Справа № 372/3968/22
Провадження № 2-389/23
28 березня 2023 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Лимаренко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди завданої органом державної влади,-
Позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила стягнути з Державного бюджету України на її користь 15000 грн. компенсації моральної шкоди та 15000 грн., як відшкодування правової допомоги, а всього 30000 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 10 січня 2022 року постановою Обухівського районного суду Київської області її визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 1700 грн. Відповідно до даної постанови суд встановив, що «з лютого по листопад 2021 року, перебуваючи на посаді вчителя Академічного ліцею №4, що в АДРЕСА_1 , здійснювала булінг (цькування) учасника освітнього процесу - учня, а саме малолітнього ОСОБА_2 , 2014 року народження, яке полягало у наступному. 11 січня 2021 року під час уроку завдала фізичного болю учню 1-Б класу ОСОБА_3 , вдаривши головою об парту; в подальшому під час уроків, у невстановлений судом точний час, притискала палець ОСОБА_2 під час слідкування за текстом, завдаючи йому фізичного болю; 28 жовтня 2021 року під час уроку вдарила по спині рукою, так як ОСОБА_4 , учень вже 2-Б класу, крутився за партою. Також окрім фізичного насильства застосувала в цей період, з лютого по листопада 2021 року психологічне насильство відносно ОСОБА_5 , за допомогою крику, образ, залякування, в своїй сукупності мої дії призвели до емоційного пригнічення дитини, небажання відвідувати навчальний заклад, чим спричинила шкоду, як фізичному, так і психічному здоров'ю малолітнього ОСОБА_2 ». 02 травня 2022 року постановою Київського апеляційного суду апеляційна скарга позивача задоволена, постанова Обухівського районного суду Київської області від 10 січня 2022 року була скасована, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.173-4 КУпАП закрито із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, а саме у зв'язку із відсутністю у її діях події і складу даного адміністративного правопорушення. Посилаючись на те, що внаслідок протиправних дій працівників поліції, які ініціювали та здійснювали вказане провадження їй було завдано моральну шкоду просила стягнути з державного бюджету України 15000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 15000 грн. витрат на правову допомогу.
05 січня 2023 року ухвалою судді відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
20 лютого 2023 року ухвалою суду у справі замінено неналежного відповідача Обухівське РУП ГУ НП у Київській області на належного - Головне управління Національної поліції в Київській області.
Представник позивача Кулініченко Г.В. в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Київській області 14 лютого 2023 року подав суду відзив на позов у якому просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 через безпідставність та необгрунтованість.
Представник Державної казначейської служби в судове засідання не з'явився, у поданому до суду відзиві просив відмовити у позові та розглядати справу за його відсутності.
Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, а перешкод для розгляду справи судом не встановлено, суд вважає за можливе здійснювати розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10 січня 2022 року постановою Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1700 грн.
02 травня 2022 року постановою Київського апеляційного суду постанову Обухівського районного суду Київської області від 10 січня 2022 року скасована, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.173-4 КУпАП закрито із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, а саме у зв'язку із відсутністю у її діях події і складу даного адміністративного правопорушення.
Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 56 Конституції України визначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
На підставі пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, в зв'язку із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» громадянинові відшкодовуються (повертаються), зокрема, суми сплачені у зв'язку з наданням йому юридичної допомоги, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином, моральна шкода.
Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше). Відшкодування шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.
Вказані правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.10.2019 у справі № 569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18).
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин 2-5 цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.
Отже, суд вважає, що незаконні дії органів поліції завдали моральних страждань позивачу, які полягали у постійному стресі, пов'язаними з судовими процесами та необхідністю доведення своєї правоти через незаконне притягнення до адміністративної відповідальності, однак, враховуючи принцип співмірності та розумності, вважає за необхідне зменшити розмір моральної шкоди до 10000 грн.
Конституційний суд України у рішенні від 03.10.2001 № 12-рп/2001 вказав, що державні органи як юридичні особи несуть юридичну відповідальність лише за своїми договірними зобов'язаннями. Держава не відповідає по зобов'язаннях державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов'язаннях держави. Така юридична особа, тобто державна установа, відповідає за своїми зобов'язаннями коштами, які є в її розпорядженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЦК України самостійним учасником цивільних відносин є Держава Україна.
Згідно ч. 2 ст. 176 ЦК України, юридичні особи, створені державою, АРК, територіальними громадами, не відповідають за зобов'язаннями відповідно держави, АРК, територіальних громад.
У своїй постанові ВП ВС від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19) дійшла висновку про те, що у справах про відшкодування шкоди, заподіяної органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, держава бере участь як відповідач через орган, діями якого заподіяно шкоду.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
ВП ВС у своїй постанові від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18) дійшла висновку про те, що необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, наведена вище норма не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.
Зважаючи на те, що завдавачем шкоди є саме представник РУП Обухівського відділу поліції ГУ НП в Київській області завдана позивачу моральна шкода має бути відшкодована шляхом списання коштів ГУ ДКСУ у Київській області з бюджету ВРПП Обухівського відділу поліції ГУ НП в Київській області на користь позивачки.
Доводи відзиву Державної казначейської служби, що жодні права та інтереси позивача Казначейство не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдавало, у зв'язку з цим відсутні підстави для відшкодування Державною казначейською службою України завданої позивачу шкоди є необґрунтованими, оскільки відповідно до покладених завдань та в установленому законодавством порядку Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 15.04.2015 за №215). Враховуючи наведене, шкода, завдана позивачу незаконними діями органів державної влади, відшкодовується за рахунок держави шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з поданого позивачем акту виконаних робіт від 22.12.2022 року відповідно до укладеної угоди про надання правової допомоги №91 від 20.12.2022 між адвокатом Кулініченком Г.В. та клієнтом ОСОБА_1 надані юридичні (адвокатські) послуги за період з 10 січня 2022 по 08 грудня 2022 року. Найменування послуг: надання інформації, юридичних консультацій, участь в суді першої інстанції, підготовка апеляційної скарги на постанову, участь в судових засіданнях Київського апеляційного суду по справі №372/4557/21, підготовка позовної заяви. Вартість робіт 15000 грн.
Враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт і послуг, що стосуються розгляду справи в суді, час, витрачений адвокатом на надання послуг та обсяг таких послуг, а також значення справи для позивача, суд приходить до висновку, що відшкодування витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.23, 1176 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Державної казначейської служби України у Київській області про відшкодування моральної шкоди завданої органом державної влади задовольнити частково.
Стягнути з Державної казначейської служби України шляхом списання у безспірному порядку з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та рішенням посадової особи органу державної влади 10000 грн., 5000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 15000 грн.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області, адреса: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська,24.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Т.В.Проць