про повернення заяви
30 березня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/1351/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку письмового провадженні заяву адвоката Забайрачного Володимира Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 360/1351/21 за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, Державної служби України з питань праці про визнання протиправними та скасування висновку, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, Державної служби України з питань праці про визнання протиправними та скасування висновку, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
28 березня 2023 року на електронну адресу Луганського окружного адміністративного суду від адвоката Забайрачного Володимира Анатолійовича надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Розглянув заяву представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для для її повернення, з огляду на наступне.
За правилом частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронні довірчі послуги”, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до частини сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Своєю чергою, відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ “Перехідні положення” КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
За змістом абзаців 22-23 підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII “Перехідні положення” КАС України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті “Голос України” та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - “ЄСІТС”), відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем “Електронний кабінет”, “Електронний суд” та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
4 вересня 2021 року в газеті “Голос України” опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв'язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем “Електронний кабінет”, “Електронний суд”, підсистеми відеоконференцзв'язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” КАС України.
Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
З 5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми “Електронний кабінет”, “Електронний суд”, підсистеми відеоконференцзв'язку.
Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу “Електронний суд”, розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Верховний Суд у постанові від 28 липня 2022 року у справі №620/10864/21 сформулював правову позицію щодо застосування статті 18 КАС України, відповідно до якої адвокат зобов'язаний зареєструвати офіційну електронну адресу в ЄСІТС в обов'язковому порядку та подавати процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”.
Обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми “Електронний суд”, у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
У цьоиу контексті суд зауважує, що заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції подано адвокатом на електронну адресу суду, а не за допомогою підсистеми “Електронний суд”, що свідчить про використання заявником способу звернення до суду із заявою, який не передбачений процесуальним законодавством.
Оскільки встановити відомості про підписання документа електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифікату відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву із використанням підсистеми “Електронний суд”, неможливо, суд дійшов висновку, що заява не підписана.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Оскільки заяву про участьу судовому засіданні в режимі відеоконференції не підписано уповноваженою особою та такі недоліки не дають можливості її розглянути, заява представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції слід повернути без розгляду.
Керуючись статтями 18, 44, 162, 167, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 КАС Укарїни, суд
Заяву адвоката Забайрачного Володимира Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі № 360/1351/21 за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, Державної служби України з питань праці про визнання протиправними та скасування висновку, наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання суддею.
Суддя О.В. Ірметова