30 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/363/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Луцького відділу № 1 Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернулася з позовом до Луцького відділу № 1 Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ; зобов'язання оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Луцького відділу № 1 Управління Державної міграційної служби України у Волинській області щодо не оформлення ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; зобов'язано Луцький відділ № 1 Управління Державної міграційної служби України у Волинській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
20.03.2023 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 7000 грн.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання про ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відтак, оскільки рішення у цій справі було ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, тому заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення також розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.
Згідно із частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За приписами частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
В позовній заяві позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені судові витрати в сумі 7000,00 грн. Відповідна заява надійшла до суду 20.03.2023, тобто з дотриманням п'ятиденного строку після ухвалення 14.03.2023 рішення суду, яким питання щодо розподілу цих судових витрат не було вирішено, тому у справі необхідно ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати.
Суд, дослідивши докази, які підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат, дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1500,00 грн. з таких мотивів і підстав.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 132 КАС України).
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом пункту першого частини третьої, четвертої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини четверта статті 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті134 КАС України).
Відповідно до пункту другого частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини сьома статті 134 КАС України).
Гонорар адвоката формується з дотриманням вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 самостійно адвокатом.
Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та статей 28, 29,30 Правил Адвокатської етики, затвердженої звітно-виборним З'їздом адвокатів України 09.04.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правничої (правової) допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на правову допомогу адвоката надано: договір про надання правничої допомоги від 12.01.2023, розрахунок від 17.03.2023 суми гонорару адвоката за надану правничу допомогу за договором про надання правничої допомоги від 12.01.2023, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги від 17.03.2023, квитанція до прибуткового касового ордеру від 12.01.2023 № 12/01-23 про оплату послуг в сумі 7000,00 грн; ордер про надання правничої (правової) допомоги.
Правова допомога адвоката позивачу відповідно до розрахунку від 17.03.2023 суми гонорару адвоката за надану правничу допомогу за договором про надання правничої допомоги від 12.01.2023 та акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 17.03.2023 складається із підготовки, подання адміністративного позову, а також здійснення представництва інтересів позивача під час судового розгляду справи № 140/363/23 у суді - 7000,00 грн.
Як уже зазначалося судом, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Водночас, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов'язаних з правовою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові названого позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.
Окрім того, відповідно до статті 12 КАС України дана категорія справи відноситься до незначної складності.
З огляду на вказані обставини справи, суд приходить до висновку, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною. Зокрема, суд зазначає, що підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а тому не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.
Відтак, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
На думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи, заявлене представником відповідача клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління ДМС у Волинській області, територіальним підрозділом якого є відповідач, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. Решту витрат повинен понести позивач.
Керуючись статтями 134, 139, 143, 252, 295 КАС України, суд
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Градний Узвіз, 4, код ЄДРПОУ 37821586) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) витрати на професійну правову допомогу у сумі 1500,00 грн (одна тисяча п'ятсот гривень 00 копійок).
В задоволенні решти заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Р.С. Денисюк