Справа № 175/521/23
Провадження № 2/175/105/23
Іменем України
27 лютого 2023 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Бойка О.М.
при секретареві Бабко-Малої В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів -
В лютому 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненим позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів.
У позові позивач просить суд розірвати шлюб ним та ОСОБА_2 , який було зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Лохвицького районного управління юстиції Полтавської області 10 вересня 2008 року за актовим записом № 132, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Визначити місце проживання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ним батьком - ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання батька.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 , на його користь аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання також не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає.
Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 та ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Нормами ч. 1 ст. 60 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
У відповідності до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Стаття 161 СК України передбачає, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4 ) (10 вересня 2008 року було укладено шлюб, який було зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Лохвицького районного управління юстиції Полтавської області за актовим записом № 132, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
В період шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народився син ОСОБА_5 , та ІНФОРМАЦІЯ_5 - дочка ОСОБА_6 . Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвами про народження серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 відповідно.
Однак, сімейне життя з відповідачем не склалося. З березня 2022 року сторони проживають окремо.
Як зазначає позивач, протягом останніх років відношення з відповідачем поступово погіршувались. В результаті чого, між ними зникло взаєморозуміння. Будь-які спроби в свій час примиритися не дали бажаних результатів.
Позивач працює, має постійний дохід та має можливість дбати про дитину.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Згідно зі статтею 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Дитина, яка не досягла 14 років, повинна проживати у встановленому місці проживання яке не може бути змінене самочинно як волею сторонніх осіб, так і волею якогось одного з її батьків.
Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них. хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.ч. 2, 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна із сторін повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, схваленої резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За правилами ч.ч. 1-2 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Таким чином, враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що на даний час визначення місця проживання дитини разом з батьком не суперечитиме інтересам дитини, суд приходить до висновку про задоволення заявлених позовних вимог в цій частині.
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частині від доходів їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позовної заяви.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах стягнення платежу за один місяць.
За приписами частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 7, 141-142, 161 СК України, суд -
Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів - задовольнити у повному обсязі.
Шлюб, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Лохвицького районного управління юстиції Полтавської області 10 вересня 2008 року за актовим записом № 132, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , вважати розірваним.
Визначити місце проживання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком - ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання батька.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 147 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Бойко