13 березня 2023 року Справа № 160/15186/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кучугурної Н.В.
секретаря судового засідання Пати В.А.
за участю:
від позивача: Лотанюк С.В., представник;
від відповідача: Охотник О.А., представник,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги, -
Обставини справи: 03.10.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до Східного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 14.09.2022 №040406-15/5428-2022.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 19.07.2022 по 29.08.2022 Східним офісом Держаудитслужби була проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» за період 01.01.2014 по 30.06.2022 року, в тому числі щодо використання коштів субвенції, виділеної з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з центрального опалення, постачання гарячої води, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевого бюджетів, та щодо стану укладання та виконання договору, внесення до нього змін на закупівлю товару за номером процедури UА-2020-11-16-002211-b за період з 29.12.2020 по 30.06.2022 за зверненням фізичної особи-підприємця. За результатами ревізії був складений акт №040406-20/01 від 29.08.2022. 14.09.2022 Східним офісом Держаудитслужби була складена вимога №040406-15/5428-2022 «Про усунення порушень законодавства». Вимога була адресована КПТМ «Криворіжтепломережа» і отримана ним 20 вересня 2022 року. Згідно з пунктами 1, 2 цієї вимоги, відповідач вимагає розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників підприємства, винних у допущених порушеннях (п.1); забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної державному бюджету на загальну суму 86 0651 711,97 грн, які виникли внаслідок зайвого отримання коштів субвенції державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудні 2021 року шляхом перерахування зайво отриманих коштів субвенції до державного бюджету за кодом доходу 21080500 «Інші надходження» або шляхом зменшення суми заборгованості в наступному Розрахунку з різниці в тарифах на теплову енергію при наступному отриманні коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію або усунути виявлені порушення законодавства іншим способом в установленому законодавством порядку (п.2). Проте позивач зазначає, що під час отримання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з центрального опалення, постачання гарячої води, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевого бюджетів, ним були дотримані вимоги чинного законодавства та здійснені правильні розрахунки з різниці в тарифах, тому зазначені пункти вимоги є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/15186/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою суду від 12.10.2022 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду належним чином засвідчених копій додатків до позовної заяви для відповідача.
На виконання вимог ухвали суду від 12.10.2022, від позивача 24.10.2022 до суду надійшла заява на усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено засвідчені належним чином копії додатків до позовної заяви для відповідача.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі №160/15186/22; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження одноособово суддею Кучугурною Н.В.
Підготовче засідання призначено на 23 листопада 2022 року на 10:00 год.
14.11.2022 до суду від представника Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою системи «EasyСon».
Ухвалою суду від 21.11.2022 клопотання представника Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» Лотанюк С.В. про участь у судовому засіданні поза межами приміщення суду в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою системи «EasyСon» у справі №160/15186/22 задоволено; допущено участь представника Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» Лотанюк С.В. у судовому засіданні, призначеному на 23.11.2022 на 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyСon» (з використанням електронної адреси - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
23.11.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що під час проведення ревізії Східним офісом Держаудитслужби було встановлено ряд порушень, які в період ревізії не були усунуті в повному обсязі, тому відповідачем правомірно було направлено спірну вимогу позивачу, яка є такою, що винесена на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23.11.2022 судове засідання не відбулось через повітряну тривогу, яка була оголошена у зв'язку з можливими ракетними обстрілами зі сторони Російської Федерації території Дніпропетровській області.
У наказі голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду №281 від 21 листопада 2022 року «Про організацію роботи під час оповіщення сигналу повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту», відповідно до статті 3 Конституції України, статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, керуючись рішеннями Ради суддів України від 24.02.2022 №9 і від 05.08.2022 №23 та з метою збереження життя, здоров'я і забезпечення безпеки суддів, працівників та відвідувачів суду зазначено про те, що у разі оповіщення сигналу повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, суддям та працівникам суду рекомендовано тимчасово припинити виконання роботи, до усунення обставин, які зумовили таку небезпеку.
Також суд зазначає, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
В той же час, згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
З огляду на викладені обставини, 23.11.2022 справу №160/15186/22 було знято з розгляду.
Справу було призначено на 07.12.2022 на 10:00 год. Про розгляд справи 07.12.2022 сторони були повідомлені належним чином.
01.12.2022 до суду від представника Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» надійшло клопотання про участь у всіх судових засіданнях поза межами приміщення суду в режимі відеоконференцзв'язку за допомогою системи «EasyСon».
Ухвалою суду від 06.12.2022 клопотання представника Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» Лотанюк Світлани Валеріївни про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференцзв'язку поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyСon» у справі №160/15186/22 задоволено; допущено участь представника Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» Лотанюк Світлани Валеріївни в усіх судових засіданнях у справі №160/15186/22 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyСon» (з використанням електронної адреси - ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Підготовче судове засідання 07.12.2022 було проведено за участю представника позивача Лотанюк С.В. (поза межами приміщення суду в режимі відеоконференцзв'язку) та представника відповідача Охотник О.А. (в залі суду).
У зв'язку із ненадходженням до суду відповіді на відзив та витребуванням додаткових доказів у справі судове засідання було відкладено на 28.12.2022 на 10:00 год.
09.12.2022 на електронну адресу суду представником позивача Лотанюк С.В. подано копію її паспорту.
12.12.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій відповідач зазначає, що вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу позивачем не підтверджена НАК «Нафтогаз України», але це не позбавляє права позивача відобразити правдиву інформацію цього газу на цілком законних підставах, а саме ч.2 ст.8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (картка порушення №1.1.20505 на суму 31 848,42 тис. грн). Позивач указує, що відповідно до п.15 Типового положення про територіальну комісію з питань узгодження з різниці в тарифах, затвердженого постановою КМУ від 01.09.2021 №932, Територіальна комісія може прийняти рішення щодо неузгодження заборгованості з різниці в тарифах у разі невідповідності розрахунків обсягів заборгованості з різниці в тарифах Методиці визначення заборгованості з різниці в тарифах, затвердженій Кабінетом Міністрів України, та/або підтвердним документам, та/або ненадання підтвердних документів, визначених цим Типовим положенням. У разі неприйняття територіальною комісією позитивного рішення про узгодження заборгованості з різниці в тарифах суб'єкт господарювання може повторно звернутися до територіальної комісії з відповідною заявою після усунення невідповідностей. У разі повторного звернення суб'єкта господарювання територіальна комісія забезпечує розгляд заяви та підтвердних документів не пізніше семи календарних днів з дня подання заяви. У випадку щодо КПТМ «Криворіжтепломережа» вже було прийнято рішення про узгодження заборгованості з різниці в тарифах, тому застосування, на думку відповідача, зазначеного пункту Типового положення до спірних правовідносин є безпідставним (картка порушення №1.2.20505 на суму 354,02 тис. грн). Позивач повідомляє, що ним дійсно зазначено, що амортизація відображена як у фактичних витратах (як складової собівартості) так і у фактичних доходах/нарахуваннях (як складова частина тарифу на теплову енергію), проте амортизація в доходах (складових тарифу) зазначена як джерело фінансування інвестиційної програми (кошти отримані, суб'єктом господарювання від провадження ліцензованої діяльності, за рахунок яких здійснюється фінансування заходів інвестиційної програми, зокрема амортизаційні відрахування, виробничі інвестиції з прибутку (кошти в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання інвестиційних програм) та інші надходження, отримані від провадження господарської діяльності, пов'язаної і не пов'язаної з ліцензованим видом діяльності (власні кошти), та позичкові кошти (облігаційні позики, банківські кредити), залучені кошти (кошти, одержані від продажу акцій, залучені за договорами фінансового лізингу, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб, інвесторів, гранти), бюджетні кошти). Тобто амортизація у фактичних доходах/нарахуваннях (як складова частина тарифу на теплову енергію) є не джерелом отримання доходу, а безпосередньо джерелом покриття витрат (картка порушення №1.3.20505 на суму 2 399 512,97 грн). Також позивач зауважує, що відповідно до порядків формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, витрати на розв'язання спорів у судах можуть включатись до складу тарифів, тому позивач і відобразив судовий збір в складі фактичних витрат (картка порушення №1.4.20505 на суму 5 356,43 тис. грн). За доводами позивача, жодною нормою законодавства не визначено право відповідача вимагати від теплопостачальної організації при здійсненні розрахунку в різниці в тарифах зменшувати її на загальну суму отриманої фінансової допомоги, тобто без розподілу на 1, 2 та 3 групу споживачів. КПТМ «Криворіжтепломережа» отримано фінансову допомогу на загальну суму 322,8 млн. грн. При розрахунку різниці, яка розрахована з даних 1, 2 групи споживачів, в тарифах її суму було зменшено на суму отриманої фінансової допомоги за виключенням 1, 2 групи споживачів пропорційно обсягам реалізації теплової енергії (населення (1 група) - 226,0 млн грн, бюджетні установи (2 група) - 50,7 млн грн, інші споживачі (3 група) - 46,1 млн грн). Тому вимога відповідача щодо усунення порушень у сумі 46 163,33 тис. грн є незаконною та протиправною, оскільки ця вимога стосується зменшення суми отриманої різниці в тарифах на суму отриманої фінансової підтримки 3 групи споживачів (картка порушення №1.5.20505 на суму 46 163,33 тис. грн).
