Справа № 184/264/23
Номер провадження 2-о/184/20/23
29 березня 2023 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаш В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Попівніч Н.І.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Шаврової Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров в окремому провадженні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Шаврова Наталія Михайлівна, заінтересована особа: Покровська міська рада Дніпропетровської області «про встановлення факту, що має юридичне значення», -
Заявник звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на наступні обставини. ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 84 років помер ОСОБА_2 , з яким вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах, проживала однією сім'єю та вела спільне господарство на протязі більше тридцяти шести років до дня його смерті. Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності на підставі свідоцтва про право на житло від 23.02.1994 року, яке було видано на його ім'я виконкомом Покровської міської ради Дніпропетровської області. Заповіту на випадок своєї смерті він не залишив. Спадкоємців першої, другої, третьої черги за законом після його смерті, які претендують на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , немає. Його дружина померла в 70-х роках минулого століття. У нього був син ОСОБА_4 , який в 1981 році був призваний на військову службу і проходив її в Російській Федерації. Після звільнення з військової служби він в Україну не повернувся і свого батька з тих пір ніколи не відвідував. Він підтримував з батьком листування тільки під час перебування на військовій службі. Після звільнення з військової служби він тільки повідомив свого батька про те, що залишається на постійне проживання в Російській Федерації і не має наміру повертатися в Україну. З тих пір він більше не підтримував зі своїм батьком будь-яких відносин. ОСОБА_2 взагалі не знав місце проживання свого сина після його звільнення з армії, починаючі з 1984 року і до дня своєї смерті. Таким чином, він в 1981 році залишився без сім'ї і був самотнім. Вона на той час також залишилася без чоловіка, який помер в 1975 році. ОСОБА_2 допомагав їй у разі потреби «чоловічою» роботою по квартирі. Вона просила його про допомогу, коли їй було необхідно щось зробити в квартирі, оскільки вони були сусідами та проживали в одному під'їзді одного житлового будинку, вона на першому поверсі, а він - на четвертому. З 1981 року після того, як його син був призваний на військову службу, вони почали проживати разом однією сім'єю, вести спільне господарство, були пов'язані спільним побутом. До 2012 року з ними проживала її донька, яка в 2012 році вийшла заміж та виїхала на постійне місце проживання до свого чоловіка. Саме на ім'я її доньки він склав розпорядження на свій банківський рахунок на випадок своєї смерті. Починаючи з 2012 року, після того, як її донька залишила сім'ю, вона з ОСОБА_2 залишилися удвох проживати в її квартирі та вести спільне господарство. У них був спільний бюджет сім'ї. Вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, разом несли витрати за спожиті комунальні послуги, на спільні кошти купляли продукти харчування, здійснювали купівлю майна для спільного користування: побутову техніку, меблі, посуд, одяг, взуття інші необхідні побудові речі, ліки. Також вони разом обробляли її садову ділянку, вирощували фрукти, овочі, разом здійснювали їх заготовлення на зимовий період. 08.04.2022 року вона звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Бойко Л.П. з заявою про прийняття спадщини та з метою відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 . В той же день приватний нотаріус Бойко Л.П. здійснила державну реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі за №69232863, у нотаріуса номер спадкової справи 92/2022. 12.01.2023 року вона звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Бойко Л.П. з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_2 . Однак приватний нотаріус Бойко Л.П. постановою від 12.01.2023 року відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, посилаючись на те, що немає можливості встановити факт її постійного проживання з ОСОБА_2 однією сім'є не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, як це передбачено ст. 1264 ЦК України, оскільки їй необхідно встановити факт її сумісного проживання разом з ним не менш п'яти років до часу відкриття спадщини. Тому вона змушена звернутися до суду в зв'язку з тим, що встановлення вказаного факту залежить виникнення її прав на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 .
Заявник та представник заявника - адвокат Шаврова Н.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять їх задовольнити.
Заінтересована особа - Покровська міська рада Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу без участі їх представника, при прийнятті рішення по справі покладаються на розсуд суду.
Суд, вислухавши пояснення заявниці та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №09 (а.с.8).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала йому на праві особистої приватної власності на підставі свідоцтва про право на житло від 23.02.1994 року, виданого на його ім'я Відділом комунальної власності міськвиконкому м. Орджонікідзе Дніпропетровської області (а.с.12).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповідальним розпорядженням від 12.12.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П., зареєстрованого в реєстрі за №1755, ОСОБА_2 на ім'я доньки заявниці - ОСОБА_5 склав розпорядження на свій банківський рахунок на випадок своєї смерті (а.с.13).
