Справа №938/126/23
Провадження № 3/938/81/23
30 березня 2023 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М.
з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1
розглянувши матеріали, які надійшли від Верховинського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія НОМЕР_1 виданий Верховинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 11.09.2009 року), громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі - КУпАП), -
якому роз'яснено зміст ст.63 Конституції України та права, передбачені ст. 268 КУпАП,-
08.02.2023 року близько 20.10 год. ОСОБА_1 за місцем проживання в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно тещі ОСОБА_2 , а саме обзивав образливими та нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, кричав та гримав дверима, чим завдав шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні особа, що притягається до відповідальності, ОСОБА_1 вину визнав, просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання з'явилася 22.03.2023 року, подавши через канцелярію суду заяву, що дійсно її зять - ОСОБА_1 08.02.2023 року близько 20.00 годин обзивав її нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, кричав, чим завдав шкоди її психічному здоров'ю. Просила зятя суворо не карати та розглядати справу в її відсутності (а.с.16-17).
Винність ОСОБА_1 у вчиненому, окрім визнання ним вини, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 437186 від 22.02.2023 року, а також іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Зокрема, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 437186 від 22.02.2023 року (а.с.1) вбачається, що 08.02.2023 року близько 20.10 год. ОСОБА_1 за місцем проживання в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно тещі ОСОБА_2 , а саме обзивав образливими та нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, кричав та гримав дверима, чим завдав шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою.
Також, цей протокол про адміністративне правопорушення власноручно підписаний без будь-яких зауважень щодо його змісту особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , якомубуло роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи у Верховинському районному суді.
У протоколі вказана потерпіла ОСОБА_2 із зазначенням її анкетних даних.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доведена також такими матеріалами справи, які досліджені в суді, а саме:
-рапортом старшого інспектора чергового Верховинського РВП від 08.02.2023 року (а.с.2), в якому вказано, що 08.02.2023 року о 20.45 год. надійшло повідомлення зі служби 102 від ОСОБА_2 про те, що зять поводить себе агресивно, хоче бити жінку;
-протоколом прийняття заяви від 08.02.2023 року (а.с.3), в якому ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_1 повернувся з роботи додому в нетверезому стані і почав висловлюватися нецензурною лайкою , погрожував фізичною розправою;
-поясненням ОСОБА_2 від 08.02.2023 року (а.с.4), де вона зазначила, що 08.02.2023 року біля 20.00 годин у неї із зятем ОСОБА_1 виник конфлікт через те, що він погрожував фізичною розправою їй та її дочці,такі конфлікти є неодразовими, їх чують малолітні діти дочки та зятя, а у неї через них нервові зриви;
-поясненням ОСОБА_3 (а.с.5), в яких вона вказала проте, що 08.02.2023 року близько 20.00 год. її чоловік ОСОБА_1 прийшов додолму та почав з нею сваритися, обзивав образливими словами, у той момент її мати підійшла заспокоїти ОСОБА_4 , однак він почав кричати на матір образливими та нецензурними словами, погрожував фізичною розправою.
У матеріалах справи також є:
-копія паспорта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачає, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на незалежно від факту спільного проживання поширюється на особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти.
Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суддя приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство стосовно тещі (матері своєї дружини) ОСОБА_2 тобто умисні дії психологічного характеру, ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
З урахуванням викладеного суд вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особі, в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Санкція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення правопорушення шляхом накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
При таких обставинах, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, визнання ним вини, суддя вважає, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовій збір у розмірі 536,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283,284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 536,80 (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок)гривень.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Суддя: Наталія ЧЕКАН