Справа № 372/99/23
Провадження № 2-408/23
13 березня 2023 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Сташків Т.Г.,
при секретарі судового засідання Павлик А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівського відділу державної виконавчої служби у Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту майна,
Адвокат Боднар Б.Є., що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою до Обухівського ВДВС у Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції, у якій просила суд скасувати арешт на нерухоме майно, а саме 23/25 частини будинку, що є квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею - 113,9 кв.м., житловою площею - 50,3 кв.м., що належить ОСОБА_1 , та який накладений на підставі постанови №51980614 від 18 серпня 2016 року, Обухівського міськрайонного відділу ВДВС ГТУЮ у Київській області.
На обґрунтування позову представник позивача зазначила, що відповідно до Витягу з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 283489971 від 08.11.2021року, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею - 113,9 кв.м., житловою площею - 50,3 кв.м. Під час звернення до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії позивач дізналася, що у розділі обтяжень міститься запис, що на підставі постанови про арешт майна боржника - серія та номер: 51980614, виданої 18 серпня 2016 року, видавник Обухівський міськрайонний відділ ВДВС ГТУЮ у Київській області, накладено арешт на 23/25 частини будинку, що є квартирою позивача. Позивач звернулася з письмовою заявою до Обухівського ВДВС у Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції з проханням про зняття арешту з її майна (частини 23/25, що є її квартирою в житловому будинку). Однак, листом відповідача їй було запропоновано звернутися до суду, оскільки надати інформацію або зняти накладений арешт не має можливості через знищення архівних справ. Враховуючи те, що до Обухівського відділу ДВС у Обухівському районі Київської області виконавчий документ, боржником за яким є позивач не надходив та на примусовому виконавчому виконанні не перебуває, то арешт на її квартиру за постановою 51980614 від 18.08.2016 підлягає скасуванню.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 11 січня 2023 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явилась, подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направив до суду лист, у якому просив проводити розгляд справи за відсутності представника Обухівського ВДВС у Обухівському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції.
Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, суд вважає за можливе здійснювати розгляд у судовому засіданні без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 283489971 від 08.11.2021 року, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею - 113,9 кв.м., житловою площею - 50,3 кв.м.
На підставі постанови про арешт майна боржника - серія та номер: 51980614, виданої 18 серпня 2016 року, видавник Обухівський міськрайонний відділ ВДВС ГТУЮ у Київській області, накладено арешт на 23/25 частини житлового будинку, що є квартирою АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційної довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 287690337 від 01.12.2021 року та інформаційною довідкою № 324124108 від 27.02.2023 року.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна (частина 2 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Частиною 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що в разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
За змістом поданої позовної заяви між сторонами немає спору про право власності (користування) на майно, на яке накладено арешт і таке право позивача ніким не оспорюється, тобто арешт майна не пов'язаний зі спором про право на це майно.
Згідно зі ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
На підставі ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності, або обмежене в його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу та в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивача, щодо якого відсутнє виконавче провадження, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в іншій спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом зняття такого арешту, а відтак і про задоволення позову.
Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 81, 82, 141, 265, 280-285, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Обухівського відділу державної виконавчої служби у Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт нерухомого майна, а саме 23/25 частини будинку, що є квартирою АДРЕСА_1 , загальною площею - 113, 9 кв.м., житловою площею - 50,3 кв. м., що належить ОСОБА_1 , та який накладений на підставі постанови № 51980614 від 18 серпня 2016 року, Обухівського міськрайонного відділу ВДВС ГТУЮ у Київській області.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Сташків Т.Г.