23 березня 2023 року Справа № 160/1093/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю " Промислова компанія "ДТЗ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Тернопільської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403020/2022/000283/2 від 17.11.2022р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/1093/23 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
08.02.2023 через ситему «Електронний суд» від Тернопільської митниці до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Під час здійснення митного контролю за МД № UA403020/2022/024533 від 16.11.2022 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а також в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, зокрема:
перевезення товару згідно коносаментів від 11.01.2022 №ZJSM22010141 та від 25.02.2022 № ZJSM22020160B здійснювалося морським транспортом із порту «QINGDAO» (Китай) до порту призначення «GDANSK» (Польща). Експедитором IMOGATE SOLUTION на дане перевезення надано рахунки від 05.05.2022 № F07/05/2022 та від 05.05.2022 № F12/05/2022, однак сума зазначена у банківських платіжних документах, що підтверджують факт про оплату транспортно-експедиційних послуг не відповідає відомостям зазначеним вище рахункам.
Витрати на морське транспортування двох 40 футових контейнерів, транспортно- експедиційні послуги в порту призначення та доставка до митного кордону України склали 14900 дол. США.
Також, в митного органу наявна інформація ДП «Укрпромзовнішекспертиза» про рівень цін на послуги з перевезення вантажів в залежності від виду і способу перевезень і маршруту перевезення, що доведена Листом Держмитслужби від 02.12.2021 № 15/15-02/7/5793 (вх. 3637/4/7.25-08/8 від 17.12.2021). Згідно даної інформації вартість морського перевезення одного 40 футового контейнера з порту Китая до порту Одеса, Україна в середньому може становити 12000 дол. США.
Декларантом до митного оформлення подано платіжне доручення в іноземні валюті від 22.08.2022 № 1243, у якому сума не відповідає відомостям зазначеним у інвойсах № KL2022-4B від 27.12.2021 та № KL2022-4C від 18.02.2022.
У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.
Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст.57 МКУ, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59- 63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за ЕМД від 12.08.2022 №UA403020/2022/016798 на рівні 2,52 дол. США/кг. (621,43 дол.США/шт).».
Посадова особа митного органу не може вимагати або примушувати будь-яку особу, яка не є резидентом, надавати для вивчення або дозволяти доступ до будь-якого рахунка чи інших записів для цілей визначення обчисленої вартості. Інформація, подана виробником товарів для цілей визначення митної вартості згідно з положеннями цієї статті, може бути перевірена в країні - виробникові товарів уповноваженими органами України за згодою виробника і за умови повідомлення заздалегідь уряду країни - виробника товарів та за відсутності заперечень проти такої перевірки. Таким чином, Метод визначення митної вартості 2-г не був застосований, оскільки відсутнє документальне підтвердження щодо витрат, які включаються в ціну товарів відповідно до статті 63. Застосовуючи послідовно методи визначення митної вартості та не зумівши застосувати методи 1, 2а-2г, посадові особи митниці, відповідно до статті 64 визначили митну вартість на імпортований Позивачем товар з використанням резервного методу (метод 6 - 2ґ). Цей метод визначення митної вартості передбачає, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Позивачем через систему «Електронний суд» 13.02.2023 була надана відповідь на відзив.
В доповнення до зазначеного у позовній заяві та у відповідь на відзив Товариство зазначає, що твердження відповідача про наявність розбіжностей у наданих документах на підтвердження розрахованої декларантом митної вартості не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки зазначені в рішенні підстави для коригування митної вартості, визначеної декларантом - жодним чином не впливають на розрахунок і на числові значення задекларованої митної вартості товарів в спірних випадках.
Позивач звертає увагу на те, що у відзиві на позов відповідач зазначає ті ж самі доводи, які стали підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості товарів, що і в спірному рішенні про коригування.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
01.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК «ДТЗ» (Покупець) і Компанією YINAN COUNTY KAI LILAI MACHINERY CO., LTD, Китай (Продавець) був укладений зовнішньоекономічний контракт № KL/3 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід'ємною частиною даного контракту.
За умовами пунктів 2.1, 2.2. контракту поставка товару здійснюється партіями і фіксується в Специфікаціях (Додатках) до даного контракту. Допускається поставка товару декількома партіями за однією Специфікацією. Товар, що поставляється, повинен відповідати кількості зазначеній у Специфікації (Додатку) до цього контракту або у Інвойсі, у разі поставки товару декількома партіями за однією Специфікацією, товар вважаєтьься переданим Продавцем і прийнятим Покупцем за вагою -згідно вазі, зазначеній у товарно-транспортній накладній (СМR або залазничній накладній або коносаменті).
