29 березня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/475/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- скасувати пункт 8 рішення Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 23 грудня 2021 року № 440 “Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок”;
- зобов'язати Мар'янівську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області після скасування (припинення) воєнного стану повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність від 01 жовтня 2021 року (вхідний № 181 від 01 жовтня 2021 року);
- зобов'язати Мар'янівську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області після скасування (припинення) воєнного стану надати дозвіл ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовним розміром 2,0000 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3523181200:02:000:9503, розташованої на території Марянівської територіальної громади (колишньої Великовисківської сільської ради Маловисківського району) Кіровоградської області, відповідно до поданого ОСОБА_1 клопотання від 01 жовтня 2021 року (вхідний № 181 від 01 жовтня 2021 року).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 01.10.2021 звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки комунальної власності с/г призначення за кадастровим номером 3523181200:02:000:9503, землекористувачем якої надано нотаріальну завірену згоду, розташована на території Кіровоградська область, Маловисківський район, Великовисківська сільська рада. Вказує, що до клопотання позивачем надано необхідний пакет документів (копія паспорту та ідентифікаційного коду, копія згоди землекористувачам, викопіювання бажаного місяця розташування земельної ділянки, копія довіреності представника). Проте, 23 грудня 2021 року відповідачем прийнято рішення № 440 “Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок”, пунктом 8 якого відмовлено у задоволенні клопотання позивача з тих підстав, що до заяви не додано погодження землекористувача, що передбачено ч.6 ст.118 ЗК України. Таке рішення вважає протиправним, оскільки воно є необґрунтованим та безпідставним.
Ухвалою судді від 13.02.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи. Крім того, даною ухвалою поновлено позивачу строк звернення до суду. (а.с.37-38).
Згідно наданого до суду відзиву на позов (а.с.43-47), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність, обґрунтованість та вмотивованість оскаржуваного рішення відповідача. Зазначає, що земельна ділянка перебуває у власності відповідача та використовується ОСОБА_2 на підставі договору оренди від 07.12.2012, а також встановлення законодавчої заборони вчинення дій щодо передачі земельних ділянок у власність в період дії воєнного стану в країні.
Представником позивача надано відповідь на відзив, в якій повністю не погоджується з доводами відповідача. (а.с.53-58)
Представником відповідача надані заперечення на відповідь на відзив (а.с.62-63).
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 01.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 3523181200:02:000:9503, землекористувачем якої надано нотаріальну завірену згоду, розташована на території Кіровоградська область, Маловисківський район, Великовисківська сільська рада (а.с.20). До вказаної заяви додані копії: паспорта, ідентифікаційного коду, копія згоди землекористувача, графічні матеріали земельної ділянки, копія довіреності (а.с.21-26).
23.12.2021 року Мар'янівською сільською радою прийнято рішення №440 “Про відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок”, яким п.8 відмовлено у задоволенні клопотання позивача у зв'язку з тим, що до заяви не подано погодження землекористувача, що передбачене ч.6 ст.118 Земельного кодексу України. (а.с.33-34)
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.14 Конституції України та ст.373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.
Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Так, відповідно до п.“б” ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Пунктом “в” ч.3 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у ст.121 Земельного кодексу України. Відповідно до п.б ч.1 цієї статті громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до частин 6, 7 статті 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Частиною 1 статті 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (частина 2 статті 2 Закону №280/97-ВР).
У відповідності до ч.1 ст.10 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 25 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону №280/97-ВР вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Таким чином, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок у власність або користування у порядку, передбачених ст.118, 123 ЗК України.
Частинами 1, 5 статті 46 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.47 Закону №280/97-ВР передбачено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
Із аналізу положень Земельного кодексу України слідує, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Водночас, суд зазначає, що положення статті 118 Земельного кодексу України кореспондуються з положеннями ч.5 ст.116 Земельного кодексу України яка передбачає, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Судом встановлено та підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, що у гр. ОСОБА_2 перебуває в користуванні земельна ділянка загальною площею 11,6787 га, кадастровий номер 3523181200:02:000:9503, яка знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, Великовисківська сільська рада, на підставі договору оренди землі від 07.12.2012 б/н, строком дії до 27.02.2024. Власником цієї земельної ділянки є Мар'янівська сільська рада. (а.с.60-61)
ОСОБА_2 01.10.2021 року складено нотаріально посвідчену заяву про згоду на вилучення, в т.ч. і на користь ОСОБА_1 , земельної ділянки в розмірі 2,0 га із масиву земельної ділянки загальною площею 11,6787 га, кадастровий номер 3523181200:02:000:9503, яка знаходиться за адресою: Новоукраїнський район, Кіровоградська область, власником якої є Мар'янівська сільська рада та яка перебуває в користуванні на умовах договору оренди земельної ділянки від 07.12.2012 (а.с.21).
Механізм припинення права власності чи права користування земельними ділянками визначено Главою 22 Земельного кодексу України. Зокрема пунктом “а” ч.1 ст.141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Частина 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України передбачено, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 31 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, погодження землекористувача на припинення права користування земельною ділянкою, є лише одним з етапів визначеної Земельним кодексом України процедури вилучення земельної ділянки, яка передбачена ст.149 Земельного кодексу України.
При цьому суд зазначає, що Земельний кодекс України не передбачає, що надання землекористувачем погодження на вилучення земельної ділянки, надає органу державної влади, до компетенції якого належить право розпорядження земельними ділянками, право здійснювати дії щодо розпорядження земельною ділянкою до її вилучення у землекористувача.
Отже, припинення права користування орендованою земельною ділянкою не настає автоматично в силу добровільної відмови від права користування нею. Добровільна відмова є лише підставою для розірвання договору оренди та прийняття власником рішення про припинення права користування земельною ділянкою.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 04 травня 2020 року у справі №816/1331/17, від 12 червня 2020 року у справі №480/303/19, від 16 лютого 2023 року у справі №480/1610/21, від 07 березня 2023 року у справі №480/1612/21.
Окрім того, такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі №817/1911/17, в якій Верховним Судом, зокрема, зазначено, що оскільки ЗК України встановлює загальний порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування із земель державної і комунальної власності, у тому числі і для ведення фермерського господарства, то в такому ж загальному порядку, передбаченому ЗК України, члени фермерського господарства можуть отримати безоплатно у власність із земель державної або комунальної власності земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю). При цьому має враховуватися норма, згідно з якою земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. На підставі викладеного, Верховний Суд у цій справі дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для надання позивачці дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Таким чином, звернення позивача з позовом щодо зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної у графічних матеріалах земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3523181200:02:000:9503, із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Мар'янівської територіальної громади, та перебуває в користуванні гр. ОСОБА_2 , згідно договору оренди від 07.12.2012р., до його припинення та повернення земельної ділянки власнику є передчасним.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем не надано доказів припинення договору оренди від 07.12.2012р.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними доказами, правомірність своїх вимог, а тому в задоволенні позову належить відмовити.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.
Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Мар'янівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (26241, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Велика Виска, вул. Центральна, 59, ЄДРПОУ 04364673) про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина