Справа № 357/3073/23
1-кп/357/717/23
30.03.2023 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження № 12023111030000771, внесеному до ЄРДР 13 лютого 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Сніжки Ставищенського району Київської області, громадянки України, одруженої, з повною середньою освітою, маючої на утриманні двох малолітніх дітей - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з абонентським номером НОМЕР_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6 ,
захисник - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до ст. 1 Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Крім цього, відповідно до Указу Президента України за № 133/2022 від 14.03.2022, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Разом з цим, відповідно до Указу Президента України за № 259/2022 від 18.04.2022, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, затвердженим Законом України від 23 серпня 2022 року № 2500-IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 серпня 2022 року строком на 90 діб до 21 листопада 2022 року.
Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб до 19 лютого 2023 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09 лютого 2023 року близько 16 години 40 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні магазину «ВЕЛМАРТ» ТОВ «ФУДКОМ», що розташований за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Грибоєдова, 10-а, умисно, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу викрала із полиці магазину «ПристЗарядПортат20000mAhPD 20W2BB186S БМГ», вартістю 1252гривні 67копійок, «ПристрійЗарПортат2USB ЛЕДІник20000mAh БМГ», вартістю 1271гривня 00 копійок, належні ТОВ «ФУДКОМ», загальною вартістю 2523 гривні 67 копійок, які заховала у зовнішню ліву кишеню куртки, в яку була одягнена.
Після цього ОСОБА_3 , бажаючи довести свій злочинний намір до кінця, не розрахувавшись за зазначений товар, покинула приміщення магазину «ВЕЛМАРТ» ТОВ «ФУДКОМ», а викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «ФУДКОМ»майнової шкоди на загальну суму 2523 гривні 67 копійок.
Таким чином ОСОБА_3 , вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
В підготовчому судовому засідання сторони надали до суду угоду про визнання винуватості, укладену 20 березня 2023 року, відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , яку сторони просили затвердити.
За умовами цієї угоди сторони, а саме прокурор - ОСОБА_6 та обвинувачена ОСОБА_3 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України п'ть років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України буде звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Прокурор в судовому засіданні вважала, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України. Підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні, та просив суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Також суду надано заяву представника потерпілого ОСОБА_8 , в якій останній зазначив, що надає свою згоду на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.
Обвинувачена ОСОБА_3 свою винуватість у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася, підтвердила обставини вчинення нею кримінального правопорушення, погодилася з встановленими обставинами. Також просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену міру покарання. Повідомила, що їй зрозумілі наслідки призначення остаточного покарання.
Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про винуватість, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Суд встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненої в умовах воєнного стану яке, згідно зі ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому обвинуваченій ОСОБА_3 роз'яснено наслідки укладення угоди, а саме обмеження її права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на її користь, крім того, їй роз'яснено наслідки невиконання угоди.
Суд переконався, що обвинувачена ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченою, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, при її затвердженні враховано обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також враховуючи, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні. Узгоджена міра покарання, відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65 КК України.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 314, ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 20 березня 2023 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченою ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 20 березня 2023 року покарання за ч. 4 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні відносно обвинуваченої ОСОБА_3 не застосовувати .
Речові докази у справі: «ПристЗарядПортат20000mAhPD 20W2BB186S БМГ», вартістю 1252гривні 67копійок, «ПристрійЗарПортат2USB ЛЕДІник20000mAh БМГ - вважати повернутим ТОВ «ФУДКОМ», DVD-R диск з відеозаписом з камер відеоспостереження магазину «Велмарт» від 09.02.2023 - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження .
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1