Україна
Донецький окружний адміністративний суд
29 березня 2023 року Справа№200/4672/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22 «в»; ЄДРПОУ: 13358826) про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
19 жовтня 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови в призначенні пенсії та скасувати рішення - лист № 0572500002379 від 21.12.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити пенсію згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 15.12.2021 року;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи на ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2019 по 31.08.2022;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового та пільгового стажу період навчання з 01.09.1994 по 28.05.1998 у Селидівському гірничому технікумі, навчання в Донецькому державному технічному університеті з 01.09.1998 року по 31.12.2001 року.
Позов обґрунтований тим, що позивач 15.12.2021 року звернувся через портал ПФУ до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до норм ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивачем було долучено копію військового квитка, копію трудової книжки, довідки про підтвердження пільгового стажу, копії наказів про атестацію, довідки про підземні спуски та інші документи.
Проте, вказує позивач, 21.12.2021 року Покровським управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (натепер - Головне управління пенсійного фонду України в Донецькій області) йому надано рішення про відмову в призначенні пенсії № 057250002379, яке він отримав лише в лютому 2022 року.
Так, вказує позивач, зазначеним вище рішенням йому не зараховано періоди його навчання в Селидівському гірничому технікумі, Донецькому державному технічному університеті.
Крім того, вказує позивач, згідно даних, які містяться щодо нього на порталі ПФУ, йому стало відомо, що йому також не було зараховано період його роботи з 01.06.2019 по 31.08.2022 на ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» ані до страхового, ані до пільгового стажу.
Вказане рішення позивач вважає таким, що порушує його права, оскільки, на його переконання, він має достатньо трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому звернувся до суду із вказаним позовом.
Відповідач, заперечивши проти задоволення позову, надав до суду відзив, в якому вказав, що 15.12.2021 позивачем подано заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідач вказує, що згідно наданих до заяви документів позивача про стаж, трудова книжка, довідки про підтвердження стажу, диплому, його страховий стаж складає 19 років 02 місяці 03 дні, з врахуванням додаткових років - 38 років 02 місяці 03 дні, в тому числі пільговий стаж підземної роботи за ст.14-25 - 22 роки 08 місяців 12 днів, за ст. 14-20 - 13 років 06 місяців 25 днів.
Зазначає, що до страхового стажу позивача не враховано період навчання згідно довідки Селидівського гірничого технікуму, оскільки у ній відсутні дата видачі та реєстраційний номер; та період навчання у Донецькому державному технічному університеті, оскільки позивачем не додано документів, які б підтверджували період його навчання.
Щодо зарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 01.06.2019 по 31.08.2022 відповідач вказав, що страховий стаж позивача з 01.06.2019 по 31.08.2022 не відображений в реєстрі застрахованих осіб, оскільки страхові внески страхувальником (роботодавцем) не сплачені. У даному випадку платником єдиного внеску є ВП ,,Шахта ,,Україна” ДП ,,Селидіввугілля”, тому внесення до індивідуальних відомостей відносно застрахованої особи ОСОБА_1 інформації про нарахування помісячних страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вищевказаний період можливе лише після сплати вказаним платником та фактичного зарахування страхових внесків на рахунки органів доходів і зборів.
Відтак, на переконання відповідача, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 21.12.2021 року № 057250002379 є правомірним, а підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відсутні, а тому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 цього Кодексу, суд своєю ухвалою від 24 жовтня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, залишив без руху та надав позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії вказаної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання суду належної якості, засвідчені позивачем належним чином, наступні копії документів: копія паспорту та ідентифікаційного коду позивача; копія спірного рішення; копія трудової книжки позивача; копія диплому; копія довідки про навчання; платіжне доручення про сплату судового збору.
Ухвалою від 05 грудня 2022 року суд продовжив ОСОБА_1 встановлений судом строк усунення недоліків позовної заяви на 10 (десять) днів з дня вручення копії цієї ухвали, а саме для надання суду нового тексту позовної заяви із скорегованим змістом позовних вимог/учасників справи. Звернув увагу учасників справи на те, що режим роботи суду, на період воєнного стану, передбачає направлення всіх процесуальних документів через особистий кабінет в підсистемі “Електронний суд”. Роз'яснив, що у разі неможливості користування підсистемою «Електронний суд» процесуальні документи необхідно надсилати на офіційну електронну адресу суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
Ухвалою від 29 грудня 2022 року суд поновив ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Встановив строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, якими він обґрунтовується, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Попередив про те, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Також попередив відповідача, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч. 4ст. 159 КАС України). Звернув увагу учасників справи на те, що режим роботи суду, на період воєнного стану, передбачає направлення всіх процесуальних документів через особистий кабінет в підсистемі “Електронний суд”. Роз'яснив, що у разі неможливості користування підсистемою «Електронний суд» процесуальні документи необхідно надсилати на офіційну електронну адресу суду: inbox@adm.dn.court.gov.ua (з обов'язковим підписанням всіх документів кваліфікованим електронним підписом).
Ухвалою від 28 лютого 2023 року суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, та надав позивачеві строк в 5 (п'ять) днів з дня вручення йому копії цієї ухвали для надання суду нового тексту позовної заяви із конкретизованим викладом позовних вимог, що зазначені під пунктом № 4.
На виконання вимог ухвали суду позивач надав суду уточнену позовну заяву в якій уточнив позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового та пільгового стажу період навчання в Донецькому державному технічному університеті з 01.09.1998 року по 31.12.2001 року.
Ухвалою від 27 березня 2023 року суд поновив розгляд справи.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 № 259 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.
На засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 17.05.2022 № 341 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 90 діб.
На засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 12 серпня 2022 року № 573 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Також, на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 17.11.2022 № 2738-IX “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”.
Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 на 90 діб.
Законом України від 07.02.2023 року № 2915-ІХ затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, яким строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
02 березня 2022 року опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яка ратифікована Україною 17.07.1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, заяв від учасників справи про поновлення/продовження процесуальних строків, для вчинення процесуальних дій, у відповідності до положень п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, до суду не надходило, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу, суд проводить розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
За приписами частини 5статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
З'ясовуючи те чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 .
Як встановлено судом на підставі наявних матеріалів справи, позивач 15.12.2021, через Веб-портал електронних послуг пенсійного фонду України, звернувся із заявою про призначення йому пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування».
У відповідності до 1 розділу Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (в редакції Постанови правління Пенсійного фонду України № 25-1 від 16.12.2020) (далі Порядок 22-1) заява про призначення або перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до пункту 4.1. порядку 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Крім того, судом, на підставі наданих матеріалів справи, було встановлено, що у відповідності до порядку 22-1 підрозділом, відповідальним за розгляд заяви ОСОБА_1 від 15.02.2022 було визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Розглянувши заяву позивача від 15.12.2021, за принципом екстериторіального розподілу єдиної черги завдань, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області прийняло 21.12.2021 рішення № 057250002379, яким відмовило позивачу у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку згідно норм ч. 3 ст. 114 Закону України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, у рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зазначено про те, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди його навчання згідно довідки Селидівського гірничого технікуму, оскільки відсутні дата видачі та номер довідки та згідно диплому Донецького державного технічного університету, оскільки відсутні документи, підтверджуючі період навчання.
В рішенні вказано, що позивач матиме право на пенсійну виплату з 08.02.2029.
Загальний стаж позивача згідно спірного рішення складає - 19 років 2 місяці 3 дні, з врахуванням додаткових років - 38 років 2 місяці 3 дні, в тому числі пільговий стаж підземної роботи за ст. 14-25 - 22 роки 8 місяців 12 днів, за ст. 14-20 - 13 років 6 місяців 25 днів.
Трудова книжка серії НОМЕР_3 , що видана на ім'я ОСОБА_1 04.10.2013, підтверджує періоди його навчання та роботи, зокрема:
- з 01.09.1994 по 28.05.1998 позивач навчався в Селидівському гірничому технікумі;
- з 11.07.2014 по 15.08.2014 працював на посаді підземного гірничого робітника у ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»;
- з 15.08.2014 по дату звернення з даним позовом до суду позивач працює на посаді підземного прохідника у ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу та даних про трудовий та страховий стаж судом встановлено, що починаючи з липня 2019 року страховий стаж позивачу не зараховується.
Довідкою Селидівського гірничого технікуму без дати видачі та номеру такої видачі підтверджується період навчання позивача на деннному відділенні Селидівського гірничого технікуму зі спеціальності «Шахтне підземне будівництво» з 01.09.1994 по 28.05.1998.
Відповідно до диплому серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 закінчив у 1998 році Селидівській гірничий технікум за спеціальністю «Шахтне і підземне будівництво» і здобув кваліфікацію гірничого техніка -шахтобудівника.
Період навчання позивача в Селидівському гірничому технікумі з 1994 року по 1998 рік також підтверджується додатком до диплома молодшого спеціаліста.
Відповідно до диплому серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 закінчив у 2001 році Донецький державний технічний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин» та здобув кваліфікацію гірничого інженера.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Приписами частини 3 статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
За приписами п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за №1451/11731 (далі Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. №637.
Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі Порядок №637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При цьому п. «д» ч.3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) встановлено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
За приписами ч.1 ст.38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
При цьому, ч.1 ст.17 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Відповідно ст.18 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» до закладів професійної (професійно-технічної) освіти, зокрема, належать: інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Отже у суду наявні всі підстави вважати, що Селидівський гірничий технікум та Донецький державний технічний університет належать до закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Згідно із пунктом 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
З аналізу наведених законодавчих приписів, зокрема, ст.62 Закону №1788-XII та п.1 Порядку №637, слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, при цьому, підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Як вбачається з спірного рішення, пенсійним органом до страхового стажу позивача, зокрема, не зараховано період його навчання в Селидівському гірничому технікумі з підстав відсутності дати та номеру видачі в довідці, яка надана позивачем з метою підтвердження періоду навчання у вказаному технікумі.
Суд зазначає, що основним документом що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка.
В тому ж разі коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, зазначені обставини мають встановлюватись на підставі додаткових документів. У разі необхідності підтвердження періоду навчання такі документи визначені п. 8 Порядку № 637.
Трудова книжка (дублікат) позивача серії НОМЕР_3 , що видана на ім'я ОСОБА_1 04.10.2013, підтверджує, зокрема, період його навчання з 01.09.1994 по 28.05.1998 в Селидівському гірничому технікумі, відповідно до диплому НОМЕР_4 .
Крім того період навчання позивача також підтверджується наявною в матеріалах справи копією диплому серії НОМЕР_4 , відповідно до якого ОСОБА_1 закінчив у 1998 році Селидівській гірничий технікум за спеціальністю «Шахтне і підземне будівництво» і здобув кваліфікацію гірничого техніка -шахтобудівника та додатком до диплома молодшого спеціаліста.
Поряд з цим, з метою підтвердження періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі позивачем додатково було надано довідку Селидівського гірничого технікуму.
Так, дійсно, вказана довідка не містить ані номеру, ані дати її видачі, проте на переконання суду позивач не може нести відповідальність за дії працівників технікуму, які здійснювали оформлення та видачу вказаної довідки.
Проте, суд констатує, що період навчання позивача з 01.09.1994 по 28.05.1998 в Селидівському гірничому технікумі підтверджується наданою позивачем трудовою книжкою (дублікатом), дипломом та додатком до диплому.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи відповідача про те, що період навчання позивача у Селидівському гірничому технікумі, не може бути зарахований до страхового стажу на підставі довідки, що видана Селидівським гірничим технікумом без номеру та дати такої видачі.
Таким чином, оскільки позивач у спірний період часу навчався у навчальному закладі, що дає право на пільги, передбачені щодо професійно-технічних навчальних закладів (ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР), відповідач повинен був зарахувати до пільгового стажу позивача час його навчання.
З огляду на вище зазначене, суд зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до страхового та відповідно до пільгового стажу період навчання позивача з 01.09.1994 по 28.05.1998 в Селидівському гірничому технікумі.
Поряд з цим, як встановлено зі спірного рішення, пенсійним органом до страхового стажу позивача, зокрема, не зараховано період навчання в Донецькому державному технічному університеті з підстав відсутності документів, що б підтверджували період такого навчання.
Так, судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що у трудовій книжці позивача відсутній запис щодо навчання в Донецькому державному технічному університеті.
Як вже зазначалось судом згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Позивачем, на підтвердження періодів навчання в Донецькому державному технічному університеті, до заяви про призначення пенсії було додано скановану копію диплому серії НОМЕР_5 , відповідно до якого, ОСОБА_1 закінчив у 2001 році Донецький державний технічний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин» та здобув кваліфікацію гірничого інженера.
Суд констатує, що сканована копія диплому серії НОМЕР_5 , відповідно до якого, ОСОБА_1 закінчив у 2001 році Донецький державний технічний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин» та здобув кваліфікацію гірничого інженера не містить відомостей щодо періоду навчання позивача в Донецькому державному технічному університеті.
Отже, суд погоджується з твердженням відповідача щодо відсутності, в наданих позивачем одночасно із заявою про призначення пенсії документах, відомостей щодо періоду навчання позивача в Донецькому державному технічному університеті.
Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що за положенням ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно до п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого Постановою Правління ПФУ від 07.07.2014 р. № 13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Матеріали справи не містять доказів на предмет звернення відповідачем до компетентних органів з метою з'ясування періоду навчання позивача в Донецькому державному технічному університеті.
У зв'язку із чим, на підставі ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути питання щодо врахування до страхового та пільгового стажу позивача періоду його навчання в Донецькому державному університеті.
Щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу позивача періоду його роботи на ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2019 по 31.08.2022 з підстав несплати підприємством страхових внесків суд зазначає наступне.
Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону України №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).
За приписами ч. 6 ст. 20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч.12 ст.20 Закону №1058).
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI ( далі Закон №2464) страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Зокрема ч. 1 ст. 4 Закону №2464 встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці.
Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Податковим кодексом України встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку ( п. 171.1 ст. 171).
Згідно ч.1 ст.16 Закону №1058 застрахована особа має право, зокрема, отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі.
З аналізу наведених норм законів суд приходить до висновку, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов'язкових страхових внесків не повинна порушувати конституційні, законні права позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати покладена на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16).
Трудова книжка серії НОМЕР_3 , що видана на ім'я ОСОБА_1 04.10.2013, підтверджує період його роботи, зокрема з 15.08.2014 по дату звернення з даним позовом до суду, на посаді підземного прохідника у ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».
Вказана посада відноситься до шкідливих відповідно до Списку № 1 (постановою КМУ від 24.06.2016 №461 (Список 1, Розділ 1, підрозділ 1).
Як встановлено судом згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу та даних про трудовий та страховий стаж, починаючи з липня 2019 року страховий стаж, а відповідно і пільговий позивачу не зараховується.
Також як встановлено судом на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу та даних про трудовий та страховий стаж такий стаж позивачу за червень місяць 2019 року врахований.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач має право на включення до страхового та пільгового стажу періоду його роботи на ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.07.2019 по 31.08.2022.
Проаналізувавши подані позивачем документи та норми законодавства, суд приходить до висновку про протиправність відмови у призначенні пенсії позивачу.
Тобто, в ході розгляду справи встановлено право позивача на зарахування до його страхового та пільгового стажу періоду його навчання з 01.09.1994 по 28.05.1998 у Селидівському гірничому технікумі та періоду його роботи на ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2019 по 31.08.2022.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому суд зазначає, що згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Тобто, законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Як слідує зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Під час розгляду справи судом, на підставі наявних матеріалів справи, було встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області порушено порядок розгляду заяви позивача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, не досліджено достатню кількість документів не вчинено жодної дії щодо перевірки достовірності даних позивача.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може.
При цьому суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнані судом протиправними, і повинен вирішити заяву позивача з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цій справі.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.
Порушено право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 21.12.2021 № 057250002379, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до норм ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та як наслідок зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву позивача від 15.12.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до норм ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до його страхового та пільгового стажу періоду його навчання з 01.09.1994 по 28.05.1998 у Селидівському гірничому технікумі та періоду його роботи на посаді підземного прохідника на ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2019 по 31.08.2022 та з вирішенням питання щодо наявності у позивача права на зарахування до його страхового та пільгового стажу роботи періоду його навчання у Донецькому державному університеті.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За подання до суду даного позову позивач сплатила судовий збір в сумі 992,40 грн.
Таким чином, враховуючи, що позов судом задоволений частково, проте спірні правовідносини виникли внаслідок неправильних дій Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, суд приходить до висновку, що з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволенним позовним вимогам в сумі - 800,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247, 255,253-263,293-295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22 «в»; ЄДРПОУ: 13358826) про визнання протиправними дії, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 21.12.2021 № 057250002379, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до норм ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22 «в»; ЄДРПОУ: 13358826) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) від 15.12.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до норм ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період його навчання з 01.09.1994 по 28.05.1998 у Селидівському гірничому технікумі та період його роботи на посаді підземного прохідника на ВП Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» з 01.07.2019 по 31.08.2022, а також вирішивши питання щодо наявності у ОСОБА_1 права на зарахування до його страхового та пільгового стажу роботи періоду його навчання у Донецькому державному університеті з урахуванням висновків суду, що наведені у даному рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (місцезнаходження: 43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22 «в»; ЄДРПОУ: 2889208519) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_6 ) судовий збір у сумі 800 (вісімсот) гривень.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 29 березня 2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров