29 березня 2023 р. Справа № 902/1156/22
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шейгець І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
за участю представників:
божник: ОСОБА_1., за паспортом
АТ "Таскомбанк": Подановський Т.Р., адвокат
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1156/22 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.
Ухвалою суду від 18.01.2023 року відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Керуючим реструктуризацією у справі призначено арбітражного керуючого Суслова А.М. Призначено попереднє засідання у справі.
20.01.2023 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1
10.02.2023 року до суду від представника АТ "Таскомбанк" надійшла заява №1726/70.2.2 від 30.01.2023 року про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 185 742,41 грн. у справі № 902/1156/22.
Ухвалою від 13.02.2023 року призначено заяву АТ "Таскомбанк" №1726/70.2.2 від 30.01.2023 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1156/22 - до розгляду в судовому засіданні на 29.03.2023 року - 11:00 год.
Ухвалою від 15.02.2023 року задоволено клопотання представника АТ "Таскомбанк" про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою програмного забезпечення "EasyCon". Ухвалено забезпечити участь представника АТ "Таскомбанк" - адвоката Подановського Т.Р. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1156/22, яке призначено на 29.03.2023 року - 11:00 год. та всіх подальших судових засіданнях, в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання системи відеоконференцзв'язку "EasyCon".
В судове засідання на визначену дату з'явились боржник та представник АТ "Таскомбанк". Арбітражний керуючий в судове засідання не з'явився.
Натомість, 15.03.2023 року до суду від арбітражного керуючого Суслова А.М. надійшов звіт № 01-27/02-2023 від 27.02.2023 року про розгляд кредиторських вимог, в якому повідомлено про визнання, зокрема, вимог АТ "Таскомбанк" в повному обсязі.
Також, 20.03.2023 року до суду від арбітражного керуючого Суслова А.М. надійшло клопотання № 03-17/03-2023 від 17.03.2023 року, в якому арбітражний керуючий просить: судові засідання по справі №902/1156/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 проводити без його участі на підставі поданих документів та додатків до них; розгляд кредиторських вимог до боржника також проводити без його участі.
В ході розгляду справи представник АТ "Таскомбанк" надав пояснення щодо обставин, викладених у заяві про визнання грошових вимог до боржника, підтримав її вимоги та просив задоволити.
Боржник зазначила про визнання заявлених вимог в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника та боржника, розглянувши подану кредиторську заяву та надані докази, встановив наступне.
За змістом заяви, доданих до неї доказів та наявних матеріалів справи вбачається, що 13.05.2021 року між АТ "Таскомбанк" (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено кредитний договір № 002/10215318-СК_SВ, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредитний ліміт на споживчі цілі. Кредит надається з кінцевим терміном погашення не пізніше 14.05.2023 року.
Позичальником підписано заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 13.05.2021 року щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту izibank від 13.05.2021 року.
Заява-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 13.05.2021 року слід розуміти як Кредитний договір № 002/10215318-СК_SВ від 13.05.2021 року, про що надано відповідну довідку № 1338/71.3 від 24.01.2023 року.
Водночас, в зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору № 002/10215318-СК_SВ від 13.05.2021 року, станом на 17.01.2023 року у боржника виникла заборгованість в сумі 52 855,47 грн., з яких: 39 014,73 грн. заборгованість по тілу кредиту, 13 840,74 грн. заборгованість по процентах, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, станом на 17.01.2023 року та банківською випискою по рахунку боржника за період з 14.05.2021 року по 17.01.2023 року.
Також, 02.11.2021 року АТ "Таскомбанк" (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Заяву-договір №2436510-821 про надання споживчого кредиту, за умовами якого Позичальнику було надано кредит в розмірі 83 710,20 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_2 (п. 1.2.5. Кредитного договору).
Згідно умов кредитного договору та умов паспорту споживчого кредиту за продуктом "Зручна готівка максимум", кредитування боржника здійснювалось на наступних умовах: строк кредитування: 60 місяців; цільове призначення кредиту: на рефінансування заборгованості в іншій фінансовій установі (споживчі цілі); розмір процентної ставки за користування кредитом: 0,01% річних; комісія за обслуговування кредитної заборгованості: 4,9% щомісячно.
Згідно з розділом 2 Кредитного договору боржник підтверджує, що ознайомлена зі змістом цієї Заяви-договору, з всіма додатками до нього та повністю з ними згодна.
