справа № 380/5871/23
про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2023 року
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить суд (далі-мовою оригіналу):
«прийняти рішення щоби пенсійний фонд виплатив позивачу компенсацію з 2008року з врахуванням правової оцінки обставин нарахування пенсії та провів повний перерахунок пенсії згідно з стажу позивача 36років 9місяців15днів з часу звернення з 2008року».
Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
За приписами ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Позовна заява подана від імені ОСОБА_1 , однак до суду не надано належним чином завірених доказів адміністративно-процесуальної правоздатності (копій паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків) на підтвердження особи позивача.
З огляду на вказане, суддя зазначає, що позивачу необхідно надати документи, що посвідчують особу, а також ті, що підтверджують зареєстроване місце проживання. Ця вимога суду не може вважатися формальною, оскільки в майбутньому може вплинути на повідомлення позивача про рух справи та в подальшому про хід виконання судового рішення у справі.
Відповідно до ч.1 ст.160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло.
Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.
Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову).
Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Як зміст позовних вимог розуміють запропоновані позивачем конкретні способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини на їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Необхідність дотримання позивачем вимог частини п'ятої статті 160 КАС України спрямована на формування у суду та учасників справи стійкого уявлення про предмет і засоби доказування в адміністративній справі, зміст і особливості спірних адміністративно-правових відносин.
Суд застосовує правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21.07.2022 у справі № 9901/17/22.
Суддя також зазначає, що відповідно до пунктів 4-5 ч.5 ст.160 КАС у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а також зазначає докази, що підтверджують ці обставини.
Натомість у позовній заяві відсутнє правове обґрунтування позовних вимог, відсутнє покликання на докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.
Позивач у позовній заяві лише констатує те, що про певні обставини йому стало відомо під час особистого прийому посадовою особою органу пенсійного фонду, однак жодного обґрунтування відповідних обставин позивач не зазначає.
Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд звертає увагу позивача щодо необхідності належного обґрунтування позовних вимог, зазначення обставин та доказів, що підтверджують такі обставини, а також щодо визначення територіального органу Пенсійного фонду України, до якого позивач звертається з позовом.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем у позовній заяві не зазначено власного реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номера засобу зв'язку та офіційну електронну адресу або адрес електронної пошти; не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), номер засобу зв'язку та офіційну електронну адресу або адрес електронної пошти відповідача.
Зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їх виправлення в майбутньому може вплинути на ефективність виконання рішення, а також на своєчасність повідомлення сторін про рух справи.
Вказана інформація відповідно до положень Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 №2657-XII перебуває у вільному, безкоштовному, необмеженому доступі, є загальновідомою.
Не здійснення позивачем певних дій щодо пошуку загальновідомої інформації не звільняє його від обов'язку зазначення обов'язкових реквізитів та відомостей у позовній заяві, визначених положеннями ст.160 КАС України.
Відповідно до п.7 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Порушуючи вимоги п.7 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.
Відповідно до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зокрема наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Порушуючи вимоги зазначеної статті, у позовній заяві не було зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також, порушуючи вимоги п.11 ч.5 ст.160 КАС України позивачем письмово не підтвердження отого, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується Закон України №3674-VI).
За приписами ч.1 ст. 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову, який містить позовну вимогу немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023рік» від 03.11.2022 №2710-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 становить 2684,00гривні.
З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позовна заява містить вимогу немайнового характеру. Відтак, за подання цього позову до суду позивачу належало сплатити судовий збір у сумі 1073,60грн.
При цьому, позивачем до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору у сумі 908,00грн. Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 165,60грн.Суддя зазначає, що подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.160 КАС України є підставою для залишення її без руху.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно надати певний строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України для усунення вказаних недоліків, а саме: для подання нової (уточненої) позовної заяви, в якій зазначити: власний реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер засобу зв'язку та офіційну електронну адресу або адрес електронної пошти позивача; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), номер засобу зв'язку та офіційну електронну адресу або адрес електронної пошти відповідача; позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування викласти лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології, зазначити конкретні докази, якими ці обставини позивач підтверджує; персоніфікувати відповідача; зазначити чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та перелік таких заходів, якщо вони здійснювалися; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; долучити до позовної заяви письмове підтвердження позивача про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; надати копію паспорта та копію ідентифікаційного номера на підтвердження особи позивача, а також інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання; надати докази сплати судового збору у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір» або документи.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу встановити п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, шляхом представлення позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лунь З.І.