Житомирський апеляційний суд
Справа №935/40/23 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р.О.
Категорія 96 Доповідач Талько О. Б.
28 березня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С.,
за участю секретаря Кравчук Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 935/40/23 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фону України в Житомирській області, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 січня 2023 року, постановлену під головуванням судді Василенка Р.О., -
У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити наступні юридичні факти, а саме : те, що у свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданому відділом реєстрації актів цивільного стану Коростишівського районного Управління юстиції Житомирської області 5 жовтня 2004 року, у прізвищах « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_2 » допущено граматичну помилку й необхідно було зазначити: « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_3 », тобто замість літери «і» слід було зазначити літеру «е»; у свідоцтві про народження сина ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 , виданому Харитонівською сільською радою Коростишівського району Житомирської області 15 грудня 1959 року, матір'ю ОСОБА_4 є ОСОБА_1 ; у свідоцтві про народження доньки ОСОБА_4 , виданому Харитонівською сільською радою 2 квітня 1977 року, матір'ю ОСОБА_4 є ОСОБА_1 .
Також просила встановити факт належності їй: свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Харитонівською сільською радою Коростишівського району Житомирської області 15 грудня 1959 року; витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00020163324 від 17 травня 2018 року; свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_1 , виданого 5 жовтня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області.
Окрім того, просила встановити факт належності їй свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області 5 жовтня 2004 року, яким розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та після розірвання шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_7 » ( при розірванні шлюбу і видачі вказаного свідоцтва у прізвищах « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_2 » допущено граматичну помилку в одній літері й необхідно було записати « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_3 ».
ОСОБА_1 також просила встановити факт належності їй свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого виконавчим комітетом Стрижівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області 4 грудня 2004 року.
Обгрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 зазначила, що 15 грудня 2022 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення їй пенсії за віком.
Проте, листом від 29 грудня 2022 року її повідомлено про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що до страхового стажу роботи не зараховані наступні періоди: період роботи згідно із записами у трудовій книжці від 1 березня 1978 року, архівної виписки від 2 грудня 2022 року №66, оскільки прізвище, зазначене в документах « ОСОБА_3 », не відповідає прізвищу, яке містить витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, де зазначено « ОСОБА_2 »; період догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , а також період догляду за дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , оскільки прізвище матері, що зазначено у свідоцтвах « ОСОБА_3 », не відповідає прізвищу, яке зазначене у витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, де зазначено « ОСОБА_2 ».
Заявниця вказує, що у свідоцтвах про народження дітей, а також у трудовій книжці її прізвище зазначено « ОСОБА_3 ». Однак, при розірванні шлюбу у написанні прізвища подружжя допущено помилку й вказано про розірвання шлюбу між « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_2 ».
Внаслідок цієї помилки вона позбавлена можливості оформити документи для призначення пенсії за віком, внаслідок чого змушена звернутися до суду.
Ухвалою судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 січня 2023 року у відкритті провадження відмовлено на підставі частин 3 та 4 статті 315 ЦПК України.
В апеляційний скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обгрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що при розірванні шлюбу й видачі відповідного свідоцтва було допущено помилку у написанні прізвищ кожного з подружжя ОСОБА_3 та зазначено: « ОСОБА_2 », « ОСОБА_2 », замість вірного написання « ОСОБА_3 », « ОСОБА_3 ». Внаслідок цієї помилки заінтересована особа позбавлена можливості зарахувати до її трудового стажу періоди догляду за дітьми та періоди роботи згідно із записами у трудовій книжці.
Таким чином, заявниця вважає, що з метою оформлення документів для призначення пенсії необхідно встановити юридичний факт, а саме, що у свідоцтві про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданому відділом реєстрації актів цивільного стану Коростишівського районного управління юстиції 5 жовтня 2004 року, допущено граматичну помилку у прізвищах й зазначено: « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_2 », замість « ОСОБА_3 », « ОСОБА_3 ».
Стверджує, що саме у такий спосіб можливо реалізувати надане їй право на пенсійне забезпечення.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені ОСОБА_1 вимоги безпосередньо пов'язані зі встановленням факту належності свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, які, в силу положень частини 3 статті 315 ЦПК України, не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні.
Окрім того, суд зазначив, що долучена до заяви відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії, свідчить про наявність спору про право, що є підставою для застосування правил частини 4 статті 315 ЦПК України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком.
Так, відповідно до частини 4 статті 314 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи,- залишає заяву без розгляду.
Відповідно до положень ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За загальним правилом, окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів осіб.
У порядку окремого провадження суд може розглянути й вирішити питання, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення. При цьому у заяві про встановлення такого юридичного факту обов'язково має бути зазначено, з якою метою заявнику необхідно встановити такий факт.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається можливість під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Зміст письмового повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 29 грудня 2022 року свідчить про те, що підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії є неможливість встановити страховий стаж, оскільки у поданих документах містяться розбіжності в написанні прізвища заявниці. Отже, у даному випадку відмова зумовлена недотриманням встановленого законодавством порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії, що, у свою чергу, виключає можливість стверджувати про наявність між заявницею та органом Пенсійного фонду України спору про право цивільне.
Таким чином, відсутні підстави для застосування положень частини 4 статті 315 ЦПК України.
Іншою підставою для відмови у відкритті провадження суд зазначив частину 3 статті 315 ЦПК України.
Так, дійсно, у частині 3 статті 315 ЦПК України закріплене правило про те, що справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Отже, суд позбавлений можливості в окремому провадженні вирішувати питання про встановлення належності особі свідоцтв про народження, про шлюб та розірвання шлюбу.
Проте, законодавством передбачена можливіть звернення до суду із заявою про встановлення неправильності актового запису.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону України « Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обгрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану регулюється Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5.
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України ( далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про про можливість оскарження його у судовому порядку.
Підпунктами 2.13.1, 2.13.2 пункту 2.13 розділу ІІ Правил визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про встановлення неправильності в актовому записі цивільного стану.
Отже, органи державної реєстрації актів цивільного стану за заявою громадян можуть вносити зміни до актових записів на підставі рішень суду, якими встановлено неправильність таких записів та зазначено про внесення до них конкретних змін.
Звертаючись до суду з даною заявою, ОСОБА_1 , окрім встановлення юридичних фактів належності їй свідоцтв про народження, шлюб та розірвання шлюбу, просила встановити неправильність актового запису про розірвання шлюбу, оскільки у написанні її прізвища було допущено помилку. Саме на цьому й наголошувалось нею в апеляційній скарзі.
Однак суд, посилаючись на наявність спору про право та неможливість встановлення в судовому порядку факту належності свідоцтв, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану, залишив поза увагою ту обставину, що фактично заявниця порушує питання про встановлення неправильності актового запису про розірвання шлюбу.
Враховуючи вищезазначене, ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,379,381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 24 січня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: