Справа № 362/248/23
Провадження № 2/366/170/23
(заочне)
31.03.2023 року смт. Іванків
Іванківський районний суд Київської області, у складі головуючої судді Слободян Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Іванків цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення суми заподіяних збитків,
Короткий зміст позовних вимог
Представник ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі - Позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), у якому просив стягнути з Відповідача на користь Позивача:
- вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії в розмірі 17106,62 грн.;
- штрафні санкції у розмірі 970,16 грн.;
- інфляційні нарахування у розмірі 6019,46 грн.
Позов мотивований наступним.
26.05.2020 року, представниками Позивача виявлено факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ, Правила) за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: «самовільне приєднання електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до мережі оператора систем розподілу поза приладом обліку, приєднання виконане відкритим методом, підключено зварювальний апарат. Електрична енергія, що споживається приладом обліку не обраховується».
На підставі п. 8.2.5. ПРРЕЕ, представниками Позивача складено акт про порушення № К 042344. Відповідачу продемонстровано виявлене порушення, остання його підписала, отримала другий примірник акту та пояснила, що зварювальний апарат підключено поза обліком, оскільки в будинку аварійна проводка.
Відповідачу роз'яснено, що акт про порушення буде розглянуто комісією 11.06.2020 року.
11.06.2020 року Відповідач з'явилась на засідання комісії, якою вирішено провести розрахунок суми заподіяних збитків за 182 дні з 26.11.2019 року по 26.05.2020 року, яка склала 17106,62 грн. Відповідачу вручено копію протоколу засідання комісії № 0226. Заподіяні збитки Відповідачем не сплачено.
Позивач зазначає, що оскільки Відповідачем не сплачено суму спричинених збитків у розмірі 17106, 62 грн. за розрахунковим документом - Повідомленням про оплату за січень 2021 року по Акту порушення № К 042344, Відповідач на момент подання позовної заяви прострочив існуюче у нього зобов'язання, відповідно з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сума 3% річних у розмірі 970, 16 грн. та інфляційні витрати у розмірі 6019,46 грн.
Процесуальні дії
01.02.2023 року позовна заява надійшла до суду.
Ухвалою суду від 06.02.2023 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Перше судове засідання призначене на 06.03.2023 року, відкладене на 31.03.2023 року.
Позиції сторін
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, про дату та час судового засідання були повідомлені вчасно належним чином. Представник Позивача подав до суду заяву, у якій просив провести розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судові засідання не з'явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся вчасно та належним чином. Судова повістка про виклик у судове засідання на 06.03.2023 року з копією позовної заяви та додатками до неї повернулась з відміткою про те, що адресат відсутній за зазначеною адресою. Судове засідання відкладено на 31.03.2023 року. З метою повідомлення Відповідача про дату, час і місце цього судового засідання, на сайті судової влади розміщено повідомлення про виклик Відповідача до суду. Відповідач у зазначене судове засідання повторно не з'явився, причин своєї неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило як і не надходило відзиву на позовну заяву. Таку поведінку Відповідача суд розцінює як обраний спосіб ухилення від цивільно-правової відповідальності.
Встановлені судом обставини справи та застосовані норми права.
Частиною 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи
Враховуючи, що відповідач, який належним чином про дату, час і місце судових засідань повідомлявся вчасно та належним чином, в судові засідання не з'явився, причин своєї неявки не повідомив, не подав відзиву на позовну заяву та позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку про ухвалення у справі заочного рішення.
Щодо стягнення суми заборгованості
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).
Так, відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як передбачено ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 цієї статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ, Правила).
Відповідно до п.1.1.1 розділу І ПРРЕЕ, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
За п.1.1.2. розділу І Правил, споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання;
Відповідно до п. 8.2.5. Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення (п. 8.2.6. Правил).
За п. 8.2.7. Правил, 8.2.7. кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
Назва ПрАТ «ДТЕК Київській регіональні електромережі» (назва Позивача) є новим найменуванням ПАТ «Київобленерго», що підтверджується доданим до позовної заяви статутом ПрАТ «ДТЕК Київській регіональні електромережі».
Таким чином, Позивач є правонаступником ПАТ «Київобленерго».
Відповідач є споживачем електричної енергії та має особовий рахунок № НОМЕР_1 .
26.05.2020 року, представниками Позивача виявлено факт порушення ПРРЕЕ за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: «самовільне приєднання електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до мережі оператора систем розподілу поза приладом обліку, приєднання виконане відкритим методом, підключено зварювальний апарат. Електрична енергія, що споживається приладом обліку не обраховується».
Зокрема, виявлено самовільне підключення зварювального апарату «ЗЕНИТ» тип ЗСН № 0000333.
Про виявлене порушення складено акт № К 042344 у присутності Відповідача.
Згідно цього Акту Відповідач письмово зазначила про те, що зварювальний апарат підключено поза обліком, оскільки в будинку аварійна проводка.
Відповідачу роз'яснено, що акт про порушення буде розглянуто комісією 11.06.2020 року. (п. 11 Акту).
Згідно протоколу засідання комісії № 0226 по розгляду Акту № К 042344 від 26.05.2020 року про порушення ПРРЕЕ, комісією вирішено провести розрахунок суми заподіяних збитків за 182 дні з 26.11.2019 року по 26.05.2020 року.
Засідання комісії проводилось у присутності Відповідача, якому поштовим зв'язком направлено копію протоколу засідання комісії № 0226, що підтверджується доданою до позовної заяви копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу з повідомленням з ПАТ «Київобленерго» за вих.. № 56 від 25.06.2020 року з відміткою про отримання Відповідачем зазначених документів 28.07.2020 року під особистий підпис.
19.01.2021 року Позивачем складено повідомлення Відповідачу про оплату за січень 2021 року по Акту порушення ПРРЕЕ № К 042344 від 26.05.2020 року.
Копію повідомлення отримано Відповідачем під підпис 02.02.2021 року.
Згідно з цим повідомленням, Відповідач мав сплатити Позивачу суму спричинених збитків за порушення ПРРЕЕ у розмірі 17106,62 грн., з яких:
14255, 52 грн. - сума спричинених збитків;
2851,10 грн. - 20% ПДВ.
З матеріалів справи слідує та ніким не оспорюється, що спричинені збитки Відповідачем не сплачено, відповідно Відповідач прострочив встановлений строк виконання грошового зобов'язання (до 02.03.2021 року).
Таким чином, розглянувши матеріали справи, суд приходить до обґрунтованого рішення, що з Відповідача на користь Позивача підлягає стягнення сума спричинених збитків за порушення ПРРЕЕ у розмірі 17106,62 грн. (14255, 52 грн. - сума спричинених збитків та 2851,10 грн. - 20% ПДВ.)
Щодо стягнення 3% річних
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Представник Позивача зазначає, що стягнення суми 3% річних та встановленого індексу інфляції від простроченої суми заборгованості слід проводити з 19.02.2021 року по 09.01.2023 року, тобто після спливу 30 денного строку з моменту отримання Відповідачем повідомлення про оплату заборгованості по Акту порушення ПРРЕЕ № К 042344 від 26.05.2020 року.
Суд не приймає до уваги такий строк розрахунку, оскільки згідно доданої до позовної заяви копії повідомлення Відповідачу про оплату за січень 2021 року по Акту порушення ПРРЕЕ № К 042344 від 26.05.2020 року, Відповідач отримала такий розрахунок 02.02.2023 року, відповідно, в силу положень п. 8.2.7. Правил, граничний строк виконання зобов'язання є 02.03.2021 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що розрахунок заборгованості Відповідачу слід розраховувати з 02.03.2021 року по 09.01.2023 року.
Розрахунок 3% річних від простроченої суми здійснюється за наступною формулою:
3% річних = [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році]
У 2021 році сума 3% річних становила 428,84 грн. (з 02.03.2021 року по 31.12.2021 року - 305 днів [Проценти] = 17 106,62 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 305 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 428,84 грн.)
У 2022 році сума 3% річних становила 513,20 грн. (з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року - 365 днів [Проценти] = 17 106,62 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 365 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 513,20 грн.)
У 2023 році сума 3% річних становила 12,65 грн. (з 01.01.2023 року по 09.01.2023 року - 9 днів [Проценти] = 17 106,62 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 9 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 12,65 грн.)
Таким чином, стягненню підлягає сума 3% річних у розмірі 954,69 грн. (428,84 + 513,20 + 12,65).
Щодо стягнення інфляційних витрат
Згідно Листа Верховного Суду України від 03.04.97 р N 62-97р, сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а внесена з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця.
Таким чином, розрахунок індексу інфляції слід здійснювати з березня 2021 року по грудень 2022 року.
Розрахунок інфляційних нарахувань здійснюється за формулою:
ІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ), де:
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення;
ІС - індекс інфляції.
Індекс інфляції у розрахунковому періоді становив:
Березень 2021 року - 101,70;
Квітень 2021 року - 100,70
Травень 2021 року - 101,30
Червень 2021 року - 100,20
Липень 2021 року - 100,10
Серпень 2021 року - 99,80
Вересень 2021 року - 101,20
Жовтень 2021 року - 100,90
Листопад 2021 року - 100,80
Грудень 2021 року - 100,60
Січень 2022 року - 101,30
Лютий 2022 року - 101,60
Березень 2022 року - 104,50
Квітень 2022року - 103,10
Травень 2022 року - 102,70
Червень 2022 року - 103,10
Липень 2022 року - 100,70
Серпень 2022 року - 101,10
Вересень 2022 року - 101,90
Жовтень 2022 року - 102,50
Листопад 2022 року - 100,70
Грудень 2022 року - 100,70
Таким чином, IIc (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (104,50 : 100) x (103,10 : 100) x (102,70 : 100) x (103,10 : 100) x (100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) = 1.36134197
Таким чином, стягненню підлягає сума інфляційних витрат у розмірі 6 181,34 грн. (17 106,62 x 1.36134197 - 17 106,62 = 6 181,34.
За таких обставин, позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати
Позивачем сплачено 2684,00 грн. судового збору, що підтверджується наданою представником Позивача платіжною інструкцією № 2010568050 від 11.01.2023 року.
Відповідно до положень ч.1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд при вирішенні питання розподілу судових витрат, присуджує стягнути з Відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 10, 12, 49, 76,77-81, 82, 89, 247, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» заборгованість з електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 17106,62 грн. (сімнадцять тисяч сто шість гривень шістдесят дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» штрафні санкції (3 % річних від простроченої суми заборгованості з електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії) у розмірі 954,69 грн. (дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні шістдесят дев'ять копійок)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» інфляційні витрати за період прострочення зобов'язання зі сплати заборгованості з електроенергії, не облікованої внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії у розмірі 6 181,34. (шість тисяч сто вісімдесят одна гривня тридцять чотири копійки)
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684, 00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 31.03.2023 року.
Повне найменування сторін:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а. Код ЄДРПОУ: 23243188).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Суддя Н.П. Слободян