29 березня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/6768/21
провадження № 2-ап/340/16/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,
Представник позивача 28.09.2021 року звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудень 2015 року, січень 2016 року, грудень 2016 року, як місяців за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ігнорування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів У країни від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в періоді з 01.03.2018 року по 31.01.2019 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року в сумі 84 246,09 грн., із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
- зобов'язати Військову частину А2077здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.01.2019 року в сумі 49 094,64 грн. відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач здійснив нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця грудень 2015 року, січень 2016 року, грудень 2016 року, а за період з 01.03.2018 року по 17.01.2019 року відповідач не здійснив нарахування та виплати щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4463,15 грн., що є, на думку позивача, протиправним та суперечить вимогам пункту 5 Порядку № 1078.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.29).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року провадження у адміністративній справі закрито з підстави п.4 ст.238 КАС України (а.с.67-68).
Постановою Третього апеляційного суду від 09.03.2022 року ухвалу від 08.11.2021 року про закриття провадження у адміністративній справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.101-102).
Протоколом розподілу від 29.04.2022 року справу передано на розгляд судді Дегтярьової С.В. (а.с.104).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьової С.В. від 03.05.2022 справу прийнято до провадження та залишено позовну заяву без руху (а.с.105).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 року позивачу продовжено строк усунення недоліків позовної заяви (а.с.112).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.06.2022 відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.144-145).
До суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому посилався на те, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року по справі №340/2899/20 між тими самими сторонами зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 31.01.2019 року. Дане рішення судом апеляційної інстанції залишене в силі.
Відповідач повідомив про фактичне його виконання в повному обсязі 29.10.2020 року шляхом перерахування грошових коштів ОСОБА_1 в сумі 1656,52 грн. В зв'язку з цим вважає відсутнім спір.
Позивач же посилається на те, що індексація грошового забезпечення в сумі 1656,52 грн. не відповідає встановленому законодавством розміру, а тому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Іншої позиції з приводу предмету спору відповідачем не висловлено.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року у адміністративній справі № 340/2899/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2015 до 31.01.2019 року (а.с.56-59).
На виконання вказаного рішення відповідач здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з 01.01.2015 року до 31.01.2019 року, однак, позивач вважає, що виконуючи рішення суду, відповідач виплатив позивачеві суму індексації без застосування показника січня 2008 року, як базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу” (далі - Закон №2232-XII) військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
У свою чергу, спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-XII).
Частинами 1-4 статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Так, статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка, у 2017 році - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015 року).
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці.
Визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07.11.2007 р. № 1294 (далі - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів.
Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008 року.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме - до 01.03.2018 року.
Відповідно до статті 102 Постанови № 1078 обчислення індексу споживчих цін здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник, а саме - з лютого 2008 року та стосується як для діючих так і для новоприйнятих або переведених військовослужбовців.
Тобто з 01.12.2015 року базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Суд наголошує на тому, що здійснюючи нарахування індексації відповідач не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону.
Наявність саме у роботодавця, яким у даному випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов'язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, починаючи з грудня 2015 року, повинен був застосовувати січень 2008 року як базовий місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки саме з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати) затверджені порядком № 1078.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10 вересня 2020 року у справі №200/9297/19-а та в постанові від 28 вересня 2022 року у справі №560/3965/21, де судом прямо вказано, що базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року має застосовуватись січень 2008 року.
Позивач просить суд, зокрема, визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо застосування показника за грудень 2015 року, січень 2016 року, грудень 2016 року, як місяців за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базових місяців) при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року та зобов'язати її здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року в сумі 84 246,09 грн., із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання військової частини нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням наведеного вище обґрунтування.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року у розмірі 84246,09 грн. суд виходить з того, що зазначена сума не є нарахованою та розрахунок цієї суми індексації відноситься до повноважень відповідача.
Крім того, на переконання суду, вимога про стягнення може бути задоволена у випадку протиправної невиплати нарахованої суми індексації. Однак, у дослідженому судом випадку, відповідач не здійснив її нарахування, а тому у межах розгляду цієї справи суд уповноважений лише на надання оцінки таким діям відповідача.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду від 09.09.2022 у справі № 600/524/21-а, від 15.06.2022 у справі № 520/4061/21, від 02.11.2022 у справі №120/12718/21-а.
Щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.01.2019 року, суд зазначає таке.
Як описано вище, відповідно до п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Тобто, він є базовим для обчислення індексу споживчих цін.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, яка набрала чинності 01.03.2018 року, затверджено нові збільшені схеми тарифних розрядів та ставок за посадами та тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців.
З огляду на зазначене, суд вважає, що березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача, та відповідно і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з наступного місяця, тобто з квітня 2018 року.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, а тому передбачені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" підстави для індексації грошового забезпечення позивача за період з березня 2018 року по листопад 2018 року були відсутні. Отже, право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року.
Як свідчать матеріали справи, за період з грудня 2018 року по січень 2019 року індексація грошового забезпечення позивача нарахована та виплачена з базовим місяцем - березень 2018 року (а.с.17), тобто у даний період індексація грошового забезпечення виплачена позивачу відповідно до вимог чинного законодавства.
Позивач просить суд визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо ігнорування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів У країни від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивача в періоді з 01.03.2018 року по 31.01.2019 року та зобов'язати її здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.01.2019 року в сумі 49 094,64 грн.
Щодо невиплати індексації за період з 01.03.2018 року по 31.01.2019 року із застосуванням щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4463,15 грн. суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Постанова №704 набрала чинності 01.03.2018 року.
При цьому положення Закону №1282-XII та Порядку №1078 у спірний період, а саме з 01.03.2018 по 31.01.2019 року не містили в собі такого поняття як "фіксована сума індексації".
Зазначений термін використовувався у додатку 4 "Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів" до Порядку №1078 лише у редакції, яка діяла до 15.12.2015 року.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" внесено зміни до Порядку №1078, у тому числі викладено у новій редакції додаток 4 "Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів", який не передбачає визначення індексації у фіксованій величині.
Таким чином, позовні вимоги позивача у цій частині ґрунтуються на положеннях Порядку №1078 в редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 122, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року з встановленням базового місяця - січень 2008 року.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року з встановленням базового місяця - січень 2008 року, та виплатити індексацію грошового забезпечення з урахуванням раніше виплачених сум.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова