Номер провадження: 22-ц/813/4359/23
Справа № 496/5525/21
Головуючий у першій інстанції Галич О.П.
Доповідач Приходько Л. А.
28.03.2023 м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Приходько Л.А. (суддя-доповідач)
суддів: Бездрабко В.О.,
Кутурланова О.В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Біляївсткого районного суду Одеської області від 15 листопада 2022 року у складі головуючого судді Галич О.П.,
17 листопада 2021 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк», правонаступник прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі А-Банк), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 лютого 2017 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в A-Банку з метою укладання кредитного договору №б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банком надано ОСОБА_1 кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44.40 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердив свою згоду про те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які викладені на банківському сайті https:a-bank.com.ua/terms між нею та банком складає договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором утворилася заборгованість, яка з урахуванням усіх складових боргу, станом на 15 жовтня 2021 року становить 27378,87 грн., який складається з наступного: - 23391.75 грн. - заборгованість за кредитом; - 3987.12 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Посилаючись на викладені обставини позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 14 лютого 2017 року в розмірі 27378,87 грн. та вирішити питання щодо відшкодування судових витрат.
Заочним рішенням Біляївсткого районного суду Одеської області від 15 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог та порушення прав позивача, зазначивши, що надані позивачем роздруківки Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» не є належним доказом, оскільки матеріали справи не містять відомостей що саме ці витяги з Умов та Правил та Тарифи розумів позичальник, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил, а також, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами. Крім того, вказав на те, що розрахунок заборгованості не є документом первинного обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення дій однієї сторони (банку).
Не погоджуючись із вказаним рішенням АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги АТ «Акцент-Банк» у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не мав жодних підстав для відмови у задоволені позовних вимог, оскільки підписуючи анкету-заяву відповідач підтвердив факт ознайомлення з Умовами й Правилами та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитися зі змінами до них, викладеними на сайті банку. Розрахунок заборгованості підтверджує факт користування кредитними коштами, а отже і ознайомлення з Умовами та Правилами. Правильність розрахунку заборгованості підтверджено банківською випискою.
Правом на подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не скористався.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23 січня 2023 року, відповідно до вимог частини 2 статті 369 ЦПК України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що 14 лютого 2017 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку, за умовами якого ОСОБА_1 була надана кредитна картка із встановленим кредитним лімітом на платіжну картку.
На виконання умов договору Банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 13400,00грн., який в подальшому був збільшений до 26000,00грн.
До позовної заяви Банком додано Анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банк від 14 лютого 2017 року, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» розміщені на сайті https://a-bank.com.ua/terms, Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна GOLD».
Згідно наданого Банком розрахунку заборгованості, станом на 15 жовтня 2021 року становить 27378,87 грн., який складається з: - 23391.75 грн. - заборгованість за кредитом; - 3987.12 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення заборгованості за договором, просив стягнути тіло кредиту, проценти за його користування, пеню, комісію та штраф.
Як на підставу своїх позовних вимог про погашення заборгованості за договором, позивач посилався на витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк», які не підписані ОСОБА_1 .
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також умови та правила надання банківських послуг у АТ «А-Банк» розумів ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву.
Витяг з умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк» ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті: https://а-bank.com.ua/terms/, не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.
Так, надані позивачем умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору.
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19).
Враховуючи наведене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надані позивачем роздруківки Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» та Тарифи не є належними доказами щодо погодження сторонами умов кредитного договору, зокрема і щодо сплати процентів за користування кредитними коштами.
Доводи апеляційної скарги про те, що у будь-якому випадку суд повинен був стягнути відсотки у розмірі облікової ставки Національного Банку України, з підстав визначених частиною 1 статті 1048 ЦК України суперечать вимогам цивільного процесуального законодавства.
Відповідно до вимог частини1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Проте у цій справі вимог про стягнення відсотків за користування позиченими коштами, з підстав та у розмірах встановлених законом, зокрема статті 1048 ЦК України позивач не пред'являв.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь банку заборгованості за тілом кредиту виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині, суд першої інстанції виходив з недоведеності вказаних вимог, посилаючись на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є належним доказом.
З метою усунення сумнівів щодо правильності розрахунку заборгованості банком до апеляційної скарги додано виписку по картковому рахунку, з якого вбачається, що позичальник використовував кредитні кошти шляхом зняття готівки, розрахунку за придбані товари та здійснював часткове погашення кредиту.
З виписки по картковому рахунку також вбачається, що 14 лютого 2017 року на картковий рахунок встановлений кредитний ліміт у сумі 13400,00 грн., який в подальшому був збільшений до 26000,00грн. (23.01.2018).
Частинами 1 та 2 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеяційної інстанції приймає додану до апеляційної скарги виписку по картковому рахунку з огляду на те, що вказаний документ поданий апелянтом не як новий доказ, а на усунення сумнівів у правильності раніше наданого доказу, а саме розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви.
Отже, Банк на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду розрахунок заборгованості та виписку по кредитній картці.
Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Перевіривши наданий банком розрахунок заборгованості у сукупності з доданою до апеляційної скарги випискою по картковому рахунку, який є первинним документом, колегія суддів, дійшла висновку, що наданий банком розрахунок відповідає даним, що містяться у виписці по рахунку.
З аналізу розрахунку заборгованості та виписки по картковому рахунку вбачається, що за період 14.02.2017 по 27.04.2020 відповідачем використано кредитних коштів у сумі 95521,28грн. За цей же період позичальник вніс на погашення кредиту кошти у розмірі 84762,00грн.
Таким чином відповідачем не повернуто у добровільному порядку фактично отримані та використані кредитні кошти у сумі 10756,28грн.
Враховуючи наведене, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Банка про стягнення з боржника про стягнення з боржника фактично отриманої та не повернутої суми кредитних коштів підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог банку та стягнення з відповідача на його користь заборгованості за тілом кредиту у сумі 10756 грн. 28 коп.
При цьому колегія суддів керується тим, що з наданого банком розрахунку вбачається, що частину повернутих позичальником коштів банк безпідставно зарахував на погашення процентів, комісії, що невірно, бо сплата процентів та комісії не обумовлена договором і не може бути застосована.
Тому доводи апеляційної скарги про те, що розмір боргу за тілом кредиту становить 23391.75 грн. колегія суддів відхиляє з наведених вище підстав.
Відповідно до положень частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно вимог частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, згідно з вимогами частини 13 цієї ж статті, відповідно змінює розподіл судових витрат.
Крім того, відповідно до статті 141, пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України, суд покладає на відповідача витрати по оплаті судового збору за подачу апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 2270,00грн. та апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 3405,00грн.
Оскільки позовні вимоги АТ «Акцент-Банк» задоволено частково (на 45,98%) стягненню з відповідача на користь Банка підлягають судові витрати у розмірі 2609,36грн ((2270,00+3405,00)* 45,98%=2609,36).
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, тому в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Керуючись статями367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.
Заочне рішення Біляївсткого районного суду Одеської області від 15 листопада 2022 року частині відмови у стягненні боргу за тілом кредиту скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження: 49074, місто Дніпро, вул. Батумська, 11, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360080, ІПН 143600826652) заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10756 (десять тисяч сімсот п'ятдесят шість) грн 28 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження: 49074, місто Дніпро, вул. Батумська, 11, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360080, ІПН 143600826652) судовий збір у розмірі 2609 (дві тисячі шістсот дев'ять) гривень 36 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови лише у випадках, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Л. А. Приходько
Судді: В. О. Бездрабко
О. В. Кутурланова