Справа № 375/149/23
Провадження № 3/375/212/23
28 березня 2023 року смт Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Чорненька О.І., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника відділення поліції №1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Рокитнянського районного суду Київської області для розгляду надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП, які передані у провадження судді Чорненької О.І.
Під час вивчення адміністративного матеріалу встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративні правопорушення згідно з яким 13.12.2022 о 19 годині 20 хвилин у смт. Рокитне на автодорозі Т-10-17 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (почервоніння обличчя, зіниці очей не реагують на світло, тремер пальців рук). Після чого даному водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у лікаря нарколога у встановленому законом порядку, після чого водій відмовився під запис на боді камеру.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції як керування транспортним засобом особою з явними ознаками наркотичного сп'яніння, чим було порушено вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Судовий розгляд матеріалів щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАп було призначено на 10 годину 00 хвилин 28.03.2023.
Про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 був належним чином повідомлений. Зокрема, його було викликано до суду на розгляд справи шляхом надіслання поштовим зв'язком судової повістки, яка отримана адресатом особисто 14.03.2023.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП, що підтверджується відеозаписом нагрудної відеокамери, який долучено до матеріалів справи.
З огляду на викладене, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника та вказує на те, що жодних обґрунтованих підстав та поважності причин неявки правопорушника суду не надано.
Так положенням статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 1 КУпАП одними із завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до положення пункту 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 3 грудня 2005 року № 14, судом слід ураховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника.
Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
З об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 130 КУпАП може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Зміст статтей 254, 256 КУпАП дає підстави стверджувати те, що підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення у відповідної службової особи виникають після вчинення адміністративного правопорушення, а також наявності даних, які указують про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення в цілому та його об'єктивної сторони зокрема.
Таким чином, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Отже, на думку судді, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такі висновки судді узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17.
Беззаперечним доказом факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я та факту керування транспортним засобом, міг стати відеозапис, який би мав бути зроблений за допомогою нагрудних камер поліцейських. При цьому суддя враховує те, що обов'язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений "Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису", затвердженою наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в МЮ України 11.01.2019 за № 28/3299 (в подальшому Інструкція від 18.12.2018). Відповідно до п.5. розділу ІІ цієї Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. На думку суду, метою обов'язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським є забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення.
Між тим, наявний у матеріалах справи диск містить три відеофайли, на яких не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 ., не відтворюєть вся подія правопорушення та порядок процесуальних дій працівників поліції.
Відтак, матеріали справи не містять доказів, які б указували на те, що ОСОБА_1 у час та місці, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, дійсно керував транспортним засобом Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння
Наведене у своїй сукупності указує на існування сумнівів щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, тобто ця вина поза розумним сумнівом у ході провадження у цій справі не доведена.
Витлумачивши усі сумніви на користь ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Конституції України, суд приходить до висновку, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та в матеріалах справи обставини щодо того, ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння не знайшли свого підтвердження, тому суддя, виходячи з принципу презумпції невинуватості, не може встановити наявність у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного вище, виходячи з фактичних обставини справи та із загальних принципів достатності та допустимості доказів суддя доходить до висновку про те, що провадження у справі необхідно закрити за відсутністю у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення.
Згідно з статтею 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; про закриття справи.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7-9, 40-1, 130 ч. 1, 247, 251-252, 256, 268, 280, 283, 284, Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносноОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити, на підставі пункту першого статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Олена ЧОРНЕНЬКА
Постанова суду набирає законної сили ____________________________