Справа № 524/7470/22
Провадження № 1-в/524/10/23
30 березня 2023 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , заявника - представника Відокремленого підрозділу обласної консультативної психоневрологічної поліклініки зі стаціонаром №2 КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» - ОСОБА_4 , особи, щодо якої вирішується питання про продовження амбулаторної психіатричної примусової допомоги, ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці заяву лікаря психіатра Відокремленого підрозділу обласної консультативної психоневрологічної поліклініки зі стаціонаром №2 КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» про продовження амбулаторної психіатричної примусової допомоги ОСОБА_5 , -
Лікар психіатр Відокремленого підрозділу обласної консультативної психоневрологічної поліклініки зі стаціонаром №2 КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», звернувся до суду із заявою про продовження амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_5 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 хворіє на психічне захворювання з 2002 року. Згідно змісту заяви, ОСОБА_5 неодноразово лікувалась стаціонарно, останнє стаціонарне лікування в КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» з 14.05.2021 року по 20.05.2022 року, в КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» з 29.08.2022 року по 21.09.2022 року, в ВП - Обласна консультативно психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром №2 з 13.02.2021 року по 05.03.2021 року.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 12 травня 2022 року застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді лікування в закладі з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Лікар психіатр зазначає, що у разі непродовження ОСОБА_5 амбулаторної примусової психіатричної допомоги, психічний стан останньої погіршиться, що завдасть значної шкоди її здоров'ю та мати негативний вплив оточуюче суспільство, тому у ході розгляду заяви підтримує заявлені вимоги у повному обсязі, посилаючись на викладені обставини.
Особа, щодо якої вирішується питання про продовження амбулаторної психіатричної примусової допомоги, ОСОБА_5 , в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви лікаря психіатра, погоджуючись з необхідністю продовження контролю з боку лікаря психіатра за ходом її лікування.
Захисник особи, щодо якої вирішується питання про продовження амбулаторної психіатричної примусової допомоги, адвокат ОСОБА_6 , в судовому засіданні не заперечував проти продовження відносно ОСОБА_5 амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Прокурор в судовому засіданні, посилаючись на зміст наявного в матеріалах справи висновку лікарів ЛКК про необхідність продовження відносно ОСОБА_5 амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, вважав заяву лікаря психіатра обґрунтованою в повному обсязі, у зв'язку із чим вона підлягає задоволенню.
Суд, вислухавши думку учасників провадження, вивчивши та дослідивши матеріали заяви, приходить до наступних висновків.
Пунктом 7 частини 1 статті 537 Кримінально процесуального кодексу України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення.
Згідно із частиною 1 статті 514 Кримінально процесуального кодексу України, продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.
Відповідно до положень частини 3 статті 514 Кримінально процесуального кодексу України та частини 1 статті 95 Кримінального кодексу України, розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа; до заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Згідно вимог частини 2 статті 95 Кримінального кодексу України, особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру.
Окрім того, відповідно до частини 3 статті 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» №1489-IIIвід 22лютого 2000року, особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення, продовження або про зміну застосування таких заходів. Після проведення огляду представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі психіатричну допомогу, направляє до суду за місцезнаходженням закладу з надання психіатричної допомоги заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що містить обґрунтування необхідності продовження зміни або припинення застосування примусового заходу медичного характеру відповідно. У подальшому продовження застосування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, що не перевищує 6 місяців.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 12 травня 2022 року застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді лікування в закладі з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
На виконання вимог статті 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» №1489-III від 22 лютого 2000 року та статті 95 Кримінального кодексу України, та в обґрунтування підстав для продовження амбулаторної психіатричної примусової допомоги, до суду надано висновок лікарів ЛКК Відокремленого підрозділу обласної консультативної психоневрологічної поліклініки зі стаціонаром №2 КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» від 21.12.2022 року, згідно якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає психічним захворюванням в формі: F20.00, шизофренія, параноїдна форма, афективно-параноїдний синдром пр загостренні, епізодичний тип перебігу хвороби з наростаючим до помірно вираженого дефекту особистості по змішаному типу (маніоформно-параноїдним та психопатоподібним). В період погіршення психічного стану у ОСОБА_5 спостерігаються епізодично вживає алкогольні напої, на фоні чого погіршується психічний стан. В актуальному психічному стані спостерігається наростання негативної сиптоматики по маніоформно-параноїдному та психопатоподібному типу, що обумовлюють прояви стійкої соціальної дезадаптації та соціально небезпечні тенденції.
За викладених вище обставин, враховуючи висновок комісії лікарів - психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру від 21.12.2022 року, за змістом якого ОСОБА_5 може вчиняти чи виявляти реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для себе та оточуючих, у зв'язку із чим потребує продовження амбулаторної психіатричної примусової допомоги, а також враховуючи відсутність інших відомостей, які спростовують такий висновок, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_5 на теперішній час представляє суспільну небезпеку та потребує подальшого продовження застосування примусових заходів медичного характеру.
Керуючись ст. 372, 514 Кримінально процесуального кодексу України, статтею 95 Кримінального кодексу України, Законом України «Про психіатричну допомогу» №1489-III від 22 лютого 2000 року, суд,-
Заяву лікаря психіатра Відокремленого підрозділу обласної консультативної психоневрологічної поліклініки зі стаціонаром №2 КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» - ОСОБА_4 про продовження амбулаторної психіатричної примусової допомоги ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_5 , застосований захід медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у Відокремленому підрозділі обласної консультативної психоневрологічної поліклініки зі стаціонаром №2 КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» на строк, який не може перевищувати 6 (шість) місяців.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_7