28 березня 2023 року Справа № 160/963/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді
Врони О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Дніпро заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/963/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
31.01.2023 через систему «Електронний суд» від представника Головного управління Національної поліції в Луганській області надійшла заява про залишення позову без розгляду.
Заява обґрунтована посиланням на те, що відповідно до ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною 2 ст. 233 КЗпП України строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, в редакції станом на день звернення позивача до суду, визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні ,- у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (ст. 116).
ОСОБА_1 26.09.2022 був ознайомлений з наказом про звільнення від 09.09.2022 №340 о/с про, що свідчить розписка позивача на витягу з наказу про звільнення і розписка про отримання витягу з наказу про звільнення.
Згідно розрахункового листа за вересень 2022 ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Луганській області від 09.09.2022 №340 о/с було нараховано компенсацію за дні невикористаної відпустки у кількості 30 діб на загальну суму 14689,44 грн., яка була перерахована позивачу 25.09.2022.
Таким чином, вважає відповідач, з 26.09.2022 слід обраховувати місячний строк звернення до суду з позовом. Позов надійшов до суду лише 04.01.2023.
При розгляді заяви суд виходить з наступного.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що структуру заробітної плати складають: основна заробітна плата, це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата: це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року №8-рп/2002 щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.
Норми Закону України «Про Національну поліцію» та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не встановлюють строку та порядку вирішення спорів щодо виплати або не виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпуски та індексації цієї компенсації при звільненні. У такому разі слід звертатись до норм Кодексу законів про працю України.
Згідно частин 1-3, 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи, можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України(в редакції з 19.07.2022 р.) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Суд виходить з того, що п 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 № 1423 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30.04.2023.
Вказані обставини враховані і Верховним Судом в постанові від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.
Таким чином, позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 240, 248, 256 КАС України, суд -
У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/963/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Врона