Справа № 367/5332/22
Провадження по справі № 1-кп/367/497/2023
29 березня 2023 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ірпені кримінальне провадження № 12022111040000870 від 02.10.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ірпеня Бучанського району Київської області, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 7 років, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,
30.09.2022 приблизно о 21.00 годині, більш точного часу встановити не виявилось можливим, у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, у період часу з 04.43 години по 04.46 години, перебуваючи на території автомобільної мийки за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_5 , розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, за допомогою заздалегідь підготовленого предмету - лому, який він взяв за місцем свого мешкання, шляхом злому терміналу самообслуговування, діючи умисно, протиправно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, не маючи згоди власника чи іншого законного користувача, ігноруючи вказану обставину, використовуючи фізичну силу, зламав термінал самообслуговування, звідки викрав касету з грошовими коштами в сумі 1410 грн. 00 коп. У подальшому ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ФОП ОСОБА_5 матеріальний збиток у розмірі 1410,00 грн.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, 22.10.2022 приблизно о 22, більш точного часу встановити не виявилось можливим, у ОСОБА_4 виник умисел на таємне викрадення чужого майна повторно в умовах воєнного стану. Реалізуючи свій злочинний умисел, 23.10.2022 у період часу з 01.59 години по 02.04 години, перебуваючи на території автомобільної мийки за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_5 , розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізовуючи свій злочинний умисел, за допомогою заздалегідь підготовленого предмету - лому, який він взяв за місцем свого мешкання, шляхом злому терміналу самообслуговування, діючи умисно, повторно, протиправно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, не маючи згоди власника чи іншого законного користувача, ігноруючи вказану обставину, використовуючи фізичну силу, ОСОБА_4 зламав термінал самообслуговування, звідки викрав касету з грошовими коштами в сумі 3071 гривень 00 копійок.
Далі, з метою реалізації свого єдиного злочинного умислу, перебуваючи в тому ж місці, в той же час, таким же способом, за допомогою лому, шляхом злому терміналу самообслуговування автомобільного пилососу, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, не маючи згоди власника чи іншого законного користувача, ігноруючи вказану обставину, використовуючи фізичну силу, зламав термінал самообслуговування автомобільного пилососу, звідки викрав грошові кошти в сумі 1551 гривень 00 копійок.
У подальшому, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ФОП ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 4622,00 грн.
Такими діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - таємне викраденні чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану.
Також, 25.10.2022 близько 03.00 години ОСОБА_4 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, повторно, в умовах воєнного стану, за допомогою лому, шляхом віджиму металевих пластикових дверей, проник до приміщення аптеки, в якому здійснює свою господарську діяльність TOB «Формаша», за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, користуючись відсутністю сторонніх осіб, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, не маючи згоди власника чи іншого законного користувача на проникнення до вказаного приміщення та ігноруючи вказану обставину, використовуючи фізичну силу віджав двері до вказаного приміщення та, проникнувши в його середину, таємно викрав майно, яке належить ТОВ «Формаша», а саме: лікарський засіб «Налбуфін (Русан) 1 мл», вартістю 326 грн. 90 коп. у кількості 26 упаковок, загальною вартістю 8 499 грн. 40 коп.; «Налбуфін (Русан) 2 мл» вартістю 325 грн. 50 коп. у кількості 4 упаковки загальною вартістю 1 302 грн. 00 коп.; лікарський засіб «Налбуфін (Юріяфарм) 1 мл» вартістю 300 грн. 39 коп. у кількості 13 упаковок загальною вартістю 3 905 грн. 07 коп.; лікарський засіб «Налбуфін (Юріяфарм) 2мл» вартістю 705 грн. 87 коп. у кількості 2 упаковки загальною вартістю 1411 грн. 74 коп.; розчин спирту (Септавіол) у кількості 7-ми флаконів вартістю 43 грн. 15 коп. загальною вартістю 345 грн. 20 коп.; гематоген вартістю 18 грн. 17 коп. у кількості 7-ми штук загальною вартістю 127 грн. 19 коп.; ампули «Налбуфін (Русан) 1 мл» вартістю 51 грн. 15 коп. у кількості 87 штук загальною вартістю 4 450 грн. 05 коп.; ампули «Налбуфін (Русан) 2 мл» вартістю 65 грн. 10 коп. у кількості 12 штук загальною вартістю 781 грн. 20 коп.; шприці об'ємом 2мл. вартістю 4 гр. 00 коп. у кількості 8-ми штук загальною вартістю 32 грн. 00 коп.
У подальшому ОСОБА_4 з метою доведення свого злочинного умислу до кінця мав на меті покинути приміщення аптеки, однак був виявлений та затриманий працівниками поліції. Таким чином, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але воно не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у інше приміщення, вчинену повторно, в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, визнав та підтвердив фактичні обставини скоєння ним кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, у вчиненому щиро розкаявся, просив його суворо не карати. Зазначив, що повністю відшкодував всі завдані збитки з урахуванням пошкодженого ним майна.
Потерпілий ОСОБА_5 та представник потерпілого ТОВ «Фармаша» до суду не прибули, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися у передбачений законом спосіб, клопотань про відкладення судового розгляду не подавали. Представник потерпілого ТОВ «Фармаша» подав до суду заяву, в якій зазначив про відсутність претензій до обвинуваченого внаслідок повного і добровільного відшкодування збитків. На підтвердження відшкодування завданих збитків потерпілому ОСОБА_5 обвинувачений надав суду квитанцію про перерахування на користь потерпілого 15000 грн.
Оскільки сторони кримінального провадження не оспорюють жодну з обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, і викладені в обвинувальному акті, суд приходить до висновку, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, а тому відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.
За таких обставини, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і визначив обсяг доказів, що підлягає дослідженню в судовому засіданні, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , показання якого відповідають фактичним обставинам справи, та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів, щодо процесуальних витрат.
Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_4 надав суду правдиві показання, які відповідають встановленим судом обставинам справи, а його дії кваліфіковано вірно за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує тяжкість вчинених правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, обставини вчинення діянь, дані, які характеризують особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким негативної характеристики надано не було, офіційно не працевлаштований, не одружений, має на утриманні малолітню доньку, якій 7 років, а також - обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає добровільне відшкодування обвинуваченим завданих потерпілим збитків, активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття в скоєних кримінальних правопорушень, що полягає у критичній оцінці обвинуваченого своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а відповідно до ст. 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому суд, враховуючи вищезазначене, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність обставин що пом'якшують покарання з врахуванням ст.ст. 50, 65 КК України, вважає можливим призначення покарання обвинуваченому в межах передбаченої санкціями ч.4 ст.185 КК України, ч.2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки такий вид покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Разом з тим, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має малолітню дитину, усвідомив протиправність своїх дій та негативно ставиться до вчиненого, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочинів, добровільно відшкодував завдану шкоду, застосувати положення ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, призначити покарання за ч. 2 ст.15, ч.4 ст.185 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті особливої частини КК України, у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
При цьому остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд визначає із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України.
Також, суд, враховуючи позицію прокурора, який вважав за доцільне звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, ураховуючи відсутність тяжких наслідків від вчинених злочинів, відсутність претензій від потерпілих до обвинуваченого, наявність пом'якшуючих обставин, та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень ст. 75 КК України із покладенням на нього обов'язків, визначених в ст. 76 КК України.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого суд не застосовує.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від призначеного покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок іспитового строку рахувати з 29.03.2023.
Речові докази:
-куртку бежевого кольору, яку поміщено до спецпакету № INZ4064022, яка зберігається у камері зберігання речових доказів Бучанського РУП ГУ НП в Київській області;
-металевий предмет з пружинкою всередині (кешбокс, ємність для збереження грошових коштів), переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 , залишити власнику.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Вирок суду першої інстанції в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України оскарженню не підлягає. В іншій частині може бути оскаржено учасниками процесу протягом 30-ти діб з моменту його проголошення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції до Ірпінського міського суду Київської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1