Справа № 308/9093/21
29.03.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження у кримінальному провадженні № 11-кп/4806/11/23, за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2022 року,
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 грудня 2022 року частково задоволено клопотання прокурора ОСОБА_8 про звернення застави в дохід держави.
Звернуто в дохід держави та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України заставу в розмірі 81 600 грн., що є частиною застави, внесеної 08.02.2022 року заставодавцем ОСОБА_9 за ОСОБА_5 згідно з ухвалою Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про повернення суми застави - відмовлено.
Інші питання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 цією ухвалою не вирішувалися.
В ухвалі вказується на те, що 17.05.2022 прокурор звернувся до суду з клопотанням про звернення застави в дохід держави. Клопотання обґрунтоване тим, що обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово порушував покладені на нього процесуальні обов'язки прибувати до суду за кожною вимогою в кримінальному провадженні № 42020140000000210. Вказане проявилось у тому, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим, не з'явився в судові засідання 17.03.2022 на 15 год. 00 хв., 10.05.2022 на 14 год., про причини неявки не повідомив. Згідно інформації з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України від 25.06.2007 року №472 обвинувачений ОСОБА_5 залишив територію України 20.02.2022 року і більше до України не повертався. Прокурор вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 умисно не прибуває до суду для розгляду справи по суті, а, отже, фактично переховується від правосуддя. Враховуючи вищевикладене, просить суд звернути в дохід держави заставу у сумі 181 600,00 грн. щодо обвинуваченого ОСОБА_5 .
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про повернення суми застави. Клопотання обґрунтоване тим, що строк дії покладених на його підзахисного обов'язків сплив, обов'язки не підлягають виконанню, а застава тому має бути повернута заставодавцю.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 вказує на те, що ухвала суду є необґрунтованою, незаконною, та такою, що підлягає скасуванню. Просить постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні про звернення застави в дохід держави відмовити.
Прокурор у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, разом з тим, апеляційний суд враховує клопотання прокурора Львівської окружної прокуратури ОСОБА_10 про розгляд судового провадження у його відсутності.
Відповідно до ст. 405 КПК України неприбуття прокурора у судове засідання не перешкоджає проведенню розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Пунктом 3 частини 1 статті 392 КПК України передбачено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені інші ухвали суду першої інстанції у випадках, передбачених цим Кодексом.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, - прокурор відділу Львівської обласної прокуратури ОСОБА_8 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про звернення застави в дохід держави, оскільки обвинуваченим ОСОБА_5 порушений процесуальний обов'язок, передбачений ч.7 ст.42 КПК України.
За результатами розгляду клопотання судом першої інстанції прийнято оскаржуване судове рішення - ухвалу про часткове задоволення клопотання прокурора про звернення в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України заставу в розмірі 81 600 грн., що є частиною застави, внесеної 08.02.2022 року заставодавцем ОСОБА_9 за ОСОБА_5 , згідно з ухвалою Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року.
Вищенаведене свідчить про те, що ухвала суду про часткове задоволення клопотання прокурора, відповідно до положень ст. 392 КПК України, окремому оскарженню не підлягає.
Хоча процедура вирішення питання про звернення застави в дохід держави і визначена КПК (ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК), водночас сам КПК не передбачає апеляційного оскарження таких судових рішень.
Наведене вище також свідчить про те, що захисником обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_7 оскаржено ухвалу суду, яка не підлягає оскарженню.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України у разі, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.
Беручи до уваги вищенаведене, а також те, що КПК України не передбачає, яке саме рішення має постановити апеляційний суд у випадку відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення суду, слідчого судді, яке не підлягає оскарженню, колегія суддів апеляційного суду керується ч. 6 ст. 9 КПК України, а також висновками, викладеними у Постановах Верховного Суду, які згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року (із змінами та доповненнями) є обов'язковими та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа № 755/10061/18, провадження № 51-1588км19 ) та в Ухвалі Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року (справа № 569/17036/118), рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку встановлення вже в ході розгляду провадження в апеляційному порядку того, що скаргу подано на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційне провадження, підлягає закриттю.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 19 грудня 2022 року, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону, в тому числі й таким загальним засадам кримінального провадження як верховенство права та законність і не призведе до порушення конституційних прав та свобод осіб у кримінальному провадженні.
Приймаючи рішення про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 , апеляційний суд бере до уваги те, що в Рішенні Європейського суду з прав людини від 28 березня 2006 року в справі «Мельник проти України» (заява № 23436/03) зазначено, що спосіб, у який ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також повинні бути взяті до уваги норми внутрішнього законодавства.
Керуючись ст. ст. 284, 392, 399, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді