2021 у справі №910/17027/20, від 25.01.2022 у справі №904/3886/21).

До Підгайцівської сільської ради 26.02.2021 надійшов лист-пропозиція від ДП «Евода Трейд» № 523 про збільшення ціни за одиницю товару з проектами додаткових угод № № 1, 2 та роздруківки з сайту ДП «Оператор ринку» щодо цін на РДН та ВДР за 10 днів лютого та січня 2021 року.

На вказаний лист замовником 12.03.2021 надано відповідь про неможливість укласти вказані угоди так, відповідно до вимог п. 2 Додатку №3 до Договору, сторона, яка ініціює зміни Договору, надсилає іншій стороні пропозицію про зміну умов Договору з обґрунтуванням підстав для внесенні відповідних змін, до якої додаються, зокрема обґрунтовані розрахунки - якщо запропоновані зміни стосуються ціни товару або ціни договору.

Оскільки, ДП «Евода Трейд» не надано обрахунок нової (зміненої ціни) за одиницю товару, не застосовано середньозважені ціни на РДН і ВДР за січень та лютий 2021 року (місяць, що передує зміні ціни за одиницю товару), то сільською радою зазначено про неможливість укласти додаткові угоди.

Враховуючи вищевказані листи, між сільською радою та ДП «Евода Трейд» укладено додаткові угоди № 1,2.

Так, додаткова угода № 1 від 20.04.2021 та додаткова угода № 2 від 06.05.2021 фактично погоджені та укладені на підставі інформації із сайту ДП "Оператор ринку" щодо коливання цін за лютий 2021 року в порівнянні з січнем 2021 року та за 10 днів лютого 2021 року в порівняні з 10 днями січня 2021 року, а також порівняння цін за 2020 рік та лютий 2021 року.

Відповідно до інформації, яку оприлюднено на веб-сайті (https://www.oree.com.ua) ДП «Оператор ринку», середньозважені ціни на РДН і ВДР у березні 2021 року (місяць, який передує зміні ціни за одиницю електричної енергії - укладенню додаткової угоди від 20.04.2021 № 1) були нижчими за ціни, що склалися у січні 2021 року (місяць укладення договору від 28.01.2021 № 25).

Більше того, зниження ціни на електричну енергію прослідковувалося у першій декаді квітня 2021 року, тобто до моменту укладення додаткової угоди від 20.04.2021 № 1.

Отже, у сторін правочину були відсутні належні (визначені договором від 28.01.2021 за № 25 та Законом України «Про публічні закупівлі») підстави і для укладення додаткової угоди від 20.04.2021 № 1, оскільки в даному випадку мало місце не збільшення, а навпаки - зменшення ціни закуповуваного товару на ринку.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Підгайцівської сільської ради, судом враховано наступне.

Тлумачення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

З наведеного можна дійти висновку, що наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Тобто, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб'єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Крім того, наявність у прокурора таких повноважень жодним чином не суперечить системі європейських цінностей та не порушує інституту основоположних прав та свобод людини. На підтвердження цього твердження в Рекомендаціях Комітету міністрів Державам-учасницям щодо ролі прокурорів поза межами кримінального судочинства від 19.09.2012 визначено, що якщо національна правова система визначає обов'язки та повноваження державних прокурорів за межами системи кримінального правосуддя, їхньою місією має бути представництво загальних або громадських інтересів, захист прав людини та основних свобод, а також підтримка верховенства права.

Господарським судом досліджено та встановлено, що у матеріалах справи наявні докази дотримання прокурором частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення з даним позовом до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема, і тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор.

Верховним Судом у його постанові від 10.06.2021 по справі №910/114/19 висловлено позицію про те, що визначене положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів.

Прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» вимог.

Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18.

У постанові від 23.09.2021 по справі № 910/11608/20 Верховний Суд , вказав на ту обставину, що закупівля проводиться не лише для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі, але й для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах.

Крім того, використання бюджетних коштів з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу системи бюджетного фінансування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави.

Звернення прокурора до суду з вказаною позовною заявою має важливе значення для зміцнення правопорядку в сфері здійснення публічних закупівель і захисту економічної конкуренції та додержання всіма учасниками цих суспільних відносин принципу законності (ст. 68 Конституції України).

Окружною прокуратурою встановлено, що Підгайцівською сільською радою не вжито заходів, у тому числі щодо звернення до суду з відповідним позовом для повернення бюджетних коштів, сплачених ДП «Евода Трейд» за постачання електроенергії.

Крім того, відповідно до звіту про договір про закупівлю, джерелом фінансування вказаної закупівлі є місцевий бюджет.

Порушення чинного законодавства України, що стосуються коштів місцевого бюджету підриває матеріальну основу місцевого самоврядування та завдає істотної шкоди інтересам держави всупереч ст. 7 Конституції України, відповідно до якої в Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування.

Неналежне та нераціональне, з порушенням Закону використання бюджетних коштів є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування.

Підгайцівська сільська рада не звернулася до суду про стягнення вказаної суми коштів, чим завдається шкода інтересам держави в особі територіальної громади. Крім цього, саме сільською радою допущено неналежне використання бюджетних коштів, визначених у місцевому бюджеті.

Прокурором листами від 01.09.2022 за № 53-5310вих-22, від 20.09.2022 №53-5771 вих-22 повідомлено позивача про встановлені порушення вимог чинного законодавства, а також висловлено прохання про надання інформації з приводу того, чи вживатиме сільська рада заходи до усунення порушень.

Підгайцівська сільська рада у листах від 08.09.2022 №896/3.2/2-22, від 12.09.2022 №916/3.2/2-22, від 30.09.2022 №974/3.2/2-22 зазначила про неможливість самостійно звернутися до суду задля захисту своїх порушених прав, тому просить органи прокуратури вжити заходів представницького характеру.

При наданні оцінки належності виконання покладених на позивача функцій щодо захисту інтересів держави (територіальної громади) у відповідній сфері (правова позицію Великої Палати Верховного Суду щодо вирішення цього питання, викладену у постанові від 15.10.2019 по справі №903/129/18).

Так, за змістом пункту 6.43. приведеного судового рішення, Велика Палата Верховного Суду встановила, що сам факт не звернення до суду уповноваженого органу, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити порушені інтереси, свідчить, що такий орган неналежно виконує свої повноваження.

Наведене утворює собою передбачений вимогами Конституції України та Закону України «Про прокуратуру» винятковий випадок, за якого порушення відповідачами інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов'язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікувалися як бездіяльність відповідного органу.

Водночас, Верховний Суд погоджується з тим, що закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.

Враховуючи обставини обізнаності позивача про наявні порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а також беручи до уваги відсутність будь-якого активного реагування щодо вжиття заходів судового захисту порушених інтересів держави впродовж розумного строку, є виключний випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, що призводить до виникнення в органів прокуратури не лише права, а й обов'язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.

Враховуючи вище викладені обставини, суд вважає, що прокуратурою було дотримано порядок, передбачений статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Отже, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Підгайцівської сільської ради у даній справі.

Щодо додаткових пояснень представника позивача поданих 24.03.2023, судом враховано наступне.

Верховний Суд у його постанові від 16.02.2023 по справі №903/366/22 зазначає, що виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

Верховний Суд також вказує, що при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання ним договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції.

У іншій постанові від 16.02.2023 по справі №903/383/23 суд зазначає, що документи з приводу коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, зокрема, запропонованій замовнику на тендері (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Представником відповідача не наданого суду відомостей (доказів) з приводу цін за якими ДП «Евода Трейд» придбавалася електрична енергія на час проведення Позивачем процедури закупівлі (в тому числі щодо їх відповідності ціні товару, запропонованій замовнику на тендері).

Останній, подаючи додаткові пояснення, також не надав суду доказів, що відповідач у період застосування ним спірних додаткових угод придбавав електричну енергію для потреб позивача на виконання правочину саме за цінами, вказаними у його ж розрахунках, хоча використовує їх у якості орієнтиру (індикатора) та з метою обґрунтування неможливості виконання договору за умовами, запропонованими постачальником під час тендеру.

Натомість, задля обґрунтування збільшення ціни товару, згідно листа ДП «Евода Трейд» від 26.02.2021 №523, Відповідач посилається на збільшення ціни товару на ринку, та, зокрема, порівнює середньозважені ціни на електричну енергію за 10 днів лютого і січня 2021 року.

Так, у першій декаді січня 2021 року ціни товару на РДН, в тому числі в торговій зоні ОЕС України, становили 1,20806 грн та 1,14941 грн без ПДВ за 1 кіловат-годину відповідно. Загалом же за увесь січень того ж року такі ціни були вищими становили - 2,48131 грн і 1,46252 грн без ПДВ за 1 кіловат-годину.

Як вбачається із долучених до позову доказів (оголошення про проведення відкритих торгів та протоколу розкриття тендерних пропозицій), електронний аукціон позивачем проведено 11.01.2021.

Із комерційної пропозиції - додатку №2 до договору від 28.01.2021 №25 слідує, що ціна електричної енергії, а також тарифу постачальника (без урахування інших складових договірної ціни та ПДВ), становить 0,93983 грн за 1 кіловат-годину.

Така ціна в силу норм ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі) повинна відповідати остаточній ціновій пропозиції відповідача, поданій ним за результатами проведеного аукціону.

Зважаючи на те, що відповідач є постачальником електроенергії та активним учасником РДН та ВДР, наявні підстав вважати, що останньому було відомо про ціни на указаних ринках, в тому числі зафіксовані упродовж першої декади січня 2021 року, тобто напередодні проведення аукціону.

Однак, відповідач на час аукціону здійснював пониження своєї ціни, запропонувавши позивачу вартість товару (без урахування тарифів, які встановлює регулятор, та ПДВ), нижчу за ринкову, а у подальшому, не відмовившись від підписання договору, уклав правочин із позивачем, взявши на себе відповідні зобов'язання щодо поставки електроенергії.

При цьому, за висновками Верховного Суду, зокрема викладеними у постанові від 16.02.2023 по справі №903/366/22, свідоме заниження цінової пропозиції у тендері, з метою перемоги, слід розцінювати як нечесну і недобросовісну ділову практикою з боку продавця товару.

Також у п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» законодавець встановив обов'язкову вимогу, зокрема, щодо пропорційного збільшення ціни за одиницю товару по відношенню до збільшення ціни товару на ринку.

Так, у листі від 10.03.2021 №592, адресованому Підгайцівській сільській раді, відповідач вказує, що у лютому 2021 року середньозважена ціна товару на РДН в порівнянні з січнем 2021 року загалом збільшилася на 10,58 відсотка, а у торговій зоні ОЕС України - на 11,63 відсотка (указаний лист із додатком долучено до позовної заяви прокурора).

Однак, як вбачається зі змісту листів відповідача від 26.02.2021 №523, від 10.03.2021 №592 та від 08.04.2021 №654, постачальником було ініційовано перед споживачем укладення одразу двох додаткових угод про зміну ціни за одиницю товару за договором від 28.01.2021 №25.

Відповідні зміни відображені в укладених сторонами по цій справі додаткових угодах, зокрема, від 20.04.2021 №1 (ріст ціни з 2,70454 грн до 2,97499 грн, або на 9,9 відсотка від первинної за договором) та від 06.05.2021 №2 (де ціна загалом зросла до 3,27248 грн, або ж на 9,9 відсотка від ціни за попередньою угодою №1 та вже на понад 20 відсотків (20,9%) від первинної за договором).

Також представником Відповідача не спростовано доводів прокурора, які базуються на сталій і послідовній позиції Верховного Суду, що спеціальним законом (у даному випадку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі») максимальний ліміт в частині зміни ціни, визначеної в договорі, обмежений 10 відсотками (в бік збільшення) незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни.

У даному ж конкретному випадку через укладення 11 оспорюваних додаткових угод ціна за одиницю товару зросла із 2,70454 грн (умови основного договору) до 5,62114 грн з ПДВ (умови угоди від 20.12.2021 №11) за 1 кіловат-годину електроенергії, тобто на понад 100 відсотків (107,8 %), що, у свою чергу суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п.43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18). Аналогічна позиція викладена у п.81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

За таких обставин, інші доводи та заперечення сторін судом розглянуті та відхилені як такі, що на результат вирішення спору впливу не мають.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 22111,46 грн. відповідно до ст. 130 ГПК України слід віднести на нього.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №01 від 20.04.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2021 №25, укладену між Підгайцівською сільською радою та Дочірнім підприємством «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал».

3. Визнати недійсною додаткову угоду №02 від 06.05.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2021 №25, укладену між Підгайцівською сільською радою та Дочірнім підприємством «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал».

4. Визнати недійсною додаткову угоду №03 від 12.07.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2021 №25, укладену між Підгайцівською сільською радою та Дочірнім підприємством «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал».

5. Визнати недійсною додаткову угоду №04 від 31.08.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2021 №25, укладену між Підгайцівською сільською радою та Дочірнім підприємством «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал».

6. Визнати недійсною додаткову угоду №05 від 18.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2021 №25, укладену між Підгайцівською сільською радою та Дочірнім підприємством «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал».

7. Визнати недійсною додаткову угоду №06 від 18.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2021 №25, укладену між Підгайцівською сільською радою та Дочірнім підприємством «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал».

8. Визнати недійсною додаткову угоду №07 від 20.10.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2021 №25, укладену між Підгайцівською сільською радою та Дочірнім підприємством «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал».

9. Визнати недійсною додаткову угоду №08 від 15.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2021 №25, укладену між Підгайцівською сільською радою та Дочірнім підприємством «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал».

10. Визнати недійсною додаткову угоду №09 від 15.11.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2021 №25, укладену між Підгайцівською сільською радою та Дочірнім підприємством «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал».

11. Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 17.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2021 №25, укладену між Підгайцівською сільською радою та Дочірнім підприємством «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал».

12. Визнати недійсною додаткову угоду №11 від 20.12.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 28.01.2021 №25, укладену між Підгайцівською сільською радою та Дочірнім підприємством «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал».

13. Стягнути з Дочірнього підприємства «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал» (проспект Соборності,25, місто Луцьк, 43026, код ЄДРПОУ 42803794) на користь Підгайцівської сільської ради (вул.Шкільна,30, село Підгайці, Луцький р-н, Волинська область, 45602, код ЄДРПОУ 04332331) кошти в сумі 476449,92 грн. (чотириста сімдесят шість тисяч чотириста сорок дев'ять 92 копійок).

14. Стягнути з Дочірнього підприємства «Евода Трейд» Комунального підприємства «Луцькводоканал» (проспект Соборності,25, місто Луцьк, 43026, код ЄДРПОУ 42803794) на користь Волинської обласної прокуратури (вул.Винниченка, 15, м.Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 34437,75 грн. (тридцять чотири тисячі чотириста тридцять сім гривень 75 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 31.03.2023.

Суддя І. О. Гарбар