Справа №522/12667/20
Провадження №1-кп/522/1800/23
31 березня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
здійснивши судовий розгляд кримінального провадження №12020165500000215, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.03.2020 року, на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зінове Путилівського району Сумської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, суд
17 липня 2020 року приблизно о 11 годині 43 хвилині ОСОБА_3 знаходився у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », по вулиці АДРЕСА_2, для здійснення покупок, де у нього виник намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна.
В якості предмета свого посягання він визначив сумку темно-синього кольору, фірми «Nike», в якій знаходились особисті речі, а саме: постільна білизна, покривало зеленого кольору, кофта синього кольору, три футболки, одна пара капців синього кольору, ремінь, джинси, шорти, трудова книжка. Вище указана сумка та речі в ній, які знаходились у відкритій нижній ячейці камери сховища магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на праві власності належали потерпілому ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_7 , 17.07.2020 року приблизно в 11 годин 45 хвилин, перебуваючи у вище указаному магазині підійшов до камери сховища, та діючи умисно, з метою особистої наживи, маючи корисливий намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи з указаною метою ОСОБА_3 , переконавшись, що його дії непомітні для оточуючих, які перебували в цей час в магазині та він залишався непомітним, підійшов до відкритої нижньої ячейки камери сховища, звідки таємно викрав сумку темно-синього кольору, фірми «Nike», яка належала ОСОБА_8 .
Виконавши всі дії, які ОСОБА_3 , вважав за необхідні, з метою доведення свого наміру до кінця, швидко покинув місце вчинення кримінального проступку, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 , матеріальний збиток на загальну суму 1 450 грн.
За наведених обставин ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України -таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Приморським районним судом м. Одеси 28.09.2020 року обвинуваченого ОСОБА_3 було оголошено у розшук, та указаний обвинувачений був розшуканий працівниками поліції, та доставлений до Приморського районного суду м. Одеси 30.03.2023 року.
Так як обвинувачений ОСОБА_3 перебував у розшуку у суда відсутні законні підстави, передбачені ст.49 КК України для його звільнення від кримінальної відповідальності.
У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаного кримінального правопорушення, та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, що описані в обвинувальному акті.
До судового засіданні потерпілий ОСОБА_8 не з'явився, повідомлений належним чином, проходить військову службу.
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз'яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
У зв'язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаного кримінального правопорушення повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України, яктаємне викрадення чужого майна (крадіжку).
У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу та те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, що матеріальна шкода потерпілому частково відшкодована, що він раніше не судимий.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.
У п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (у редакції від 06.11.2009 року) зазначено, що призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.
Як зазначено у п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (у редакції від 06.11.2009 року) виправні роботи призначаються тільки працюючим і відбуваються за місцем роботи засуджених.
На думку суду, призначення покарання у вигляді штрафу або виправних робіт є неможливим, так як обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований.
Суд вважає, що менш суворий вид покарання ніж арешт, або обмеження волі буде достатнім для виправлення указаного обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , наявності вище зазначених трьох пом'якшуючих покарання обставин, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити покарання у вигляді громадських робіт, призначення йому такого покарання не заборонено відповідно до вимог ч.3 ст.56 КК України.
На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення, та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Міру запобіжного заходу у зв'язку із відсутністю клопотань учасників судового провадження обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати. Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ч.2 ст.100 КПК України. Керуючись ст.ст.100, 367-371, 373, 374, 376, 381, 382, 395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за указаною частиною указаної статті - громадські роботи строком на 80 /вісімдесят/ годин.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 , по цьому вироку Приморського районного суду м. Одеси, рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.
Після набрання вироком Приморського районного суду м. Одеси від 31.03.2023 року законної сили направити указаний вирок суду для виконання начальнику Приморського РВ філії Державна установа «Центр пробації» в Одеській області.
Речовий доказ - диск з відеозаписами із камер відеоспостереження за адресою: АДРЕСА_2, магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Речові докази: капці синього кольору, та покривало зеленого кольору вважати повернутими потерпілому ОСОБА_8 .
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1
31.03.2023