Справа № 357/3008/23
3/357/1881/23
30.03.2023 м. Біла Церква
Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши із власної ініціативи питання про виправлення описки у постанові суду від 23.03.2023 по справі № 357/3008/23, провадження №3/357/1881/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
У провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебувала справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
23.03.2023 справу розглянуто із винесенням постанови, згідно якої ОСОБА_1 визнано винуватою у вчинені адміністративного правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 496.20 грн.
Оглядом постанови суду встановлено, що її мотивувальна частина містить висновки про те, що на підставі ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0.2 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 536.80 грн. Поряд з тим, резолютивна частина постанови містить описку щодо суми судового збору, що підлягає стягненню з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: помилково зазначено «…стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 496,20 грн..», замість «…стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536,80 грн..».
Згідно ст. 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Оскільки положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок виправлення описки в постанові суду, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії найбільш близької галузі права кримінального процесуального права та при вирішенні питання про виправлення описки керуватися ст. 379 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 379 КПК України, суд за власною ініціативою або за заявою сторін провадження чи іншої заінтересованої особи має право виправити допущені в судовому рішенні описки чи очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, постанову суду, прихожу до висновку, що допущена описка є очевидною, враховуючи, що її виправлення не тягне за собою зміну змісту постанови суду по суті, не погіршує становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважає необхідним виправити описку.
Керуючись ст.304 КУпАП суд,-
Виправити описку в резолютивній частині постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.03.2023 по справі № 357/3008/23, провадження № 3/357/1881/23.
Викласти другий абзац резолютивної частини постанови наступного змісту:
«Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536,80 грн.».
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна КЛЕПА