15.12.2022 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у господарських справах №904/4025/19 та №904/4356/19, які були витребувані ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 07.12.2022. Також у цьому клопотанні відповідачем були надані пояснення щодо розшифровок витрат, включених до структури тарифів на теплову енергію.
21.12.2022 відповідачем були подані заперечення на відповідь на відзив. У цих запереченнях відповідач зазначає, що від контрагента на момент складання бухгалтерської та іншої звітності і розрахунків не отримано первинних документів (актів), що підтверджують постачання у січні-лютому 2017 року природного газу покупцю (позивачу у справі). В наступних періодах до 30.06.2022 первинні документи (акти), що підтверджують постачання природного газу за січень, лютий 2017 року також до позивача не надійшли. Таким чином, внутрішнім первинним документом (актом) не підтверджені витрати КПТМ «Криворіжтепломережа» з придбання природного газу в січні, лютому 2017 року на суму 31 848 417,54 грн, що призвело до завищення фактичних витрат, та як наслідок, завищення обсягу заборгованості з різниці в тарифах та зайве отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудні 2021 року на відповідну суму (картка порушення №1.1.20505 на суму 31 848,42 тис. грн). Відповідач указує, що у позивача була можливість звернутися до Територіальної комісії для коригування заборгованості з різниці в тарифах, узгодження заборгованості з різниці в тарифах та коригування суми субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах (картка порушення №1.2.20505 на суму 354,02 тис. грн). За доводами відповідача, позивачем при визначенні фактичних витрат, приведених до тарифної методології, витрати з амортизації не зменшено на суму амортизації основних засобів, що придбані за рахунок капітальних трансфертів з місцевого бюджету на суму 2 339 512,97 грн (картка порушення №1.3.20505 на суму 2 399 512,97 грн). тарифи КПТМ «Криворіжтепломережа», які затверджені відповідними постановами НКРЕКП, не містять у складі адміністративних витрат судовий збір, тому ці витрати не повинні включатися до фактичних витрат, приведених у відповідність з тарифною методологією (картка порушення №1.4.20505 на суму 5 356,43 тис. грн). Крім цього, відповідач зазначає, що Методикою №977 при визначенні суми трансфертів та фінансової допомоги, отриманих з державного бюджету, на які зменшується обсяг заборгованості з різниці в тарифах не передбачено розподіл суми трансфертів та фінансової допомоги, отриманих з державного бюджету, між усіма категоріями споживачів теплової енергії. В зв'язку з цим, у картці порушень №1.5.20505 зазначено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах не зменшено на суму трансфертів з державного та місцевого бюджетів, які безпосередньо використано на операційну (основну) діяльність позивача, що призвело до завищення обсягу заборгованості з різниці в тарифах за період 2016 рік - 5 місяців 2021 року на загальну суму 46 163 330,02 грн.
22.12.2022 на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду позивачем засобами зв'язку подані витребувані документи: рішення судів у господарських справах №904/4356/19 та №904/4028/19.
28.12.2022 у судове засідання з'явився представник відповідача.
28.12.2022 судове засідання не відбулось через перебої з електропостачанням у приміщенні суду і відсутності, у зв'язку з цим, можливості забезпечити участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Під час здійснення судом заходів з підготовки до судового засідання був здійснений телефонний дзвінок представникові позивача Лотанюк С.В. , яка повідомила, що не може взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з огляду на відключення у їхній місцевості електроенергії.
28.12.2022 представник відповідача Охотник О.А. подала до канцелярії суду заяву про закриття підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 28.12.2022 закрито підготовче провадження; призначено судове засідання для розгляду справи №160/15186/22 по суті на 25 січня 2023 року на 10:00 год.
05.01.2023 від позивача засобами поштового зв'язку від 29.12.2022 надійшло клопотання про закриття підготовчого засідання.
25.01.2023 судове засідання було знято з розгляду у зв'язку з відсутністю електропостачання в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Академіка Чекмарьова, 5, м. Дніпро. Зазначене підтверджується актом від 26.01.2023 №4681/23, який міститься в матеріалах справи.
Судове засідання у справі було відкладено на 08.02.2023 на 10:00 год.
08.02.2023 судове засідання було проведено за участю представника позивача Лотанюк С.В. (поза межами приміщення суду в режимі відеоконференцзв'язку) та представників відповідача Охотник О.А. та Полтавець Л.М.
У судовому засіданні було оголошено перерву до 10:30 год. 22.02.2023 з огляду на графік відключення електроенергії та уникненням технічних питань у процесі збереження протоколу судового засідання.
14.02.2023 до суду від Східного офісу Держаудитслужби надійшли письмові пояснення, у яких відповідач наводить додаткові пояснення щодо підтвердження суми завищення обсягу заборгованості з різниці в тарифах та зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію у сумі 2 339 512,97 грн (картка порушення №1.3.20505). Також відповідач зазначає, що згідно з приміткою до розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню (Додаток 1 до Методики) із обсягу заборгованості з різниці в тарифах знято на підставі акту Східного офісу Держаудитслужби від 29.08.2022 №040406-20/01, згідно з карткою порушення №1.1.20505 - 26 269 418,45 грн; згідно з карткою порушення №1.2.20505 - 290 770,94 грн; згідно з карткою порушення №1.3.20505 - 1 921 666,81 грн; згідно з карткою порушення №1.4.20505 - 4 408 299,03 грн. Наведене, за доводами відповідача, свідчить про фактичне визнання позивачем порушень, які були встановлені під час ревізії.
16.02.2023 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 22.02.2023, на іншу дату та письмові пояснення, у яких позивач наводить додаткові доводи щодо порушень, зазначених у картці порушень №1.3.20505, на суму 2 339 512,97 грн.
21.02.2023 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання у справі, яке призначене на 22.02.2023.
У судове засідання 22.02.2023 сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Засідання було відкладено на 13.03.2023 на 13:00 год.
09.03.2023 до суду засобами поштового зв'язку від Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» надійшли письмові пояснення у справі. У поясненнях позивач зазначає, що припущення відповідача щодо визнання позивачем порушень є хибним, оскільки КПТМ «Криворіжтепломережа» ще 26.09.2022 звернулось до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги, станом на 01.03.2023 в повному обсязі підтримує свої позовні вимоги, а відображення в примітці розрахунку обсягу з різниці в тарифах за період з 01.06.2021 по 30.06.2022 інформації про часткові порушення ніяким чином не вплинуло на узгодження різниці в тарифах у зв'язку з наявністю прибутку, про що міститься інформація на сторінці 6 Протоколу засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 08.11.2022 №6.
У судове засідання, призначене на 13.03.2023 з'явилися представник позивача Лотанюк С.В. (брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) та представника відповідача Охотник О.А. (в залі суду).
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити, представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні 13.03.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
З 19.07.2022 по 29.08.2022 Східним офісом Держаудитслужби була проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» за період 01.01.2014 по 30.06.2022 року, в тому числі щодо використання коштів субвенції, виділеної з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з центрального опалення, постачання гарячої води, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевого бюджетів, та щодо стану укладання та виконання договору, внесення до нього змін на закупівлю товару за номером процедури UА-2020-11-16-002211-b за період з 29.12.2020 по 30.06.2022 за зверненням фізичної особи-підприємця.
За результатами ревізії був складений акт №040406-20/01 від 29.08.2022.
У цьому акті, серед інших, були встановлені такі порушення.
- КПТМ «Криворіжтепломережа» в розрахунках обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого опалення населенню та теплову енергію установам та організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах внаслідок завищення фактичних витрат, приведених до тарифної методології, які виникли в результаті завищення вартості газу за 2017 рік, що призвело до зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудні 2021 року в сумі 31 848,42 тис. грн.
- КПТМ «Криворіжтепломережа» в розрахунках обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого опалення населенню та теплову енергію установам та організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах внаслідок не зменшення фактичних витрат, приведених до тарифної методології, які виникли в результаті завищення витрат з капітальних ремонтів та заробітної плати, що призвело до зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудні 2021 року в сумі 354,02 тис. грн;
- КПТМ «Криворіжтепломережа» в розрахунках обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого опалення населенню та теплову енергію установам та організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах внаслідок не зменшення фактичних витрат, приведених до тарифної методології на суму нарахованої амортизації на основні засоби, які придбані за рахунок капітальних трансфертів та фінансової допомоги з місцевого бюджету в сумі 2 339,51 тис. грн, що призвело до зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудні 2021 року в сумі 2 339,51 тис. грн, чим порушено п.2 Порядку №1340;
- КПТМ «Криворіжтепломережа» в розрахунках обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого опалення населенню та теплову енергію установам та організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах внаслідок завищення фактичних адміністративних витрат, приведених до тарифної методології, до складу яких включено судовий збір по іншим підприємствам, який не затверджувався у складі тарифів з постачання теплової енергії за 2017 - 5 місяців 2021 року в сумі 5 356,43 тис. грн, що призвело до зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудня 2021 року в сумі 5 356,43 тис. грн, чим порушено п.2 Порядку №1340;
- КПТМ «Криворіжтепломережа» в розрахунках обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого опалення населенню та теплову енергію установам та організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів за 2016 - 5 місяців 2021 року не зменшено обсяг заборгованості з різниці в тарифах на суму поточних трансфертів та фінансової допомоги, отриманих з місцевого бюджету, які безпосередньо використані на операційну (основну) діяльність підприємства в сумі 46 163,33 тис. грн, що призвело до зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудня 2021 року у сумі 46 163 330,02 грн, чим порушено п.2 Порядку №1340.
Листом від 13.09.2022 №040406-15/5411-2022 Східний офіс Держаудитслужби направив на адресу КПТМ «Криворіжтепломережа» висновки на заперечення до зазначено вище акту ревізії КПТМ «Криворіжтепломережа», які 13.09.2022 були затверджені першим заступником начальника Східного офісу Держаудитслужби Вікторією Самойленко.
Згідно з цими висновками, Східний офіс Держаудитслужби не прийняв заперечення (зауваження) КПТМ «Криворіжтепломережа» на вказані вище порушення, які зазначені в акті ревізії №040406-20/01 від 29.08.2022.
14.09.2022 Східним офісом Держаудитслужби була складена вимога №040406-15/5428-2022 «Про усунення порушень законодавства». Вимога була адресована КПТМ «Криворіжтепломережа» і отримана ним 20 вересня 2022 року, про що свідчить вхідний штамп позивача на цій вимозі з вхідним номером 003632.
У цій вимозі зазначено таке.
На підставі пункту 1 частини першої статті 8, пункту 7 статті 10, частини другої статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», підпункту 7 пункту 4 Положення про Східний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби від 02.06.2016 №23, пунктів 46, 49, 50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, Східний офіс Держаудитслужби вимагає:
1) розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників підприємства, винних у допущених порушеннях;
2) забезпечити відшкодування матеріальної шкоди (збитків), заподіяної державному бюджету на загальну суму 86 0651 711,97 грн, які виникли внаслідок зайвого отримання коштів субвенції державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудні 2021 року шляхом перерахування зайво отриманих коштів субвенції до державного бюджету за кодом доходу 21080500 «Інші надходження» або шляхом зменшення суми заборгованості в наступному Розрахунку з різниці в тарифах на теплову енергію при наступному отриманні коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію або усунути виявлені порушення законодавства іншим способом в установленому законодавством порядку;
3) вжити заходів щодо недопущення надалі порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі».
Вимога також містить застереження про те, що у разі неусунення виявлених порушень у встановлений строк, зважаючи на надану КПТМ «Криворіжтепломережа» інформацію про вжиті заходи за результатами ревізії, Східний офіс Держаудитслужби відповідно до норм пунктів 8, 10 статті 10 Закону має право звернутися до суду, а також до органу управління відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 року №1637 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна та фінансових ресурсів».
Позивач не погоджується з пунктами 1 та 2 вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 14.09.2022 №040406-15/5428-2022 «Про усунення порушень законодавства», тому й звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Згідно з пунктом 7 Положення № 43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Пунктом 2 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550), визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.
Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.
За приписами частини першої статті 4 Закону № 2939-XII, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
В силу пункту 6 Положення № 43, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.
Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
У частині другій статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Згідно з пунктом 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов'язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов'язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов'язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.
За приписами статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. У пункті 1 резолютивної частини Рішення від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України висловив позицію, що «конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб'єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року по справі № 818/1857/14, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.
Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17, у якій за наслідками проведеного аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб'єкта владних повноважень як предмет судового контролю), сформульовано позицію, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.
У постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб'єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту.
Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов'язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.
Отже, з метою дотримання завдань і основних засад адміністративного судочинства суди, які розглядали справу і наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, об'єктивно мали право перевірити обґрунтованість доводів позивача щодо дотримання органом фінансового контролю законності при прийнятті спірної вимоги, а також обґрунтованість доводів контролюючого органу щодо того, чи породжує спірна вимога права і обов'язки позивача.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2018 року у справі № 822/2087/17 зазначив, що висновок суду про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише в ході відповідного судового процесу (а не шляхом пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги), не спростовує того, що «законна вимога» контролюючого органу, як індивідуально-правовий акт, повинна відповідати вимогам закону в частині її змісту і форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов'язки для підконтрольної установи.
З проведеного вище аналізу сутності завдань і функцій органів фінансового контролю, в тому числі у їх співвідношенні із завданнями адміністративного судочинства (рішення суб'єкта владних повноважень як предмет судового контролю), висновується, що рішення (дії, бездіяльність) органу фінансового контролю, прийняті в результаті реалізації їх окремо взятих завдань або функцій (пред'явлення обов'язкової до виконання вимоги як одна з них), є окремими предметами судового контролю.
Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII, з чим кореспондується пункт 50 Порядку № 550, жодним чином не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.
За своєю правовою природою реалізація контролюючим органом компетенції в частині пред'явлення обов'язкових до виконання вимог і в частині здійснення процедури стягнення заподіяних збитків передбачає наявність різних, окремих, незалежних процедур.
Таку ж саму правову позицію Верховний Суд застосував, зокрема у постановах від 12 травня 2022 року у справі № 620/4169/20, від 22 жовтня 2020 року у справі № 820/3089/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/18686/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 160/5323/20, від 02 листопада 2021 року у справі № 420/6808/19.
У справі ж, що розглядається, зміст спірної вимоги, яка, як встановлено вище, є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов'язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб забезпечити відшкодування збитків, встановлених контролюючим органом. Додатково про обов'язковий характер цієї вимоги свідчить застереження в ній про те, що її невиконання є підставою для звернення до суду в інтересах держави.
Проаналізувавши зміст спірної вимоги, суд указує, що вона не містить вимоги про стягнення збитків хоч і вказує на забезпечення їх відшкодування. Вимога ж в частині зобов'язання позивача розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників, винних у допущених порушеннях, взагалі не вказує на збитки.
Водночас ця вимога сформульована на виконання владних управлінських функцій відповідача. Так, пунктом 15 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII передбачено, що органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях. Також згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю.
Отже, наведене в сукупності не виключає права підконтрольної установи на перевірку оскаржуваної вимоги в судовому порядку.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 22.12.2022 у справі №826/13003/17.
Водночас суд ураховує сталу практику Верховного Суду, згідно з якою, пункти (частини) вимоги, які вказують на стягнення збитків мають перевірятись у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а не за позовом підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною. Збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Порушення, наведені в акті ревізії, з якими не погоджується позивач у цій справі, досліджуються судом у межах пункту першого оскаржуваної вимоги органу державного фінансового контролю, який стосується розгляду результатів проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників підприємства, винних у допущених порушеннях.
Суд зазначає, що комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення визначає Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03 листопада 2016 року № 1730-VIII (далі - Закон №1730).
Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію (ст.2 Закону №1730).
Частинами 1, 2 статті 3 Закону №1730 передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до статті 4 цього Закону не потребує обов'язкового включення до реєстру.
Для включення до реєстру підприємства централізованого водопостачання і водовідведення, теплопостачальні і теплогенеруючі організації подають центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, заяву, до якої додаються:
копії установчих документів;
копії ліцензій (за наявності) або рішень про видачу ліцензій, прийнятих органами ліцензування, на провадження видів господарської діяльності, що діяли на момент виникнення заборгованості, або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань із записом про рішення органу ліцензування щодо видачі ліцензії суб'єкту господарювання (для підприємств та організацій, діяльність яких підлягає ліцензуванню згідно із законодавством);
довідки, складені підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської заборгованості (із зазначенням категорії споживачів) станом на 1 червня 2021 року та кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до вимог цього Закону (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), із зазначенням кредиторів, величини заборгованості, розміру неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, що підлягає врегулюванню, станом на 1 червня 2021 року, а також обсягів заборгованості, реструктуризованої станом на 1 червня 2021 року в порядку та на умовах, визначених цим Законом;
копія акта звіряння взаєморозрахунків станом на 1 червня 2021 року із зазначенням договорів, заборгованість за якими реструктуризована станом на 1 червня 2021 року в порядку та на умовах, визначених цим Законом;
розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та копії протоколів територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах або довідки про відсутність такої заборгованості, підписані керівником.
Відповідальність за повноту та достовірність даних, наведених у поданих документах, несуть учасники процедури врегулювання заборгованості.
Рішення про включення або про відмову у включенні до реєстру приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви та розміщується на офіційному веб-сайті цього органу.
Включення до реєстру здійснюється безоплатно та за кожним кредитором окремо.
Згідно зі ст.4 Закону №1730, взаєморозрахунки проводяться щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення:
кредиторської заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової енергії для населення, надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню (без урахування розміру зобов'язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків, а в разі її відсутності - кредиторської заборгованості перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води іншим категоріям споживачів або операторами газотранспортної чи газорозподільної системи за послуги з розподілу або транспортування природного газу;
кредиторської заборгованості теплопостачальних організацій перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам;
кредиторської заборгованості оптового постачальника електричної енергії перед теплогенеруючими організаціями в обсязі спожитої для виробництва та надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення електричної енергії (без урахування розміру зобов'язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за електричну енергію), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків;
кредиторської заборгованості підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення електричну енергію (без урахування розміру зобов'язань із сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за електричну енергію), не погашеної на початок місяця, в якому укладається договір про організацію взаєморозрахунків;
зобов'язань учасників процедури врегулювання заборгованості перед державним бюджетом.
Взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на погашення заборгованості з різниці в тарифах.
Підтвердження наявних станом на 1 червня 2021 року обсягів заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, до складу яких включаються представники Державної аудиторської служби України та територіальних органів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Типове положення про територіальну комісію з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах затверджується Кабінетом Міністрів України.
15 грудня 2021 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №1340, якою затверджено Порядок та умови надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що підлягає урегулюванню згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі - Порядок №1340).
Порядок та умови визначають механізм надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що підлягає урегулюванню згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі - субвенція), а саме погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні та/або у разі правонаступництва), послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилася непогашеною станом на 1 червня 2021 р. (далі - заборгованість з різниці в тарифах).
Субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах за рахунок та в межах коштів спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені пунктами 13 і 14 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», згідно з розподілом, наведеним у додатку 1.
Головним розпорядником субвенції є Мінрегіон.
Відповідно до п.2 Порядку №1340, перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості з різниці в тарифах, що утворилася станом на 1 червня 2021 р. і не погашена на дату укладення договору про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах (далі - договір про організацію взаєморозрахунків), обсяг якої розраховано теплопостачальними та теплогенеруючими організаціями, підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення, що здійснюють виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та надання відповідних комунальних послуг населенню, організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів (далі - суб'єкти господарювання) відповідно до Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 977 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 76, ст. 4794), та підтверджено рішенням територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах з урахуванням довідок органів Держаудитслужби (у разі здійснення заходів державного фінансового контролю щодо відповідного суб'єкта господарювання у 2021 році).
У разі коли заходи державного фінансового контролю щодо суб'єкта господарювання у 2021 році не здійснювалися, відповідні довідки для перерахування субвенції не вимагаються.
01.09.2021 Кабінет Міністрів України Постановою №932 затвердив Типове положення про територіальну комісію з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах (далі - Положення №932).
Згідно з п.1 Положення №932, територіальна комісія з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах (далі - територіальна комісія) є тимчасовим органом, що утворюється обласними, Київською міською держадміністраціями (далі - місцева держадміністрація) для реалізації положень Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» в частині розгляду та підтвердження обсягів заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні та/або у разі правонаступництва), послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилася непогашеною станом на 1 червня 2021 р. (далі - заборгованість з різниці в тарифах).
Відповідно до п.3 Положення №932, основними завданнями територіальної комісії є:
1) розгляд розрахунків обсягів заборгованості з різниці в тарифах та проведення їх аналізу, здійснених відповідно до Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та документів, наданих теплопостачальними та теплогенеруючими організаціями, підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення (далі - суб'єкти господарювання), які підтверджують розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах (далі - підтвердні документи);
2) прийняття рішення про узгодження обсягів заборгованості з різниці в тарифах.
Рішення приймається протягом двох тижнів з дня подання суб'єктом господарювання до територіальної комісії заяви, розрахунків обсягів заборгованості з різниці в тарифах та підтвердних документів.
Пунктом 4 Положення №932 встановлено перелік підтвердних документів, які додаються до заяви.
Згідно з п.5 Положення №932, заява, розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та підтвердні документи подаються суб'єктом господарювання до територіальної комісії в паперовому та електронному вигляді, засвідчуються підписом керівника або іншої уповноваженої особи суб'єкта господарювання та скріплюються печаткою (у разі наявності).
Відповідальність за достовірність поданих розрахунків обсягів заборгованості з різниці в тарифах та підтвердних документів несе керівник суб'єкта господарювання .
Відповідно до п.6 Положення №932, територіальна комісія відповідно до покладених на неї завдань: 1) розглядає та аналізує подані суб'єктами господарювання розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та підтвердні документи, за результатами чого підтверджує обсяги заборгованості з різниці в тарифах; 2) під час проведення засідання заслуховує уповноважених представників суб'єктів господарювання, що подали розрахунки для узгодження обсягів заборгованості різниці в тарифах та підтвердні документи; 3) приймає рішення про узгодження обсягів заборгованості з різниці в тарифах протягом двох тижнів з дня подання суб'єктом господарювання заяви та підтвердних документів; 4) оформлює рішення про узгодження обсягів заборгованості з різниці в тарифах протоколом; 5) подає суб'єкту господарювання копію протоколу про узгодження обсягів заборгованості з різниці в тарифах.
Пунктами 8, 9 Положення №932 передбачено, що територіальна комісія утворюється у складі голови, заступника голови, членів та секретаря.
До складу територіальної комісії входять:
1) заступник голови місцевої держадміністрації, який в межах своєї компетенції координує діяльність у сфері житлово-комунального господарства (голова територіальної комісії);
2) представники структурного підрозділу місцевої держадміністрації з питань фінансів;
3) представники структурного підрозділу місцевої держадміністрації з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу;
4) представники територіального органу Держаудитслужби;
5) представники територіального органу НКРЕКП;
6) представники територіального органу Держпродспоживслужби;
7) представники територіального органу ДПС.
До складу територіальної комісії можуть залучатися за згодою представники територіального органу Національної поліції, регіонального органу СБУ, представники об'єднань організацій роботодавців, які визнані репрезентативними на галузевому рівні соціального діалогу в сфері житлово-комунального господарства, інші представники.
15.09.2021 Постановою КМУ №977 була затверджена Методика визначення заборгованості з різниці в тарифах (далі - Постанова №977), яка встановлює порядок визначення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні та/або у разі правонаступництва), послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилася не погашеною станом на 1 червня 2021 р. (далі - заборгованість з різниці в тарифах).
Згідно з п.2 Постанови №977, Методика застосовується теплопостачальними та теплогенеруючими організаціями, підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення (далі - суб'єкти господарювання), що здійснюють виробництво, транспортування та постачання теплової енергії та надання відповідних комунальних послуг населенню, організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів.
Відповідно до пунктів 4-6 Постанови №977, обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначається станом на 1 червня 2021 р. окремо за кожен календарний рік (з 1 січня по 31 грудня) та за п'ять місяців 2021 року за теплову енергію, послугу з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні та/або у разі правонаступництва), послугу з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послугу з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - теплова енергія, комунальні послуги) в розрізі відповідних категорій споживачів (населення, установи і організації, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів).
Розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах здійснюється без урахування податку на додану вартість.
Розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах здійснюється суб'єктами господарювання виходячи із встановлених уповноваженим органом тарифів на теплову енергію, комунальні послуги, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають комунальні послуги населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, відповідно до щорічної звітності, враховуючи період, протягом якого діяв та застосовувався відповідний тариф до споживача.
Розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах здійснюються суб'єктами господарювання відповідно до вимог цієї Методики та підтверджуються документами, що визначені у Типовому положенні про територіальну комісію з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 932, а також іншими документами, підтвердними матеріалами, наданими суб'єктом господарювання.
Пунктом 7 Постанови №977 передбачено, що обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначається суб'єктами господарювання як різниця між фактичними витратами (з урахуванням витрат інвестиційної діяльності та фінансових витрат, пов'язаних з інвестиційною діяльністю) на теплову енергію, комунальні послуги, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, які надають населенню, організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, такі послуги (далі - фактичні витрати), і фактичними нарахуваннями згідно з тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування відповідно до порядків (методик) формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, надання комунальних послуг, затверджених Кабінетом Міністрів України, НКРЕ або НКРЕКП відповідно до їх повноважень, визначених законом, та застосовувалися суб'єктами господарювання до споживачів.
Обсяг заборгованості з різниці в тарифах зменшується на суму трансфертів та фінансової допомоги з державного та місцевого бюджетів від основної діяльності, які безпосередньо використано на операційну (основну) діяльність суб'єкта господарювання (відшкодування заборгованості з різниці в тарифах та/або кошти, отримані з бюджетів на відшкодування окремих витрат, згідно із складовими встановлених тарифів тощо).
Розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах оформляється суб'єктом господарювання окремо за кожен календарний рік та за п'ять місяців 2021 року згідно з додатками 1-3.
Відповідно до п.8 Постанови №977, фактичні нарахування визначаються суб'єктами господарювання виходячи із встановлених уповноваженими органами тарифів на теплову енергію, комунальні послуги (без урахування податку на додану вартість), розрахованих за вимогами порядків формування тарифів, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 р. № 955 «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води» (Офіційний вісник України, 2006 р., № 28, ст. 2019), від 12 липня 2006 р. № 959 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення» (Офіційний вісник України, 2006 р., № 28, ст. 2021), від 1 червня 2011 р. № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» (Офіційний вісник України, 2011 р., № 62, ст. 2472); постановами НКРЕ від 12 жовтня 2005 р. № 896 «Про затвердження Порядку розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, АЕС та на установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії», від 12 жовтня 2005 р. № 897 «Про затвердження Порядку розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється когенераційними установками», від 17 лютого 2011 р. № 242 «Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання», від 17 лютого 2011 р. № 243 «Про затвердження Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення»; постановами НКРЕКП від 24 березня 2016 р. № 377 «Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води2, від 10 березня 2016 р. № 302 «Про затвердження Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення», від 10 березня 2016 р. № 303 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)», від 1 серпня 2017 р. № 990 «Про затвердження Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на атомних електростанціях», від 1 серпня 2017 р. № 991 «Про затвердження Методики формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну та (або) теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках», від 25 червня 2019 р. № 1174 «Про затвердження Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання», від 8 квітня 2020 р. № 767 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послугу з постачання гарячої води».
Сума нарахувань визначається шляхом множення обсягів реалізації теплової енергії/комунальних послуг на тарифи (без урахування податку на додану вартість), що діяли протягом періоду, за який розраховуються фактичні нарахування, для відповідної категорії споживачів в розрізі видів діяльності.
У разі дії протягом періоду, за який розраховуються фактичні нарахування, двоставкових тарифів такі фактичні нарахування визначаються виходячи із умовно-змінної та умовно-постійної частини відповідного тарифу (без урахування податку на додану вартість).
Сума фактичних нарахувань зменшується на суми здійснених перерахунків та коригувань:
у зв'язку із зміною суб'єктом господарювання у сфері теплопостачання розміру нарахувань за теплову енергію, комунальні послуги споживачам виходячи із щомісячної зміни ціни природного газу;
у зв'язку з ненаданням послуг або наданням їх не в повному обсязі, зниженням якості;
в результаті встановлених контролюючим органом порушень порядку формування тарифів;
в результаті коригування плати (нарахувань) за теплову енергію, надані споживачам послуги.
Показники фактичних нарахувань повинні кореспондуватися з показниками, відображеними у галузевій звітності.
Розрахунок фактичних нарахувань здійснюється окремо за кожен календарний рік та за п'ять місяців 2021 року за теплову енергію, комунальні послуги з урахуванням періоду дії тарифів для відповідної категорії споживачів, встановлених уповноваженими органами, та оформлюється відповідно до додатків 4-5.
Поряд з цим, згідно з п.9 Постанови №977, фактичні витрати, що використовуються для розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах, приводяться у відповідність з тарифною методологією (фактичні витрати суб'єкта господарювання визначаються відповідно до витрат, які можуть включатися до складу тарифів на теплову енергію, комунальні послуги згідно з порядками (методиками) формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, надання комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України, НКРЕ або НКРЕКП за відповідний період).
До фактичних витрат суб'єкта господарювання, на основі яких здійснюється розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах, належать витрати, які згідно з Податковим кодексом України враховуються під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємств.
Обсяг фактичних витрат на теплову енергію, комунальні послуги визначається без урахування витрат на інші види діяльності суб'єкта господарювання.
Під час визначення фактичних витрат, пов'язаних із інвестиційною діяльністю, що не увійшли до собівартості теплової енергії, комунальних послуг, враховується сума/обсяг коштів, фактично сплачених суб'єктом господарювання для повного фінансування заходів щодо об'єктів інвестиційної програми, затвердженої, погодженої, схваленої в установленому законодавством порядку, введених в експлуатацію відповідно до вимог законодавства та прийнятих на баланс, та щодо сплати кредитних зобов'язань перед міжнародними фінансовими установами.
Фактичні адміністративні та загальновиробничі витрати розподіляються між видами діяльності відповідно до баз розподілу, які використовувалися під час формування та встановлення уповноваженим органом відповідних тарифів на теплову енергію, комунальні послуги.
Під час визначення фактичних витрат суб'єкта господарювання, на основі яких здійснюється розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах, рівень втрат теплової енергії та питної води в мережах слід враховувати на рівні втрат, врахованих в діючих тарифах на теплову енергію, комунальні послуги (у відсотках), що застосовувалися до відповідної категорії споживачів.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється суб'єктом господарювання окремо за кожен календарний рік та за п'ять місяців 2021 року на теплову енергію, комунальні послуги та оформляється відповідно до додатків 6-7.
Суд зазначає, що до матеріалів справи надано копію протоколу від 21.09.2021 №1 засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Згідно з цим протоколом, керуючись Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», постановами Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року №932 «Про затвердження Типового положення про територіальну комісію з питань узгодження заборгованості в різниці в тарифах» та від 15 вересня 2021 року №977 «Про затвердження Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах», враховуючи, що відповідно до вищезазначених нормативних документів відповідальність за достовірність поданих розрахунків обсягів заборгованості з різниці в тарифах та підтвердних документів несе керівник суб'єкта господарювання, взявши до відома інформацію теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, територіальна комісія вирішила узгодити попередні обсяги заборгованості з різниці в тарифах у розрізі теплопостачальних та теплогенеруючих організацій для населення на загальну суму 1 110 857 419,09 грн та бюджетних установ на загальну суму 220 456 363,37 грн, в т.ч. загальний обсяг заборгованості з різниці в тарифах, що узгоджується для Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» - 120 881 452,40 грн для населення, 54 579 850,29 - для бюджетних установ.
18 жовтня 2021 року відбулось засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Дніпропетровської обласної державної адміністрації, про що свідчить протокол №3, копія якого надана до матеріалів справи.
Відповідно до цього протоколу, керуючись Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», постановами Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року №932 «Про затвердження Типового положення про територіальну комісію з питань узгодження заборгованості в різниці в тарифах» та від 15 вересня 2021 року №977 «Про затвердження Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах», враховуючи, що відповідно до вищезазначених нормативних документів відповідальність за достовірність поданих розрахунків обсягів заборгованості з різниці в тарифах та підтвердних документів несе керівник суб'єкта господарювання, взявши до відома інформацію теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, на підставі наданих аудиторських звітів та гарантійних листів, територіальна комісія вирішила узгодити обсяги заборгованості з різниці в тарифах у розрізі теплопостачальних та теплогенеруючих організацій для населення на загальну суму 1 116 336 408,46 грн та бюджетних установ на загальну суму 129 007 083,16 грн, в т.ч. загальний обсяг заборгованості з різниці в тарифах, що узгоджується для Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» - 289 171 977,10 грн для населення, 10 832 004,73 грн - для бюджетних установ.
Проте в акті ревізії зазначено, що КПТМ «Криворіжтепломережа» в розрахунках обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого опалення населенню та теплову енергію установам та організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах внаслідок завищення фактичних витрат, приведених до тарифної методології, які виникли в результаті завищення вартості газу за 2017 рік, що призвело до зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудні 2021 року в сумі 31 848,42 тис. грн (картка порушення №1.1.20505).
Короткий зміст цього порушення полягає в такому.
Внаслідок включення до Розрахунку фактичних витрат за 2017 рік вартості палива, придбання якого не підтверджено первинними документами (актами приймання-передачі постачальника НАК «Нафтогаз України», платіжними документами) та кредиторська заборгованість за розрахунками з постачальником палива списана на доходи Підприємства, завищені фактичні витрати, приведені до тарифної методології за 2017 рік на загальну суму 31 848,42 тис. грн.
Внаслідок завищення фактичних витрат на паливо, приведених до тарифної методології, завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах по населенню в Додатку 1 до Методики №977 на суму 26 269,42 тис. грн та обсяг заборгованості з різниці в тарифах по установам та організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів в Додатку 2 до Методики №977 на суму 5 579,00 тис. гри.
В порушення п. 7, п. 9 Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 № 977 внаслідок завищення фактичних витрат, приведених до тарифної методології, які виникли в результаті завищення вартості газу допущено завищення обсягу заборгованості з різниці в тарифах на загальну суму 31 848 417,54 грн, що призвело до зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудні 2021 року в сумі 31 848,42 тис. грн, чим порушено п. 2 Порядку та умов надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що підлягає урегулюванню згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.2021 № 1340 (далі Порядок №1340).
Водночас позивач зазначає, що включення витрат у розмірі 31 848 417,54 грн у фактичні витрати на теплову енергію, у тому числі її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, постачання теплової енергії та постачання гарячої води (Додаток 6 до Методики №977) є правомірним, оскільки такі витрати встановлено законодавцем на державному рівні шляхом прийняття Закону №1730, зокрема статтею 8 цього закону, та повністю кореспондуються з п.2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.
Так, відповідно до ч.2 ст.8 Закону №1730 (в редакції, яка діє з 29.08.2021), підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих номінацій, зобов'язані протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9 Закону №996).
Частинами 4, 5 статті 9 Закону №996 передбачено, що регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) встановлює Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення №88).
У цьому Положенні (п.1.2.) терміни вживаються в таких значеннях:
первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції;
регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) - це носії інформації, складені у паперовій або в електронній формі, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) можуть бути у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо.
Згідно з п.2.1. Положення №88, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Якщо правилами документообороту підприємства передбачена можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа, підставою для перенесення інформації про таку господарську операцію до регістрів бухгалтерського обліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг (п.2.5. Положення №88).
Відповідно до п.3.4. Положення №88, перенесення інформації з первинних документів до регістрів бухгалтерського обліку повинно здійснюватися в міру її надходження до місця обробки, проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської та іншої звітності і розрахунків.
У місяці надходження від контрагента первинного документа щодо господарської операції, інформація про яку в минулих звітних періодах була перенесена до регістрів бухгалтерського обліку згідно з внутрішнім первинним документом (актом), до регістрів бухгалтерського обліку за звітний період переноситься інформація про таку господарську операцію, при цьому її обсяг зазначається шляхом коригування на суму різниці між оцінкою такої господарської операції за внутрішнім первинним документом (актом) та первинним документом, отриманим від контрагента.
В акті ревізії відповідач зазначив, що відповідно до відповіді, наданої НАК «Нафтогаз України» листом від 19.08.2022 №2/4-1973/1.4-22, встановлено, що в січні-лютому 2017 року газ за договорами, укладеними між НАК «Нафтогаз України» та КПТМ «Криворіжтепломережа», дані щодо постачання природного газу та оплати відсутні.
Проти цих доводів не заперечує і позивач, указуючи в позові про те, що від постачальника газу НАК «Нафтогаз України» первинні документи (акти приймання-передачі за січень-лютий 2017 року) підприємством не було отримано на момент закінчення строку складання облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період, тому позивачем був оформлений внутрішній первинний документ (акт).
Також позивач зазначає, що Положення №88 не обмежує термін відображення в бухобліку внутрішніх первинних документів (актів) терміном позовної давності три роки, а також іншим конкретним терміном. Отже, якщо позивач у подальшому отримає акти приймання-передачі за січень-лютий 2017 року від постачальника газу НАК «Нафтогаз України», то він відобразить дані з цього акту в регістрах обліку, незалежно від того, який термін сплине з дати їх складання.
Проте суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки, як зазначено вище, Законом №966 та Положенням №88 передбачено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах (на підставі інформації з первинних документів) у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені, а внутрішній первинний документ (акт) може бути складений щодо відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання регістрів бухгалтерського обліку (а не у будь-який термін) за звітний період від контрагента у терміни, встановлені законодавством, не отримано первинного документа. При цьому, перенесення інформації з первинних документів до регістрів бухгалтерського обліку повинно здійснюватися в міру її надходження до місця обробки, проте не пізніше терміну, що забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, складання бухгалтерської та іншої звітності і розрахунків.
В акті ревізії також зазначено, що КПТМ «Криворіжтепломережа» в розрахунках обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого опалення населенню та теплову енергію установам та організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах внаслідок не зменшення фактичних витрат, приведених до тарифної методології, які виникли в результаті завищення витрат з капітальних ремонтів та заробітної плати, що призвело до зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудні 2021 року в сумі 354,02 тис. грн (картка порушення №1.2.20505).
Короткий зміст цього порушення полягає в тому, що внаслідок завищення фактичних витрат, приведених до тарифної методології, які виникли в результаті завищення вартості капітальних ремонтів, завищення витрат з заробітної плати, допущено завищення обсягу заборгованості з різниці в тарифах на загальну суму 354,02 тис. грн, що призвело до зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудні 2021 року в сумі 354,02 тис. грн, чим порушено п.2 Порядку та умов надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, що підлягає урегулюванню згідно із законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення», затвердженого постановою КМУ від 15.12.2021 №1340.
При цьому, відповідач зазначає, що ревізією з достовірності визначення фактичних витрат встановлено, що витрати на капітальні ремонти, які виконані підрядниками, та витрати на заробітну плату, які включені до прямих витрат, перевірені в ході ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області за період з 01.07.2015 по 30.06.2021 та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2014 по 30.06.2021 (акт від 29.09.2021 №06-07-30/03).
Як у позовній заяві, так і в судовому засіданні під час розгляду справи, представник позивача зазначав, що виконати наведені вказівки позивачем неможливо, оскільки протокол затвердження обсягу заборгованості з різниці в тарифах затверджено Територіальною комісією 18.10.2021, а висновки на заперечення до акта ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01.07.2015 по 30.06.2021 отримано підприємством лише 23.11.2021, тому здійснити коригування до затвердження Територіальною комісією є неможливим. Також позивач зазначає, що Методика №977 не містить норм щодо механізму коригування затвердженого Територіальною комісією протоколу узгодження розміру заборгованості з різниці в тарифах.
Судом установлено, що 18 жовтня 2021 року відбулось засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за результатами якого загальний обсяг заборгованості з різниці в тарифах, що узгоджується для Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» складає 289 171 977,10 грн для населення, 10 832 004,73 грн - для бюджетних установ.
Таким чином, з моменту складення акту ревізії Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, а саме 29.09.2021, і до 18.10.2021 - початку засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Дніпропетровської обласної державної адміністрації позивач мав можливість внести зміни до розрахунків заборгованості з різниці в тарифах та відкоригувати фактичні витрати.
При цьому, суд погоджується з доводами відповідача про те, що згідно з ч.1 ст.4 Закону №1730, підтвердження наявних станом на 01 червня 2021 року обсягів заборгованості з різниці в тарифах здійснюється територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах.
До того ж, для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (ч.1 ст.3 Закону №1730).
За змістом ч.2 ст.3 Закону №1730, для внесення змін до даних, що містяться в реєстрі, учасники процедури врегулювання заборгованості подають до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, заяву з обґрунтуванням необхідності внесення змін до реєстру, до якої додаються документи, визначені абзацами другим - восьмим цієї частини, якими підтверджуються відповідні зміни (серед інших подаються такі документи, як довідки, складені підприємством (організацією) у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської заборгованості (із зазначенням категорії споживачів) станом на 1 червня 2021 року та кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до вимог цього Закону (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), із зазначенням кредиторів, величини заборгованості, розміру неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, що підлягає врегулюванню, станом на 1 червня 2021 року, а також обсягів заборгованості, реструктуризованої станом на 1 червня 2021 року в порядку та на умовах, визначених цим Законом; розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах та копії протоколів територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах або довідки про відсутність такої заборгованості, підписані керівником).
Отже, питання коригування розміру заборгованості в тарифах урегульовано чинними законодавчими актами України.
Також суд зазначає про те, що Північним офісом Держаудитслужби в Житомирській області не перевірялась сума субвенції з державного бюджету, яка надана позивачу у грудні 2021 року в сумі 300 003 981,83 грн, про що свідчить копія першої сторінки акту Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 29.09.2021 №06-07-30/03 ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» за період з 01.07.2015 по 30.06.2021 та окремих питань фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2014 по 30.06.2021.
У справі ж, що розглядається, спірними є порушення, встановлені актом №040406-20/01 від 29.08.2022 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» за період 01.01.2014 по 30.06.2022 року, в тому числі щодо використання коштів субвенції, виділеної з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з центрального опалення, постачання гарячої води, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевого бюджетів, та щодо стану укладання та виконання договору, внесення до нього змін на закупівлю товару за номером процедури UА-2020-11-16-002211-b за період з 29.12.2020 по 30.06.2022 за зверненням фізичної особи-підприємця.
Водночас суд відхиляє доводи відповідача про те, що відповідно до п.15 Положення №932, у разі повторного звернення суб'єкта господарювання територіальна комісія забезпечує розгляд заяви та підтвердних документів не пізніше семи календарних днів з дня подання заяви.
Суд зазначає, що згідно з наведеним вище п.15 Положення №932, повторне звернення суб'єкта господарювання та повторний розгляд цього звернення територіальною комісією протягом семи календарних днів можливе лише у разі неприйняття територіальною комісією позитивного рішення про узгодження заборгованості з різниці в тарифах.
Проведеною відповідачем ревізією також установлено, що КПТМ «Криворіжтепломережа» в розрахунках обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого опалення населенню та теплову енергію установам та організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах внаслідок не зменшення фактичних витрат, приведених до тарифної методології на суму нарахованої амортизації на основні засоби, які придбані за рахунок капітальних трансфертів та фінансової допомоги з місцевого бюджету в сумі 2 339,51 тис. грн, що призвело до зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудні 2021 року в сумі 2 339,51 тис. грн, чим порушено п.2 Порядку №1340 (картка порушення 31.3.20505).
Короткий зміст цього порушення свідчить про те, що фактичні витрати на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та установам та організаціям, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів, приведені до тарифної методології не зменшені на суму амортизації основних засобів, придбаних за рахунок капітальних трансфертів з міського бюджету в сумі 2 339,51 тис. грн, що призвело до зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудні 2021 року в сумі 2 339,51 тис. грн, чим порушено п.2 Порядку №1340.
До складу планованої виробничої собівартості включаються інші прямі витрати, серед яких амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення, задіяних у процесі виробництва, транспортування, постачання теплової енергії, розрахунок яких проводиться відповідно до вимог Податкового кодексу України.
Це передбачено п.п.3 п.3.2. Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 № 377, та п.п.3 п.3.2. Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого Постановою НКРЕКП від 25.06.2019 № 1174.
Таким чином, до складу тарифів, на підставі яких визначається дохід підприємства, включається амортизація основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів.
Сторонами не заперечується, що в період 2016 рік - 5 місяців 2021 року позивачем отримано трансферти та фінансову допомогу з місцевого бюджету на придбання активів виробничого призначення, задіяних у процесі виробництва, транспортування, постачання теплової енергії.
До матеріалів справи надано інформацію щодо нарахування амортизаційних відрахувань основних засобів, придбаних за рахунок коштів фінансової підтримки. Інформація підписана головним бухгалтером КПТМ «Криворіжтепломережа» (Т.3 а.с.41).
Відповідно до п.7 Постанови №977, обсяг заборгованості з різниці в тарифах зменшується на суму трансфертів та фінансової допомоги з державного та місцевого бюджетів від основної діяльності, які безпосередньо використано на операційну (основну) діяльність суб'єкта господарювання (відшкодування заборгованості з різниці в тарифах та/або кошти, отримані з бюджетів на відшкодування окремих витрат, згідно із складовими встановлених тарифів тощо).
Крім того, за змістом Постанови №977, кошти, отримані з бюджету використовуються на відшкодування окремих витрат, згідно із складовими встановлених тарифів.
Сума капітальних трансфертів та фінансової допомоги, отриманих з місцевого бюджету, які безпосередньо використані на операційну (основну) діяльність суб'єкта господарювання, визначаються у складі витрат у вигляді амортизації, які згідно з Податковим кодексом України враховуються під час визначення об'єкта обкладення податком на прибуток підприємства.
Отже, за рахунок трансфертів та фінансової допомоги, отриманих з місцевого бюджету компенсовані витрати з амортизації основних засобів, тому загальну суму амортизації необхідно зменшити на суму амортизації цих основних засобів.
В акті ревізії Східний офіс Держаудитслужби зазначив, що КПТМ «Криворіжтепломережа» в розрахунках обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого опалення населенню та теплову енергію установам та організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів завищено обсяг заборгованості з різниці в тарифах внаслідок завищення фактичних адміністративних витрат, приведених до тарифної методології, до складу яких включено судовий збір по іншим підприємствам, який не затверджувався у складі тарифів з постачання теплової енергії за 2017 - 5 місяців 2021 року в сумі 5 356,43 тис. грн, що призвело до зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудні 2021 року в сумі 5 356,43 тис. грн, чим порушено п.2 Порядку №1340 (картка порушення №1.4.20505).
Короткий зміст порушення: ревізією достовірності визначення фактичних адміністративних витрат шляхом співставлення витрат, включених до тарифів та фактичних витрат, встановлено що до складу фактичних адміністративних витрат включено судовий збір по іншим підприємствам, який не затверджувався у складі тарифів з постачання теплової енергії за 2017 - 5 місяців 2021 року в сумі 6 134,04 тис. грн, що призвело до завищення фактичних витрат, приведених до тарифної методології в сумі 5 356,43 тис. грн, чим порушено п.5 п.9 Методики №977, що призвело до зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудні 2021 року в сумі 5 356,43 тис. грн, чим порушено п.2 Порядку №1340.
Так, дійсно до складу адміністративних витрат включаються загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, серед яких і витрати на розв'язання спорів у судах.
Це передбачено п.3.3. Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 № 377, та п.6.3. Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженого Постановою НКРЕКП від 25.06.2019 № 1174.
Позивач, посилаючись на зазначені пункти нормативних актів зазначає, що витрати на розв'язання спорів у судах (судовий збір) можуть включатись до складу тарифів, тому скориставшись правом на врахування витрат на розв'язання спорів у судах (судовий збір), відповідно до п.9 методики відобразив судовий збір у складі фактичних витрат, а отже ревізією зроблено безпідставні висновки щодо відсутності у тарифах та необхідності зменшення обсягу заборгованості з різниці в тарифах на суму сплаченого судового збору.
Як зазначено вище, відповідно до п.5 Постанови №977, розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах здійснюється суб'єктами господарювання виходячи із встановлених уповноваженим органом тарифів на теплову енергію, комунальні послуги, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають комунальні послуги населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, відповідно до щорічної звітності, враховуючи період, протягом якого діяв та застосовувався відповідний тариф до споживача.
Згідно з п.9 Постанови №977, фактичні витрати, що використовуються для розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах, приводяться у відповідність з тарифною методологією (фактичні витрати суб'єкта господарювання визначаються відповідно до витрат, які можуть включатися до складу тарифів на теплову енергію, комунальні послуги згідно з порядками (методиками) формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, надання комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України, НКРЕ або НКРЕКП за відповідний період).
Водночас, до матеріалів справи (Т.2, а.с.61-66) надані копії: розшифровки адміністративних витрат включених до структури тарифів на теплову енергію для потреб населення, які діяли з 01.11.2016 до 31.12.2017; розшифровки адміністративних витрат включених до структури тарифів на теплову енергію для потреб населення, які діяли з 31.12.2017 до 10.09.2020; розшифровки адміністративних витрат включених до структури тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, які діяли з 01.09.2016 до 05.01.2018; розшифровки адміністративних витрат включених до структури тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, які діяли з 05.01.2018 до 10.09.2020; розшифровки адміністративних витрат включених до структури тарифів на теплову енергію для потреб населення та для потреб бюджетних установ, які діяли з 10.09.2020 до 01.12.2020; розшифровки адміністративних витрат включених до структури тарифів на теплову енергію для потреб населення та для потреб бюджетних установ, які діяли з 01.12.2020 до 25.10.2021.
Ці розшифровки були надані КПТМ «Криворіжтепломережа» на запит від 15.08.2022 №25 Східного офісу Держаудитслужби про надання копій розшифровок інших витрат у складі адміністративних витрат, включених до структури тарифів на теплову енергію, затверджених Постановами НКРЕКП, які діяли в 2017, 2018, 2020 роках та 5 місяців 2021 року.
Наведена вище інформація щодо адміністративних витрат позивача свідчить, що до їх складу не включені як витрати на розв'язання спорів у судах так і витрати для сплати судового збору, зокрема.
Не включення до складу затверджених тарифів витрат з оплати судового збору підтвердила і представник позивача у судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд відхиляє відповідні доводи позивача щодо правомірності включення витрат на розв'язання спорів у судах (судового збору) до складу адміністративних витрат.
Окрім зазначеного вище, в акті ревізії (картка порушення №1.5.20505) йде мова про те, що КПТМ «Криворіжтепломережа» в розрахунках обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого опалення населенню та теплову енергію установам та організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів за 2016 - 5 місяців 2021 року не зменшено обсяг заборгованості з різниці в тарифах на суму поточних трансфертів та фінансової допомоги, отриманих з місцевого бюджету, які безпосередньо використані на операційну (основну) діяльність підприємства в сумі 46 163,33 тис. грн, що призвело до зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудня 2021 року у сумі 46 163 330,02 грн, чим порушено п.2 Порядку №1340.
Короткий зміст порушення зводиться до того, що ревізією з питання достовірності визначення суми трансфертів та фінансової допомоги з державного та місцевих бюджетів, які безпосередньо використані на операційну (основну) діяльність суб'єкта господарювання (Додаток 1 та Додаток 2 до Методики) встановлено, що при розрахунках обсягу заборгованості з різниці в тарифах, яка залишилась непогашеною станом на 01.06.2021, Підприємством не зменшено заборгованість з різниці в тарифах на суму поточних трансфертів та фінансової допомоги, отриманих з місцевого бюджету, які були використані на операційну діяльність суб'єкта господарювання на суму 46 163,33 тис. грн, чим порушено абз.2 п.7 Методики №977, що призвело до зайвого отримання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в грудні 2021 року в сумі 46 163 330,02 грн, чим порушено п.2 Порядку №1340.
Позивач зазначає, що в листі Мінрегіону від 09.08.2022 №8/10.1/2557-22 вказано, що при визначенні обсягу заборгованості з різниці в тарифах доцільно здійснювати розподіл суми трансфертів та фінансової допомоги з державного та/або місцевого бюджетів між усіма категоріями споживачів теплової енергії, комунальних послуг з подальшим зменшенням обсягу заборгованості з різниці в тарифах на ту частину, яка відноситься до відповідної категорії споживачів та за якою розраховується та узгоджується сума заборгованості з різниці в тарифах (лист Мінрегіону досліджувався під час ревізії).
Також у поясненнях, які надійшли до суду 12.12.2022, позивач зазначає, що КПТМ «Криворіжтепломережа» отримано фінансову допомогу на загальну суму 322,8 млн. грн. При розрахунку різниці, яка розрахована з даних 1, 2 групи споживачів, в тарифах її суму було зменшено на суму отриманої фінансової допомоги за виключенням 1, 2 групи споживачів пропорційно обсягам реалізації теплової енергії (населення (1 група) - 226,0 млн грн, бюджетні установи (2 група) - 50,7 млн грн, інші споживачі (3 група) - 46,1 млн грн).
Суд указує, що відповідно до п.1 Порядку №1340, головним розпорядником субвенції є Мінрегіон.
Відповідно до п.7 Постанови №977, обсяг заборгованості з різниці в тарифах зменшується на суму трансфертів та фінансової допомоги з державного та місцевого бюджетів від основної діяльності, які безпосередньо використано на операційну (основну) діяльність суб'єкта господарювання (відшкодування заборгованості з різниці в тарифах та/або кошти, отримані з бюджетів на відшкодування окремих витрат, згідно із складовими встановлених тарифів тощо).
При цьому, суд погоджується з доводами відповідача про те, що вказаною Постановою №977 при визначенні суми трансфертів та фінансової допомоги з державного бюджету, на які зменшується обсяг заборгованості з різниці в тарифах не передбачено розподіл суми трансфертів та фінансової допомоги, отриманих з державного бюджету, між усіма категоріями споживачів теплової енергії.
А у листі Мінрегіону від 09.08.2022 №8/10.1/2557-22 також йде мова про те, що ним були розроблені зміни до Методики в частині визначення чітких умов врахування при розрахунку заборгованості з різниці в тарифах, суми трансфертів та фінансової допомоги з місцевих бюджетів суб'єктами господарювання у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення.
Зокрема, проектом акта передбачалося, що при визначенні суми трансфертів та фінансової допомоги з державного та/або місцевого бюджетів , на яку зменшується обсяг заборгованості з різниці в тарифах, необхідно враховувати розподіл суми трансфертів та фінансової допомоги з державного та/або місцевого бюджетів між усіма категоріями споживачів теплової енергії, комунальних послуг. Зазначений розподіл здійснюється пропорційно обсягам реалізації теплової енергії/надання комунальних послуг кожній категорії споживачів.
09.12.2021 Урядом було прийнято постанову КМУ «Про внесення змін до Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах», якою передбачено визначення чітких умов врахування при розрахунку заборгованості з різниці в тарифах, суми трансфертів та фінансової допомоги з місцевих бюджетів суб'єктами господарювання у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення.
Проте зазначена постанова Уряду не була опублікована та не набрала законної сили.
З огляду на викладене, суд відхиляє доводи, наведені позивачем в обґрунтування неправомірності порушень, викладених у картці порушення №1.5.20505.
Також суд ураховує надані до матеріалів справи копії:
- розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню (теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води населенню) за період 01.06.2021 - 30.06.2022 КПТМ «Криворіжтепломережа» (код ЄДРПОУ 03342184). Розрахунок підписаний директором та головним бухгалтером КПТМ «Криворіжтепломережа» та скріплений печаткою цього підприємства. Обсяг заборгованості з різниці в тарифах складає 33 195 832,33 грн. Відповідно до цього розрахунку, із обсягу заборгованості з різниці в тарифах знято на підставі акту Східного офісу Держаудитслужби від 29.08.2022 №040406-20/01, згідно з карткою порушення №1.1.20505 - 26 269 418,45 грн; згідно з карткою порушення №1.2.20505 - 290 770,94 грн; згідно з карткою порушення №1.3.20505 - 1 921 666,81 грн; згідно з карткою порушення №1.4.20505 - 4 408 299,03 грн;
- розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися установам та організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів (теплову енергію, послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися установам та організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів та/або іншим підприємствам теплопостачання, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води установам та організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів) за період 01.06.2021 - 30.06.2022 КПТМ «Криворіжтепломережа» (код ЄДРПОУ 03342184). Розрахунок підписаний директором та головним бухгалтером КПТМ «Криворіжтепломережа» та скріплений печаткою цього підприємства. Згідно з цим розрахунком, обсяг заборгованості з різниці в тарифах складає мінус 41 350 771,84 грн.
Крім цього, до матеріалів справи надано копію протоколу засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 08.11.2022 №6.
У цьому протоколі зазначено про те, що розрахунок обсягів заборгованості з різниці в тарифах поданий на затвердження комісії по теплопостачальним та теплогенеруючим організаціям, зокрема обсяг заборгованості з різниці в тарифах, що узгоджується по КПТМ «Криворіжтепломережа», населення - 33 195 832,33 грн, бюджетні установи - мінус 41 350 771,84 грн, релігійні організації - 0,00 грн, інші споживачі - 0,00 грн.
Відповідно до цього протоколу, керуючись вимогами Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (із змінами), постановами Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року №932 «Про затвердження Типового положення про територіальну комісію з питань узгодження заборгованості в різниці в тарифах» (із змінами) та від 15 вересня 2021 року №977 «Про затвердження Методики визначення заборгованості з різниці в тарифах» (із змінами), враховуючи, що відповідно до вищезазначених нормативних документів відповідальність за достовірність поданих розрахунків обсягів заборгованості з різниці в тарифах та підтвердних документів несе керівник суб'єкта господарювання, розглянувши надані розрахунки та заслухавши представників теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за період з 01 червня 2021 року по 30 червня 2022 року (станом на 01 липня 2022 року), територіальна комісія вирішила зменшити суму заборгованості з різниці в тарифах на суму прибутку та узгодити попередні обсяги заборгованості з різниці в тарифах по теплопостачальним і теплогенеруючим організаціям, у т.ч. по КПТМ «Криворіжтепломережа» обсяг заборгованості з різниці в тарифах, що узгоджується, населення - 0,00 грн, бюджетні установи - 0,00 грн, релігійні організації - 0,00 грн, інші споживачі - 0,00 грн.
Про наявність прибутку у КПТМ «Криворіжтепломережа» по деяким категоріям споживачів повідомив і його представник у судовому засіданні.
У пункті 3 зазначеного протоколу вказано про те, що враховуючи ситуацію щодо наявності прибутку по деяким категоріям споживачів у теплопостачальних та теплогенеруючих організацій звернутись до Держаутислужби з метою надання роз'яснень щодо необхідності зменшення загальної суми заборгованості з різниці заборгованості на суму прибутку.
КПТМ «Криворіжтепломережа» неодноразово зверталась до Східного офісу Держаудитслужби (лист від 14.02.2023 №470/02, лист від 15.02.2023 №489/02) про надання роз'яснень та пропозицій щодо остаточно узгоджених обсягів заборгованості з різниці в тарифах та про перелік інших способів усунення порушень, які зазначені у пункті 2 вимоги №040406-15/5428-2022 від 14.09.2022.
Доказів надання відповіді на ці звернення до матеріалів справи не надано.
Водночас суд зазначає, що позивач визнав порушення, які були встановлені під час ревізії і зменшив суми заборгованості в наступному Розрахунку з різниці в тарифах на теплову енергію при наступному отриманні коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію.
Дослідивши порушення, наведені в акті ревізії, встановивши обставини справи, суд зазначає, що суми, нараховані за результатами встановлених перевіркою порушень судом не перевіряються і не досліджуються, оскільки справа про скасування пунктів вимоги розглянута у межах пункту першого цієї вимоги, який стосується розгляду результатів проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників підприємства, винних у допущених порушеннях.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд зазначає, що всі інші аргументи сторін досліджені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки наведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
Керуючись ст. ст. 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (пров. Дежньова, буд. 9, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50000, код ЄДРПОУ 03342184) до Східного офісу Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (пров. Дежньова, буд. 9, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50000, код ЄДРПОУ 03342184).
Відповідач: Східний офіс Держаудитслужби (вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40477689).
Повний текст рішення складено 23.03.2023.
Суддя Н.В. Кучугурна