Справа№ 514/272/23 Провадження по справі № 1-кп/514/97/23
22 березня 2023 року смт Тарутине
Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Тарутине кримінальне провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022160000000812 від 21.11.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Сарата Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, на утриманні троє неповнолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого в будинку АДРЕСА_1 , мешканця будинку АДРЕСА_2 , не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України
21 листопада 2022 року, у невстановлений слідством час, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (0,88 ‰ етилового спирту), достеменно знаючи, що керування транспортними засобами під впливом алкоголю заборонено, приступив до керування автомобілем ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п/п а) п. 2.9. «Правил дорожнього руху» України (введені в дію 01.01.2002 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001) (далі Правила), якими передбачено:
п. 2.9. «Водієві забороняється:
а) керувати транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
У подальшому в зазначений день, приблизно о 17 годині 30 хвилин водій ОСОБА_5 грубо порушив пункти: 1.5.; 2.3. п/п (б); 10.1.; 12.1. та 1.10. Правил, які зобов'язують водія:
п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
п. 2.9. Водієві забороняється:
а) керувати транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
п. 12.1.«Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
п. 1.10. «Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:
узбіччя - виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами. Узбіччя може використовуватися для зупинки і стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у разі неможливості пересуватися по них), гужових возів (саней)»;
Порушення виразились в тому, що в зазначений день та час водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у темний час доби, здійснював рух по зволоженому чистому асфальтному дорожньому покриттю вулиці Козацька в селі Петрівка Болградського району Одеської області, на якій організований дорожній рух у двох напрямках, по одній смузі для руху у кожному напрямку, без наявності дорожньої розмітки.
Під час руху по проїзній частині вказаної вулиці збоку будинку №100 у напрямку будинку №102 , вкрай уважним не був, за дорожньою обстановкою та її зміною постійно не слідкував, діючи з необережності, не переконався в безпеці свого руху, не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, стан свого здоров'я та свої практичні навички керування транспортними засобами, а також особливості завантаження і стан свого автомобіля, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, в результаті чого на ділянці проїзної частини навпроти будинку №100 вказаної вулиці, проявляючи злочинну самовпевненість, змінив напрямок руху не переконавшись, що його маневр буде безпечним для інших учасників дорожнього руху, внаслідок чого допустив виїзд керованого ним автомобіля ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за межі проїзної частини, а саме на ліве узбіччя за ходом руху, яке не призначене для руху транспортних засобів, де в подальшому скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по узбіччю у зустрічному напрямку.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, велосипедист ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав наступні тілесні ушкодження:
а) травма м'яких голови: садна синці в ділянці лобу, більш зліва, носу; забійна рана тім'яної ділянки голови з крововиливом у м'які тканини країв рани;
б) закрита травма грудної клітки, живота, тазу;
в) травма кінцівок: садно правого плечового суглобу; садно правого плеча, садно по передній поверхні правого стегна.
Смерть ОСОБА_7 , перебуває у прямому причинному зв'язку з наявною у нього травмою голови, черева у вигляді забитої рани тім'яної ділянки; рясного пошкодження сальника, брижі, діафрагми, товстого кишечнику, з рясним крововиливом у сальник, брижу, м'які тканини навколо правої нирки, м'які тканини вздовж хребта, крововиливом у черевну та праву грудну порожнину, заподіяних йому при дорожньо-транспортній події. Безпосередньою причиною смерті з'явилася гостра крововтрата.
Допущенні водієм ОСОБА_5 порушення вимог п.п. 1.5.; 1.10.; 2.3. п/п (б); 2.9. п/п а); 10.1. та 12.1. Правил знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків, у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_7 .
Окрім того, у водія ОСОБА_5 , після скоєння ним вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, виник раптовий злочинний умисел на зникнення з місця пригоди з метою уникнення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.
Діючи в порушення вимог п. 2.10. Правил, згідно з якими водій зобов'язаний:
п. 2.10. «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:
а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;
б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;
в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;
г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;
ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвести потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;
д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;
е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;
є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки)»;
водій ОСОБА_5 не зупинив керований ним автомобіль, навмисно не залишився на місці події, заходів для надання медичної допомоги потерпілому не вжив, швидку медичну допомогу не викликав, в органи поліції про дорожньо-транспортний випадок не повідомив, а зник з місця пригоди, чим залишив без допомоги потерпілого ОСОБА_7 , який перебував на проїзній частині та якого він своїми діями поставив в небезпечний для життя стан та який був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, хоча повинен та мав змогу надати таку допомогу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та пояснив суду, що дійсно, у темний час доби 21 листопада 2022 року, рухаючись на автомобілі марки ВАЗ 2107 по вул. Козацька с. Петрівка Болградського району Одеської області, порушив вимоги правил дорожнього руху та через свій стан алкогольного сп'яніння виїхав на узбіччя, де здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7 , який рухався по узбіччю у зустрічному напрямку, після чого зник з місця пригоди, за обставин викладених в обвинувальному акті. Повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що підтверджують його вину, щиро просив вибачення у потерпілої за скоєне, а також суворо не карати.