Поставки здійснюються на умовах згідно правил ІНКОТЕРМС за редакцією 2010 року, які мають обов'язковий характер для сторін у рамках цього контракту. Конкретні умови поставки партії товару, реквізити вантажоодержувача, а також строки поставки зазначаються в Специфікації (Додатку) до цього контракту.
Відповідно до умов даного контракту, Специфікації №2022-4 від 01.12.2021 було здійснено поставку товарів (мотоблоки).
За копіями інвойсів №KL2022-4B від27.12.2021 і №KL2022-4C від 18.02.2022 вартість поставленого твару склала 68100,00 дол. США.
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів Товариством до Тернопільської митниці було подано електронну митну декларацію (ЕМД) №22UA403020024533U0 від 16.11.2022р.
Митна вартість товару була визначена за основним методом.
На підтвердження митної вартості товарів за митною декларацією до митного органу було надано наступні документи: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № КL/3 від 01.09.2021р.; додаток (специфікацію) до нього: № 2022-4, від 01.12.21р.; додаткову угоду № 14 від 29.09.22р.; рахунки-фактури: № KL2022-4В від 27.12.21р.; № KL2022-4С від 18.02.22р.; додаткову угоду до Контракту №14 від 29.09.22р.; пакувальні листи: від 27.12.21р., від 18.02.22р.; платіжне доручення щодо оплати товару: № 1243 від 22.08.22р.; заяву на купівлю іноземної валюти №1347 від 22.08.22р.; сертифікати країни походження товару: № 22C4403A2506/01897, № 22C4403A2506/01899 від 21.04.22р.; технічні характеристики від 27.12.22р.
Крім того, транспортні витрати (фрахт) до кордону України були підтверджені наступними документами: договір ТЕО № 2 від 01.11.19р.; коносаменти: № ZJSM22010141 від 11.01.22 р., № ZJSM22020160В від 25.02.22р.; заявки на ТЕО: № 109 від 03.01.22 р., №117 від 18.02.22 р.; рахунки на оплату: № F07/05/2022, №F12/05/2022 від 05.05.22 р.; акти виконаних робіт: №31, №36 від 11.11.22 р.; довідки про транспортні витрати: № № 0710/4T, № 0710/6T від 07.10.22 р.; платіжні доручення щодо оплати послуг з перевезення: № 1194 від 26.05.22 р., № 1203 від 21.06.22 р; залізничні товаро транспортні накладні: №№ 42223, 42224 від 02.11.22 р.
Митницею електронним повідомленням були витребувані від декларанта наступні документи: - якщо рахунок сплачено, -банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. У разі неподання документів відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України митний орган просив протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, а саме: копію експортної декларації країни відправлення, каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Листом №161105 від 16.11.2022 позивач надав пояснення на зауваження митного органу та звернув увагу на те, що підприємством для підтвердження митної вартості були надані всі наявні документи, передбачені діючим законодавством. Надані документи у своїй сукупності не мають ніяких розбіжностей і дозволяють здійснити контроль та перевірку числових значень в повній мірі.
Товариство просило здійснити митне оформлення за наявними документами та додатково надало комерційну пропозицію виробника від 24.11.2021, прайс-лист виробника від 24.11.2021, платіжні доручення №1243, №1194, 1203.
Проте, 17.11.2022 митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UA403020/2022/000283/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів №1 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Загальна сума митної вартості, визначена декларантом для Товару № 1 в спірному рішенні збільшена митницею з 83000,00 дол. США. до 126150,29 дол. США.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, у графі 33, митниця зазначила розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування:
«Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:
- ч.2 транспортних перевізних документів, якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
- ч. 2 за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- ч.3 каталоги, специфікації виробника товару;
- ч. 3 копію митної декларації країни відправлення;
- ч. 3 висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару;
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- ч. 3 виписку з бухгалтерської документації;
Встановлено, що перевезення товару згідно коносаментів від 11.01.2022 № ZJSM22010141, від 25.02.2022 №ZJSM22020160B здійснювалося морським транспортом із порту «QINGDAO» (Китай) до порту призначення «GDANSK» (Польща). Експедитором IMOGATE SOLUTION на дане перевезення надано рахунок від 05.05.2022 №F07/05/2022, від 05.05.2022 №F12/05/2022, однак сума зазначена у банківських платіжних документах, що підтверджують факт про оплату транспортно-експедиційних послуг не відповідає відомостям зазначеним вище рахункам.
При цьому витрати на морське транспортування двох 40 футових контейнерів, транспортно-експедиційні послуги в порту призначення та доставка до митного кордону України склали 14900 дол. США. Також, в митного органу наявна інформація ДП «Укрпромзовнішекспертиза» про рівень цін на послуги з перевезення вантажів в залежності від виду і способу перевезень і маршруту перевезення, що доведена листом Держмитслужби від 02.12.2021 № 15/15-02/7/5793 (вх. 3637/4/7.25-08/8 від 17.12.2021). Згідно даної інформації вартість морського перевезення одного 40 футового контейнера з порту Китая до порту Одеса, Україна в середньому може становити 12000 дол. США.
Декларантом до митного оформлення подано платіжне доручення в іноземній валюті від 22.08.2022 №1243, у якому сума не відповідає відомостям зазначеним у інвойсах від 27.12.2021 №КL2022-4В від 18.02.2022, №КL2022-4С.
За результатами застосування системи аналізу ризиків згенеровано наступні митні формальності за кодами "105-2 Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв" та "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів".
Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронні повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
Декларантом 16.11.2022 надіслано лист №161105 та повідомлено митний орган про відсутність можливості надати додаткові документи.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митні органи під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
У митному органу виникли обгрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.
Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не була визнана митницею. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не був використаний, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не був використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, досягнута згода про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості ст. 64 МКУ.
За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за ЕМД від 12.08.2022 № UA403020/2022/016798 на рівні 2,52 дол. США/кг. (621,43 дол. США/шт)».
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 МК України підприємство задекларувало зазначену партію товару, а митниця випустила товар у вільний обіг за ЕМД №22UA403020024731U7 від 18.11.2022р.
Загальна різниця митних платежів (ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею, склала 504942,62 грн. (ціна позову). Розрахунок різниці в митних платежах (ціни позову) зазначено в графах 47 «Нарахування платежів», “В” “Подробиці розрахунків” зазначеної вище ЕМД.
Позивач вважає, що зазначене вище рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та підлягає скасуванню у зв'язку з чим подав позовну заяву до суду.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу, встановлені ч. 1 ст. 7 Митного кодексу України.
Згідно п. 24. ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Пунктами 23, 24 ч. 1ст. 4 МК України визначено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів ст.ст. 49,50 МК України).
За частинами 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин 1,2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу.
Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За змістом вищенаведених норм митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей.
При проведенні консультації, повідомляючи позивача про необхідність надати додаткові документи, митний орган не обгрунтував вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовідносинами, які склалися між позивачем і його контрагентом.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті (ч. 3 ст. 54 МК України).
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст. 55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до ч.1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).
При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6 ст. 57 МК України).
Відповідно до п. 4 ст. 57 МК України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 Митного кодексу України.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метоювизначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 та 60 цього Кодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митна вартість товару скоригована відповідачем за ЕМД від 12.08.2022 UА403020/2022/016798. При цьому, в рішенні про коригування митної вартості товару не зазначено найменування товару , загальну кількість партії раніше оформленого товару, загальну вагу товарної парртії, вагу одиниці товару, розрахунок митної вартості. Митним органом не зазначено торгову марку, технічні характеристики товару, метод за яким скориговано митну вартість, умови поставки, що є важливим, оскільки ціна товару встановлюється виходячи з його характеристик. Тобто, детальне дослідження митної декларації, на підставі якої скориговано митну вартість товару і обрано метод для визначення вартості, відповідачем проведено не було.
Верховний Суд в постанові від 22.04.2019 у справі № 815/6242/17 зазначив, що відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
З приводу зауважень відповідача, що позивачем не були надані банківські платіжні документи та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити для ідентифікації товару, суд зазначає наступне.
Як встановлено з матералів справи Товариством на підтвердження вартості товару були надані документи: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № КL/3 від 01.09.2021р.; додаток (специфікацію) до нього: № 2022-4, від 01.12.21р.; додаткову угоду №14 від 29.09.22р.; рахунки-фактури: № KL2022-4В від 27.12.21р.; № KL2022-4С від 18.02.22р.; додаткову угоду до контракту №14 від 29.09.22р.; пакувальні листи: від 27.12.21р., від 18.02.22р.; платіжне доручення щодо оплати товару: № 1243 від 22.08.22р.; заяву на купівлю іноземної валюти №1347 від 22.08.22р.; сертифікати країни походження товару: № 22C4403A2506/01897, № 22C4403A2506/01899 від 21.04.22р.; технічні характеристики від 27.12.22р.
