28 березня 2023 року Справа № 160/3980/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ: 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ: 21084076) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
01 березня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, засобами поштового зв'язку, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНПП НОМЕР_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 23.03.2022 р. №047250013109 про відмову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНПП НОМЕР_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНПП НОМЕР_1 за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 23.02.2022 року відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНПП НОМЕР_1 пільговий стаж роботи за Списком №1 06 років 01 місяців 27 днів, повні 06 років та зниження пенсійного віку при наявності повних 06 років пільгового стажу в 54 роки.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНПП НОМЕР_1 та визначити дату призначення мені пенсії саме з 23 лютого 2022 року відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовна заява обґрунтована протиправністю дій органів Пенсійного фонду України щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/3980/23 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки у встановлений судом строк - протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду позовної заяви, оформленої відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 та з урахуванням приписів ст.ст. 5, 245 Кодексу адміністративного судочинства України - із конкретизацією позовних вимог в частині суб'єкта порушення права позивача та обранням передбаченого законодавством способу захисту права; примірників уточненої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи; заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.
23 березня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла уточнена позовна заява відповідно до кількості учасників справи та заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Заява обґрунтована посиланням на запровадження в Україні воєнного стану, в зв'язку з чим позивач залишав територію міста. Лише після повернення до міста в кінці січня 2023 року позивач знайшов в поштовому ящику простий лист від відповідача-1, в якому містилося рішення відповідача-2, що є предметом оскарження.
Дослідивши матеріали уточненої позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивача виходячи з наступного.
В ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року суд наголошував позивачу на тому, що він просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНПП НОМЕР_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, при цьому в тексті позовної заяви жодним чином не конкретизує в чому полягає протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за обставин даної справи.
Відповідно до змісту уточненої позовної заяви позивач обґрунтував підстави звернення вимоги про зобов'язання вчинити певні дії (повторно розглянути заяву та зарахувати пільговий стаж), однак так і не вказав в чому полягає протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за обставин даної справи.
Надаючи оцінку заяві про поновлення строку звернення до суду суд вказує, що згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В свою чергу відповідно до ч. 3 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування
Позивачем доведено обставину проживання у м. Нікополь, при цьому суд визнає загальновідомими обставини перебування міста Нікополь Дніпропетровської області в безпосередній близькості до зони проведення бойових дій, регулярні обстріли міста, перебої з електроенергією.
Водночас, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження стверджуваних ним обставин переїзду з міста Нікополь та подальшого повернення до міста, також не надано жодних доказів на підтвердження отримання ним рішення, що є предметом оскарження, простим листом, зокрема, не надано копію такого конверта, з якого би вбачалося, що лист дійсно є простим, а не рекомендованим.
Щодо врахування постанови Верховного Суду у справі №500/1912/22 суд зазначає наступне.
Твердження позивача про те, що поважність причин пропуску строку звернення до суду повністю відповідає даній справі, є необґрунтованими. Вказане підтверджується передусім опискою в номері справи (помилково вказано справу №160/1471/23 замість 160/3980/23). За обставин справи №500/1912/22 особа, яка є учасником бойових дій, була в першу хвилю мобілізована (оперативні резервісти, колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС), в зв'язку з чим пропустила строк звернення до суду менше ніж на місяць. За обставин даної справи строк звернення до суду пропущено майже на рік особою, щодо якої відсутні будь-які відомості про її мобілізацію або залучення до здійснення заходів, пов'язаних із запровадженням воєнного стану.
В порядку ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує правовий висновок, що міститься у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 року по справі №500/1912/22, за змістом якого при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Застосовуючи вказаний правовий висновок до обставин даної справи суд зазначає, що порушення строку звернення до суду майже в два рази, з урахуванням ненадання жодного доказу на підтвердження викладених обставин щодо поважності причин строку звернення до суду, не може вважатися надмірним формалізмом. Водночас, поновлення строку звернення після його пропуску на строк в понад 5 місяців та за відсутності будь-яких доказів на підтвердження стверджуваних обставин щодо поважності строку звернення до суду являтиме собою надмірну гнучкість, що нівелюватиме процесуальні вимоги, встановлені законом.
Оцінюючи сам факт запровадження в Україні воєнного стану суд зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29.09.2022 по справі №500/1912/22
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 30.09.2021 року по справі №320/3307/21.
У свою чергу, в абзаці п'ятому підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 зазначено, що гарантована Конституцією України рівність усіх людей у їхніх правах і свободах означає потребу забезпечення їм рівних юридичних можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод.
Суд зазначає, що факт проживання особи у місті, що знаходиться в безпосередній близькості до зони проведення бойових дій, може вважатися поважною підставою для поновлення строку звернення до суду, однак така підстава не є абсолютною, в т.ч. її не визнано такою законодавцем. Відповідно, при вирішенні питання про її поважність за обставин конкретної справи, в т.ч. враховуючи тривалість пропущеного строку звернення до суду, належить враховувати вказані вимоги щодо доведення поважності причин пропуску звернення до суду та інші обставини справи. За обставин даної справи позивачем не доведено належним чином поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Отже, суд приходить до висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви належним чином та у визначений судом в ухвалі від 06 березня 2023 року спосіб і строк.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву належить повернути з усіма доданими до неї матеріалами, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко