Справа № 680/210/20
№2/680/1/23
31 березня 2023 року смт Нова Ушиця
Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Яцини О.І.,
з участю секретаря судового засідання Стандрійчук М.П.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Мілашевського М.Г.,
відповідачки ОСОБА_2 ,
представника відповідачки - адвоката Пелюшка Л.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, про визначення місця проживання дитини та участі у її вихованні,
встановив:
Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27 червня 2015 року він уклав шлюб із відповідачкою, а ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі народився син - ОСОБА_3 .
У вересні 2018 року відповідачка разом із їх сином без попередження виїхала з місця їх спільного помешкання по АДРЕСА_1 , у невідомому напрямку. Як пізніше з'ясувалося, вона із дитиною розпочала проживати у місті Хмельницький. З того часу вони періодично спілкувались, а можливість бачити сина була по кілька годин на тиждень.
У серпні 2019 року сторони домовились про те, що позивач разом із сином поїдуть на море для оздоровлення дитини. Після поїздки дитина залишилась проживати із позивачем, оскільки у відповідачки немає власної квартири, роботи з достатнім заробітком, часу і бажання займатись розвитком сина.
Позивач зазначає, що у нього є власне помешкання, у якому сторони мешкали до від'їзду відповідачки. Є достатній для утримання сім'ї дохід. Проживає у населеному пункті, де є дошкільні та шкільні навчальні заклади, які здатні надати дитині високий рівень освіти, має можливість забезпечити сину заняття спортом чи музикою, в залежності від його здоров'я і уподобань у подальшому, повністю за власні кошти придбав дитині сезонний одяг, забезпечує його поточні потреби.
Окрім поїздки влітку 2019 року до м.Одеса, дитина пройшла необхідне медичне обстеження і вакцинацію у рамках підготовки до вступу у дошкільний виховний заклад. Син займається із педагогом із дошкільної освіти для полегшення адаптації його у дитячому колективі.
Позивач із сином часто гуляють, відвідують цікаві атракціони, масові заходи, а відповідачка відмовляється від їх спільного дозвілля навіть розуміючи, що це в інтересах дитини.
В смт Нова Ушиця проживають усі знайомі і родичі дитини, як з боку батька, так і з боку матері. Позбавлення спілкування зі знайомими з народження людьми є вкрай стресовою ситуацією для дитини і негативно відобразиться на його психологічному здоров'ї.
Вказує, що ним неодноразово були здійснені спроби щодо погодження умов проживання сина та визначення участі батьків у вихованні дитини у порядку досудового врегулювання спору, однак умови, на які погоджується відповідачка є абсолютно дискримінаційними щодо нього і дитини.
Таким чином, він змушений просити суд визначити місце проживання їх сина за місцем реєстрації та постійного проживання, та визначити участь батьків у вихованні дитини.
04 березня 2020 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 11 березня 2020 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання та надано відповідачці строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 12 лютого 2021 року клопотання представника позивача задоволено та призначено у справі судово-психологічну експертизу та зупинено провадження.
16 серпня 2021 року суд поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання.
Ухвалою суду від 28 вересня 2021 року суд змінив експертну установу для проведення судової психологічної експертизи та зупинив провадження.
28 червня 2022 року суд поновив провадження у справі та призначив підготовче засідання.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2022 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду.
Позивач та його представник у судовому засіданні позов підтримали. Зазначили, що у позивача створені усі необхідні умови для проживання та розвитку дитини. Позивач працює та має стабільний дохід. Повідомили, що на даний час дитина та відповідачка перебувають у США.
Відповідачка у судовому засіданні проти позову заперечила. Зазначила дитина має проживати із нею. На даний час син, вона та її чоловік ОСОБА_4 проживають у США у місті Нью- Йорк на орендованій квартирі, також їм допомагають її батьки, які тривалий час проживають у США. У ОСОБА_6 є власна кімната та забезпечені умови для утримання та розвитку, він навчається у школі у першому класі. Із вітчимом у дитини добрі відносини, він бере участь у вихованні дитини у ролі батька. З грудня 2021 року позивач не вживав заходів для спілкування із сином.
Представник відповідачки у судовому засіданні проти позову заперечив. Зазначив, що переїзд відповідачки та дитини до США зумовлено військовим станом. У США проживають батьки відповідачки, дитина відвідує навчальний заклад, вивчає англійську мову, забезпечена усім необхідним для розвитку.
Третя особа будучи повідомленою належним чином надіслала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Заслухавши сторони, свідків, експерта, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до таких висновків.
27 червня 2015 року сторони зареєстрували шлюб (Там 1 а.с.10), який розірвано 17 лютого 2020 року (Том 1 а.с.109).
Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Том 1 а.с.11).
Позивач є власником квартири в АДРЕСА_1 . Загальна площа 59,3 кв.м., житлова площа 18,6 кв.м. (Том 1 а.с.12, 13).
Станом на час подачі позову зареєстрованим місцем проживання позивача, відповідачки та їх спільного сина була квартира за вказаною адресою (Том 1 а.с.14).
Судом встановлено, що станом на момент подання позовної заяви, як у позивача в АДРЕСА_1 , так і у відповідачки за адресою АДРЕСА_2 , існували належні умови для проживання дитини. Сторони отримували достатні доходи для утримання та виховання дитини.
Згідно із висновком Новоушицької районної державної адміністрації від 10 червня 2020 року №18-30-1082/2020, який підготовлений на підставі додатків до нього, встановивши наявність належних матеріально-побутових умов для проживання дитини і у матері, і у батька, їх спроможність щодо утримання дитини, а також самочинні, без погодження з матір'ю, дії батька щодо зміни місця проживання дитини та вчинення перешкод щодо побачень дитини з матір'ю, а також дії батька, що спричинили неможливість встановлення особистої прихильності дитини до кожного з батьків, її фізичного, емоційного стану та потреб, враховуючи вік дитини та розпорядження голови Новоушицької райдержадміністрації від 03 жовтня 2018 року № 482/2018-р «Про визначення місця проживання дитини» Новоушицька районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, прийшла до висновку про те, що визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із його матір'ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є доцільним та відповідає інтересам дитини (Том 1 а.с.70-181).
Відповідно до розпорядження голови Новоушицької райдержадміністрації від 03 жовтня 2018 року № 482/2018-р «Про визначення місця проживання дитини», місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначено разом з матір'ю - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 (Том 1 а.с.100).
Відповідно до розпорядження голови Новоушицької райдержадміністрації від 03 жовтня 2018 року № 484/2018-р «Про встановлення порядку побачення з дитиною», батькові дитини встановлено такий порядок побачення: перші та треті вихідні щомісяця з 10.00 суботи до 16.00 неділі в межах Хмельницької області; щотижня в четвер з 16.00 до 18.30 в межах Хмельницької області; протягом року для відпочинку дитини з батьком на морі в межах країни за домовленістю з матір'ю дитини (Том 1 а.с.99).
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 грудня 2020 року рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області 22 липня 2020 року в частині визначення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та розподілі судових витрат скасовано і ухвалено нове судове рішення.
В позові в частині визначення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовлено. В решті рішення залишити без змін (Том 1 а.с.167-169; 232-235).
Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 липня 2020 року у справі 680/764/19 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Новоушицької районної державної адміністрації Хмельницької області про повернення дитини матері та визначення участі батька у вихованні дитини - задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_1 повернути сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до місця проживання матері ОСОБА_2 .
Визначено наступний спосіб та порядок участі у вихованні та спілкуванні батька ОСОБА_1 з його сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : необмежене спілкування з сином особисто засобами телефонного, поштового зв'язку; побачення з дитиною кожну першу та другу суботу та неділю місяця, попередньо повідомивши матір дитини за дві години до свого візиту; в період літніх канікул, а саме в перший тиждень липня дитина перебуватиме з батьком, якщо мати в цей час перебуватиме в офіційній відпустці, то дитина перебуватиме з батьком в наступний тиждень після виходу матері з відпустки; у разі хвороби дитини у будь-який час, якщо даний візит не буде суперечити інтересам дитини, попередньо повідомивши матір за дві години до свого візиту.
Вироком Новоушицького районного суду Хмельницької області № 680/865/21 від 28 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення компенсації завданої моральної шкоди - задоволено частково. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , компенсацію завданої моральної шкоди у розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (а.с.133-140).
Притягнення до кримінальної відповідальності пов'язано із невиконанням рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 22 липня 2020 року в справі 680/764/19 щодо повернути сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до місця проживання матері ОСОБА_2 .
Відповідачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (Том3 а.с.28).
02 березня 2022 року відповідачка уклала шлюб із ОСОБА_4 (Том 3 а.с.29).