В підтвердження перевезення товару і витрат на перевезення були надані: договір ТЕО № 2 від 01.11.19р.; коносаменти: № ZJSM22010141 від 11.01.22р., № ZJSM22020160В від 25.02.22р.; заявки на ТЕО: № 109 від 03.01.22р., № 117 від 18.02.22р ; рахунки на оплату: № F07/05/2022, №F12/05/2022 від 05.05.22р.; акти виконаних робіт: №31, №36 від 11.11.22р.; довідки про транспортні витрати: № № 0710/4T, № 0710/6T від 07.10.22р.; платіжні доручення щодо оплати послуг з перевезення: № 1194 від 26.05.22р., № 1203 від 21.06.22р; залізничні товаро-транспортні накладні: №№ 42223, 42224 від 02.11.22р.
Вказані документи у свої сукупності підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару.
Суд також вказує на відсутність підстав вважати, що дати здійснення оплати за товар впливають на ідентифікацію товару і визначення його митної вартості.
Суд не приймає твердження митниці про ненадання товариством якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування.
Пунктом 8 ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що такі документи подаються у випадку, якщо страхування здійснювалось. В даному випадку страхування не здійснювалось, тому зазначені митницею документи товариством на підтвердження визначеної митної вартості товару не подавались, а вимога митниці про їх надання протирічить означеній правовій нормі.
Зауваження щодо ненадання каталогів, виробника товару, суд визнає необгрунтованим з огляду на те, що Товариством митниці було надано під час митного оформлення спірної товарної партії зазначені вище прайс лист та комерційну пропозицію виробника товару, які по своїй суті і є каталогами виробника товару.
Згідно з частиною 3 ст.53 МК України надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов'язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства.
У декларанта відстуні каталоги виробника товару. Крім того, відповідно до ч.2 ст.53 МКУ каталог виробника товарів не відноситься до документів, які повинні надаватись деларантом для підтвердження митної вартості товарів, тому вимога митниці про його надання протирічить означеним правовим нормам.
Безпідставним є посилання митниці на ненадання копії митної декларації країни відправлення.
Відповідно до ч.2 ст.53 МК України митна декларація країни відправлення не відноситься до документів, що підтверджують числові значення митної вартості, а лише може вимагатись та досліджуватись (за наявності) митним органом у разі, якщо документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України мають розбіжності, ознаки підробки або всієї інформації.
Сторонами в контракті узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Отже, товариство, відповідно до умов контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом. Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов'язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ні України ні КНР не передбачено зобов'язання надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення іншій стороні контракту. Змінами, внесеними до частини першої ст.53 МКУ (згідно ЗУ від 02 жовтня 2019 року № 141-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів"), виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, одночасно з митною декларацією. Відповідно, з урахуванням внесених змін разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з частиною другою ст. 264 МКУ. Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу.
За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 19.03.2019 по справі №810/4116/17 ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару» .
Щодо тверджень митниці відносно ненадання: висновків про якісні і вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованою експертною організацією; рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписки з бухгалтерської документації, слід зазначити, що вони також є необгрунтованими, оскільки згідно з частиною 3 ст. 53 МК України надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов'язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. У декларанта відстуні зазначені митницею документи. Крім того, відповідно до ч.2 ст.53 МК України дані документи не відносяться до документів, які повинні надаватись для підтвердження митної вартості товарів, тому вимоги митниці про їх надання є протиправними.
Стосовно зауваження митниці про те, що сума зазначена у банківських платіжних документах, що підтверджують факт про оплату транспорнтно-експедиційних послуг не відповідає відомостям рахунків від 05.05.2022 №F07/05/2022, від 05.05.2022 №F12/05/2022 є безпідставним виходячи з того, що під час здійснення митного оформлення спірної товарної партії, товариством митниці було надано на підтвердження транспортної складової митної вартості товару платіжні доручення №1194 від 26.05.22р. та № 1203 від 21.06.22р.
У графах 32 та 70 платіжного доручення №1194 зазначено, що оплата здійснена за 8- ма рахунками одним платежем на загальну суму 270300,00 дол. США, у тому числі зазначений рахунок № F12/05/2022 від 05.05.22р. У графах 32 та 70 платіжного доручення №1203 зазначено, що оплата здійснена за 6-ма рахунками одним платежем на загальну суму а 119250,00 дол. США, у тому числі зазначений рахунок № F07/05/2022 від 05.05.22р. Вартість перевезення у рахунку№ F12/05/2022 становить 7950,00 дол. США. Вартість перевезення у рахунку № F07/05/2022 становить 7950,00 дол. США.
