Єдиний унікальний номер справи 185/1845/19
1-кп/185/149/23
28 березня 2023 року. м. Павлоград.
Павлоградський міськрайонний суд
Дніпропетровської області
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
під час підготовчого судового засідання кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Росток Німеччина, зареєстрованного за адресою: АДРЕСА_1 ,
за участі прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 258-5 Кримінального кодексу України.
У судовому засіданні прокурор звернулася із клопотанням про обрання у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З клопотання вбачається, що ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились у фінансовому тероризмі, тобто вчиненні дій з метою фінансового та матеріального забезпечення терористичної організації, з корисливих мотивів, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.258-5 КК України. 27.04.2018 року відповідно до вимог ст. 276,277,278 КПК України відносно ОСОБА_3 складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.258-5 КК України, однак, останньому повідомлення про підозру особисто не вручено, внаслідок не встановлення його точного місцезнаходження на території будь-якого населеного пункту де органи державної влади України здійснюють свої повноваження. На теперішній час кримінальне провадження стосовно останнього перебуває на розгляді в Павлоградському міськрайонному суді. На даний час діяльність терористичної організації ДНР не припинена. Частина території Донецької області, де діють терористи та де підозрюваний переховується від правосуддя, тимчасово не підконтрольна правоохоронним та органам влади України. Обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст.177 КПК України, а саме тим, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, приховувати докази та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин проти громадської безпеки, до теперішнього часу переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, згідно матеріалів кримінального провадження. Таким чином, беручи до уваги беззаперечну обґрунтованість обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_3 тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, доведеність фактичних даних про те, що обвинувачений переховується від органів досудового розслідування, прокурор просить задовольнити заявлене клопотання.
Вислухавши прокурора, яка підтримала заявлене клопотання та просить його задовольнити за підставами, викладеними у клопотанні, дослідивши додані до клопотання матеріали, та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, вислухавши думку захисника обвинуваченого, який покладається на розсуд суду, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання на підставі ст. 193 ч. 6 КПК України, виходячи з наступних підстав.
Так, ухвалою суду від 27.01.2023 судовий розгляд кримінального провадження було відновлено, так як ухвалу суду про розшук обвинуваченого ОСОБА_3 не було виконано. До суду за викликом обвинувачений ОСОБА_3 не з'являється, про причини неявки суд та сторони кримінального провадження не повідомляв, відповідних документів які підтверджували б поважність не явки суду не надав, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення та умисне невиконання обов'язків, покладених на обвинуваченого кримінальним процесуальним законодавством України.
Таким чином, суд бере до уваги беззаперечну обґрунтованість обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_3 тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, доведеність фактичних даних про те, що обвинувачений переховується від органів досудового розслідування, вважає за необхідне задовольнити заявлене клопотання.
Згідно ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на тимчасово окупованій території.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на достовірність показань свідків у кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачений раніше не судимий, відповідно до ст. 12 КК України обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини, передбачено на строк до 10 років позбавлення волі, з 2014 року проживає на тимчасово окупованій території України, що свідчить про наявність ризику залишення ним свого місця проживання (у випадку застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу) з метою переховування від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також впливу на свідків.
Так, згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України - при оцінці існування ризику кримінального провадження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання винним в інкримінованому злочині. Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування».
Беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що в клопотанні прокурора надано обґрунтування підстав, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому ОСОБА_3 слід обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що проведення судового засідання за відсутності обвинуваченого неможливо та на даний час його місцезнаходження органом досудового розслідування не встановлено, суд вважає за необхідне, на підставі п. п. 2), 10), 13), 14), 15), 16) ч. 1, ч. 2 ст.7, ст.335 КПК України, провадження зупинити до розшуку обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Обрати обвинуваченому Плетеня ( ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Росток (Німеччина), раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Роз'яснити, що у відповідності до вимог ч.6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження суд за участю обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Зупинити провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258-5 КК України до його розшуку, або затримання та доставки до місця кримінального провадження.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1 .