У вчиненому розкаюється.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що 21 листопада 2022 року вона разом з чоловіком та сином перебували у гостях у батьків чоловіка. Далі, вже стемніло і вона з сином поїхала додому на машині, а чоловік поїхав за нею на велосипеді. Коли вона їхала їй зателефонували і повідомили, що збили чоловіка. Вона вернулась за чоловіком. Коли приїхала то чоловік вже лежав у батьків у подвір'ї , вже був місцевий лікар, сусіди і обвинувачений. Вона спитала у обвинуваченого ОСОБА_5 : « Це ти збив?». На що він відповів: « НІ ». Вона викликала швидку допомогу, а сама в цей час загрузила чоловіка в машину і поїхала на зустріч швидкій. По дорозі чоловік помер. Зазначила, що не має до обвинуваченого вимог матеріального та морального характеру. Просила покарати обвинуваченого у вигляді позбавлення волі, оскільки вважає, що останній збив її чоловіка у такий спосіб та з місця події зник, не зупинився і не надав допомоги вчасно. Можливо це б і врятувало йому життя, оскільки її чоловік після того як його збили підвівся і пішов ще до сусіда, щоб той викликав швидку і там вже впав. Зазначила, що обвинувачений не пропонував їй допомоги.
Захисник ОСОБА_8 , посилаючись в судовому засіданні на щире каяття його підзахисного, а також на те, що у обвинуваченого на утриманні троє дітей, не оспорюючи фактичних обставин справи просив призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Окрім повного визнання вини, винність обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині повністю доведена і підтверджується зібраними по справі в порядку ст.ст. 84-86, 91-93 КПК України доказами, дослідження яких відповідно до ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і обмежено допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції, та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті, враховуючи покази обвинуваченого про визнання вини у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, доведеною повністю і вважає, що його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст.286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинили смерть потерпілого та за ч. 1 ст. 135 КК України, як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
При призначенні покарання, відповідно до ст.ст. 65 - 67 КК України, суд приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, всі обставини по справі, особу винного.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286-1 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, а передбачене ч. 1 ст. 135 КК України належить до нетяжких злочинів.
Призначаючи покарання ОСОБА_9 суд ураховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують покарання. Також, суд приймає до уваги, що ОСОБА_9 раніше не судимий, на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_10 та виховує двох неповнолітніх дітей (пасинка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сумісну доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та утримує доньку ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги вказані обставини в сукупності зі ставленням ОСОБА_5 до вчиненого, суд приходить до висновку про призначення останньому основного покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій норм закону, які передбачають відповідальність за вчинені ним злочини.
Таке покарання, на переконання суду, необхідне для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Водночас, вирішуючи питання про доцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 286-1 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд, враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості та наслідки скоєних злочинів, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, вважає за необхідне призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 має таке право та вчинив злочин, пов'язаний з грубим порушенням правил дорожнього руху.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , згідно зі ст. 66 КК України, суд вважає те, що обвинувачений розкаявся у вчиненому, яке було висловлене у критичному ставленні до своєї протиправної поведінки та проханні до потерпілої вибачити його за скоєне.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями ст.50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне, призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій визначених ч. 3 ст. 286-1 КК України та ч. 1 ст. 135 КК України, визначивши йому за сукупністю кримінальних правопорушень на підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння не може знижувати ступінь суспільної небезпеки особи винуватого, який грубо порушив Правила дорожнього руху України, дозволив собі вживати спиртні напої, керувати транспортним засобом і наражати на небезпеку оточуючих осіб, в тому числі учасників дорожнього руху. Вказане додаткове покарання сприятиме виправленню обвинуваченого в частині суворого дотримання в подальшому Правил дорожнього руху України.
Обраний обвинуваченому такий вид покарання за переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам кримінального провадження, але й особі обвинуваченого є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
Застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України, в даному конкретному випадку, на думку суду, не буде відповідати характеру вчиненого злочину, його суспільній небезпеці, не буде належним чином сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним інших правопорушень.
При цьому суд враховує положення ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Суд констатує, що злочинні дії ОСОБА_5 мають істотні незворотні наслідки - спричинення смерті особи.
Таким чином, незважаючи на наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, визнання винуватості, відсутність матеріальних претензій з боку потерпілої, тяжкості вчиненого необережного злочину, обставини вчиненого злочину, наслідки у виді смерті особи, суд не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_5 положень ст.ст.69, 69-1 КК України.
Під час судового провадження до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідним є вважати продовженою дію запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Долю речових доказів у справі необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов потерпілою ОСОБА_4 не заявлявся.
Крім цього, суд дійшов висновку про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експертів при проведенні експертиз в розмірі 7309 грн. 89 коп.
В силу ч. 4 ст. 174 КПК України з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений арешт майна на підставі ухвал слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.11.2022 року.
Керуючись ст.ст. 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України і призначити покарання:
за ч. 3 ст. 286 -1 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років;
за ч. 1 ст. 135 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
Згідно ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років.
