Ухвала від 30.03.2023 по справі 185/3342/23

Справа № 185/3342/23

Провадження № 1-кс/185/844/23

УХВАЛА

30 березня 2023 року м.Павлоград

Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Павлограді, клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041370000306 від 20.02.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування до підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, неодруженого, працюючого ФОП " ОСОБА_7 " водієм, маючого на утриманні доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел на придбання, зберігання та збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, в березні 2023 року (точний час та дата під час проведення досудового розслідування не встановлено) у невстановленого досудовим слідством чоловіка незаконно придбав автомат конструкції Калашникова (АКС-47У) калібру 5,45 мм, № НОМЕР_1 , 1990 року випуску, який є вогнепальною зброєю та відноситься до категорії військової автоматичної нарізної вогнепальної зброї для стрільби придатний та усвідомлюючи, що для такого придбання необхідний передбачений законом дозвіл, який передбачений Положенням про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 з наступними змінами), Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. № 622; зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 р. № 292) та іншими нормативними актами, розуміючи, що в нього такий дозвіл відсутній, переніс та незаконно зберігав у невстановленому слідством місці, з метою подальшого незаконного збуту між мешканцями м. Павлоград Дніпропетровської області.

28.03.2023 ОСОБА_5 із корисливої зацікавленості та з метою отримання прибутку як основного джерела існування, домовився з ОСОБА_9 про збут останній автомату конструкції Калашникова (АКС-47У) калібру 5,45 мм, № НОМЕР_1 , 1990 року випуску, який є вогнепальною зброєю та відноситься до категорії військової автоматичної нарізної вогнепальної зброї для стрільби придатний та в подальшому мав отримати за його продаж прибуток.

Далі, 28.03.2023 приблизно о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_5 домовився зустрівся з ОСОБА_9 в заздалегідь обумовленому місці, а саме біля буд. № 40 по вул. Донецька м. Павлоград Дніпропетровської області, до якого ОСОБА_9 приїхала на автомобілі марки «GREAT WALL» н/з НОМЕР_2 та зупинилася.

Після чого, ОСОБА_5 маючі при собі автомат конструкції Калашникова (АКС-47У) калібру 5,45 мм, № НОМЕР_1 , 1990 року випуску, який є вогнепальною зброєю та відноситься до категорії військової автоматичної нарізної вогнепальної зброї для стрільби придатний, сів у салон вказаного автомобілю, за кермом якого перебувала ОСОБА_9 , яка передала останньому імітовані грошові кошти в сумі 80 000 грн. за придбання у ОСОБА_5 автомат конструкції Калашникова (АКС-47У) калібру 5,45 мм, № НОМЕР_1 , 1990 року випуску, який є вогнепальною зброєю та відноситься до категорії військової автоматичної нарізної вогнепальної зброї для стрільби придатний.

28.03.2023 в період часу з 19 год. 45 хв до 20 год. 05 хв. проведено огляд легкового автомобілю марки «GREAT WALL» н/з НОМЕР_2 , в салоні якого було виявлено та вилучено: предмет зовні схожий на автоматичну зброю АКС-74У з маркуванням на рамці « НОМЕР_3 », предмет схожий на магазин до автоматичної зброї, 5 предметів схожих на патрони калібру 5,45 мм, імітаційні грошові кошти у сумі 80 000 тисяч гривень, мобільний телефон чорного кольору марки «LG» та пара гумово-ганчір'яних рукавичок.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи умисно, в порушення Положенням про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576 з наступними змінами), Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. № 622; зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 р. № 292) та іншими нормативними актами, придбав, зберігав та збув вогнепальну зброю без передбаченого законом дозволу.

Умисні протиправні дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, як зберігання, придбання, збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

28.03.2023 о 19:30 год. ОСОБА_5 було затримано у порядку ст.208 КПК України.

29.03.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: зберігання, придбання, збут вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Підозра ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину повністю обґрунтована та підтверджується доданими до клопотання доказами.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив злочин, який відносить до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, ніде не працює, неодружений, міцних соціальних зав'язків не має, перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення - злочину, що свідчить про обґрунтованість підозри, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання вини у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, у вчиненні якого підозрюється, застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Отже, під час проведення досудового розслідування встановлено ряд наявних ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити, зазначив, що застосування більш м'якого запобіжного заходу як домашній арешт не можливо, так як такий запобіжний захід не зможе запобігти ризику впливу на свідків, особи яких відомі підозрюваному.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав зазначених в клопотанні, зазначив, що застосування більш м'якого запобіжного заходу як домашній арешт не можливо, зазначив що на даний час на розгляді в Павлоградському міськрайонному суді перебувають два обвинувальних акти у кримінальних провадженнях відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст. 289 КК України та ч.1 ст. 309 КК України.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати цілодобовий домашній арешт із застосуванням засобів електронного контролю, зазначив, що він працює, має на утриманні неповнолітню доньку, який допомагає матеріально, проживає один за адресою АДРЕСА_1 , по кримінальному провадженні за ст. 309 КК України запобіжний захід йому не обирався, по іншому - за ст. 289 КК України - обирався домашній арешт в нічний час, він не буде переховуватись, буде співпрацювати зі слідством, але до інкрімінованого злочину він відношення не має, він був присутнім в автомобілі при затриманні, його запросила ОСОБА_10 для ремонту, звідки автомат він не знає .

Захисник в судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив, що ризики не доведені, підозрюваний зазначає, що він не має відношення до інкрімінованого злочину, не буде впливати на свідків, які є сумнівними особами, наркоманками, просить застосувати до ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт, який буде достатнім запобіжним заходом, при визначенні застави просить врахувати майновий стан підозрюваного, так як розмір застави визначений слідчим є для нього завелеким.

Вивчивши клопотання прокурора та матеріали, додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання, встановлене наступне.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Частиною 1 статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 КПК України.

Статтею 178 КПК України визначено коло обставин, які слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Слідчим суддею врахована позиція Європейського суду з прав людини - рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява № 42310/04, п. 175, ECHR 2011 відповідно до якого «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).

Слідчий суддя враховує, що встановлення всіх обставин кримінального провадження, доведення факту вчинення злочину та відповідна правова кваліфікація є метою досудового розслідування.

Крім цього, стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Враховуючи наявні у матеріалах клопотання та досліджені в судовому засіданні докази, в їх сукупності, слідчий суддя вважає, що на даний час є достатні підстави вважати підозру обґрунтованою, так як на даний час існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йде мова - підозрюваний, міг вчинити кримінальне правопорушення, та дана інформація не спростована іншими доказами.

Частиною 1 ст. 177 КПК України передбачено забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Прокурор та слідчий у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаються на ризики, передбачені п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя, з'ясовуючи наявність зазначених ризиків, виходить з такого.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини - рішення «Becciev v. Moldova Бекчиєв проти Молдови», § 58, відповідно до якого ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний проживає один, працює ФОП " ОСОБА_7 " водієм, не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, але доказів зазначених обставин слідчому судді не надано, тобто підозрюваний має певні соціальні зв'язки, раніше не судимий, але на розгляді в Павлоградському міськрайонному суді Дніпропетровської області перебувають два обвинувальних акти у кримінальних провадженнях відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст. 289 КК України та ч.1 ст. 309 КК України, в кримінальному провадженні за ч.2 ст. 289 КК України відносно підозрюваного обирався запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.

Враховуючи дані про підозрюваного та те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, обставини та обґрунтування сторони обвинувачення, позицію та обґрунтування сторони захисту, встановлені в судовому засіданні, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів прокурора про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідків, 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи вищевказані ризики, слідчий суддя, також, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема у розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

Отже, з огляду на викладені обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі досудового розслідування жоден із більш м'яких запобіжних заходів, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та особи підозрюваного, не зможе запобігти вищевказаним ризикам та не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і не попередить спроби вчинити вищевказані дії, так як підозрюваний підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, доказів щодо наявності певних соціальних зв'язків у підозрюваного, роботи слідчому судді не надано, що позбавляє слідчого суддю можливості вирішити питання щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Також, слідчим суддею враховано, що на розгляді в Павлоградському міськрайонному суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст. 289 КК України, за яким відносно підозрюваного вже обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту, також перебуваючи під домашнім арештом підозрюваний буде мати доступ до спілкування та зможе вчиняти вплив на свідків, особи яких йому відомі.

Строк тримання під вартою визначається судом з урахуванням вимог ст. 197 КПК України та строків проведення досудового розслідування.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчинені тяжкого злочину, встановлено від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 згідно ст.12 КК України належить до тяжкого злочину, обставини вчиненого кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає за необхідне застосувати розмір застави - 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків, що передбачено ч.3 ст.182 КПК України.

Керуючись ст.176-178,183,186,193-194,196,197,205,309,372,395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041370000306 від 20.02.2023 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 19:30 год 26 травня 2023 року.

Строк дії ухвали обчислювати з моменту затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме з 19:30 год. 28.03.2023.

Строк дії ухвали - до 19:30 год 26 травня 2023 року року включно.

Встановити ОСОБА_5 заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 107360 (сто сім тисяч триста шістдесят гривень 00 копійок), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з під варти у зв'язку з внесенням застави. Після внесення застави підозрюваний ОСОБА_5 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

В разі внесення застави, покласти ОСОБА_5 наступні обов'язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора, суду з м. Павлограда, Дніпропетровської області.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи .

В разі внесення застави, строк дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків не може перевищувати двох місяців.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У випадку невиконання підозрюваним покладених обов'язків, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий уддя ОСОБА_1

Попередній документ
109898967
Наступний документ
109898969
Інформація про рішення:
№ рішення: 109898968
№ справи: 185/3342/23
Дата рішення: 30.03.2023
Дата публікації: 03.04.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (30.03.2023)
Дата надходження: 29.03.2023
Предмет позову: -
Розклад засідань:
20.04.2023 11:15 Дніпровський апеляційний суд
08.05.2023 15:00 Дніпровський апеляційний суд