Під час розгляду справи судом встановлено, що у зв'язку з військовим вторгненням російської федерації в Україну та бойовими діями відповідачка з дитиною вимушена була евакуюватися з міста Ірпінь та на даний час вони знаходяться на території США, що підтверджується наданими представником відповідачки до суду копіями чеків від 09 вересня 2022 року та 12 липня 2022 року про виплату ОСОБА_2 2000 доларів США (Том 3 а.с.70-73); копією податкової декларації з доходів фізичних осіб (Том 3 а.с.76-78); копією дозволу на працевлаштування ОСОБА_4 (Том 3 а.с.74, 75); копією квитанції про оплату ОСОБА_2 послуг з газопостачання (Том 3 а.с.79, 80); копією учбового дозволу на управління автомобілем ОСОБА_2 (Том 3 а.с.81, 82); копією посвідки на постійне місце проживання в ОСОБА_9 (Том 3 а.с.83, 84); копією посвідки на постійне місце проживання в ОСОБА_10 (Том 3 а.с.85, 86); копією страхового полісу виданого ОСОБА_4 (Том 3 а.с.87, 88); копією страхового полісу виданого ОСОБА_2 (Том 3 а.с.89, 90); копією страхового полісу виданого ОСОБА_3 (Том 3 а.с.91, 92).
Відповідачка виїхала з території України 07 квітня 2022 року (Том 3 а.с.4).
Згідно із висновком експерта №3538/21-26 від 21 червня 2022 року дати відповідь на питання №1 «Який вплив на психологічний стан малолітньої дитини, ОСОБА_3 , може здійснювати його батько, ОСОБА_1 , та матір, ОСОБА_2 .? З ким (з батьком чи з матір'ю) ОСОБА_3 бажає проживати?» в даному дослідженні не представляється можливим через відсутність ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 на дослідженні.
З питання №2 з огляду спостережень під час тестування та бесіди з ОСОБА_1 характерна висока емоційна близькість у відносинах із сином ОСОБА_11 , контроль за власною поведінкою та послідовність у виховній тактиці. Батько є прикладом процесу освоєння чоловічої рольової моделі, через характерні риси позитивного мислення, відповідальності, витримки та почуття обов'язку. Через неприбуття на дослідження ОСОБА_2 для здійснення психодіагностичних заходів, визначення її індивідуально-психологічних особливостей не представляється можливим.
З питання №3, згідно із зазначеної ситуації та з огляду спостережень під час тестування та бесіди з ОСОБА_1 виявлена повага до бажань сина, любов і прихильність дитини. Наявне включення дитини у взаємодію, визнання його прав та достоїнств, враховує почуття та емоції сина, дає можливість самому приймати рішення і відповідати за них. Виявлення ознак та показників психологічного впливу на психічний стан і розвиток малолітнього ОСОБА_3 зі сторони його матері, ОСОБА_2 неможливе через відсутність останньої на дослідженні.
Дати відповідь на питання №4 «Чи вплине, а якщо «так», то яким чином зміна умов проживання, виховання та оточення малолітньої дитини ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на його психологічний стан у випадку передачі малолітньої дитини від батька до матері, чи навпаки?» в даному дослідженні в повному обсязі не представляється можливим через відсутність ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_3 на дослідженні.
Експертом відзначено, що тривалий час дитина перебувала на вихованні у батька, ОСОБА_1 (2,6 роки з 5 років), і як результат, повернення ОСОБА_3 в звичне для нього середовище, а саме в місце, де до моменту від'їзду з матір'ю перебувала дитина, дозволить малолітньому не витрачати психічні та фізичні ресурси організму на освоєння нового середовища, що гарантуватиме збереження стабільності його психічного здоров'я.
Дати відповідь на питання №5 «Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батьків (батька і матері) особливості їх виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя малолітньої дитини?» в даному дослідженні представляється можливим тільки односторонньо через відсутність ОСОБА_2 на дослідженні.
Так, з психологічної точки зору у батька - ОСОБА_1 , психологічних особливостей чи обставин які могли б негативно вплинути на виховання та перешкоджали би його спілкуванню з дитиною - не виявлено.
З питання №6 за складених обставин, а саме відсутність на дослідженні дитини ОСОБА_3 та його матері ОСОБА_2 , остаточно визначитись як впливають умови виховання кожного з батьків на психологічний стан та розвиток дитини не представляється можливим. Проте аналізуючи хід дослідження із батьком дитини ОСОБА_1 , результати проведеної роботи та матеріали, які надані на дослідження, експерт приходить до наступних висновків: розлучення батьків відноситься до нерозв'язних для дітей переживань, а отже у цьому випадку слід говорити про хронічну психотравмуючу ситуацію як джерело постійної психічної напруги. На фоні додаткових діючих емоційних потрясінь, таких як зміна постійного місця проживання, посилюється патогенність життєвої ситуації, оскільки дитина не може впоратися з ними, пережити їх, що може призвести до появи затримок в психічному розвитку та психосоматичної симптоматики у дитини, в даному випадку у ОСОБА_3 .
Тому для збереження позитивного образу батька, не дивлячись на розлучення батьків та при цьому забезпечення спілкування дитини з батьком, рекомендується здійснювати спілкування між останнім за місцем попереднього проживання, у знайомому середовищі, оточенні, не вилучаючи зі звичних умов. Саме у ранньому віці безпека, комфорт, передбачуваність життя стане головним фактором психічної рівноваги ОСОБА_3 . В такому випадку включення батька в життя дитини стане більш впливовим та наповненим позитивними емоціями. (Том 2 а.с.179-190).
Експерт Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Ірина Стаднік у судовому засіданні надала роз'яснення щодо свого висновку, а саме відповіді на поставлені питанні дані на підставі наданих на експертизу матеріалів та безпосереднього спілкування із батьком. Мати та син на експертизу не прибули, тому відповіді давались щодо батька. Висновок не містить посилань щодо залишення дитини із батьком, є посилання щодо недоцільності позбавлення спілкування сина із батьком.
Свідок ОСОБА_13 дала суду показання про те, що позивач є її сином, а ОСОБА_6 є її внуком. Позивач постійно дбав та забезпечував дитину усім необхідним. У ОСОБА_6 була власна кімната та належні умови для розвитку. Дитина постійно перебувала із батьком, разом їздили на відпочинок, зокрема на море.
Свідок ОСОБА_14 дав суду показання про те, що позивач створив для проживання дитини ідеальні умови. Проживаючи із позивачем ОСОБА_6 був завжди нагодований, охайно одягнутий, мав безліч іграшок. На той час малолітній вже умів рахувати. Позивач дбав про його дозвілля та відпочинок.
Свідок ОСОБА_15 дала суду показання про те, що вона є мамою товариша ОСОБА_6 , із яким ті часто гралися. Позивач утримував та виховував сина належним чином, дитина була доглянута, мала свою кімнату. Позивач водив сина на різні гуртки.
Із пояснень малолітнього ОСОБА_3 , який був опитаний у режимі відеоконференції у присутності психолога, суд з'ясував, що малолітній тривалий час не спілкувався із батьком. Хотів би повернутись до м.Ірпінь оскільки у нього там на квартирі залишились іграшки. На даний час відвідує школу і йому подобається навчатись із іншими дітьми. Має власну кімнату іграшки. До вітчима ставиться прихильно.
Згідно із переданого через представника відповідачки відео видно, що за місцем проживання відповідачки забезпечене дитячим ліжком, столом, наявна шафа із дитячим одягом, у кімнаті присутні дитячі іграшки (Том 3 а.с.107).
Згідно із частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно із статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява №31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору.
Міжнародні та національні норми права не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 у справі №377/128/18 зазначено, що тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі №402/428/16-ц викладено висновок про те, що положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлюють, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов'язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди, насамперед, мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Отже, враховуючи встановлені обставини справи та те, що між сторонами тривалий час відбувається спір щодо долі їх спільної дитини, наявність рішення суду по справі 680/764/19, яким було зобов'язано батька повернути дитину матері. Проте, у добровільному порядку він його не виконав, за що був притягнутий до кримінальної відповідальності. Виїзд відповідачки разом із дитиною з України (м. Ірпінь) до США, що був зумовлений загрозою життю та здоров'ю дитини та відповідачки у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Поряд із зазначеним, суд враховує, що кожним із батьків створено належні умови для виховання та розвитку дитини; обоє приділяють увагу, підтримку та люблять дитину; позитивні психологічні особливості позивача по відношенню до сина, що були встановлені висновком експерта; прихильність малолітньої дитини до вітчима; фактичне проживання дитини з матір'ю, а також враховуючи інтереси малолітньої дитини, її психологічний стан, права та інтереси на гармонійний розвиток та належне виховання, з метою дотримання балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в інтересах дитини, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування, житлово-побутові умови проживання кожного з батьків, відсутність виняткових обставин, які б вказували на неможливість проживання дитини разом матір'ю, суд приходить до висновку, що проживання дитини із матір'ю буде мати більш позитивний вплив на дитину.
При цьому суд враховує, що батько дитини, який, безсумнівно, відіграє важливу роль у житті та розвитку сина, має право та обов'язок піклуватися про здоров'я дитини, стан її розвитку, незалежно від того, з ким дитина буде проживати.
За таких обставин, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні даного позову.
Розподіляючи судові витрати, суд керується частиною першою, другою статті 141 ЦПК України та враховуючи відмову у позові, покладає судові витрати понесені позивачем, на останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 56, 76, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
ухвалив:
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, про визначення місця проживання дитини та участі у її вихованні - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1
Відповідачка: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання в Україні: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання в США, м. Нью-Йорк, РНОКПП - НОМЕР_2 .
Третя особа: Служба у справах дітей Кам'янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, місцезнаходження: м. Кам'янець-Подільський, вул. Троїцька, 4, код ЄДРПОУ - 21319591.
Суддя О. І. Яцина