Запобіжний захід ОСОБА_5 тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з часу фактичного затримання, а саме з 23 години 00 хвилин 21 листопада 2022 року.
Зарахувати ОСОБА_5 , відповідно до ч.5 ст.72 КК України, в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 21 листопада 2022 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами обчислюється з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта при проведенні експертиз на загальну суму в розмірі 7309 (сім тисяч триста дев'ять) гривень 89 (вісімдесят дев'ять) копійок.
З набранням вироком законної сили арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду Одеської області від 24.11.2022 року у справі № 947/27890/22 (1-кс/947/11865/22), а саме на:
- велосипед марки "Салют" блакитного та синього кольорів;
- уламки скла головної фари автомобіля, які поміщено до експертного пакету INZ 2065457;
- лапму головної фари автомобіля, які поміщено до експертного пакету INZ 1008648 - скасувати.
Речові докази, які передані до кімнати зберігання речових доказів до СУ ГУНП в Одеській області, а саме:
- уламки скла головної фари автомобіля, які поміщено до експертного пакету INZ 2065457;
- лапму головної фари автомобіля, які поміщено до експертного пакету INZ 1008648 - знищити.
Речові докази, які зберігаються на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів №9, розташованого за адресою; м. Арциз, пров. Транспортний, 2Б, а саме:
- велосипед марки "Салют" блакитного та синього кольорів - повернути потерпілій ОСОБА_4 .
З набранням вироком законної сили арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду Одеської області від 24.11.2022 року у справі № 947/27890/22 (1-кс/947/11866/22), а саме на:
- легковий автомобіль марки "ВАЗ 2107", реєстраційний номер НОМЕР_1 , він код НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , виданого 16.06.2007 року РЕВ - 5 - го МВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області належить ОСОБА_14 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом позбавлення власника та інших осіб права на відчуження, розпорядження і користування вказаним транспортним засобом;
- вилучені в ході обшуку автомобіля марки "ВАЗ 2107", реєстраційний номер НОМЕР_1 та його салону:
нашарування лакофарбного покриття на поверхні лівого переднього крила автомобіля, які поміщені до паперового пакету, який опечатаний печаткою №1;
нашарування речовини бурого кольору зовні схожого на кров - фрагмент прозорого скла, які поміщені до паперового пакету, який опечатаний печаткою №1;
волокна схожі на волосся людини на поверхні лобового скла автомобіля, які поміщені до паперового пакету, який опечатаний печаткою №1;
марлевий тампон зі змивом з поверхні внутрішньої ручки водійських дверцят, які поміщені до паперового пакету, який опечатаний печаткою №1;
марлевий тампон зі змивом з поверхні чохла керма автомобіля, які поміщено до паперового пакету, який опечатаний печаткою №1;
марлевий тампон зі змивом з важелю перемикання передач автомобіля, які поміщено до паперового пакету, який опечатаний печаткою №1;
марлевий тампон зі змивом поверхні важелю ручного гальма, які поміщено до паперового пакету, який опечатаний печаткою №1;
тканинний чохол сидіння водійського місця, який поміщено до паперового пакету, який опечатаний печаткою №1;
тканинний чохол зі спинки водійського місця, який поміщено до паперового пакет, який опечатаний печаткою №1 - скасувати.
Речові докази, які зберігаються на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів №9, розташованого за адресою; м. Арциз, пров. Транспортний, 2Б, а саме:
легковий автомобіль марки "ВАЗ 2107", реєстраційний номер НОМЕР_1 , він код НОМЕР_2 - повернути власнику ОСОБА_14 або іншій уповноваженій особі.
Речові докази, які передані до кімнати зберігання речових доказів до СУ ГУНП в Одеській області, а саме:
нашарування лакофарбного покриття на поверхні лівого переднього крила автомобіля, які поміщені до паперового пакету, який опечатаний печаткою №1;
нашарування речовини бурого кольору зовні схожого на кров - фрагмент прозорого скла, які поміщені до паперового пакету, який опечатаний печаткою №1;
волокна схожі на волосся людини на поверхні лобового скла автомобіля, які поміщені до паперового пакету, який опечатаний печаткою №1;
марлевий тампон зі змивом з поверхні внутрішньої ручки водійських дверцят, які поміщені до паперового пакету, який опечатаний печаткою №1;
марлевий тампон зі змивом з поверхні чохла керма автомобіля, які поміщено до паперового пакету, який опечатаний печаткою №1;
марлевий тампон зі змивом з важелю перемикання передач автомобіля, які поміщено до паперового пакету, який опечатаний печаткою №1;
марлевий тампон зі змивом поверхні важелю ручного гальма, які поміщено до паперового пакету, який опечатаний печаткою №1;
тканинний чохол сидіння водійського місця, який поміщено до паперового пакету, який опечатаний печаткою №1;
тканинний чохол зі спинки водійського місця, який поміщено до паперового пакет, який опечатаний печаткою №1 - знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Тарутинський районний суд Одеської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Копію вироку обвинуваченому, потерпілій, захиснику та прокурору вручити негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1