про залишення позовної заяви без руху
29 березня 2023 року Київ № 320/7764/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Хомича І.О. звернувся через електронний кабінет до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати позивачу пенсії зі збільшенням пенсії на 1 процент заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 10 років, але не більше 85 процентів, відповідно до частини другої статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію зі збільшенням пенсії на 1 процент заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, але не більше 85 процентів, відповідно до частини другої статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 15.09.2020.
Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 15.03.2023 та зареєстрована в суді 23.03.2023.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
У силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
На підтвердження сплати судового збору надано квитанцію від 23.01.2023 № 7276-0448-7313-3279 про сплату 858, 88 грн.
Із комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Київського окружного адміністративного суду встановлено, що квитанція від 23.01.2023 № 7276-0448-7313-3279 про сплату 858, 88 грн. судового збору була доказом у межах судового провадження у справі № 320/3894/23. Судом установлено, що відповідно до ухвали від 14.03.2023 у справі № 320/3894/23 позовну заяву повернуто позивачеві, при цьому питання про повернення судового збору не вирішувалось.
Оскільки представлена суду в якості доказів сплати судового збору квитанція від 23.01.2023 № 7276-0448-7313-3279 була доказом у межах адміністративної справи № 320/3894/23, суд не приймає її в якості доказів сплати судового збору за подання цього позову.
Разом із тим, позивач не позбавлений права на звернення до суду в межах справи № 320/3894/23 з клопотання про повернення судового збору.
Крім того, у силу положень пунктів 4 та 5 частини п'ятої статті 160, частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Судом установлено, що відповідно до прохальної частини позову, позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо не виплати позивачу пенсії зі збільшенням пенсії на 1 процент заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 10 років, але не більше 85 процентів, відповідно до частини другої статті 56 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а в частині зобов'язального характеру просить перерахувати та виплачувати позивачу пенсію зі збільшенням пенсії на 1 процент заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років.
Таким чином позовні вимоги підлягають уточненню, так як пункт 1 прохальної частини позову суперечить пункту 2.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору у розмірі 858, 88 грн.;
- уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (у кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи, один з яких до суду), зокрема, із конкретизацією позовних вимог та приведення прохальної частини позову у відповідність до фактичних обставин та поданих доказів, із урахуванням висновків суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.