Єдиний унікальний номер 341/578/23
Номер провадження 3/341/172/23
30 березня 2023 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Островська Н. І. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 155-1 КУпАП, щодо ФОП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, на утриманні має троє неповнолітніх дітей,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,
15.02.2023 № 325 ОСОБА_1 вчинив правопорушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій у сфері торгівлі, а саме: проведення розрахункової операції через РРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані за установленою формою ведення обліку товарних запасів, чим порушено пункти 11, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265-95 ВР (із змінами та доповненнями). Своїми діями допустив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 155-1 КУпАП.
30.03.2023 ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, поштове повідомлення про розгляд справи отримав особисто 23.03.2023.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП справу може бути розглянуто за відсутності особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Правопорушення за статтею 155-1 КУпАП не входить до переліку справ, передбачених частиною 2 статті 268 КУпАП (редакція чинна від 01 серпня 2021 року на підставі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі від 01 липня 2021 року № 1604-IX»), розгляд яких необхідно проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Тому суддя, враховуючи неявку ОСОБА_1 без поважної причини у судове засідання і відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, вважає за можливе справу розглядати без його участі.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
До суду не надіслано жодного доказу (підтвердження) того, що ОСОБА_1 не мав можливості 30.03.2023 взяти участь у розгляді справи, та не надіслано клопотань, у тому числі, про відкладення розгляду справи.
Заперечень щодо протоколу й зафіксованого порушення ОСОБА_1 також не подав.
Надаючи правову оцінку наявним у справі матеріалам, суд виходить з наступного.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів зміцнення законності.
Відповідно до змісту ст. 155-1 КУпАП як адміністративне правопорушення визначено порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послу. Відповідальність за вчинення правопорушення на посадову особу, тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Об'єктом правопорушень, передбачених зазначеною статтею є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю.
Вказана норма закону є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті адміністративного правопорушення, обов'язковим є наведення конкретної норми нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Таким чином, для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення, передбаченого частиною статті 155-1 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути чітко зазначено, які конкретно дії вчинила особа, чим допустила адміністративне правопорушення.
Згідно з пунктами 11,12 частини 1 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 (із змінами та доповненнями) № 265-95 ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
-проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості;
-вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 11, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265-95 ВР (із змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненого за вищевикладених обставин, доведена дослідженими доказами у справі, що перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення цього рішення, а саме даними, які містяться у:
-протоколі про адміністративне правопорушення від 15.02.2023 № 325;
-акті (довідці) фактичної перевірки кав'ярні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: вул. Кардинала Гузара, 5/10, м. Галич Івано-Франківська область від 15.02.2023;
-письмовому поясненні ОСОБА_2 ;
-акті відмови від підпису та отримання акту фактичної перевірки.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 155-1 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до статей 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення не є виключенням і також повинен здійснюватись із застосуванням вказаних засад.
Водночас ОСОБА_1 не надав жодного доказу того, що він не вчиняв інкримінованого йому правопорушення, не спростував його вчинення.
Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення та вимоги ст.ст. 33-35 КУпАП суд вважає, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у межах, встановлених санкцією частини 1 статті 155-1 КУпАП, у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією частини першої цієї статті.
У статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2684,0 грн.
На підставі ст. 221 КУпАП, керуючись ст. ст. 155-1, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя
ФОП ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 155-1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,0 (вісімдесят п'ять) гривень, які перерахувати: отримувач коштів: ГУК в Івано-Франківській обл/ТГ Галич/21081100, код отримувача ( за ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA268999980313030106000009628
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок, які перерахувати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Київ/22030106, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення їй копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її прийняття.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА