Рішення від 29.03.2023 по справі 140/267/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2023 року ЛуцькСправа № 140/267/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1, пенсійний орган), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, відповідач 2, пенсійний орган) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо не зарахування позивачу періоду роботи в ТОВ «АрхСеверСервис» (ООО «АрхСеверСервис») за період з 2005 по 2014 роки згідно довідок № 11, 12 та 13 від 01 жовтня 2022 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати позивачу період роботи в ТОВ «АрхСеверСервис» (ООО «АрхСеверСервис») за 2005 - 2014 роки згідно довідок № 11, 12 та 13 від 01 жовтня 2022 року до страхового стажу та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 09 грудня 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживає на території Камінь-Каширського району Волинської області, що відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Позивач 09 грудня 2022 року звернувся до відділу обслуговування громадян № 4 (сервісного центру) ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку, на що ГУ ПФУ у Дніпропетровській області було відмовлено у призначенні пенсії, не зарахувавши йому до трудового стажу період роботи в ТОВ «АрхСеверСервис» з 2005 по 2014 роки згідно довідок від 01 жовтня 2022 року № 11, 12 про стаж роботи та № 13 про заробітну плату.

Уважаючи дії пенсійного органу щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 2005 по 2014 роки в ТОВ «АрхСеверСервис» згідно довідок № 11, 12 та 13 від 01 жовтня 2022 року до страхового стажу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У відзиві на позовну заяву від 16 лютого 2023 року №0300-0902-7/7070 представник ГУ ПФУ у Волинській області позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що за результатами розгляду заяви позивача ГУ ПФУ у Дніпропетровській області прийнято рішення від 14 грудня 2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно статті 55 Закону № 796-ХІІ у зв'язку з невиконанням вимоги про період проживання та території радіоактивного забруднення та відсутністю страхового стажу необхідного для призначення даного виду пенсії.

Так, за результатами розгляду поданих до пенсійного органу документів встановлено, що ОСОБА_1 станом на 01 січня 1993 року прожив у зоні гарантованого добровільного відселення 0 років 6 місяців 13 днів при необхідних 3 роках.

Вказує, що страховий стаж позивача становить 20 років 09 місяців 14 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. До страхового стажу позивача спеціалістами ГУ ПФУ у Дніпропетровській області не враховані періоди його роботи з 15 січня 2002 року по 30 квітня 2002 року в РФ у ВАТ «Архангельскгеолдобича» та з 07 лютого 2005 року по 30 червня 2014 року в ТОВ «АрхСеверСервис» через ненадання позивачем уточнюючих довідок та не підтвердженням сплати страхових внесків до відповідного фонду країни, на території якої працював позивач.

З наведених підстав просить у задоволенні позову відмовити повністю (арк. спр. 55 - 59).

У відзиві на позовну заяву від 07 березня 2023 року №0400-010902-8/29361 представник ГУ ПФУ у Дніпропетровській області вказує, що в результаті розгляду документів, наданих позивачем до територіальних органів Пенсійного фонду України разом з заявою про призначення пенсії встановлено, що ОСОБА_2 проживав у зоні відчуження з 26 квітня 1986 року по 17 червня 1986 року, з 03 травня 1988 року по 23 вересня 1988 року та з 05 лютого 1997 року по теперішній час. Тому станом на 01 січня 1993 року період його проживання на території радіоактивного забруднення становить 0 років 6 місяців 13 днів.

Поряд з тим, у цьому ж відзиві представник ГУ ПФУ у Дніпропетровській області зазначає, що позивач документально підтвердив, що станом на 01 січня 1993 року прожив у зоні гарантованого добровільного відселення 3 роки 17 днів.

Стверджує, що загальний страховий стаж позивача складає 20 років 9 місяців 14 днів, чого не достатньо для призначення пенсії. До його страхового стажу не зараховано періоди роботи в РФ відповідно до довідок від 01 жовтня 2022 року № 11, 12 про стаж роботи, № 13 про заробітну плату та період роботи згідно договору від 14 січня 2002 року, оскільки дані документи не взяті до уваги через неможливість перевірити обґрунтованість їх видачі та достовірність і відповідність первинним документам.

При цьому посилається на лист Міністерства закордонних справ України № 71/14-500-36157 про розірвання дипломатичних відносин з РФ та евакуацію всіх співробітників закордонних дипломатичних установ України з території держави-агресора з 24 лютого 2022 року.

З наведених підстав представник ГУ ПФУ у Дніпропетровській області просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 63-65, 70 - 72).

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Після усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали від 13 січня 2023 року (арк. спр. 40), ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 51).

Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою від 09 грудня 2022 року про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку (арк. спр. 44).

До заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 надав в тому числі: копію трудової книжки серії НОМЕР_1 , довідки ТОВ «АрхСеверСервис» (163009, м. Архангельськ, вул.Галушина, 21-133, ІПН 2901118763) від 01 жовтня 2022 року:

№ 11 про його роботу в цьому товаристві повний робочий день з 31січня 2007 року по 23 липня 2009 року в якості машиніста бульдозера 6 розряду по вахтово-експедиційному методу роботи; з 24 липня 2009 року по 13 серпня 2010 року в якості тракториста 5 розряду по рекультивації бурових по вахтово-експедиційному методу роботи; з 14 серпня 2010 року по 11 липня 2012 року в якості машиніста бульдозера 6 розряду по рекультивації бурових по вахтово-експедиційному методу роботи; з 25 липня 2012 року по 07 липня 2013 року в якості машиніста бульдозера 6 розряду по рекультивації бурових по вахтово-експедиційному методу роботи; з 18 липня 2013 року по 30 червня 2014 року в якості машиніста бульдозера 6 розряду по рекультивації бурових по вахтово-експедиційному методу роботи; за винятком періодів відпустки без збереження заробітної плати: з 01 по 31 грудня 2007 року, з 01 вересня по 30 листопада 2010 року, з 01 по 31 грудня 2010 року, з 11 по 31 січня 2011 року, з 01 по 10 лютого 2011 року, з 01 по 23 липня 2011 року, з 08 по 31 жовтня 2012 року, з 01 по 24 листопада 2012 року та з 01 по 20 лютого 2014 року (арк. спр. 27 - 28),

№ 12 про його роботу в цьому товаристві повний робочий день з 07 по 24 лютого 2005 року; з 25 лютого по 04 травня 2005 року; з 27 червня по 03 серпня 2005 року; з 10 лютого по 10 березня 2006 року; з 01 квітня по 03 травня 2006 року; з 09 по 31 липня 2006 року та з 01 по 28 серпня 2006 року (арк. спр. 29 - 30)

№ 13 про заробітну плату за вказані періоди (арк. спр. 31 - 32).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Мін'юсті України 27 грудня 2005 за № 1566/11846 (далі- Порядок), заяви, які подаються особами, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію, за місцем проживання.

Пунктом 4.2 вказаного Порядку визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

З урахуванням зазначеного Порядку заява про призначення пенсії з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Дніпропетровській області, яке своїм рішенням № 032950007358 від 14 грудня 2022 року відмовило у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 (арк. спр. 33 - 34).

Відмовляючи у призначенні пенсії відповідач 2 у своєму рішенні вказав, що станом на 01 січня 1993 року позивач проживав у зоні відчуження 0 років 6 місяців 13 днів при необхідних 3 роки та не врахував позивачу до страхового стажу в тому числі періоди роботи відповідно до довідок ТОВ ТОВ «АрхСеверСервис» №№ 11, 12, 13 від 10 жовтня 2022 року, оскільки неможливо перевірити обґрунтованість їх видачі та достовірність і відповідність первинним документам.

ОСОБА_1 , не погоджуючись із діями ГУ ПФУ у Дніпропетровській області щодо незарахування вказаних періодів до його страхового стажу, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Спір, який виник між сторонами по справі стосується виключно дій пенсійного органу щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи відповідно до довідок ТОВ ТОВ «АрхСеверСервис» №№ 11, 12, 13 від 10 жовтня 2022 року, оскільки позивач звернувся до суду за захистом своїх прав тільки в цій частині.

З огляду на це суд зазначає, що суть спору полягає у з'ясуванні питання щодо правомірності не зарахування до страхового стажу позивача вказаних періодів.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантоване право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закон №1058-IV, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України (стаття 81 Закону №1788-ХІІ).

Відповідно до частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Статтею 56 Закону №1788-ХІІ визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації.

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Як установлено судом, рішенням ГУ ПФУ у Дніпропетровській області від 14 грудня 2022 року №032950007358 позивачу відмовлено у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку у зв'язку з відсутністю необхідного стажу, оскільки до такого стажу не зараховано періоди роботи в РФ відповідно до довідок ТОВ «АрхСеверСервис» №№ 11, 12, 13 від 10 жовтня 2022 року.

Суд констатує, що згідно вимог статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до вимог пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку №637 обумовлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

За змістом абзацу першого частини другої статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Крім того, питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, та двосторонніми угодами в цій галузі (стаття 7 Угоди).

На час роботи позивача в РФ у період з 2005 по 2014 роки Україна була учасником цієї угоди та вийшла з неї з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. № 1328, відтак норми Угоди застосовуються до спірних правовідносин.

Стаття 1 Угоди закріплює принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно частини другої статті 6 Угоди для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території бувшого Союзу РСР за час до вступу в силу цієї Угоди.

Згідно із статтею 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Частиною другою статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року, ратифікованої Законом України від 11 липня 1995 року № 290/95-ВР визначено, що трудовий стаж, стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Зазначені норми Угод зобов'язують визнавати трудовий стаж, набутий на території бувшого Союзу РСР та держав учасниць цієї Угоди.

Як убачається із записів трудової книжки позивача, у спірні періоди він був працевлаштований у ТОВ «АрхСеверСервис», а особливості роботи відображені в уточнюючих довідках роботодавця.

На думку суду, неврахування пенсійним органом періодів страхового стажу, набутого ОСОБА_3 на території РФ, що підтверджено записами в трудовій книжці та відповідними довідками ТОВ «АрхСеверСервис» №№ 11, 12, 13 від 10 жовтня 2022 року, з метою призначення йому пенсії, з посиланням на неможливість перевірити обґрунтованість їх видачі та достовірність і відповідність первинним документам, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з страхового стажу, оскільки це матиме наслідком позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання йому пенсії.

Також суд зауважує, що несплата страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на підприємстві та отримання нею заробітної плати, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже відсутність даних про сплату підприємством страхових внесків, за умови належного підтвердження працевлаштування позивача та отримання ним заробітної плати, не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періодів його роботи на такому підприємстві.

Така правова позиція зазначена в у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року (справа № 208/6680/16-а), від 20 березня 2019 року (справа №688/947/17), від 30 вересня 2019 року (справа № 316/1392/16-а) та враховується судом при прийнятті рішення в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру та визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.

Зазначений висновок викладено в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а, від 17 липня 2018 року у справі №220/989/17.

Наявність сумнівів у відповідача відповідно до зазначеного законодавства може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та довідок наданих позивачем та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року справі №127/9055/17.

Відтак за змістом вищевказаних вимог, позивачем належними доказами підтверджено період його роботи за спірний період у РФ, а тому вказані періоди повинні бути зараховані до страхового стажу.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідачі не довели правомірність оскаржуваних в даній справі дій щодо не зарахування до страхового стажу позивача спірних періодів роботи.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що дії відповідача 2 про не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 за наслідками розгляду його заяви про призначення пенсії від 09 грудня 2022 року періодів роботи згідно довідок ТОВ «АрхСеверСервис» №№ 11, 12, 13 від 10 жовтня 2022 року не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є протиправними, тому в цій частині позов підлягає до задоволення.

Оскільки виконання рішення суду в частині зобов'язання відповідача 1 зарахувати до страхового стажу позивача спірні періоди потребуватиме вчинення пенсійним органом дій щодо проведення нового розрахунку страхового стажу, тому похідна позовна вимога про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 09 грудня 2022 року підлягає задоволення.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на повне задоволення позову, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області необхідно стягнути судовий збір в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок), який сплачений відповідно до фіскального чеку № 1136979015 від 05 січня 2023 року (арк. спр. 6) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 39).

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 26, ідентифікаційний код юридичної особи 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 періоду роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «АрхСеверСервис» (ООО «АрхСеверСервис») на підставі довідок №№11, 12, 13 від 01 жовтня 2022 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 грудня 2022 року про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи відповідно до довідок №№ 11, 12 13 від 01 жовтня 2022 року в Товаристві з обмеженою відповідальністю «АрхСеверСервис» (163009, м. Архангельськ, вул.Галушина, 21-133, ІПН 2901118763) (ООО «АрхСеверСервис»).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Попередній документ
109905612
Наступний документ
109905614
Інформація про рішення:
№ рішення: 109905613
№ справи: 140/267/23
Дата рішення: 29.03.2023
Дата публікації: 03.04.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (29.03.2023)
Дата надходження: 09.01.2023
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії