Справа № 215/1440/23
1-кп/215/495/23
Іменем України
30 березня 2023 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023046760000004 від 02.01.2023 відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185, ч.2 ст.185, ч.263 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів. При цьому посилався на те, що на даний час існують ризики, передбачені пп.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_4 маючи не зняту і не погашену в установленому порядку судимість, та будучи засудженим по іншому кримінальному провадженню за вчинення злочинів проти власності, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину в період дії іспитового строку та військового стану, тому усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання у виді позбавлення волі може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. На даний час не працює, не має постійного джерела доходу, в зв'язку з чим є підстави вважати, що він може вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення з метою здобуття грошових коштів для існування. Зазначене свідчить про неможливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
ОСОБА_4 , вирішення клопотання покладають на розсуд суду.
Суд, вислухавши клопотання прокурора, обвинуваченого з'ясувавши думку обвинуваченого, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Частиною 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Судом враховується, що на даний час наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується в тяжких злочинах, за який законом передбачено покарання більш ніж 5 років позбавлення волі, тому він усвідомлюючи відповідальність, яка загрожує йому у разі доведеності провини, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від суду.
Крім того, зважаючи на те, що ОСОБА_4 будучи засудженим за корисливий злочин, суд вважає, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою особистого збагачення.
Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при продовженні дії запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, його вік та стан здоров'я, відомості про його особу, який неодружений, не має місця реєстрації, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, суд приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на даний час є неможливим.
Таким чином, суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 - тримання під вартою, не відпали, альтернативні більш м'які запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого та є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України.
Отже, на підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 197, 199, 331 КПК України, суд
Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, в Державній установі «Криворізькій установі виконання покарань (№3)» на час розгляду справи у суді, але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів, тобто по 27 травня 2023 року включно.
Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у розмірі 107360,00 гривень.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого наступні обов'язки з моменту звільнення з-під варти:
- не відлучатися з м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти прокурора, суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватися від спілкування з особами, визначеними прокурором, судом;
- здати на зберігання до Тернівського відділу в м. Кривий Ріг Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначається строком дії цієї ухвали.
У разі невиконання обвинуваченим своїх обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до державного бюджету.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження для відома.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.