Водночас, в зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору №2436510-821 від 02.11.2021 року, станом на 17.01.2023 року у боржника виникла заборгованість, в сумі 132 886,94 грн., з якої: 79 556,22 грн. заборгованість по тілу кредиту, 7,32 грн. заборгованість по процентах, заборгованість по комісії 53 323,40 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, станом на 17.01.2023 року та банківською випискою по рахунку боржника за період з 02.11.2021 року по 17.01.2023 року.
Посилаючись на наведені вище обставини заявник просить визнати вказані вище грошові вимоги до боржника у даній справі, в загальному розмірі 185 742,41 грн. та 5 368,00 грн. судового збору за подання заяви про визнання кредитором.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
На момент розгляду справи, доказів щодо погашення боржником заборгованості перед АТ "Таскомбанк" до суду не надано.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУ з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (стаття 525 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Отже, підписана між Банком та Боржником вказана вище Заява-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 13.05.2021 року є договором приєднання.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" передбачено, що фінансовими вважаються такі послуги, зокрема, надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг", у разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії.
Отже, договір комплексного банківського обслуговування відповідно до статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг" є публічною частиною договору, до якої приєднався Боржник, підписавши заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка є індивідуальною частиною договору.
Поряд з цим, зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що між банком та боржником виникли правовідносини, що в сукупності за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до п.п. 1-1 - 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про споживче кредитування", у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором;
загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом;
загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит;
загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб;
Так, як встановлено судом, в зв'язку з невиконанням умов кредитного договору №002/10215318-СК_SВ від 13.05.2021 року, станом на 17.01.2023 року у боржника виникла заборгованість в сумі 52 855,47 грн., з яких: 39 014,73 грн. заборгованість по тілу кредиту, 13 840,74 грн. заборгованість по процентах.
Станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості за кредитним договором № 002/10215318-СК_SВ від 13.05.2021 року, в загальній сумі 52 855,47 грн. не надано.
В зв'язку з невиконанням умов кредитного договору №2436510-821 від 02.11.2021 року, станом на 17.01.2023 року у боржника виникла заборгованість, в сумі 132 886,94 грн., з якої: 79 556,22 грн. заборгованість по тілу кредиту, 7,32 грн. заборгованість по процентах, заборгованість по комісії 53 323,40 грн.
Станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості за кредитним договором №2436510-821 від 02.11.2021 року, в загальній сумі 132 886,94 грн. не надано.
Всього, заборгованість ОСОБА_1 за вказаними кредитними договорами становить 185 742,41 грн.
Також, як вказано вище, арбітражним керуючим Сусловим А.М.. заявлені до боржника вимоги визнаються в повному обсязі, про що було зазначено у звіті № 01-27/02-2023 від 27.02.2023 року про розгляд кредиторських вимог.
Крім того, в судовому засіданні боржником було повідомлено про повне визнання заявлених АТ "Таскомбанк" вимог.
Відповідно до ст. 113 КУ з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУ з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
За змістом ст. 1 КУ з процедур банкрутства, кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 133 КУ з процедур банкрутства, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу, а також витрати на проведення аукціону), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи викладене, за наслідками розгляду вищевказаної заяви, суд дійшов висновку, що заява АТ "Таскомбанк" про визнання грошових вимог до боржника подана в межах строку встановленого КУ з процедур банкрутства, та відповідно підлягає задоволенню, а вимоги в загальному розмірі 185 742,41 грн. - визнанню, як такі, що підтверджені відповідними доказами, з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 5 368,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232, 234, 235, 236 ГПК кодексу України, суд -
1. Задоволити заяву АТ "Таскомбанк" №1726/70.2.2 від 30.01.2023 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/1156/22, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Таскомбанк" (код ЄДРПОУ 09806443) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) в розмірі 185 742,41 грн. заборгованості (друга черга задоволення); а також 5 368,00 грн. - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1156/22.
3. Арбітражному керуючому Суслову А.М. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі № 902/1156/22.
4. Копію ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом та на відомі суду електронні адреси: боржнику - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; арбітражному керуючому Суслову А.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; АТ "Сенс Банк" - ccd@sensebank.com.ua; представнику АТ "Сенс Банк" адвокату Шишці Ю.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; AT "Таскомбанк" - info@tascombank.com.ua; представнику AT "Таскомбанк" - адвокату Подановському Т.Р. - ІНФОРМАЦІЯ_5.
Згідно ч. 4 ст. 9 КУ з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).