30 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/485/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 23 грудня 2023 року №907550152328 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по віку відповідно до Закону України “Про державну службу”.
Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по віку, відповідно до Закону України “Про державну службу”, з 19 грудня 2022 року (з дати звернення), зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в державних органах та органах місцевого самоврядування з 12.02.1985 року по 14.10.1988 року; з 20.10.1988 року по 06.01.2001 року; з 04.05.2006 року по 23.11.2010 року та, з визначенням розміру пенсії відповідно до наданих із заявою від 19 грудня 2022 року довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 19.12.2022 року №246/3.20/2-22 та №247/3.20/2-22 виданих Ковельською міською радою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-IV). До того отримував пенсію по інвалідності згідно Закону України від 16.12.1993 №3723-XII “Про державну службу”.
19.12.2022 позивач звернувся до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію по віку згідно Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VII, який набув чинності 1 травня 2016 року. Відповідно до матеріалів пенсійної справи його страховий стаж становить понад 43 років, з них понад 20 років - стаж державної служби.
За принципом екстериторіальності його документи були направлені на розгляд до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, яким було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 23 грудня 2023 року №907550152328, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу державного службовця.
З таким діями відповідачів ОСОБА_1 не погоджується, вважає їх неправомірними та такими, що не відповідають діючому законодавству, порушують його конституційне право на пенсійне забезпечення, оскільки на момент звернення за призначенням пенсії як державному службовцю позивач досяг необхідного 62-ох річного віку, має необхідний загальний стаж понад 43 роки, в тому числі понад 20 років державної служби, а тому має право на призначення пенсії по віку як державному службовцю.
З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позов представник Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області позовних вимог ОСОБА_1 не визнав, вважає позов необґрунтованим і безпідставним та просить відмовити в його задоволенні. Свою позицію обґрунтовує тим, що рішенням від 23 грудня 2023 року №907550152328 управлінням відмовлено позивачу у перерахунку пенсії - перехід з пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу державного службовця.
З огляду на те, що у позивача відсутній необхідний стаж державного службовця, вважає рішення ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 23 грудня 2023 року №907550152328 про відмову у перерахунку пенсії правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнав з тих підстав, що позивач з 05.02.2008 по 09.04.2019 отримував пенсію по інвалідності відповідно Закону №3723, а з 10.04.2019 позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Враховуючи те, що позивачу призначалася пенсія по інвалідності згідно із Законом №3723-XII, підстав для переведення на пенсію відповідально до Закону №889-VII, немає.
З огляду на те, що Закон №889 не передбачає проведення перерахунків пенсії, в тому числі призначених згідно із Законом України від 16.12.1993 №3723-XII “Про державну службу”, відсутні правові підстави для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 19.12.2022 року №246/3.20/2-22 та №247/3.20/2-22 виданих Ковельською міською радою.
Інших заяв по суті справи не надходило.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 10.04.2019 отримує пенсію за віком згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-ІV.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що в період з 05.02.2008 по 09.04.2019 отримувала пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-XII.
19.12.2022 ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Волинській області про перехід на інший вид пенсії, на пенсію за віком по Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 19.12.2022 року №246/3.20/2-22 та №247/3.20/2-22 виданих Ковельською міською радою.
Рішенням ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 23 грудня 2023 року №907550152328 ОСОБА_1 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії - перехід з пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу державного службовця.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Закон України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 9, частини першої статті 10 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV передбачений порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України “Про державну службу” від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016.
Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 №3723-XII (далі - Закон №3723-VIII).
Згідно з частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктом 10 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Також, згідно з пунктом 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст.490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Водночас, для осіб, які мають не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, статтею 37 Закону №3723-ХІІ передбачено додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.
Аналізуючи зазначені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що обов'язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.
Такі ж висновки щодо застосування норм права неодноразово висловлювалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.07.2018 у справі №265/3709/17, від 19.03.2019 у справі №357/1457/17, від 15.08.2019 у справі №676/6166/17, від 01.04.2020 у справі №607/9429/17.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.20232 позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VIII. На момент звернення із даною заявою позивач отримував пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.
При цьому, судом встановлено, що позивачу відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу державного службовця, а саме: не зарахування до стажу державного службовця періодів роботи в державних органах та органах місцевого самоврядування з 12.02.1985 року по 14.10.1988 року; з 20.10.1988 року по 06.01.2001 року; з 04.05.2006 року по 23.11.2010 року.
Так, згідно записів в трудовій книжці ОСОБА_1 , позивач працював в період з 12.02.1985 року по 14.10.1988 року в Ковельському міському комітеті Компартії України на посаді секретаря первинної партійної організації радгоспу “Ковельський”, з 20.10.1988 року по 06.01.2001 року в Ковельському лісгоспі на посаді інженера по лісовідновленню 2 категорії, з 04.05.2006 року по 23.11.2010 року на посаді голови Ковельської районної ради.
Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби було визначено “Порядком обчислення стажу державної служби”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (далі - Порядок №283), який був чинний на час проходження позивачем служби в період по 01 травня 2016 року.
Згідно з п.2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно із ст.1 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” від 07 червня 2001 року за №2493-III (далі - Закон №2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих Законом.
Положення статей 2, 3 Закону №2493-III визначають, що посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Відповідно до ст.14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” №2493-III від 07.06.2001, в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад:
четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;
п'ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;
шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.
Механізм обчислення стажу державної служби визначено "Порядком обчислення стажу державної служби", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року №283 (далі - Порядок №283), який чинний на час проходження позивачем служби до 12.11.2015.
Згідно з п.2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст.14 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, а також інших посадах не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Також, пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону України “Про державну службу” в редакції Закону №889-VIII, визначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування,передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.
Таким чином, відповідно до пункту 4 частини 2 статті 46 Закону №889-VIII час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, входить до стажу державної служби.
Крім того, згідно Порядку №283 до державної служби зараховується час роботи на посадах керівних праців ників і спеціалістів державних лісогосподарських об'єднань Міністерства лісового господарства та державних лісогосподарських об'єднань Державного комітету лісового господарства (Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Постановою KM №43 від 15.01.2005), а також період роботи в пар тійних. комсомольських та профспілкових організаціях згідно з роз'ясненням Мінюсту України від 03.06.1994 №4-5-1156, погодженим з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служ би зараховується період роботи в цих органах лише на виборних і відповідальних посадах до припинення чинності ст.6 Конституції УРСР і внесення змін до ст.7 Конституції УРСР (до 24 жо втня 1990 року).
Відповідно до абзацу 10 п.3 Порядку №283 до стажу дер жавної служби зараховуються періоди роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим п.3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1993 року №1049. У зазначеному абзаці встановлено, що до стажу включається робота в організаціях (крім кооперативних та інших громадських організацій), передбачених ст.118 Кодексу законів про працю України. У свою чергу ст.118 Кодексу законів про працю України визначає наступні ор ганізації: партійні, профспілкові та комсомольські. Разом з тим, згідно із роз'ясненням Міністерс тва юстиції України від 03.06.1994 №4-5-1156, погодженим з Кабінетом Міністрів України, до стажу державної служби зараховується період роботи в цих органах лише на виборних та відпо відальних посадах до припинення дії статті 6 Конституції УРСР, згідно з Законом Української РСР “Про зміни і доповнення Конституції (Основного Закону) Української РСР від 24.10.1990 №404-ХІІ та внесенням цим же Законом змін до статті 7 Конституції УРСР.
Враховуючи наведене, періоди роботи ОСОБА_1 з 12.02.1985 року по 14.10.1988 року в Ковельському міському комітеті Компартії України на посаді секретаря первинної партійної організації радгоспу “Ковельський”, з 20.10.1988 року по 06.01.2001 року в Ковельському лісгоспі на посаді інженера по лісовідновленню 2 категорії, з 04.05.2006 року по 23.11.2010 року на посаді голови Ковельської районної ради, тобто час роботи позивачем на державних посадах в органах місцевого са моврядування та державних органах, підлягає зарахуванню до стажу державної служби в силу наведених вище законодавчих вимог.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року у справі №735/939/17, в постанові від 19 березня 2019 року по справі №357/1457/17, у постанові від 26 червня 2018 року по справі №735/939/17.
Отже, на дату набрання чинності Законом №889-VIII (01.05.2016) позивач мав понад 20 років стажу державної служби.
Крім того, на дату звернення позивача із заявою про переведення із пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця йому виповнилося 67 років, тобто умова щодо віку виконується (62 роки), та останній мав загальний страховий стаж понад 43 роки, тобто умова щодо наявності відповідного страхового стажу теж виконується.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII, оскільки вимоги зазначеної статті щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби виконані.
Із змісту оскаржуваного рішення слідує, що підставою для відмови у переведенні на пенсію державного службовця слугувала та обставина, що позивачем вже було використане право на призначення та отримання пенсії державного службовця.
Однак, суд не погоджується з такою позицією пенсійного органу та зазначає наступне.
Спірні правовідносини стосуються саме переведення позивача з одного виду пенсії, призначеного за одним законом, на інший вид - пенсію в межах іншого закону.
Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, з чого слідує, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії.
Суд звертає увагу на те, що за наявності у особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону законодавець не забороняє такій особі після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за іншим законом.
Таким чином, в даному випадку має місце призначення іншого виду пенсії, а саме пенсії згідно частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII.
За таких обставин безпідставним є висновок ГУ ПФУ у Дніпропетровській області про відсутність у позивача права на пенсію згідно частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII, а рішення від 23 грудня 2023 року №907550152328 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про визначення розміру пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 19.12.2022 року №246/3.20/2-22 та №247/3.20/2-22 виданих Ковельською міською радою, то суд зазначає наступне.
Так, позивач на час звернення за призначенням пенсії не займав посаду державної служби, тому з урахуванням положень ст.37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, пенсія ОСОБА_1 підлягає обчисленню у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 19.12.2022 року №246/3.20/2-22 та №247/3.20/2-22 виданих Ковельською міською радою.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21 та узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постанові від 13.02.2019 у справі №822/524/18.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач - ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів, які б свідчили, що рішення від 23 грудня 2023 року №907550152328 прийняте відповідно до норм законодавства, з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для їх вчинення.
Враховуючи, що рішенням ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 23 грудня 2023 року №907550152328 позивачу безпідставно та необґрунтовано відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця, то з метою належного та ефективного захисту порушених прав позивача адміністративний позов слід задовольнити шляхом визнання протиправним і скасування спірного рішення, зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області перевести ОСОБА_1 з 19.12.2022 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в державних органах та в органах місцевого самоврядування з 12.02.1985 року по 14.10.1988 року; з 20.10.1988 року по 06.01.2001 року; з 04.05.2006 року по 23.11.2010 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 19.12.2022 року №246/3.20/2-22 та №247/3.20/2-22 виданих Ковельською міською радою.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про державну службу”, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 23 грудня 2023 року №907550152328.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області перевести ОСОБА_1 з 19.12.2022 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ і розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи в державних органах та в органах місцевого самоврядування з 12.02.1985 року по 14.10.1988 року; з 20.10.1988 року по 06.01.2001 року; з 04.05.2006 року по 23.11.2010 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 19.12.2022 року №246/3.20/2-22 та №247/3.20/2-22 виданих Ковельською міською радою.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Ю.Ю. Сорока