Справа № 761/9541/23
Провадження № 1-кс/761/6474/2023
22 березня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 420 220 000 000 004 00 від 30.03.2022, у якому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянин України, українець, з вищою освітою, офіційно не працевлаштований, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця мешкання в Україні,
підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ч. 27 ч. 4 ст. 408 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 , не пізніше 25.02.2022, володіючи значним обсягом секретної інформації, інформації з обмеженим доступом та персональними даними особового складу СБ України, будучи обізнаним з нормами законодавства у сфері державної таємниці, розуміючи, що розголошення вказаної інформації завдасть шкоди суверенітету, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, перебуваючи у невстановленому місці, з власного мобільного телефону розіслав діючим працівникам СБ України повідомлення з погрозами передати спецслужбам Російської Федерації та їх представникам персональні дані діючих співробітників СБ України та дані щодо місць дислокації їх підрозділів. Крім того, ОСОБА_4 мав намір перейти на бік ворога в період збройного конфлікту та надати державі-агресору допомогу у проведенні підривної діяльності проти України.
25.11.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ч. 27 ч. 4 ст. 408 КК України.
До підозрюваного рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.03.2023 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 26.03.2023 включно.
Заступником Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжений до трьох місяців, тобто до 26.04.2023.
На переконання слідчого, не зменшилися раніше встановлені ризики: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, спотворити або сховати будь-яку із речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших можливих підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З огляду на викладене, слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваного під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому наведені.
Підозрюваний та його захисник заперечували обґрунтованість підозри, просили застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст. 199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою та згідно з практикою ЄСПЛ передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_4 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ч. 27 ч. 4 ст. 408 КК.
Вирішуючи питання існування зазначених ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем можливості.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «В. проти Швейцарії» зауважив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Характер інкримінованих підозрюваному злочинів, вчинених в умовах воєнного стану, спрямованих на ведення підривної діяльності проти України, свідчать про наявність достатніх підстав для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного, що підтверджує високу ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останнього.
Також не виключено, що безпосередній зв'язок підозрюваного з представниками Російської Федерації унеможливить встановлення місцезнаходження останнього у разі його виїзду за межі України або на тимчасово окуповану територію.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
У силу ст. 178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих діянь.
Водночас слідчий суддя звертає увагу на те, що стороною захисту не надано доказів на спростування доводів прокурора щодо існування ризиків, а тому вважає, що більш м'який запобіжний захід, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з клопотання та доводів прокурора, на теперішній час необхідно повторно допитати підозрюваного; провести одночасний допит за участю підозрюваного та свідків; з урахуванням зібраних доказів вирішити питання про остаточну правову кваліфікацію дій підозрюваного; виконати інші слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні, необхідність у яких виникне під час здійснення досудового розслідування.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 злочинів, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи сторони обвинувачення про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою необхідно продовжити.
При цьому відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК слідчий суддя може не визначати розмір застави при постановленні ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених, зокрема, ст. 111, 408 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою по 26 квітня 2023 року включно.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1