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №68782041 від 08.04.2022 року, приватний нотаріус Бойко Л.П. здійснила державну реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі за №69232863, у нотаріуса номер спадкової справи 92/2022. Спадкодавець - ОСОБА_2 (а.с.14).
12.01.2023 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського районного нотаріального округу Бойко Л.П. з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_2 . Однак приватний нотаріус Бойко Л.П. постановою від 12.01.2023 року відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, посилаючись на те, що немає можливості встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'є не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, як це передбачено ст. 1264 ЦК України (а.с.15-16).
Факт того, що ОСОБА_1 дійсно постійно сумісно проживала однією сім'єю з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та вела з ним спільне господарство на день його смерті також підтверджується наданими в судовому засіданні показаннями свідків.
Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надала показання, згідно яких повідомила, що ОСОБА_1 - її мати, яка проживала з ОСОБА_2 багато років. Їй було ще 13 років, коли вони почали жити разом. Жили як одна сім'я, але не були розписані. Він був їй як рідний батько. Вони жили до дня його смерті до січня 2022 року. Жили по АДРЕСА_2
Окрім цього, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надав показання, згідно яких повідомив, що ОСОБА_2 він знав більше 30 років. Він був цивільний чоловік його тещі ОСОБА_1 . Вони жили вдвох по АДРЕСА_2 . В 2012 році він одружився з донькою ОСОБА_1 . Вони жили в квартирі ОСОБА_1 як одна сім'я до дня його всмерті до січня 2022 року. У ОСОБА_2 є квартира АДРЕСА_1 .
Окрім цього, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надав показання, згідно яких повідомив, що він знав ОСОБА_2 , це був сусід з квартири АДРЕСА_1 , який помер в січні 2022 року. ОСОБА_2 і ОСОБА_1 жили однією сім'єю весь час разом протягом останніх 15 років. Він живе в цьому будинку з 2007 року. У ОСОБА_1 є квартира АДРЕСА_3 в цьому ж будинку.
Окрім цього, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала показання, згідно яких повідомила, що вона знає ОСОБА_1 . Вони живуть в одному будинку. ОСОБА_2 вона знала, це співмешканець ОСОБА_1 . В цьому будинку вона живе з 1995 року, з того часу і знає їх. Жили в квартирі АДРЕСА_3 у ОСОБА_1 однією сім'єю, а у ОСОБА_2 була ще квартира АДРЕСА_1 .
Окрім цього, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надала показання, згідно яких повідомила, що вона мешкає на АДРЕСА_4 . ОСОБА_1 знає, це мати її подруги. ОСОБА_1 тривалий час жила з ОСОБА_2 по вул. Торговій.
Отже, у суду не виникає сумніву щодо того, що ОСОБА_1 дійсно постійно сумісно проживала однією сім'єю з ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та вела з ним спільне господарство на день його смерті.
Встановлення факту постійного проживання заявниці разом з ОСОБА_2 має юридичне значення внаслідок того, що від встановлення вказаного факту залежить виникнення її майнових прав на спадкове майно, що залишилося після його смерті.
Відповідно до ст. 3 Сімейного Кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Саме такі відносини були у заявниці з ОСОБА_2 на протязі більше тридцяти шести років до дня його смерті. Вони проживали разом в квартирі заявниці та вели спільне господарство.
Відповідно до ст. 29 ЦК України (Місце проживання фізичної особи) 1. Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. 2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. 6. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до правового висновку Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №750/12880/19, та правових висновків в інших аналогічних справах, «Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонті тощо».
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно змісту ч. 2 ст. 315 ЦПК України, окрім справ передбачених ч. 1 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що встановлення вищезазначеного юридичного факту відповідає вимогам закону та інтересам заявника, встановлюється із метою отримання свідоцтва про право на спадщину та повністю доведено дослідженими доказами, а тому заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, необхідно задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 13, 258, 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Шаврова Наталія Михайлівна, заінтересована особа: Покровська міська рада Дніпропетровської області «про встановлення факту, що має юридичне значення» - задовольнити.
Встановити факт постійного сумісного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНН НОМЕР_1 , разом з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на протязі більше п'яти років (тридцять шість років) до часу відкриття спадщини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено - 29 березня 2023 року.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш