28 березня 2023 року Справа №160/8009/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпро заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 12.08.2022р. в адміністративній справі №160/8009/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
22 листопада 2022р. до суду надійшла заява позивача, в якій заявник просить застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення по даній адміністративній справі №160/8009/22 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у 10-ти денний строк звіт про його повне виконання.
Вказана заява обґрунтована тим, що відповідач у добровільному порядку не виконує рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2022 року у справі №160/8009/22, а його посилання на те, що в даний час вирішується питання щодо оскарження зазначеного рішення суду в апеляційному порядку, є протиправним та таким, що має ознаки затягування процесу нарахування та виплати пенсії згідно вказаного рішення суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2022р. вказану вище заяву призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
У зв'язку із надходженням від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області апеляційної скарги на рішення суду від 12.08.2022 року у справі №160/8009/22, супровідним листом Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2022р., на виконання пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, направлено до Третього апеляційного адміністративного суду адміністративну справу № 160/8009/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2022 року в адміністративній справі №160/8009/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно Довідки начальника управління з організаційного забезпечення суду вказана адміністративна справа 20.03.2023р. повернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Третього апеляційного адміністративного суду.
Станом на 28.03.2023р. заперечень або пояснень відносно заяви позивача про встановлення судового контролю від відповідача до суду не надходило.
Розглянувши подану заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 12.08.2022р. в адміністративній справі №160/8009/22 за позовом та матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2022р. по справі №160/8009/22, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.04.2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, що зазначені в довідці про розмір грошового забезпечення від 07 травня 2021 року №33/24/С-309, виданій Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням виплачених сум.
У листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №34669-25853/Т-01/8-0400/22 від 11.11.2022р. на три звернення позивача від 11.10.2022, від 20.10.2022 та від 07.11.2022 щодо виконання рішення суду, зазначено, що на даний час вирішується питання щодо оскарження зазначеного рішення суду в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2022 року в адміністративній справі №160/8009/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зокрема, в постанові від 3 квітня 2019 року у справі № 820/4261/18 Верховний Суд встановив необхідність існування в спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. У зв'язку з цим, суди попередніх інстанцій при вирішенні спору мають дослідити характер правовідносин, що виникли між сторонами та звертати увагу, що підставою звернення до суду з даним позовом є невиконання судового рішення. Порушенням норм процесуального права є незастосування спеціальних правових норм, передбачених у статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 р. зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Суд також вважає за необхідне зазначити, що не виконанням рішення суду, яке набрало законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.
Рішення суду, яке набрало законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб'єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.
Зважаючи на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2022р. по справі №160/8009/22 не виконано, незважаючи на обставини набрання законної сили, та яким встановлено зобов'язання для Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а доказів зворотного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про необхідність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 160/8009/22.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне заяву позивача про встановлення судового контролю задовольнити та встановити місячний строк для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2022р.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 12.08.2022р. в адміністративній справі №160/8009/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) місячний строк для подання до суду звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2022р. в адміністративній справі №160/8009/22.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до суду протягом одного місяця з моменту отримання копії даної ухвали звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.08.2022р. в адміністративній справі №160/8009/22.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Н.В. Турлакова