Тобто, загальна сума оплати, зазначена у платіжному дорученні і рахунку не можуть співпадати, оскільки відповідно до платіжного доручення було здійснено загальну оплату послуг з перевезення за декількома рахунками.
Чинним законодавством України не встановлено заборони на здійснення оплати за декількома рахунками одним платежем. Сума кожного з зазначених рахунків покривається сумою платіжного доручення.
В спростування зауважень митниці щодо невідповідності рівня цін інформації ДП «Укрпромзовнішекспертиза» порушують принципи, встановлені п. 4 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України ( ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України), ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 190 Господарського кодексу України), суд погоджується з поясненнями позивача, який вказав, що з огляду на п. 4 ч. 1 ст. 3 , ч. 1 ст. 627 ЦК України,ч. 4 ст. 179 ГК України, підприємницька діяльність здійснюється, зокрема на засаді свободи, а сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За приписами частин 1-3 ст. 632 ЦК України і ч. 2 ст. 190 ГК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Позивачем для підтвердження витрат на транспортування товару до митного органу відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України було надано достатньо документів, які у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість задекларованого товару та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Посилання митного органу на вартість фрахту зазначену в інформації ДП «Укрпромзовнішекспертиза» є необґрунтованими і протирічить наданим товариством первинним документам. Згадана митницею інформація про вартість перевезення в розмірі 12000 дол. США не може бути прийнята до уваги, оскільки, як вбачається, вона стосується міжнародного морського перевезення за марштутом - від порту Китаю до порту Одеса. При цьому, в Китаї більше, ніж один порт, а тому така вартість перевезення в залежності від відстані певного порту може бути різною.
Митницею не надано жодних документів в підтвердження своєї інформації, а тому такі посилання не є об'єктивним та обгрунтованим доказом заниження транспортних витрат (вартості контейнерних морських перевезень).
Посилання митниці на те, що cума у платіжному дорученні в іноземній валюті від 22.08.2022 № 1243 не відповідає відомостям зазначеним у інвойсах від 27.12.2021 № KL2022-4B від 18.02.2022 № KL2022-4C також не може бути прийнята судом, оскільки відповідачем не враховано, що відповідно до Специфікації № 2022-4 від 01.12.21р. поставка товару здійснюється декількома партіями на загальну суму 136680,00 дол. (відповідно до п. 2.1 контракту), яка є єдиною підставою для здійснення оплати за посталений товар (відповідно п. 5.1 контракту). У даному випадку була здійснена поставка однієї з декількох товарних партій, номенклатура, кількість та вартість товару якої зафіксована у інвойсах: від 27.12.2021р. № KL2022-4B на суму 33790,00 дол. США та від 18.02.2022 № KL2022-4C на суму 34310,00 дол. США (відповідно до п. 2.2 контракту), на загальну суму - 68100,00дол. США.
Враховуючи викладене, сума оплати вартості товару не повинна відповідати сумі вартості у інвойсах, оскільки оплата здійснювалась відповідно до Специфікації, а не інвойсів.
В даному випадку, оплата вартості товару відповідно до платіжного доручення здійснювалась за декількома специфікаціями, у тому числі і за специфікацією № 2022- 4, загальна сума оплати у ньому становить 314589,27 дол. США.
У той же час, Товариством, саме з метою ідентифікації суми оплати вартості товару, поставленого за Специфікацією № 2022-4, було надано митниці заяву на купівлю іноземної валюти № 1347 від 22.08.22р., у якій чітко визначено що за контрактом KL/3 та Специфікацією № 2022-4 від 01.12.2021р., товариством здійснено оплату за товар у повному обсязі в сумі 136680,00 дол. США, тому, відповідно, і оплату за означеними інвойсами було здійснено у повному обсязі.
Таким чином, вищевказаним платіжним дорученням підтверджено факт оплати позивачем за поставлений товар.
Виходячи з наведеного суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішені про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17, від 11 червня 2020 року у справі №815/5597/17, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у тому випадку, коли відповідач стверджує, що декларантом понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, він повинен довести наявність цих фактів.
В даному випадку відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.
Крім того, митний орган не виконав обов'язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обгрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7574,15 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу №3329 від 09.12.2022.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 7574,15 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.139, 241-246, 255, 293, 295, 297, 262, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (вул. Надії Алексеєнко, буд. 100, приміщення 1, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42634661) до Тернопільській митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару № UA403020/2022/000283/2 від 17.11.2022р.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (вул. Надії Алексеєнко, буд. 100, приміщення 1, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42634661) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (вул. Текстильна, буд. 38, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46400, код ЄДРПОУ 43985576) сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 7574,15 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона