30 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/996/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави до Камінь-Каширської міської ради Волинської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Камінь-Каширської міської ради Волинської області (далі - міська рада, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності міської ради щодо не приведення штатної чисельності працівників відділу «Служба у справах дітей» Камінь-Каширської міської ради відповідно до нормативів, установлених частиною сьомою статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», зобов'язавши Камінь-Каширську міську раду вчинити дії, спрямовані на приведення штатної чисельності працівників відділу «Служба у справах дітей» Камінь-Каширської міської ради у відповідність до вимог частини сьомої статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті вивчення діяльності Камінь-Каширської міської ради в частині дотримання вимог Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» прокуратурою встановлено, що штатна чисельність відділу «Служба у справах дітей» міської ради становить 3 особи, що є меншим, ніж законодавчо встановлений мінімум. З метою забезпечення усунення вказаного порушення прокуратурою було скеровано до міської ради лист про усунення вказаного порушення та приведення штатної чисельності працівників відділу «Служба у справах дітей» виконавчого комітету міської ради у відповідність до вимог Закону.
За результатами розгляду листа позивача міською радою надано відповідь, якою підтверджено, що штатна чисельність відділу «Служба у справах дітей» становить 3 штатні одиниці та вказано, що штатну чисельність буде приведено у відповідність до вимог чинного законодавства.
На повторні листи Камінь-Каширської окружної прокуратури щодо вжитих заходів на усунення вказаних порушень, міська рада надала відповіді від 14.03.2022 № 858/02-27/2-22 та від 20.06.2022 № 1858/02-27/2-22 про те, що заходи на усунення виявлених порушень вживатимуться радою самостійно.
З листа Камінь-Каширської міської ради від 12.12.2022 № 4024/025-27/2-22 вбачається, що упродовж 2022 року двічі у порядок денний сесії міської ради вносились питання щодо змін у штатній чисельності відділу «Служба у справах дітей» міської ради, однак рішення не були прийняті у зв'язку з недостатньою кількістю голосів.
Позивач вказує, що невиконання міською радою вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення належного захисту прав дітей, з огляду на що просить позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву № 584/01-27/2-23 від 06.02.2023 відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що у позивача відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Вказує, про відсутність доказів, які свідчать про те, що прокурором вживалися заходи інформування відповідного компетентного органу щодо виконання ним функції контролю по відношенню до відповідача зі спірних питань. Звертає увагу, що хоча у Нацсоцслужби відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування, однак звернення прокурора до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави можливе за виняткових умов.
Щодо штатної чисельності відділу «Служба у справах дітей» міської ради, позивач зазначає, що у його листі від 11.11.2021 № 1564/02-27 на адресу позивача вказано, що штатна чисельність відділу буде приведена відповідно до вимог чинного законодавства шляхом прийняття відповідного рішення. Тому міська рада не відмовляється привести штатну чисельність працівників до діючих вимог законодавства, відповідні дії нею будуть вчинені, позивачем не доведено в чому саме полягає порушення інтересів держави та необґрунтовано необхідність їх захисту, а тому цей випадок не можна віднести до виняткового, що потребує звернення прокурора з позовом до суду.
Звертає увагу, що служба у справах дітей Камінь-Каширської районної державної адміністрації не передала до міської ради документацію щодо дітей, які перебувають у неї на обліку на території Камінь-Каширської територіальної громади; вказує на введення в Україні воєнного стану та продовження дії карантину з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, а тому вимоги про збільшення штатної чисельності працівників служби у справах дітей Камінь-Кашинської міської ради є передчасними.
Вказує, що позивачем у позовній заяві не зазначено та не надано доказів того, що збільшення штатної чисельності працівників служби у справах дітей призведе чи призвело до порушення прав захисту чи інтересів дітей (арк. спр. 93 - 101, 104 - 111).
У відповіді на відзив № 51-356 Вих - 23 від 09.02.2023 позивач з доводами відповідача не погоджується. Вказує, що прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту та має повноваження на звернення до суду з даним позовом. Звернення до суду обумовлено порушенням державних інтересів.
Зазначає, що якнайкраще забезпечення інтересів дитини має бути першочерговим завданням адміністративного органу у всіх процесах, пов'язаних із прийняттям рішень, що відіграють головну роль в добробуті дитини.
Вказує, що посилання відповідача на не передання йому службою у справах дітей Камінь-Каширської районної державної адміністрації документації щодо дітей, які перебувають на обліку, свідчить саме про бездіяльність Камінь-Каширської міської ради, якою не дотримано Примірного порядку передання документації щодо дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, дітей які перебувають у складних життєвих обставинах, від служб у справах дітей районних державних адміністрацій до служб у справах дітей виконавчих органів міських рад, сільських та селищних рад, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 06.02.2021 № 48.
Звертає увагу, що в умовах воєнного стану захист інтересів дітей потребує ще більшої уваги. Через військові дії діти залишаються без батьківського піклування, із зони бойових тимчасово евакуйовуються дитячі заклади різних топів, форм власності та підпорядкування, сім'ї з дітьми, діти без батьків. З метою належного захисту прав внутрішньо переміщених дітей, робота органів влади та місцевого самоврядування потребує злагодженості та активізації, у тому числі і шляхом забезпечення виконання своїх повноважень їх структурними підрозділами в цілому, так і службами у справах дітей зокрема, тому вважає, що прокурором заявлено обґрунтований позов в інтересах держави у сфері охорони дитинства до Камінь-Каширської міської ради (арк. спр. 116 - 123).
У запереченні, яке зареєстроване за вхідним номером канцелярії суду 7209/23 13.02.2023 позивач вказував на те, що у зв'язку з військовою агресією РФ неможливо встановити списки дітей, які виїхали, тому заявлений позов є передчасним, оскільки наявні об'єктивні та неупереджені перешкоди для приведення штатної чисельності працівників служби у справах дітей у відповідність вимогам Закону (125 - 126).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 КАС України (арк. спр. 85).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року клопотання Камінь-Каширської міської про повернення позовної заяви позивачу - повернуто заявнику без розгляду (арк. спр. 91).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Рішенням Камінь-Каширської міської ради VІІІ від 25 листопада 2020 року № 1/4 затверджено структуру та чисельність апарату ради та її виконавчих органів, в тому числі: сектор «Служба у справах дітей» з кількістю штатних посад: завідувач сектору - 1, головний спеціаліст - 1 (арк. спр. 41, 44).
Рішенням Камінь-Каширської міської ради VІІІ від 26 березня 2021 року внесено зміни до попереднього рішення та збільшено штатну кількість відділу «Служба у справах дітей» до 3, в тому числі начальник відділу - 1, головний спеціаліст - 2 (арк. спр. 45 - 47).
Як вбачається з листа № 858/02-27/2-22 від 14.03.2022, наданого Камінь-Каширською міською радою на запит позивача кількість дитячого населення Камінь-Каширської міської ради станом на 01.01.2022 в розрізі населених пунктів становить всього 7020 та повідомлено, що штатну чисельність відділу «Служба у справах дітей» буде приведено до вимог Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» шляхом прийняття відповідних рішень (арк. спр. 66).
На повторний запит позивача Камінь-Каширська міська рада у листі № 1858/02-27/2-22 від 20.06.2022 року повідомляє, що в порядок денний чергової сесії міської ради буде внесено питання щодо зміни штатної чисельності апарату та її виконавчих органів; повідомлено про кількість дитячого населення Камінь-Каширської міської ради станом на 01.06.2022 в розрізі старостинських округів - 10941 та окремо 5000 (інформація потребує уточнення) в місті Камінь-Каширський (арк. 69).
Листом № 4024/02-27/2-22 від 12.12.2022 року міська рада повідомила Камінь-Каширську окружну прокуратуру на її запит, про ту ж кількість дитячого населення станом на 01.12.2022, що була станом на 01.06.2022 та про те, що в порядок денний чергової сесії № 22 та № 25 було внесено питання про приведення штатної чисельності відділу «Служба у справах дітей» у відповідність до чинного законодавства, однак рішення не було прийнято через не набрання необхідної кількості голосів; це питання буде повторно винесене на чергову сесію міської ради після скасування воєнного стану (арк. спр. 72).
Вважаючи бездіяльність Камінь-Каширської міської ради, що полягає у не приведенні штатної чисельності працівників відділу «Служба у справах дітей» у відповідність до законодавчих вимог, протиправною та такою, що призводить до порушення інтересів держави в частині гарантування забезпечення належного захисту прав дітей, керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-V1І «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.
Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 23 цього Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Як визначено частинами четвертою та п'ятою статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Обґрунтовуючи необхідність захисту інтересів держави прокурор покликається в тому числі на положення Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ; далі - Конвенція); Закон України від 26 квітня 2001 року №2402-III «Про охорону дитинства» (далі - Закон №2402-III).
Відповідно до частини другої, третьої статті 3 Конвенції держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.
Преамбулою Закону №2402-III визначено охорону дитинства в Україні як стратегічний агальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлено основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Згідно з частиною третьою статті 5 названого Закону місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема, проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону №2402-III діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.
Інтереси держави, за загальним правилом, охоплюють собою і суспільні (публічні) інтереси. Стаття 3 Конституції України гарантує те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Тому основне покликання держави - це максимально забезпечувати інтереси всіх соціальних груп для досягнення в суспільстві справедливості як найвищого блага.
Суперечності, які виникають у зв'язку із реалізацією органами, установами державної влади та місцевого самоврядування повноважень у сфері охорони дитинства щодо дотримання, забезпечення та захисту прав дитини, у тому числі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, зачіпають інтереси держави.
Виходячи з Конституції України та Конвенції ООН про права дитини Закон України від 24 січня 1995 року №20/95-ВР «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» (далі - Закон №20/95-ВР) визначає правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку.
Статтею 1 Закону №20/95-ВР обумовлено, що здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім'ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім'ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім'ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад. У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.
Міністерство соціальної політики (далі - Мінсоцполітики) як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей (пункт 1, підпункт 2 пункту 3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №423). Пунктом 4 цього Положення встановлено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань проводить моніторинг стану дотримання вимог законодавства щодо соціального захисту сімей та дітей; забезпечує ведення Централізованого банку даних з проблем інвалідності та банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, про сім'ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів; здійснює координацію та методологічне забезпечення діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа (підпункти 40, 64, 69).
Однак у вказаного органу відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовом до органу місцевого самоврядування у разі невиконання чи неналежного виконання повноважень у сфері соціального захисту прав дітей.
В даному випадку прокурор звернувся до суду із позовом на захист інтересів держави, яка відповідно до міжнародних норм та національних нормативно-правових актів гарантує, забезпечує та охороняє права і свободи дітей, в тому числі соціально вразливих категорій, а саме дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах, та у зв'язку із відсутністю органу, який має повноваження щодо звернення із позовом у спірних правовідносинах, набув статусу позивача, обґрунтувавши підстави представництва в суді.
Щодо змісту позовних вимог, суд зазначає наступне.
Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 №2402-III визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про охорону дитинства», місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, зокрема, забезпечують: вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей; організацію безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».
Відповідно до норм частини першої статті 56 Цивільного кодексу України, органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку визначає Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995 №20/95-ВР (далі - Закон №20/95).
Згідно абзацу другого частини першої статті 1 Закону №20/95 здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім'ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім'ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім'ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад.
Нормами статті 4 Закону №20/95 встановлено, що штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об'єднану територіальну громаду.
Згідно частин першої, другої статті 12 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 №2342-IV безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей.
Служба у справах дітей:
- бере участь у здійсненні заходів щодо соціального захисту і захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і несе відповідальність за їх дотримання, а також координує здійснення таких заходів;
- оформляє документи на усиновлення і застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначених цим Законом;
- оформляє клопотання щодо переведення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на інші форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- здійснює контроль за умовами влаштування і утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- здійснює моніторинг діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- здійснює інші заходи стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Для здійснення функцій щодо опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, у складі служби у справах дітей створюється окремий підрозділ, діяльність якого визначається в установленому порядку. Штатна чисельність такого підрозділу встановлюється залежно від кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, але має становити не менше двох осіб.
Аналогічні за змістом положення містяться у постанові Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини», якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини (далі - Порядок №866).
Згідно пунктом третім Порядку №866 безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об'єднаних територіальних громад.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава здійснює захист прав дітей, у тому числі через діяльність служб у справах дітей, які безпосередньо забезпечують реалізацію на території відповідних рад державної політики з питань захисту прав дітей. При цьому передбачено, що безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, покладається на служби у справах дітей, зокрема, виконавчих органів міських, сільських, селищних рад об'єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: організація роботи щодо запобігання бездоглядності неповнолітніх; забезпечення школярів із числа дітей-сиріт, дітей з інвалідністю/осіб з інвалідністю I-III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, безоплатними підручниками, створення умов для самоосвіти; вирішення відповідно до законодавства питань про повне державне утримання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячих будинках сімейного типу, закладах професійної (професійно-технічної) освіти та утримання учнів спеціальних закладів освіти, про надання пільг на утримання дітей у пансіонах закладів освіти, а також щодо оплати харчування дітей у закладах освіти (групах подовженого дня).
Отже, питання створення виконавчих органів, до складу яких входять служби у справах дітей, визначення їх штатної чисельності, належить до повноважень органу місцевого самоврядування.
Як вбачається з інформації, наданої відповідачем у листі № 4024/02-27/2-22 від 12.12.2022 кількість дитячого населення Камінь-Каширської міської ради в розрізі старостинських округів станом на 01.12.2022 становить 10941 та додатково за інформацією, яка потребує уточнення - 5000 в місті Камінь-Каширський.
Водночас, штатна чисельність відділу «Служба у справах Дітей» Камінь-Каширської міської ради складає 3 одиниці, що не відповідає вимогам ст. 4 Закону №20/95.
Суд вважає, що невідповідність штатної чисельності Служби у справах дітей законодавчим вимогам унеможливлює належне виконання повноважень, покладених на органи місцевого самоврядування у сфері охорони дитинства, забезпечення соціальних та економічних прав дітей, в тому числі дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Реалізація державної політики у сфері забезпечення прав дитини є безпосереднім обов'язком об'єднаної територіальної громади. Кожна дитина, яка мешкає у громаді, має право на захист майнових і немайнових прав, який, за законом, надає об'єднана територіальна громада як орган опіки та піклування, що має особливі повноваження виконавчих органів влади об'єднаної громади представляти та відстоювати інтереси своїх громадян.
Указом Президента України від 30.09.2019 №721/2019 «Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей» зобов'язано вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо приведення штатної чисельності служб у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством, у тому числі в об'єднаних територіальних громадах.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача про недоведеність позивачем, що збільшення штатної чисельності Служби у справах дітей призводить чи призведе до порушення прав дітей, оскільки такі твердження мають суб'єктивний характер та не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Процедурні питання щодо передачі відповідної документації до міської ради від Камінь-Каширської районної державної адміністрації, введення в Україні воєнного стану та продовження дії карантину, на які відповідач посилається, як на підставу заперечень проти позову, суд вважає безпідставними та зазначає, що будь-яких застережень щодо відсутності обов'язку дотримання мінімально встановленої штатної чисельності Служби у справах дітей з огляду на ці підстави положення Закону №20/95 не містять.
Суд критично ставиться до позиції відповідача щодо неможливості встановити списки дітей, які виїхали, із-за чого заявлений позов є передчасним, оскільки відповідач, спростовуючи це надає у своїх листах інформацію станом на 01.01.2022 та 01.06.2022, про точну кількість дитячого населення в окремо в розрізі населених пунктів та старостинських округів та орієнтовну кількість лише по місті Камінь-Каширський. Надані відповідачем дані свідчать, що штатна чисельність відділу «Служба у справах дітей» не є пропорційною чисельності дитячого населення.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовують доводи позову в частині визнання бездіяльності щодо приведення штатної працівників відділу «Служба у справах дітей» Камінь-Каширської міської ради відповідно до нормативів, установлених статтею 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».
Дослідивши вищенаведені обставини справи крізь призму законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Камінь-Каширської міської ради щодо не приведення штатної чисельності працівників відділу «Служба у справах дітей» міської ради відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» та зобов'язання відповідача привести штатну чисельність працівників цього відділу у відповідність до вимог ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У зв'язку з відсутністю витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків чи проведенням експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Конституції України, Конвенції про права дитини, Закону України ««Про прокуратуру», Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», суд
Адміністративний позов Керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури (44501, Волинська область, місто Камінь-Каширський, вулиця Воля, 7) в інтересах держави до Камінь-Каширської міської ради Волинської області (44500, Волинська область, м. Камінь-Каширський, вулиця Воля, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 34836909) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Камінь-Каширської міської ради Волинської області щодо не приведення штатної чисельності працівників відділу «Служба у справах дітей» Камінь-Каширської міської ради Волинської області відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».
Зобов'язати Камінь-Каширську міську раду Волинської області привести штатну чисельність працівників відділу «Служба у справах дітей» Камінь-Каширської міської ради Волинської області у відповідність до вимог статті 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович