Справа № 171/713/23
Провадження № 1-кп/177/112/23
Іменем України
30.03.2023 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
представника потерпілої ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.02.2023 року за №12023041410000026, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро Дніпропетровської області, громадянина України, з професійно - технічною освітою, одруженого, утриманців не має, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , командир відділення зенітного ракетного взводу 2 стрілецького батальйону у військовому званні сержант, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, суд,-
встановив:
28 березня 2023 року до Криворізького районного суду Дніпропетровської області з Дніпровського апеляційного суду для здійснення судового провадження надійшов обвинувальний акт, який затверджений прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, щодо ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, з ухвалою про визначення підсудності.
Ухвалою суду від 28.03.2023 року кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважав, що обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України. Підстави для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності, повернення обвинувального акта прокурору - відсутні. Заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , яке обґрунтовано тим, що обвинуваченому інкримінуються вчинення особливо тяжкого злочину, проти життя та здоров'я особи, вчинене військовослужбовцем, що підриває авторитет Збройних Сил України. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися і продовжують існувати. Вважав, що оскільки на території України тривають активні бойові дії, наявний очевидний ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від органів досудового розслідування або суду на території, які не підконтрольні українській владі. Крім того, за умови застосування більш м'якого запобіжного заходу, обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні, оскільки їх покази мають доказове значення, а отже підстави для скасування або зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу на більш м'який, відсутні.
Представник потерпілої ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_4 , кожен окремо, просили призначити справу до судового розгляду, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримали, просили прийняти до розгляду цивільний позов про відшкодування потерпілій завданої матеріальної та моральної шкоди.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 , кожен окремо, проти призначення кримінального провадження до розгляду та прийняття цивільного позову не заперечували, щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, зазначивши, що перебуваючи у лавах ЗСУ обвинувачений, який є військовослужбовцем з 2014 року, внесе свій вклад у захист України.
Заслухавши учасників судового провадження, розглянувши клопотання прокурора та заперечення сторони захисту, суд дійшов до наступного висновку.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінально-процесуальних обов'язків; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
При вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд своїм рішенням має забезпечити не лише їх права, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Розглядаючи заявлене клопотання прокурора відносно ОСОБА_6 суд приходить до висновку про необхідність та доцільність його задоволення та продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 03.02.2023 підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 закінчується 01.04.2023, заявлені під час досудового розслідування ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення та ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися і виправдовують застосування обраного запобіжного заходу.
Беручи до уваги вищезазначені ризики, та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, те, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, за умов не перебування ізольованим від суспільства в межах запобіжного заходу може вчити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілу, а тому для запобігання вказаним ризикам є недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року).
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про можливість призначення даного кримінального провадження до судового розгляду, за наступними підставами.
Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Кримінальне провадження, згідно ухвали Дніпровського апеляційного суду від 27.03.2023 року, підсудне Криворізькому районному суду Дніпропетровської області.
Суд вважає, що судовий розгляд необхідно здійснювати одноособово у відкритому судовому засіданні з викликом у судове засідання прокурора, потерпілої, її представника, обвинуваченого та його захисника.
Крім того, відповідно до положень ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про прийняття до розгляду позовної заяви потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Керуючись ст. 314, 315, 331 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 28 травня 2023 року, включно.
Призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Криворізького районного суду Дніпропетровської області на 10.04.2023 року о 14-30 годині.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди - прийняти до розгляду.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів.
Суддя: ОСОБА_1