Справа №705/1556/23
2/705/1404/23
про залишення позовної заяви без руху
29.03.2023 м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
У позові ставиться питання:
«…1. Розірвати шлюб, укладений між громадянином України ОСОБА_2 та громадянкою України ОСОБА_1 , що зареєстрований Виконавчим комітетом Городницької сільської ради Уманського району Черкаської області, про що зроблено 21.07.2012 року відповідний актовий запис № 3.
2. Після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_3 »…».
Суддя, перевіривши позовну заяву, вважає, що останню слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з пп. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви про розірвання шлюбу передбачена ставка судового збору, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому позивачем до позовної заяви долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки на утриманні позивача знаходиться її неповнолітній син від шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та позивач не є фізичною особою - підприємцем, а також, на думку позивача, позовна заява про розірвання шлюбу є захистом сімейних прав - припинення правовідношення між учасниками шлюбу. В якості доказів долучено копію свідоцтва про народження НОМЕР_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При зверненні до суду з вимогою про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження обставин, які слугують підставами, передбаченими чинним законодавством, для задоволення такого роду клопотань. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, законодавець передбачив можливість відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору лише з підстав, пов'язаних з майновим станом сторони.
Водночас вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення чи розстрочення від сплати судового збору
Разом з тим, належних доказів на підтвердження скрутного майнового стану, як це передбачено статтею 136 ЦПК України, позивач суду не надав, а лише зазначення обставин у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, поданому до суду, не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позов буде вважатися не поданим та повернутий позивачу.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в сплаті судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання позовної заяви становить 1073,60 грн.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Єщенко